Виховна година на тему «Миколаїв: минуле, сучасне, майбутнє (до річниці визволення Миколаєва)»

Виховна година

           Клас:5

ТЕМА: «Миколаїв: минуле, сучасне, майбутнє (до річниці визволення Миколаєва)»

Мета: закріпити знання учнів про події Другої Світової війни  та про визволення Миколаєва від німецько-нацистських окупантів, вшанувати память загиблих визволителів; розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, спияти формуванню у свідомості учнів значимість перемоги для українського народу, величину вкладу кожного ветерана даної війни у здобутті перемоги; виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Оформлення:

1. Надписи: 28 березня – День визволення Миколаєва  німецько-нацистських окупантів

2. Стіл, а на ньому — рушник, свічка, калина. На дошці карта України. Синьо-жовті голуби.

Обладнання: ПК, проектор, екран, презентація

Форма проведення: урок пам’яті

Хід заходу

Звучать пісні та музика тематики  Другої  Світової війни.

 (на фоні мелоді «Давним давно»)

Учні

Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока. Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

Учитель

Шановні учні! Шановні молоді громадяни України! В ці останні дні березня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. В ніч з 25 на 26 березня 1944 року 68 рядових, старшин та офіцерів висадилися в районі портового елеватора і протягом 2 діб відбили 18 атак ворога, чим зберегли порт та допомогли військам ІІІ Українського фронту Радянської Армії за підтримки з’єднань Чорноморського флоту і партизан очистити від загарбників Миколаїв. З 68 десантників, очолюваних Костянтином Федоровичем Ольшанським залишилося живими лише 12. Це єдина операція в роки війни, коли високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні всі її учасники. Загиблих десантників поховали на головній площі міста. На честь їх безсмертного подвигу в 1946 році встановили пам’ятник.

У нашому місті встановлено багато пам’ятників, які увіковічнюють героїв війни.

Так, 28 березня 1976 року, в день 32-ї річниці визволення Миколаєва, на перехресті проспекту Центрального з вулицею 6 Слобідською встановлено пам’ятник воїнам-танкістам. На постаменті височить бойова машина  – танк Т-34, що увічнив подвиг танкістів 2-го гвардійського механізованого корпусу. На ньому викарбувано символічний номер “283”, який нагадує, що місто було звільнене 28 березня .

У Сквері юних героїв у 1959 році встановлено пам’ятник Віті Хоменку та Шурі Коберу, побудований на кошти, зібрані школярами України. На гранітній плиті напис: «Юним розвідникам Шурі Коберу та Віті Хоменко, які загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками 5 грудня 1942 року». На їх честь названі вулиці, школи та бібліотеки міста Миколаєва. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Сьгоднішні урок пам'яті ми присвячуємо Дню визволення Миколаєва  від німецько-нацистських окупантів.

Линемо синіською памяттю в минуле і згадаємо про наших визволителів. Одним із таких визволетів є наш земляк, учасник Другої Світової війни.

(Вітання оплесками )

Учень:                     Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.

                              Чому і як жеве у нас незнаний бій?

                              Чому до ворога ми, як вогонь, палаєм?

                              І день той в пам'яті тримаємо своїй.

Учитель запрошує до слова учасника Другої Світової війни.

  Учні:          І знов біля братської тихо стою,

       І спогад приходить, мов тихе зітхання,

       Пливе, наче вічність, здобута в бою,

       Хвилина мовчання…

      Встають побратими, відважні бійці,

      І знов закіпає Та битва остання…

      Вона, як сивина, вона, як рубці,

  Хвилина мовчання…

Хвилина мовчання (звук метронома)

На фоні  пісні «Журавлі» діти  розповідать вірші                              

Учень 1 (Гладка А.):

Мир на землі — це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.

Учень 2 (Сулім В.):

Мир на землі — це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі — це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.

Учень 3 (Мащенко А.):

Мир на землі — це дім і мама, й тато,
Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті — хліба коровай.

Учень 4 (Корнієнко Ю.):

 Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.                                                                                                         

Учитель: Багато років минуло від незабутнього березня 1944 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу.  Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за ваш безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку знало людство. Ми у вічному боргу перед вами за обірвану війною юність, за зразки мужності, сили духу, самопожертви, які ви виявили в боях за рідну землю. Низький уклін, щиросердна шана і дяка ветеранам війни, які пронесли на своїх плечах увесь тягар страхітливої руйнівної війни та повоєнні роки тяжкої праці по відбудові народно-господарського комплексу нашого міста. За мирне сонячне небо, за багату хліборобську ниву, за радісний сміх дитини, за щастя молодої матері і спокійну старість наших батьків, за мрії, які збуваються, за надії, з якими зустрічаємо день прийдешній, - завдячуємо вам, ветерани війни, партизани та підпільники, трудівники тилу! Нехай вам завжди усміхається сонце, радують діти та онуки, а життя, що попереду, обіцяє вам  і вашим родинам ще багато світлих, приємних подій.

І на останок, давайте усі разом напишемо побажання нашій Україні і прикріплемо голубів -  символу миру та свободи на нашу рідну Батьківщину!