2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Виховна година на тему«Словом не передаси їх земної безсловесної дивовижної краси»

Про матеріал

Природа – це чарівний світ, що оточує наше буття. Щастя бути з природою, бачити її, розмовляти з нею», - говорить великий письменник і мислитель Лев Толстой. І це дійсно так. Адже природа – це радість, ніжна і велична, це краса, ні з чим не зрівнянна і ні чим не замінна. Кожна людина намагається зрозуміти її, збагнути велич оточуючої могутньої краси, поріднитися з нею. А деяким вдається так близько підійти до таємниць природи і зрозуміти їх, що вдячна, вона щедро ділиться з такими людьми найпотаємнішим. Так розпочинається виховна година з учнями.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти Бердянської районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

«Словом не передаси

 їх земної безсловесної дивовижної краси»

 

 

 

Підготувала

Сідун Т.І.

учитель іноземної мови

Андріївської спеціалізованої різнопрофільної школи

І-ІІІ ступенів

 


Вчитель: Природа – це чарівний світ, що оточує наше буття. Щастя бути з природою, бачити її, розмовляти з нею», - говорить великий письменник і мислитель Лев Толстой. І це дійсно  так. Адже природа – це радість, ніжна і велична, це краса, ні з чим не зрівнянна і ні чим не замінна. Кожна людина намагається зрозуміти її, збагнути велич оточуючої могутньої краси, поріднитися з нею. А деяким вдається так близько підійти до таємниць природи і зрозуміти їх, що вдячна, вона щедро ділиться з такими людьми найпотаємнішим.

– А чи любите ви квіти? Квіти – це усмішка сонця, що дарує радість, переповнюючи нею душу. Коли думаєш про квіти, в уяві, як у веселому хороводі, кружляють тюльпани і гвоздики, маки і ромашки, гладіолуси і тюльпани, хризантеми і фіалки.

Квіти, милі квіти, як багато важите ви у нашому житті, як прикрашаєте його. Ви пробуджуєте прекрасні почуття, бо ви – сама досконалість. Яким бідним і сумним став би світ без вашої витонченої краси! А світ квітів – ніжний і яскравий, вибагливий і надзвичайно прекрасний. А що ж означає саме слово «квітка»?

Слова «цвіт», «квіт», «квітка» прийшли з праслов’янської мови від слова «свет» (cueto), тобто «сіяння», «блиск».

Хіба це не чудово -  «цвіт» від «світла»! І справді, своєю красою, дивним ароматом, яскравим святковим вбранням квіти освітлюють, осяюють наше буденне життя, роблячи його прекрасним! Кожний народ по-своєму сприймає красу, але є краса, котра сприймається усіма – це краса квітів. Таємничий і чудовий світ квітів, і кожна квітка, кружляючи у хороводі поряд з іншими, має своє призначення і свою таємницю. Таємничу мову квітів знає поет Дмитро Білоус.

  /вірш/

Мова квітів


Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба — одвертість, айстра — смуток,

Лілея біла чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак — юний цвіт, що не згаса.

Лавр завжди успіх, слава певна.

А мальва — холодність, краса.

Дзвіночок польовий — то вдячність,

Троянда — то любов свята.

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність, простота.

Саранка лілія — сміливість,

Півонія — життя сто літ,

Фіалочка — сором'язливість,

Любов минуща — первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час —

Все те, що хочемо сказати —

Букетик висловить за нас.


 

Наш клас сьогодні, як чудовий квітник. Кожна квітка має свою вдачу, характер, як у людини, то цілком ймовірно, що ми зараз почуємо, про що говорять квіти у нашому квітнику. Отож прислухаймося уважніше!

 

Ведуча:  Я розповім вам легенду про квіти. Нахилилась якось веселка до річки напитися води, та й почула раптом ніжний спів солов’я. Заслухалася й не помітила як утратила кілька своїх кольорових стрічок. Впали ці стрічки на землю і перетворилися на різні квіти.

/Пісня «Волшебный цветок»/

1 учень:


Що найчарівніше буває,

 Що може душу розбудити?

 Скажіть мені, хто відгадає?

 Ви правильно назвали – квіти.

 Вони, як усмішка привітна,

 Як дотик сонечка, як казка,

 Червона, жовта чи блакитна

 І в кожній є тепло і ласка.

 Любов і ніжність струменіє,

 Чарівність, неповторне диво.

 І кожна квітка серце гріє,

 Щоб на Землі жилось щасливо.


2 учень: «Щоб жити, потрібні сонце, свобода і маленька квітка», - писав видатний казкар Ханс Крістіан Андерсен. Справді, без квітів ми, певно, перетворилися б на бездушних роботів. Краса й повнота життя була б нам невідомою.

1 учень: Та ми маємо чулі людські душі, бо квіти зустрічають нас після народження, радують на весіллі, іменинах, святах, приходять у пам’ятні дати, втішають у старості.

2 учень:  Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи, дивовижні дарунки природи. Квіти – очі Землі.  Вони бачать нас, люблять, чарують і навіть лікують.

1 учень:  Маленький принц А.Сент-Екзюпері викохав лише одну троянду. І це спілкування з прекрасним зробило зірким його серце, він зрозумів вічну істину; кожен має відповідати за того, кому подарував тепло свого серця й надію, кого приручив.

2 учень: Той, хто вирощує квіти, людина особлива, бо приносить радість не лише собі, а й багатьом людям.

 

РОСЛИНИ — ЦЕ ЧИСТОТА І ЗДОРОВ'Я

Забруднення життєвого простору загрожує здоров'ю людини. Кімнатні рослини, як і ми, намагаються вижити в умовах нашого дому. Ті рослини, що давно живуть у будинках, пристосовуються до впливу залізобетонних стін, побутової техніки, електроніки та синтетичних матеріалів.

Рослини не тільки самі виживають у цих умовах, але й допомагають нам, знешкоджуючи отруйні речовини.

Деякі з них зв'язуються цитоплазмою клітин і стають неактивними. Інші перетворюються із токсичних на нетоксичні й використовуються рослинами.

Речовини, що вміщують сірку, за допомогою коренів виділяються в грунт.

Чемпіоном серед кімнатних рослин-очисників виявився скромний хлорофітум чубатий.

Декількох рослин цієї зеленої лілеї досить, щоб повністю очистити повітря від формальдегіду у квартирі середньої площі. За 24 години ця рослина рятує приміщення від мікробів і на 80 % очищає повітря на кухні від окису вуглецю, що утворюється при роботі газової плити. Допомагають їй в цьому традесканція і ґрунтові бактерії (при +30 *С).

Фенол, що виділяється полімерними матеріалами й меблями, виготовленими з ДСП, поглинають спатифілум, сингоніум, солянум. Ці ж рослини, а також монстера, філодендрон, хлорофітум чубатий, нефролепіс, фікус Бенджаміна, драцена, плющ, шефлера, епіпремніум пірчастий поглинають одну з найбільш токсичних речовин у будинку — формальдегід, що з'являється в повітрі приміщень теж від полімерних матеріалів і меблів із ДСП.

Полімерні будівельні й оздоблювальні матеріали, розчинники лаків і фарб насичують наші квартири бензолом, толуолом, етилбензолом, ксилолом, циклогексаном. Від них нас рятують хлорофітум, драцена, сансевієрія трисмугова, плющ-звичайний.. Фікус Бенджаміна, антуріум, нефролепіс, дифенбахія знищують ксилол та толуол.

Із хімчистки разом з почищеним одягом у дім приносимо три- та чотирихлоретилен. їх поглинають епіпремніум пірчастий, фікус Бенджаміна, плющ звичайний, сансевієрія трисмугова.

Аспарагус поглинає важкі метали. Антуріум, хризантема кущова, фікус Бенджаміна, драцена й азалія знищують аміак. Ефіроносні рослини виділяють фітонциди, що знищують мікроби й оздоровлюють наше житло. Стафілококи і стрептококи знищує герань, але тримати її в квартирі небезпечно, тому що вона викликає алергійні реакції.

З вірусами й бактеріями також нещадно борються лавр, розмарин, аглаонема, пілея Кадьє, дифенбахія, гібіскус, карликовий фікус, каланхое, хвойні, цитрусові, пеперомія. Мирт звичайний у 2 рази зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у приміщенні.

Хвойні рослини, цереус, кротон насичують повітря негативними живлячими іонами, що інтенсивно знищуються електронікою.

Пил уловлюють усі рослини, особливо з пушком. Усі рослини зменшують сухість повітря в приміщеннях.

Чим кращий догляд за рослинами, тим вони благотворніше впливають на середовище у наших оселях. Якщо постійно змивати з рослин пил, то повітря в приміщенні стає чистішим на 40 % порівняно з кімнатою, де рослин немає. Газ у 2-3 рази інтенсивніше поглинається чистим, вологим листям, ніж запиленим і сухим.

Хоча опушені рослини поглинають менше газів, проте пилу вловлюють набагато більше. Пил із них збирають пензликом. При температурі вищій за 25 °С інтенсивність поглинання газів збільшується в 2 рази порівняно з температурою 13 °С.

Якщо в зимовий час підсвічувати рослини, то засвоєння ними спиртів, альдегідів і кетонів збільшується.

Швидкість знешкодження фенолу зросте, якщо обприскувати листя розчинами міді й заліза (залізо й мідь входять до складу мікроелементів удобрювальних сумішей). Для посилення цілющих властивостей фітонцидних рослин не менше ніж 2 рази на тиждень у воду для поливу додають розчин глюкози (5 г на 5 л води) і біостимулятора гетероауксину (в аналогічній пропорції). 2 рази на місяць воду підкислюють аспірином (5 г на 1 л води).

Однак і це ще не всі переваги кімнатних рослин. Багато рослин, які вирощуються в закритих приміщеннях, можуть плодоносити й тішити своїх господарів смачними, корисними плодами. У домашніх умовах можна вирощувати апельсини, лимони, каву, фіги, фанати, фейхоа, хурму, ананаси, персики й багато чого іншого. Найбільш старанні квіткарі-аматори можуть збирати щорічно по 40-50 плодів вагою 250-300 г кожний, тобто приблизно 12 кілограмів. Як бачимо, від кімнатних рослин є користь, цілком відчутна на смак.

Крім цього, рослини дають нам можливість проявити свої творчі здібності й фантазію в зміні інтер'єру, у створенні його стилю. За допомогою рослин можна створити «японську кімнату» , шматочок «спекотних тропіків», маленьку «пустелю на вікні» або «вічноквітучий зимовий сад», а з балкона можна зробити справжній «висячий сад».

Кімнатні рослини можуть допомогти у вихованні дітей. Доглядаючи за кактусом або геранню, дитина привчається до акуратності, відповідальності за доручену справу (адже не полита вчасно квітка може загинути), вона вчиться бачити й цінувати прекрасне. Особливо це важливо для. міських дітей, які ростуть серед асфальту та каменю і не мають змоги щодня спілкуватися з природою. Дитина, яка виростила рослину, навряд чи стане жорстокою.

Серед достоїнств кімнатних рослин, мабуть, можна назвати і те, що це задоволення, яке може собі дозволити кожен, — і людина забезпечена, і та, у якої статок невеликий, та, у якої велика квартира, і та, у якої лише маленька кімната. У величезній розмаїтості кімнатних рослин кожний може підібрати собі ті, які сподобаються саме йому. Озеленення квартири під силу й дитині, і літній людині.

Кімнатні рослини підійдуть і тим, хто через певні обставини не може тримати вдома тварин, але хоче про когось піклуватися. Варто також урахувати,  що рослини вимагають набагато менше уваги,  ніж будь-яка з тварин, тобто вони підходять для людей, дуже завантажених роботою.

Тим, у кому живе пристрасть до колекціонування, природа дає чудову можливість зайнятися цим. Можна збирати приголомшливі колекції кактусів, сенполій, бегоній, орхідей або яких-небудь інших рослин.

А якщо ви скористаєтеся порадами з нашої книги й вивчите правила вигонки, то зможете мати чудесні букети квітів до різних свят, таких як Новий рік, 8 Березня, 23 лютого або день народження. Думаємо, квітки, вирощені вдома, будуть дорогі і вам, і вашим близьким.

Варто зазначити, що деякі кімнатні рослини ще мають і лікувальні властивості. Серед таких рослин можна назвати алое, каланхое, цикламен та інші. Крім того, як стверджують психологи, зелений колір найбільш приємний для очей і має заспокійливу дію. Тому, якщо ви прийшли з роботи дуже втомленими, посидьте біля своїх зелених улюбленців і помилуйтеся їх розкішним зеленим листям.

 

1 учень: Вирощування квітів розвиває естетичний смак, навчає уважно й турботливо ставитись до живих організмів. Особливе місце в побуті людини займають кімнатні рослини.

 Взимку, коли земля покрита снігом, а дерева безлисті та гнуться від холодного вітру, радує око ніжна зелена гілочка або квітка, що розмістилася в кімнаті.

2 учень:   Кімнатними рослинами прикрашають квартири, офіси, школи, лікарні. Рослини оздоровлюють атмосферу приміщення: підтримують вологу, поглинають вуглекислий газ. Деякі з них виділяють особливі леткі речовини – фітонциди, що мають властивість убивати хвороботворні бактерії.

1 учень:    Щоб кімнатні рослини добре почувались у нас, необхідно створити такі умови освітлення, забезпечення вологою, складу грунту, в яких жили їхні предки. Адже батьківщина одних – вологі тропічні ліси, других – спекотні безводні пустелі, третіх – субтропіки.

1 географ: З метою розкрити секрети кімнатних рослин, що прикрашають наш клас, ми зараз здійснимо невелику мандрівку на батьківщину цих рослин.

1 учень:    Ця рослина – Бальзамін султанський. Її батьківщина – тропічна Африка. Бальзамін – рослина невибаглива, росте в різних грунтах, але найбільш пишно в грунті, багатому на перегній.

2 учень:    Це Бегонія королівська, а ця Бегонія завжди квітуча. Рід Бегонії об’єднує більше 500 видів рослин, більшість яких походить із тропічних лісів.

1 учень:    Це Зігокактус. Він не любить яскравого сонця, посухи, низьких температур. Рослина примхлива – не любить, щоб її переносили з місця на місце.

Квітникарі давно культивують в Україні квітку з далекої Бразилії. Настільки давно, що й нарекли її Варварин цвіт. Саме в переддень свята Великомучениці Варвари на кінцях пагонів Зігокактуса з’являються гострі рожеві пуп’янки, а на Різдво численні яскраво-червоні квіти рясно вкривають схожі на соковиті листя стебла. Тому називають Зігокактус ще й Різдвяником.

1 учень:    У вас удома, можливо, ще ростуть… Глоксинія, Плющ восковий, Фікус, Монстера. Узимку рослини, що належать до цієї групи, необхідно поливати через 2-3 дні, залежно від вологості приміщення.

2 учень:    Майже в кожній хаті нашого села ростуть такі рослини. Це – Пеларгонія. До речі, ефірну олію, яку отримують із Пеларгонії запашної, використовують у парфумерній та кондитерській промисловості.

3 учень:    А це – Узумбарська фіалка або Сентполія. Багатьох вона радує білими, рожевими, голубими, фіолетовими квітками. Батьківщина – Узумбарські гори Африки. Сентполія не переносить прямого сонячного проміння, сухого повітря, а також протягів.

 

   /Пісня «Фіалка»/

4 учень:    Представниками рослин пустель і напівпустель у наших приміщеннях є Кактуси. Відомо понад 3 тис. видів кактусів. Справжньою батьківщиною кактусів є Америка. До рослин пустель і напівпустель крім кактусів належать Агава, Алое, Молочай, Сансев’єра та інші. Із соку алое виготовляють різні ліки для лікування легень кишечнику, очних захворювань.

 

1 фітотерапевт: А чи знаєте ви, що пеларгонія дуже корисна рослина? Речовини, які виділяє Пеларгонія, знижують різних хвороботворних мікроорганізмів. Крім того, вдихаючи сполуки, які виділяє ця рослина, людина заспокоюється. Пеларгонія допомагає в разі безсоння та стресів.

2 фітотерапевт: Кактуси знижують шкідливу йонізацію повітря і частково захищають від електромагнітного випромінювання. Вони поглинають радіаційне випромінювання від комп’ютера, телевізора.

 

         Отже, підіб'ємо підсумки. Ось десять відповідей на одне питання: «Чому вам потрібно мати вдома кімнатні рослини?».

1 .Кімнатні рослини вдома — це дуже красиво.

2.Рослини покращують санітарно-гігієнічні умови приміщення.

3.Кімнатні рослини можуть давати плоди.

4.Рослини — це простір для творчості й прояву ваших дизайнерських здібностей.

5.Рослини допомагають виховувати дітей.

6.Це розкіш, доступна кожному.

7.Рослини можуть допомогти тим, хто не має можливості тримати тварин, але хоче про когось піклуватися.

8.Кімнатні рослини — гарний матеріал для колекціонування.

9.Можна виростити подарунок своїми руками до будь-якого свята.

10. Багато кімнатних рослин мають лікувальні властивості

Розповіді учнів про ромашку.

1. На цю квітку з білосніжним віночком-хустиною і яскраво-жовтою серцевинкою можна натрапити і в лузі, і в полі, і біля доріжки.

Від сонечка жовтого

Йдуть білі пелюстки.

Царівна поміж травами,

Цвітеш все літо ти.

Красуєшся до осені

На сонці розімліла,

На золоте волосся

Вдягла віночок білий.

Ромашки схожі за формою на парасольки, і, за легендою, вони у давні часи були парасольками у маленьких степових гномиків. Почнеться у степу дощ, гномик ховається під ромашку або зірве і йде степом, тримаючи квітку над головою. Дощик стукає — дріботить по ромашковій парасолі, а гномику затишно і сухо.

Біла Ромашко, як ти цвітеш?

Крапельку сонця у собі несеш.

З травня до осені всюди білієш,

Краплею сонця ти землю всю грієш.

— А ще ромашки схожі на здивовані очі. Якщо у сухий вітряний день вийти на луг і уважно прислухатися, то можна почути тихий шелест — це шелест білих ромашкових вій. Здивовані очі ромашки цілих сім місяців — з квітня по вересень, — дивляться в небо, намагаю­чись зрозуміти рух хмар, сонця і планет. Дивляться-дивляться, втомляться і починають кліпати своїми білими віями. Здається, схилишся до квітки, і вона розповість свої найпотаємніші секрети.

Я чула, як ромашка небесам

Читала вірші. Боже, що за диво!

І білих пелюсток туга коса

Мені приємно щоку холодила.

Я мовби прикипіла до трави.

Я слухала і дихати не сміла.

Як жаль, що віршів тих не чули ви,

А записати їх для вас я не зуміла.

 

   /пісня «Соняшник»/


 

Розповіді учнів про тюльпан.

Не веселкове марево туманів,

Не золотаві відблиски зорі

Це чується симфонія тюльпанів

Піднесеною піснею землі.

Вона переповняє щастям душу.

І розум також змушує радіть.

Тому їх треба тільки серцем слухать,

Щасливою душею розуміть.

Розповіді про тюльпани прийшли до нас ще з давньої Персії. Тут ці квіти були відомі як "дульбаш" або "тюрбан" — турецька чалма. Про тюльпан відомий перський поет Гафіз писав: "З його чистою чарівністю не можуть зрівнятися навіть троянди". Зараз у це важ­ко повірити, але у ті давні часи навколо тюльпана виру­вали справжні пристрасті. Так, чорношкірі мешканці Гарлема схотіли мати свій, чорний тюльпан, і звернули­ся до всіх ботаніків світу з проханням виконати їх замовлення. Переможцю була обіцяна величезна винагорода — сто тисяч гульденів золотом. Цей тюльпан повинен був розповісти світові, що чорний колір не менш прекрасний за інші. Довго билися ботаніки над гарлемським замовленням, невдачі переслідували їх. І тоді, коли вони вже втратили будь-яку надію на успіх, раптом відбулося неймовірне: розцвів чорний, як південна ніч, тюльпан.

На честь народження унікального чорного тюльпа­на 15 травня 1637 року відбулося величезне свято тюльпанів. На нього з'їхалися всі відомі ботаніки та садівники світу.

 

Степові тюльпани

Уже в степу тюльпани розцвіли.

Ви знаєте, як там цвітуть тюльпани?

Високе сонце, сизе від імли,

Мов срібний обід котиться степами.

Зітхає синя далеч степова,

Вітри духмяні стихли на припоні.

І низько-низько чайка проплива,

Крилом хитнувши келихи червоні.

 Народилася ця казка в Англії. Феї, не маючи колисок для своїх малюків, кладуть їх на ніч у квіти тюль­панів, і вітер колише малих дитинчат до самого ранку. Одного разу господиня вирушила вночі з ліхтарем до свого саду, де росло безліч тюльпанів, і побачила в них кілька заснулих чарівних малят. Вона так захопилася чудовим видовищем, що вирішила посадити у саду ще більше цих квітів, щоб поселити в них усіх малюків довколишніх чарівниць.

Спочатку феї хвилювалися, щоб ця незнайома жінка не вчинила якогось зла їхнім малюкам, але потім, дивлячись, з якою любов'ю вона ставиться до них, заспокоїлись і, прагнучи віддячити за турботу, надавали її тюльпанам найдивовижнішого забарвлення й чудесно­го запаху.

 Від сивої давнини крізь століття дійшла до нас ще одна легенда про тюльпан. Люди вважали, що у зо­лотистому пуп'янкові жовтого тюльпана було заховане щастя. До нього ніхто не міг дістатися, бо не було такої сили, котра змогла б відкрити цей пуп'янок. Але одно­го разу лугом йшла молода мама з дитиною. Хлопчик вислизнув з рук матері і з дзвінким сміхом підбіг до чудової квітки. Трапилося диво — золотистий тюльпан розкрився. Безтурботний дитячий сміх зробив те, що не змогла зробити найбільша сила. З тих пір дарувати тюльпани — означає дарувати щастя.

Виконання ученицею пісні "Тюльпани".

Загадка

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум'яний,

І наче яблучко, рум'яний.

В саду я квітну навесні.

Скажіть, яке ім'я мені?

(Тюльпан)

     /танець, квіти/

Розповіді учнів про троянду.

  •              Я — троянда цариця квітів. Мене любили, переді мною схилялися, мене оспівували з давніх-давен. Про мене створено стільки переказів, бо ж я відіграла видатну роль в історії людства.
  •              У троянди цікава історія. А знаєте ви, що її запах у Індії вважався таким приємним, що індійські прави­телі влаштовували у своїх чудесних садах уздовж рівчачки з трояндовою водою, аби аромат квітки напо­внював усе довкола.

Розповідали, що троянда була призначена самим Всевишнім правителькою всіх квітів, і була вона тоді білою з гострими шипами, що оберігали її. За легендою, коли соловейко побачив цю чарівну нову царицю квітів, то був так заворожений її красою, що в захопленні притис троянду до своїх грудей. Але гострі колючки, мов кинджали, вп'ялися йому в серце, і яскраво-червона кров бризнула з люблячих грудей нещасного й зросила собою ніжні пелюстки дивовижної квітки. Ось чому троянди мають всі відтінки кольорів від білого до червоного.

  •              Історія троянди захована у глибокій сивій давнині. Батьківщиною цієї "королеви квітів" вважають Персію. Саме там чудову квітку "гюль" оспівували як найпрекрасніший витвір богині Флори. Цікавим є такий факт. У палаті представників Конгресу США близько ста років продовжувались дискусії щодо "виборчої кампанії квітів", де були відхилені сімдесят кандидатів на звання квітки нації. У 1986 році ухвалено вважати національною квіткою Сполучених Штатів незрівнянну троянду. З падінням Римської імперії троянди майже на століття були забуті. Але любов до прекрасної квітки не зникла.
  •              У часи зародження християнства троянду почина­ють називати "божественною квіткою" і присвячують її Богородиці. Існує така легенда: Святий Домінікій, бажаючи бути ближчим до Бога, роздирає собі груди терням, яке перетворювалося на троянди. Святий Миколай в хурделицю та жахливий мороз вирішив віднести хліб біднякам. Але ігумен заборонив це робити. І в цей момент трапилося диво — хліб перетворився на троянди, як знак того, що святий намірився робити благе діло.
  •              Римляни вірили, що троянда вселяє в серце мужність, і .тому замість шоломів надягали на воїнів вінки з троянд і на щитах вирізьблювали зображення цієї квітки. У разі перемоги вони прикрашали вінком з троянд голову переможця, а у будинках прикріпляли над столом гілку троянди як символ того, що висловлене під трояндою назавжди залишиться втаємниченим. З тих пір уживають вислів "суб роза диктум" — я сказав тобі під трояндою, тобто під великим секретом, висловлене повинно залишитися таємницею.
  •              Немає квітів красивіших і ароматніших за троянди. Знаючи це, французи створили театр троянд, де йдуть п'єси, героями яких є квіти, у першу чергу троянди.

У паризькому розарії зібрані майже всі види троянд, які існують у світі. Серед них є сорт під назвою "Тисяча красот", тому що кількість різних його кольорів та відтінків сягає тисячі.

 Троянди бувають білими і рожевими, жовтими і темно-червоними, а на Гавайських островах ростуть навіть чорні та голубі. Синя троянда — рідкість. Але найбільш рідкісною є зеленава троянда, виведена в Угорщині. Вибагливі ніжні пелюстки смарагдового ко­льору цієї квітки нагадують прозорі крильця метелика.

Троянда була і залишається "королевою квітів". І хоча цвітіння її недовговічне, любов до цієї дивовижної квітки не полишають жодну людину.

Розповіді учнів про фіалку, лілію, гвоздику.

Фіалка — емблема оживаючої весняної природи. У неї чудовий, ні з чим незрівнянний запах і приємне поєднання лілового забарвлення квітки з насиченою яскравою зеленню листя.

Цікавою є легенда, у якій фіалка — це маленька чудова дівчинка, що грає на скрипці. Чарівні звуки її скрипки може почути кожен, хто має ніжне любляче серце і добрий, покірливий характер.

За іншою легендою, фіалка — це вдячні сльози Адама, який дізнався, що Бог простив йому гріхи.

Вінки з фіалок одягали на голови діткам, яким виповнилося три роки, ніби говорячи, що проминув безтурботний, найрадісніший час їхнього життя.

У першу неділю березня День фіалки святкують німці.

Лілія отримала свою назву від давньогальського слова "лі"-"лі", що означає "білий-білий". Саме у давній Галлії зародилася легенда про чарівну Мелінду і болот­ного царя, який підступно, захопив красуню у глибину трясовини.             

З тих пір на тому місці, де зникла дівчина, з'явилися чудові білосніжні квіти з жовтою серцевиною. Це водяні лілеї, які на давній мові квітів означали "ти ніколи не повинен мене обманювати".

Але найкращою вважають лауенбурзьку лілію, або королівську.

"Я вважаю, що за золотом троянд треба лілії йти сріблом: адже своїм ароматом і виглядом лілія і тро­янді у красі не поступиться" — це слова древнього мудреця.

Гвоздика

Червоних гвоздик моністи

Під розливами вітрів

Розсипаються, як іскри,

В пишній зелені лугів.

Слов'янська назва "гвоздика" походить від польського "гвоздик", котре, у свою чергу, запозичене поляками з німецького словника. Так називали німці квіти за схожістю їх запаху з заморськими прянощами — висушеними пуп'янками гвоздичного дерева. Відчувши схожий з ними аромат квітів, люди назвали ці чудові квіти гвоздиками. У народі їх ще називають польовими слізками, іскорками, зірочками, дівочою травою.

Вчитель. Ми дуже багато дізналися про квіти, бо цікавими були всі історії, що переповіли наші чудові мешканці квітника.

Якщо квіти — це живі істоти, які мають свою вдачу, можуть розмовляти, співати, і навіть танцювати, було б, мабуть, жорстоко зривати їх бездумно, складаючи букет. Бо зірвана жорстоко квітка — це втрачена таємниця чудового життя краси.

Я зірвав квітку,

А вона зів'яла.

Я спіймав жука,

А він помер

У мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що доторкнутися до краси

Можна тільки серцем!

Тому чи не краще залишити їх квітувати або ще кра­ще зберегти їх скороминущу чарівну красу у малюнку, різьбленні, вишивці, музиці.

(Виставка прикладних робіт учнів.)

Саме для того, щоб зберегти спогади про прекрасні миті квітування, і народжують митці свої шедеври — чудові зображення улюблених квітів, радуючи нас різноманітністю та витонченістю.

Слухаймо душу природи, як душу людини, пізнаваймо ЇЇ загадкове життя, любімо і бережімо, бо тільки тоді збережемо наш світ.   

Учень виразно читає поезію "Дивне розмаїття"

Дмитра Білоуса

Друже милий, ти помітив

До краси людську любов?

Скільки є на світі квітів  

Стільки є на світі мов. 

У барвистім розмаїтті 

Мови — дивна дивина. 

Порожньо було б на світі — 

Зникла б навіть хоч одна.

Вчитель. Для того, щоб квіти надії, радості, любові могли вічно квітнути у наших серцях, ми повинні підживлювати їх гарними, світлими думками, плекати їх, розвиваючи у собі найкращі почуття. Чудовим підтвердженням цьому є поезія В.Симоненка.

Квіти

Слів на описи не трачу, словом не передаси

 їх земної безсловесної дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожне свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей!

Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.

Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях,

А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях.

В щирім серці, в чесних грудях вірю, знаю, квіти є.

 Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає.

В них красується, ясніє мрій дитинна чистота.

Золотими пелюстками в них кохання розцвіта.

Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних,

Завжди ніжністю й любов'ю напувайте, люди, їх.

 

Благословенна і щаслива та людина, у якої в душі квітнуть, сяють, світяться неперевершені скарби — квіти добра, людяності, любові!

 

Людино! Я звертаюсь до тебе,

Не нищ ти даремно флорину красу,

Бо гірше робиш ти тільки для себе.

Сама ти собі заподієш біду.

З природою у згоді треба жити.

Вона не ворог – не руйнуй її

Зумій і зберегти, і захистити

Той скарб, який дала вона тобі.

 

doc
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
1224
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку