Виховний захід " Пісня - душа народу"

Про матеріал

Патріотичне виховання — це сфера духовного життя,

яка проникає в усе, що пізнає,робить,до чого прагне,

що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Перегляд файлу

Виховна година на тему: « Хай лунає пісня на добро »

Мета: Залучати дітей і батьків до джерел духовності українського народу. Розвивати почуття гордості за Батьківщину. Виховувати повагу до рідної пісні.

Обладнання: Святково прибраний зал. На стінах рушники, декорації, діти одягнені у національні костюми.

Дитина 1:  На околиці села

Як мовиться в казці,

Жив веселий дід Хома

І баба Параска.

Дитина 2 : Біля хати у садку

Діти гомоніли.

Розважалися малі

А старі – раділи.

Дитина 3 : Дід учив гончарювати

Шаблі вирізати,

Баба вчила вишивати

І пісні співати.

Дитина 4 : Ой цікаві для малят

Ці часи дозвілля –

Там пісні усі співали

Рідну неньку прославляли!

Дідусь:   Хлопці, а давайте дівчатам загадки загадаємо.

У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється,

Без водички миється. ( котик)

 

На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око. Жовті вії,

Та чогось воно не гріє. ( соняшник )

 

Летів птах через дах,

Сів на воротах

У червоних чоботах. ( лелека)

 

 

 

У лісі родилася,

В майстра робилася

А в руках плаче. ( скрипка )

 

Бабуся: Гарні загадки ви нам придумали, а ми вам  - пісню заспіваємо.

Звучить українська народна пісня»» Ой у лузі калина »

 

Учень:  Пісня – голос невсипущий

Душі людської вічне відкриття

Вона ніколи, як і хліб насущий

Не вийде з моди нашого життя.

Вчитель: Добрий день вам люди

В нашій світлій хаті

Ми гостей найкращих

Раді зустрічати!

Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приуроченому пісні. У народі говорять: « Пісня – душа народу. Коли людина співає, то співає її душа, серце. А якщо немає пісні на устах, тоді на них сідає туга, печаль і страх. Недаремно з давніх – давен над колискою схилялася матір. Свої думи, мрії вона вливала у слова найніжнішої на світі пісні, ця пісня на все життя  вкарбовувалася в дитячу пам’ять, і називалися вони – колискові.

Учень 1 :  Раніше дітей гойдали у колисках виготовлених із лози.    Коли дитина виростала то був звичай, не викидати колиску, поки в оселі жили люди.

Дитину у колиску клали голівкою до сходу сонця, щоб чуйною до людей була і до природи, колисали дитину з північного боку.

У колиску, під подушечку, клали чебрецю, м’яти, Безсмертника, материнки, полину, Ці трави зле з очей знімали, сон дитини оберігали.

Учень 2 :    Колискова пісня … Скільки їх створив народний геній!

Лагідний материн спів засівав дитячу душу любов’ю до людей, природи, до всього живого.

 

Колискова пісня, - колискова –

То найкраща материна мова,

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Учень3                        Пахне молоком і споришами…

Скільки в ній ласкавості і шани !

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої…

Колискова пісня, колискова –

То солодка материна мова!

 

 

 

 

Учень 4                        Бринить колискова. Дзвенить колискова.

О тиха й задумлива матері мова !

Ти падаєш в душу, подібно зерняті,

Щоб вирости квіткою…

 

 

 

 

Мама            Синій барвінку, цвіти- зацвітай.

Синку, мій синку, рости – виростай.

Квітка не в’яне – їй досить тепла,

Соку живого земля їй дала,

Це ж і для тебе – цвіт і тепло.

Швидше, мій синку. Ставай на крило.

Швидше, мій синку, у снах засипай,

Синій барвінку, цвіти – зацвітай.

 

Вчитель:    Колискова – то нескінченна пісня. Доки живе людство, допоки життя на землі, - і вона житиме.

Учень :   Леліймо слово колискове;

Нехай праправнукам буде.

Нехай і їх щодня додому

Колиска мамина зове !

Звучить запис колискової: « Котику сіренький»

Вчитель: Пісню ми чуємо все своє життя.

Існує легенда про пісню.

Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність та красу, угорці – любов до господарювання. Німці – дисципліну і порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики.

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зсвятого трону і побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові – багряний вінок з червоної калини.

Ти хто ? Чого ти плачеш ? – запитав Господь.

- Я- Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.   _Чого

ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав, як же  зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.  ( Г. Медвідь )

 

 

Учень: 1    З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері, до батька – до народу.

О пісне!  Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть.

Бо вільний дух твій-

Правдою повитий.

( М. Рильський)

 

 

Учень2:Скільки є пісень чарівних,

Мелодійних, щирих, дивних.

Скільки щастя в них, краси,

Линуть в небо голоси.

В них гармонія  і диво

І чарівна казка сива.

 

 

Молитва мамина

Донечко рідненька, ти іще маленька.

Я молюсь за тебе, як і кожна ненька.

Я прошу у Бога здоров’я міцного,

Щоб тобі послав він щасливу дорогу.

Щоб в житті ніколи ти горя не знала

І щоб твоя доля цвіла – процвітала.

 

Виконання пісні А. Гросу « Мама»

Учень 4:

Дні дитинства – наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостається пісня, повна згадок

Пам’ять зостається назавжди.

Виконання пісні Май « Мамина сорочка»

Учень 2 кл. Молитва про маму

Є в мене найкраща на світі матуся

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До Тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами,

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я  рукам надай силу

Щоб вивела діток у світ та й на люди,

Щоб ними раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні,

До Тебе, Царице, на сонячнім троні.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель : Виросли діти, підростають онуки, плине неспинно життя. Нажаль наші батьки нас покидають в той момент життя, коли здається. Що вони найбільше потрібні.

Сценка « Зорі «

Доня:

Мамо, люба, глянь, як сіяють

Ясні зорі золоті!

Мати:

Кажуть люди: то не зорі,

Сяють душі то святі.

Кажуть, хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити

Зла нікому не робив-

Бог послав того на небо

Ясно зіркою сіять.

Доня:

Правда, мамо, то все душі,

А не зорі там горять ?

То навчи мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

 

 

Виконання пісні про матір Б. Олійника. ( акапельно)

 

 

Вчитель : Цінуйте своїх рідних, коли ви їм потрібні, поважайте один одного.

І на закінчення нашого свята заспіваємо разом пісню .

Вчитель: А Як ведеться з давних – давен у українській хаті завжди гостей вітали хлібом- сіллю. То я запрошую вас на чає пиття з короваєм.

doc
Додав(-ла)
Вірченко Інеса
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
234
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку