Виховна година на тему "Україна - слави й доблесті край"

Виховна година

УКРАЇНА – СЛАВИ Й ДОБЛЕСТІ КРАЙ…

 

МЕТА: - формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;

- викликати почуття захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;

- показати роль самовиховання в формуванні моральної стійкості, мужності, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;

- викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

 

ОБЛАДНАННЯ: карта України, портрети захисників України, комп’ютер, документальний кінофільм.

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

1.  Вступне слово вчителя.

2.  Міні-диспут «Що таке Батьківщина»?, «Україна»?

3.  Розповіді учнів про козаків і визволителів українського народу.

4.  Міні-диспут «Чи потрібно знати і поважати історію свого народу». Декламація вірша «Пам’ятай».

5. Слухання пісні про козаків.

6.  Бесіда про рідний край, Батьківщину, Україну, Велику Вітчизняну війну.

7.  Декламація вірша «Вічна слава солдату-герою».

8.  Розповідь про загиблих в Афганістані.

9.  Слухання пісні про Афганістан.

10. Війна на Сході України.

11. Перегляд документального фільму.

12. Підсумки виховної години.

13. Гра «Підбери риму».

14. Рефлексія.

 

 

ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ:

 

1. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості. І тому кожного року 6 грудня ми відзначаємо свято – День захисника Вітчизни. Цьому святу ми і присвячуємо сьогодні нашу виховну годину.

 

1-Й УЧЕНЬ.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж щемний в пустині рай.

Їм краще всих їх рідний край.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…

 

2. МІНІ-ДИСПУТ.

ВЧИТЕЛЬ. Діти, а що для вас означає Батьківщина?

2-Й УЧЕНЬ. Для мене Батьківщина – це вулиця, де я живу і живуть мої рідні.

3-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це моє село, в якому я народився і виріс.

4-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це та стежина, яка впродовж багатьох років веде мене до рідної школи, це поле, річка і гай, де я відпочиваю і насолоджуюся спілкуванням із природою.

5-Й УЧЕНЬ. А для мене Батьківщина – це поля широкополі, пісні дзвінкоголосі, сади пишноквітні, пшениці ряснії.

 

ВЧИТЕЛЬ. Всі ви народилися в найпрекраснішому куточку планети Земля. Всіх нас об’єднує одна географічна назва, всіх нас об’єднує одне слово – Україна! Україна… Що стоїть за цим словом? Які асоціації у вас виникають з цим словом, коли ви його промовляєте?

1-Й УЧЕНЬ. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці…

2-Й УЧЕНЬ. Україна – це розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

3-Й УЧЕНЬ. Українська земля… Де є краще? Де є миліше?

Як не на Вкраїні? Тут городи і сади,

Тут яблука і гарбузи, тут олія й буряки,

Тут ягоди червоні, тут пшениці золоті,

Ріки молочні, кавуни червоносочні,

Худоба і птиця, всяка пашниця.

 

Гра «  Аукціон слів»

 Дібрати до слів Батьківщина  і Україна якнайбільше означень  (наприклад: рідна, далека, люба, мила, неозора тощо);

 

ВЧИТЕЛЬ. Наша Україна – чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас мякий, помірний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикрашають нашу привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки і татари, поляки. Вони хотіли підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села і міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які славились на весь світ своєю вродою; міцних хлопців, яких потім продавали на невільницьких ринках, а старих людей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але український народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилось козацтво.

 

3. РОЗПОВІДІ УЧНІВ ПРО КОЗАКІВ І ВИЗВОЛИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

4-Й УЧЕНЬ. Хто ж такі козаки? Козаків січі називали в народі «святими лицарями», їх оспівували в народних думах, піснях, легендах. Завзяті і мужні парубки ставали героями, розповіді про їх подвиги передаються із покоління в покоління.

1-Й УЧЕНЬ. Багато фольклорних творів присвячено і визвольній війні українського народу 1648-1654 років та їх героям. Особливе місце серед них займають думи про Богдана Хмельницького та його соратників – Івана Богуна, Максима Кривоноса. Всевидющі кобзарі в своїх піснях звеличують сміливість та безстрашність перед ворогом народних улюбленців, «які рубали мечем голову з плечей, а решту ляхів топили водою…»

2-Й УЧЕНЬ. Українська дума – то пісня про героїчну боротьбу за волю запорізького козацтва. Знати нашу історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх народних героїв любові до Батьківщини і волі – то наше основне завдання.

 

4. МІНІ-ДИСПУТ. ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРША «ПАМ'ЯТАЙ»

 

ВЧИТЕЛЬ. А ви згодні з тим, що кожному українцю потрібно знати і поважати історію своєї держави? Чому?

3-Й УЧЕНЬ. Герої багатьох народних дум вчать нас завжди пам’ятати, хто ми і чиї ми діти; любити і шанувати славну історію нашого народу, бути чесними, сміливими і мужніми, беззавітно любити свою Вітчизну. І якщо буде в тому потреба – не вагаючись віддати за неї навіть своє життя, як це зробили мужні народні герої, оспівані в думах і піснях.

4-Й УЧЕНЬ.

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони без чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.

Бо коли, закохані в минуле,

Прокуняєм свій великий час,

Наша лінь нікого не розлучить,

Слава та ж відмовиться від нас.

Спогади докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

 

5. СЛУХАННЯ ПІСНІ ПРО КОЗАКІВ

 

6. БЕСІДА ПРО РІДНИЙ КРАЙ, УКРАЇНУ, ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ

ВЧИТЕЛЬ. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна… які це прості й разом з тим прекрасні і святі слова для нас. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.

Україна – це наша споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених.

 

1-Й УЧЕНЬ. Згадаймо хоча б січовиків-полководців, мудрих державних полководців, організаторів народного війська: Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Байду Вишневецького, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і ще багато мільйонів простих українців, які, можливо, не були героями, проте віддавали нашій Батьківщині свої серця і життя.

ВЧИТЕЛЬ. Здавна народження сина вважали великим щастям у сім’ї – бо народився помічник, який допоможе працювати на полі. Однак із перших днів матір огортали сум і тривога за майбутнє своєї дитини, адже його чекали війни, муштри, повернення каліки або сини й зовсім не поверталися, поклавши десь голови у битвах.

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін та тепло від свічки.

2-Й УЧЕНЬ. Велика Вітчизняна…Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка колись горіла і стогнала. А люди… Людям досі болять завдані війною рани.

ВЧИТЕЛЬ. 71 рік тому Україна була звільнена від німецько-фашистських загарбників. 71 рік тому українську землю перестали топтати чоботи окупантів. 71 рік живе в людських серцях пам'ять про тих, хто в далекому 1941 році став на захист своєї Вітчизни.

3-Й УЧЕНЬ. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва і його перемога над фашизмом. Хіба можна забути тих, хто поліг у полях, хто віддав своє життя за щастя інших?

4-Й УЧЕНЬ. 4 роки! Тисяча чотириста вісімнадцять днів і ночей! 34 тисячі годин! І 27 мільйонів загиблих людей…

2-Й УЧЕНЬ. Якщо по кожному з них оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати 46 років.

ВЧИТЕЛЬ. Ветерани відстоювали право на життя не лише свого покоління, а й тих, хто мав прийти згодом – синів, онуків, правнуків. Ота страшна куля, що свистіла по всьому величезному простору Європи, мала ще й фантастичну, дику, фанатичну силу – вціляла і вбивала людей у майбутньому. 62 млн загиблих у роки війни… 62 млн ровесників – щонайменше! Вони повинні входити в буйноцвіт життя разом з вами, молоддю третього тисячоліття. А їх нема… через десятиліття їх убили кулі війни.

3-Й УЧЕНЬ. 22 червня 1941 року. Ця дата розділила життя чорною смугою на дві половини: перша – перед війною, а друга – війна. Війна розбила надії, обірвала багато життів.

4-Й УЧЕНЬ. На захист Вітчизни піднявся весь народ, від малого до великого. Багато пішло добровольцями на фронт. Молоді люди дописували собі роки, тільки б потрапити на передову воювати з ворогом, не дозволити йому топтати рідну землю.

ВЧИТЕЛЬ. Страшними видіннями починалось дитинство народжених у роки війни. Кострища хлібів. Дерева, що ростуть корінням в небо. Розломи кам’яних скель. Обезглавлені люди. Що може бути страшнішого? Що впало дитині в сон? Яке перше слово прийшло до них – «мама» чи «війна»?

1-Й УЧЕНЬ. Чи є містечко у Європі, де не було б безіменної могили – могили Невідомого солдата? Його ім’я загубилося на фронтових шляхах Великої Вітчизняної, його біографія – єдине слово – солдат.

 

7. ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРША « ВІЧНА СЛАВА СОЛДАТУ-ГЕРОЮ»

2-Й УЧЕНЬ.

Вічна слава солдату-герою і солдатові без нагород –

Хто загинув хоробро між бою, захищаючи рідний народ.

Вічна слава бійцю рядовому, як і маршалу слава оця.

Хто поліг біля отчого дому смертю мужності, смертю бійця.

Скільки їх полягло серед бою! І однаково боляче нам,

Бо в бійців рядових і героїв смерть оцінена рівно – життям!

 

ВЧИТЕЛЬ. Пройдуть роки. Не буде в живих і нашого покоління, але хтось із вдячності йтиме сюди… Бо пройдуть роки, століття, але вічний вогонь пам’яті не погасять вітри перемін, не зітруть століття. І в Україні не було сім’ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села,що згоріли, стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо про кожну вулицю, про розбиті мрії і нездійснені надії. Солдати Великої Вітчизняної війни на смерть стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах, але не вторгалися на чужі території, а несли визволення країнам Європи. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять із нами ті, хто не усміхнеться сьогодні і не зустріне весну.

3-Й УЧЕНЬ. Ветерани! Скільки горя випало на їхнє покоління! Але вони мудрі, уміють прощати і любити. Спасибі, що вистояли, що перемогли. Аби не вони, не було б і нас сьогодні.  І наш з вами обов’язок не тільки в свята згадувати про ветеранів, а й кожного дня намагатися пам’ятати про них, допомагати, приділяти увагу бабусям і дідусям.

 

8. РОЗПОВІДЬ ПРО ЗАГИБЛИХ В АФГАНІСТАНІ

ВЧИТЕЛЬ: Далекий грудень 1979 року… Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за 10 років! Проте ця безглуздість не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати. 160 тисячам наших земляків судилося пройти це випробування. 3383 з них повернулися додому в цинкових гробах, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть, але з невиліковними хворобами.

Сивіли від горя батьки й матері, ховаючи своїх дітей, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час. У скількох сімей у траурному обрамленні зберігаються фотографії синів! Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм – право бути похованими на рідній землі.

1-Й УЧЕНЬ. Падали хлопці на чужій землі, а в них на долонях лінії життя такі довгі і прекрасні…Разом із ними пішло в небуття чиєсь щастя. Разом із ними загинули їх ненароджені діти. Але вони живуть у пам’яті бойових друзів, продовжують усміхатися зі сторінок солдатських альбомів. Вони вічно живуть у зболених, згорьованих, люблячих, палких материнських серцях.

ВЧИТЕЛЬ. У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але ця дата особлива – цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану.

 

9. СЛУХАННЯ ПІСНІ ПРО АФГАНІСТАН

 

10. ВІЙНА НА СХОДІ УКРАЇНИ

ВЧИТЕЛЬ: 24 серпня 1991 р. було проголошено Акт про незалежність України, який був одностайно схвалений народом України 1 грудня 1991 р. З того часу почалася відбудова незалежної, вільної, суверенної України. Почалася нова сторінка в її історії нашої Держави.

  Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

 

2-Й УЧЕНЬ:

Все здолали, вижили, зміцніли.

Знову наша доля розцвіла,

Мов троянди, чисті й ніжно-білі,

Що росли під вікнами села.

Отака країна — Україна,

Праслав’янська рідна сторона.

Її мова ніжно солов’їна,

Ніби пісня, вічно чарівна.    

 

ВЧИТЕЛЬ: Але життя в незалежній Україні склалось не на благо народу. Народне обурення вилилось в протистояння на Майдані в столиці України – Києві.

 Відбулась зміна влади. На позачергових виборах Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року, в першому турі Президентом обрано Петра Порошенка. 

 

«Мозковий штурм»

-        Чи може Батьківщина бути нещасливою, страждати, хворіти, і чому це відбувається?

 

ВЧИТЕЛЬ: Прагнення українців самостійно розпоряджатись своєю долею, перервалось імперськими зазіханнями російського Президента Володимира Путіна. Було підступно відібрано частину території України – Кримський півострів. Найстрашніші події нині відбуваються на Сході України, який, як свідчить історія, є споконвіків українським.

В ході неоголошеної російсько-української війни нашим керівництвом було сплановано АТО (Антитерористична операція). В антитерористичній операції (АТО) на сході України сьогодні беруть участь близько 50 тис. бійців.

В ході АТО визволено вже ряд міст від сепаратистів та терористів. Але запеклі бої ще продовжують тривати в Донецьку, Горлівці, Луганську, Макіївці та інших населених пунктах.

Збройні сили України, нажаль, оснащені не на вищому рівні, деякі одиниці озброєння, що використовується, виготовлені ще за часів Радянського Союзу.

Але є й новинки, є навіть такі новинки, аналогів яким немає у всьому світі.

 

11. ПЕРЕГЛЯД ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ «БРОНЕВИКИ UA-КОЗАК, ДОЗОР-Б, KRAZ-SHREK, БТР…»

 

ВЧИТЕЛЬ. Будемо сподіватися, що за підтримки високого керівництва та населення України, наша армія поступово оновить своє оснащення, наростить свою збройну міць і вистоїть у нелегкій боротьбі з загарбником за незалежність і свободу.

3-Й УЧЕНЬ.

Народе мій! Ти пережив немало

Страшних, буремних лихоліть.

Щоб не страждали в рабстві Роксолани,

Щоб за синами не тужили мами, –

Солдат на варті миру і добра стоїть.

 

12. ПІДСУМКИ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

ВЧИТЕЛЬ. Протягом сьогоднішньої зустрічі ми згадали героїчну історію нашої держави, згадали імена людей, які, не шкодуючи власного життя, захищали рідну землю. Так було, є і буде, поки існує світ. А ви як вважаєте, потрібні Україні Збройні сили, потрібні їй захисники? Може, хтось із вас мріє в майбутньому стати воїном чи офіцером?

Хлопчики, пам’ятайте, що ви не тільки майбутні інженери, лікарі, банкіри, але і воїни. Змалку готуйте себе до військової служби, будьте витривалими, терплячими і не бійтеся труднощів. Будьте благородними в дружбі. Залишити товариша в біді – ганьба. Відмовитися від друга, якщо той допустив помилку – безчесно. Якщо ви зустрінете людину з медалями на грудях – поклоніться їй. Завдяки цій людині ви живите на світі – вільні, щасливі і спокійні. Якщо ви зустрінете офіцера, воїна України – поклоніться йому. Він захищає ваше життя. Він на сторожі вашого спокою і щастя. Армія – могутній щит і меч нашої Вітчизни, який завжди зможе дати відсіч нападникам і ворогам.

 

ВЧИТЕЛЬ: Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі. Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні полиньмо аж до сонця і зірок і глянемо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце — Україна!

 

ГРА « Добери риму»

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у (світі!)

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні (джерельця.)

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки (глибокі.)

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже (сучасні.)

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня (весела.)

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, (чудова!)

Її обереги – верба і калина.

Найкраща у світі – моя (Україна.)

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не (кохати!)

Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна (держава.)

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, (відкрила.)

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі (єдина.)

 

ВЧИТЕЛЬ: Ось і підійшла до кінця наша виховна година. Мені ще раз хочеться привітати всіх присутніх хлопців і нагадати їм, що День захисників Вітчизни – це, поправу, їхнє свято – свято сильних, свято мужніх, свято чесних. 

 

 РЕФЛЕКСІЯ:

 Які ваші враження від заходу?