Виховна година на тему «Всесвітній день авіації та космонавтики»
12 квітня — Всесвітній День космонавтики й День працівників ракетно-космічної галузі України. Майже за 50 років людство досягло значних результатів у підкоренні небесного простору. Всесвітній день авіації та космонавтики — пам'ятна дата, що відзначається 12 квітня, установлена на знак першого польоту людини в космос.
12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» уперше в світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.
12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл».
Перший у світі космонав
Юрій Олексійович Гагарін (9 березня 1934 – 27 березня 1968) – перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу (1961), полковник.
Народився 9 березня 1934 року у селі Клушино Смоленської області, де і проживав разом з батьками до 1945 року.
24 травня 1945 року сім'я Гагаріних переїхала в Гжатськ (нині Гагарін). У травні 1949 року Гагарін закінчив шостий клас Гжатської середньої школи і 30 вересня поступив в Люберецьке ремісниче училище № 10. Одночасно вступив у вечірню школу робочої молоді, сьомий клас якої закінчив в травні 1951 року, а в червні закінчив на відмінно училище за фахом формувальник-ливарник.
У серпні 1951 поступає в Саратовський індустріальний технікум і 25 жовтня 1954 року вперше прийшов в Саратовський аероклуб. У 1955 році Юрій Гагарін досяг значних успіхів, закінчив на відмінно навчання і зробив перший самостійний політ на літаку Як-18. Всього в аероклубі Юрій Гагарін виконав 196 польотів і налітав 42 години і 23 хвилин.
27 жовтня 1955 року Гагарін призваний до армії і відправлений до Оренбурга в 1-ше військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957 закінчив училище.
9 грудня 1959 роки Гагарін написав заяву з проханням зарахувати його в групу кандидатів в космонавти. Вже через тиждень його викликали до Москви для проходження всебічного медичного обстеження в Центральному науково-дослідному авіаційному госпіталі. На початку наступного року була ще одна спеціальна медкомісія, яка визнала старшого лейтенанта Гагаріна придатним для космічних польотів. 3 березня 1960 року наказом Головнокомандувача ВВС К. Вершиніна зарахований до групи кандидатів в космонавти, а з 11 березня почав тренування. Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, всього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися саме серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантажень, стресових ситуацій і перепадів тиску.[7] Відбір в перший загін космонавтів проводився на основі медичних, психологічних і ряду інших параметрів: З двадцяти претендентів відібрали тільки шістьох, Корольов поспішав, оскільки були дані, що 20 квітня 1961 року свою людину в космос відправлять американці. І тому старт планували призначити між 11 і 17 квітня 1961 року. Того, хто полетить в космос, визначили останньої миті на засіданні державної комісії, ними стали Гагарін і його дублер Герман Титов. Було підготовлено три повідомлення ТАРС про політ Гагаріна в космос. Перше — «Успішне», друге на випадок, якщо він впаде на території іншої країни або в Світовому океані — «Звернення до урядів інших країн», з проханням допомоги в пошуку, і третє — «Трагічне», якщо Гагарін не повернеться живим.
Старт корабля «Восток» було здійснено 12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом з космодрому Байконур. Корабель вийшов на не розраховану високу орбіту (з апогеєм 327 км замість розрахованого 230 км). У випадку відмови гальмівної установки сходження з неї могло продовжуватися близько 10 діб, на що система життєзабезпечення корабля не була розрахована.
Виконавши один оберт навколо Землі о 10:25:34 на 108 хвилині, плановий політ було завершено — увімкнуто гальмівну систему. Через несправність клапана в паливній магістралі гальмівна установка відключилася на одну секунду раніше запланованого. Крім того, із запізненням на 10 хвилин від запланованого відбулося розділення спускового апарата і приладового відсіку. Через збій у системі гальмування спусковий апарат з Гагаріном приземлився не в запланованому місці за 110 км від Сталінграду, а в Саратовській області, недалеко від Енгельса (село Сміловка). О 10.48 радар у місцевому військовому аеропорту виявив невідому ціль, це був спусковий апарат, а трохи пізніше за 7 км до землі, відповідно до плану польоту, Гагарін катапультувався і цілей на радарі з'явилося дві.
Першими землянами, які зустріли космонавта після польоту, стали дружина лісника Ганна Акимівна Тахтарова і її шестирічна внучка Ріта. Незабаром до місця подій прибули військові з найближчої військової частини. Одна частина військових узяла спусковий апарат під охорону, а інша повезла Гагаріна в розташування. Звідти Гагарін по телефону відрапортував командирові дивізії ППО: «Прошу передати головкому ВПС: завдання виконав, приземлився у визначеному районі, відчуваю себе добре, ударів і поломок немає.
Україну по праву можна вважати космічною державою, незважаючи на те, що, в цілому, країна перебувала всі роки незалежності в скрутному економічному становищі
У країни є інфраструктура повного циклу для створення ракет, наукова база, успішні міжнародні кейси в реалізації космічних проектів. Є поважні фахівці і молоді люди, які здатні створювати проекти світового рівня, і навіть є свій космонавт, який побував у космосі.
Українець Леонід Каденюк у космосі
Леонід Каденюк став першим космонавтом з українським паспортом, який побував в космосі. Він здійснив політ на американському шатлі "Колумбія" з 19 листопада по 5 грудня 1997 року у якості спеціаліста з корисного навантаження. Серед інших членів команди було чотири астронавта з США (Кевін Крегель, Стівен Ліндсі, Уїнстон Скотт, Калпана Чавла) і один з Японії (Такао Дої). Команда провела в космосі 15 діб і 16 годин і успішно приземлилася в КЦ Кеннеді. Метою польоту був науковий експеримент - команда виводила на орбіту і повертала науковий супутник SPARTAN-201-4.
2. Україна - четверта в світі країна з розвитку космічної галузі
Україна - одна з небагатьох країн світу, яка має замкнутий цикл ракетобудування, починаючи з ракетного палива, закінчуючи готовими корпусами, ракетами-носіями і космічними апаратами. Левова частка створення космічного устаткування припадає на державні підприємства, які підпорядковуються спеціальному уповноваженому органу - Державному космічному агентству України. У нашій країні виробляється наступне космічне обладнання:
- двигуни, вузли і агрегати РН,
- космічні апарати,
- окремі системи КА,
- ракетно-космічні комплекси,
- ракети-носії.
У портфоліо української космічної галузі входить три сімейства ракет-носіїв, які запускаються на чотирьох космодромах світу.
Одна з головних ролей в космічній галузі країни - у конструкторського бюро "Південне" - це державне підприємство, доходи якого від міжнародних замовлень рік за роком перевершують розмір державного фінансування.
За час незалежності українськими ракетами було здійснено 148 пусків. Ракети стартували з космодромів Плесецьк, Байконур, Воллопс, платформи "Морський старт". На орбіту було виведено близько 300 космічних апаратів на замовлення різних країн світу https://www.youtube.com/watch?v=o1P47RTZkSk
Белка и Стрелка. История преданности собак