Виховна година на тему "З Україною в серці"

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом видатного оперного співака, волонтера, бійця АТО, патріота України Василя Сліпака. Обладнання: відео- та звукозаписи, мультимедійний проектор.

Перегляд файлу

З Україною в серці

(виховна година)

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом видатного оперного співака, волонтера, бійця АТО, патріота України Василя Сліпака.

Обладнання: відео- та звукозаписи, мультимедійний проектор.

Вступне слово вчителя:

(слайд 2)

«Як чоловік, можу бути на війні, а як артист – можу робити максимальну промоцію України у Франції». Ці слова належать Василю Сліпаку, який полонив глядачів своєрідним голосом та вокальною культурою. Йому, зазвичай, легко вдавалось заволодіти увагою аудиторії, вразити її, викликати у неї найширшу гаму емоцій — здивування, зітхання, радість, захоплення. Він був природний, артистичний на сцені. Йому притаманні були культура голосу і досконала сценічна гра, впевненість у фразуванні, виразна дикція, уміле розложення динамічних ефектів, свіжість, справжнє захоплення сценічним образом.За своїм музично-естетичним розвитком В.Сліпак ішов далеко попереду всіх. Унікальний голос Сліпака надзвичайно гармонійно поєднувався із його статурою. Він — високий на зріст, привабливої зовнішності, по-французьки галантний — все це викликало адекватну реакцію слухачів. Його голос відносно інтонаційної, вокальної культури — дуже гнучкий, тому, що він природний. Він створений нашою українською природою.

Учень 1:

Василь Ярославович Сліпак народився 20 грудня 1974 у Львові, загинув 29 червня 2016 у Луганському, Бахмутського району на Донеччині. Він - всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій на Сході України. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена «За мужність» І ст., Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка» Народився Василь у сім'ї Надії та Ярослава Сліпаків. Співати почав рано. Як і будь-яка дитина, був присутній на усіх домашніх святкових гостинах, які не обходилися без пісень. Полюбив ці мелодії, вони запали йому в душу. Шестирічним на сільському весіллі заспівав пісню тріо Мареничів «Тиша навкруги» (сл. і муз. Олександра Богачука). У сім'ї ніхто професійно не був пов'язаний із музикою. Мама працювала у конструкторському бюро, батько був спеціалістом виробничого підрозділу. Але унікальний голос був у дідуся, на честь якого батьки назвали сина. Тому вважається, що талант Василя — від нього. Із 1981 по 1991 роки навчався у Львівській школі № 46. Вихованець хорової капели «Дударик»

Учень 2:

Усе в житті було пов'язано зі співом. У 1983 році, коли йому було 9 років, старший брат Орест відвів Василя до Львівської державної академічної хорової капели «Дударик», де він співав по 1994 рік. Микола Кацал, керівник капели, став першою знаковою постаттю у творчості Василя Сліпака.Василь Сліпак у складі хорової капели виступав у найпрестижніших концертних залах України і світу: Національна опера України імені Тараса Шевченка, Національна філармонія України, Національний палац мистецтв «Україна», Карнегі-Хол (Нью-Йорк, США,) собор Паризької Богоматері (Франція), Ванкувер Ейр Плейс (Канада), Варшавська філармонія (Польща), Домський собор (Латвія, Рига), а також у Литві, Естонії , Білорусі, Росії, Грузії, Молдові, Угорщині, Словаччині , Австрії , Італії, Ватикані, Бельгії, Голландії, Швейцарії .

Учень 3:

«Дударик» записав ряд платівок, компакт-касет та компакт-дисків, а також десятки концертних програм на радіо і телебаченні. У 1989 році колективові була присуджена Шевченківська премія. Становлення Василя Сліпака як оперного співака відбувалося в оточенні професіоналів, що є важливою складовою системи професійної підготовки, сприяє формуванню манери виконання і розвитку особистості. 1 і 2 лютого 1986 року пройшли спільні концерти «Дударика» із Ніною Матвієнко, народною артисткою України, В. Ковальською та В. Півновим, лауреатами республіканських конкурсів. У Будинку звукозапису Українського радіо 13 листопада 1987 року «Дударик» спільно з Ніною Матвієнко зробив фондовий запис українських народних колискових пісень.

(слайд 3)

Учень 4:

(слайд 4)

Незважаючи на рідкісний голос (контртенор), до Львівського Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка) вступив не відразу. Але він тоді багато виступав, гастролював. Познайомився із багатьма диригентами, композиторами — Мирославом Скориком, Володимиром Сіренком, Ігорем Андрієвським, Артуром Микиткою.Лише 1992 року став студентом класу сольного співу народної артистки України , лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, професора Байко Марії Яківни, під керівництвом якої оволодів значним репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів.

Учень 5:

1994 року старший брат, аспірант медінституту, перебуваючи на конгресі кардіологів у Франції, познайомився із Павлом Когутом, який скерував його до редакції «Українського слова» у Парижі, де зустрів директора тижневика Ярослава Мусяновича, доктора медицини. Професор, приймаючи Ореста у власній оселі, розповідав про культуру та паризьке життя, познайомив із композитором українського походження Мар'яном Кузаном, наполегливо рекомендував залишити касету із записом Василя композиторові. За місяць Василеві Сліпаку надійшло запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів у м. Клермон-Феррані (Франція). Дебют у Клермон-Феррані був справжньою сенсацією. Успішний виступ на конкурсі, прослуховування у відомих фахівців Паризької академії виявились вирішальними у творчій долі молодого співака, бо цим підтверджено оригінальність його голосу. Василеві Сліпаку надали право виступити зі своєю програмою у Парижі.

Учень 4:

(слайд 5)

Співак, окрім рідної, вільно володів багатьма іноземними мовами: італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською, російською, що створювало можливість доступу до інформації, почуття свободи у спілкуванні з людьми, можливість кар'єрного зростання — вираження себе як частини світу. Ще дуже молодий Василь Сліпак у 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу йому почати сольну кар'єру у Франції та Європі. У 2008 році Василь Сліпак розпочав великий концертний тур Європою.

Учень 5:

(слайд 6)

Під час Революції гідності мав контракт в Опері — не міг прибути до Києва. Та із початком Євромайдану очолив волонтерський рух — координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України. Співак став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, який тривав від 24 листопада 2013 року. Постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти. Василь Сліпак організував проведення регулярних публічних лекцій для представників засобів масової інформації, освіти та політики, що допомагало правдиво висвітлювати події в Україні.

Учень 6:

12 січня 2014 року у Парижі провів мітинг солідарності на підтримку Євромайдану. Організував і провів 16 лютого 2014 року Артмайдан-маніфестацію, котра супроводжувалася виступами музикантів, співаків, художників, акторів, що підтримували українських протестувальників. Був серед активістів, які 19 лютого 2014 року біля українського посольства організували акцію вшанування пам'яті людей, розстріляних 18 лютого 2014 року на вул. Інститутській. 5 березня 2014 року провів у Парижі чергову людну маніфестацію проти агресії Росії. За ініціативи активістів Об'єднання Євромайдан Париж, українці пікетували Міністерство закордонних справ Франції із закликами до дипломатів, спонукати світову спільноту, задіяти всі можливі дипломатичні, економічні, інформаційні та інші засоби для припинення загарбницького втручання Росії у внутрішні справи України.

Учень 7:

(слайд 7)

5 червня 2014 року неподалік будівлі Національної асамблеї Франції українські, сирійські й російські активісти провели акцію протесту проти візиту Путіна до Парижа. Організаторами з української сторони були учасники Паризького «Євромайдану», котрий став уже 41-м у французькій столиці. Вів мітинг Василь Сліпак. 27 червня 2014 року взяв участь у благодійному концерті, що відбувся в Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції. З нагоди Дня Незалежності України 24 серпня 2014 року організував і провів у Парижі акцію «Смайли для України» — фотосесію учасників в українському національному одязі. З метою пояснення французькій аудиторії мовою мистецтва ситуацію в Україні й зібрати достатньо грошей на допомогу дітям жертв війни, щоб надати притулок, нагодувати та запропонувати їм якомога більше підтримки 12 липня 2014 року Василь Сліпак спільно з колегами, відомими європейськими оперними співаками, а саме: Ґоша Ковалінська , Ґійом Дюссо , Тьєрі де Марслі створив Фонд «Opera friends for children», гуманітарну некомерційну організацію. Співаки організували й провели серію концертів, всі кошти від яких перераховані на потреби дітям. Кожен музикант, співак і диригент працював. безкоштовно

Учень 8:

Уперше поїхав на війну у травні 2014 р. Пробув там більше місяця. Позивний «Міф» на честь Мефістофеля з'явився відразу. Воював у Пісках, у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Доброво́льчого українського ко́рпусу (ДУК ПС ) — не через політичні переконання, поїхав туди, де брали добровольців. Повернувся пораненим.

Учень 9:

Василь не планував повністю віддаватися війні. Просто був дуже активною людиною. Для нього важливо було знаходитися там, де він потрібен: на сцені і на війні. Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у с. Водяне під Маріуполем, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа. Улітку 18 червня 2016 року втретє поїхав на Донбас, щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-шої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12.7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки. Василь Сліпак ціною власного життя врятував побратимів. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на смт. Луганське з боку міста Дебальцеве та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу с. Логвинове.

Учень 10:

( слайд 8 )

30 червня 2016 року у м. Дніпрі відбулося прощання із В.Сліпаком. На жалобну церемонію в обласній лікарні імені І. І. Мечникова прийшли сотні людей. Після прощання тіло співака доправили до Львова. 1 липня 2016 року поминальне богослужіння відбулося в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Тисячі львів'ян прийшли попрощатись із Новітнім Героєм України, всесвітньо відомим оперним співаком. Василя Сліпака поховали на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань .

Учень 11:

(слайд 9)

19 вересня 2015 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив Василя Сліпака медаллю «За жертовність і любов до України».30 червня 2016 року був нагороджений Орденом «За мужність» I ст.(посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.20 лютого 2017 року йому було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. 10 квітня 2017 р. нагороду «Зірка Героя» отримали батьки Василя - Надія Василівна та Ярослав Володимирович.

Учень 12:

(слайд 10)

Він постійно вчився. Навіть у свої 42 брав уроки. Не соромився, робив це методично, не вважаючи себе зіркою, яка може спочивати на лаврах. Останній рік життя він дуже активно працював. Усі відзначають, що у 2016-му Василь був на піку кар’єри! З вересня 2015-го до травня 2016-го мав величезну кількість концертів. Він не дуже багато розповідав про фронт. Казав: «Я там, де мої друзі — люди, яким я довіряю».

Учень 13: А.Матвійчук присвятив вірш пам’яті В.Сліпака

(слайд 11)

Заклякніть, ангели на небі, Та той, хто взяв у руки зброю,

І чола похиліть ясні! І вибрав власну долю – сам,

Не треба слів. Він заслужив звання Героя,

І сліз не треба. Віддавши славу Небесам.

Бо - на війні, як на війні. Йому б співати ще й співати

Тут катма логіки шукати, А він…

Так хитро сплутано нитки, Зробив усе, що міг.

І жертви моляться за ката, Схилися ж, Україно - мати

А кат – кидає в бій полки… І припадати йому до ніг.

Використані джерела: