Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Виховна година на тему: "Життя людини - найвища цінність"

Про матеріал

Пам'ятай! Життя є дар,

Великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього не заслуговує.

(Леонардо да Вінчі)

Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безціль­но прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...

М. Островський

Перегляд файлу

Виховна година на тему: "Життя людини - найвища цінність"

Мета. Спонукати учнів до роздумів над життєвими проблемами; сприяти вихованню високих морально-етичних якостей; виробляти активну життєву позицію.

 

 Епіграфи:

 

Живи не як хочеться, а як можеться.

                                                                                                        (Народна мудрість)

Найпрекрасніші і найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.

                                                                                                        (В.Сухомлинський)

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим.

                                                                                                        (Г.Сковорода)

Пам’ятай! Життя є дар,

 Великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього не заслуговує.

(Леонардо да Вінчі)

Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безціль­но прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...

       М. Островський

 (Звучить запис пісні «Два кольори»).

 

Вступне слово класного керівника:

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Во­но дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожи­ти двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завж­ди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пе­ресічних людей — кожного, хто хоч раз замислю­вався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав йо­го, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується прави­лом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

Класний керівник

Вашу групу  було поділено на чотири підгрупи і ви мали підготувати презентацію-доповідь на тему: "Життя людини - найвища цінність".

 Доповіді учнів

І група

Життя – це багатство, кожна людина отримує його при народженні, навіть не розуміючи, наскільки великий це скарб. По різному люди користаються цим багатством. Деякі – обережно та помірковано, інші живуть одним днем, хтось взагалі не цінує цього дару та руйнує його, вживаючи наркотики та алкоголь…

Кожна людина самостійно вирішує, як прожити своє життя. Та не варто забувати, що воно одне і витрачати на різні дурниці. Ми маємо пройти життєвий шлях так, щоб потім не шкодувати за бездарно витраченим часом. Дехто вважає, що життя довге і все устигнеться потім, колись. Але це фатальна помилка. Життя швидкоплинне. Тому не варто його марнувати. Шкода, що це не всі розуміють, і тоді роки проходять, а людина ніяк не може знайти своє місце у житті.

  Як же жити так, щоб не марнувати час? Звичайно, життя має приносити задоволення. Але це не має бути його сенсом. Варто подумати про тих, хто поряд і зробити кращим їхнє життя. Можливо, вони зроблять це ж саме для вас. Не слід забувати про найрідніших людей – свою родину: вона потребує уваги та піклування. Не треба нехтувати і самореалізацією. Адже якщо людина не знайшла себе у житті, можна сказати, що вона прожила його марно. Кожен само реалізовується по- своєму. Хтось не уявляє себе без улюбленої роботи, інший віддає всього себе цікавому хобі, інший жити не може без родини, продовжує себе у дітях… Здавалося б, нічого нездійсненого, але не всі розуміють, що ми самі можемо зробити своє життя скарбом.

У літературі безліч прикладів, які доводять наведену вище тезу. Зокрема у поемі «Наймичка» Т. Г. Шевченка автор зображує історію дівчини, яка народила позашлюбну дитину. Але вона не змарнувала свого життя, для Ганни саме її син став найбільшим скарбом. Дівчина змогла залишитись поряд з дитиною, подарувавши їй найцінніший скарб – щасливе життя і материнську любов. Чого не можна сказати про героїню поеми Т. Г. Шевченка «Катерина», яка змарнувала і власне життя, і життя свого сина.

На жаль, небагато людей, які розуміють справжню цінність життя. На сьогоднішній день зросла кількість самогубств, особливо серед підлітків. Адже це страшно! Вони ще не бачили справжніх проблем, а вже спромоглися на останній крок! Я вважаю, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід, треба лише пошукати. Виходу немає тільки після смерті…

Тож життя – це, дійсно, найбільше і найцінніше багатство, яке у нас є. і зробити його кращим може кожен з нас – варто лише захотіти!  

 

ІІ група

Людське життя − це великий дар Божий. Земна мандрівка − досить різноманітна. У кожної людини своя доля, свій шлях. Поряд з ясними, веселими, безтурботними днями наступають дні похмурі, сірі, безнадійні. Прислів’я голосить, що життя прожити − не поле перейти. Але боятися перешкод є ницо, адже у важких життєвих ситуаціях допомагає людині Господь. Він дає сили побороти нещастя, негаразди. В. Вихрущ пише: В житті не помилявся той ніколи, Хто доброго нічого не зробив. «Лиш боротись − значить жить», − стверджує Іван Франко. У поезії Ліни Костенко знаходимо: Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку. Люди повинні берегти кожну секунду, бо велике щастя − жити. На жаль, воно може перерватися. Багато горя несе у світ війна. Смерть немилосердно торкається як дорослих, так і дітей. Лихо таке велике, що неможливо осягнути. Ми, українці, миролюбна нація і хочемо, щоб у нас, та й загалом у світі, не було війн. Потрібно встигнути сказати добре слово, залишити добрий слід по собі, бути справжньою людиною з високими духовними ідеалами. Духовні цінності людини своїм корінням сягають далеких часів.    Тоді найважливішим було жити за заповідями Божими. На жаль, наш час наклав свій відбиток на духовність людини не в кращу сторону. Іван Франко пише: Милосердними треба нам буть Задля всього живого! Бо життя − се клейнод, хіба ж є, Що дорожче над нього? Людина родиться на світ, щоб осягнути все прекрасне і передати наступним поколінням. Кожна людина є унікальною. Василь Симоненко підкреслює: Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні – Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Всі ми обдаровані талантами, певними здібностями. Їх тільки потрібно помітити, розвинути, «не закопати». Так принесемо користь як собі, так і суспільству. Пам’ятаймо, що жити − це перемагати.

 

ІІІ група

  На мою думку, життя — це найвища цінність для кожного з нас. Адже життя дає нам змогу реалізувати себе, спробувати все, про що мрієш, відчувати найдивовижніші почуття.

По-перше, маємо цінувати життя хоча б за те, що воно скінченне, ба навіть надзвичайно коротке. І ми маємо все встигнути прожити його так, щоб, помираючи, переповнювалися яскравими, приємними, теплими спогадами. Головне — любити життя, боротися за нього.

Маю влучний приклад із художньої літератури до мого аргументу — це роман Івана Багряного «Тигролови». Головний герой роману, Григорій Многогрішний, демонструє любов та боротьбу за вільне життя. Тікаючи з «дракона», каторжанського етапу, Григорій безмежно радий тому, що вижив.

По-друге, варто цінувати кожну дорогоцінну секунду, радіти кожній хвилині. І навіть коли здається, що в житті трапляються лише біди та нещастя, потрібно вірити в краще, йти стежиною життя, щиро посміхаючись. Тільки тоді ця стежина зможе стати яскравою, квітучою, омріяною.

Взірцем жаги до життя є відома українська письменниця Лариса Петрівна Косач, відома в світі як Леся Українка. Доля не була до неї поблажливою: ще в дитинстві Леся захворіла на сухоти. Проте ця жінка ніколи не здавалась, а її твори сповнені оптимізму, сповнені духом борця за життя. Моя улюблена поезія Лесі Українки завжди допомагає не падати духом:

...так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

Отже, життя — це справді найвища цінність, найкращий подарунок долі. Саме тому ми маємо цінувати кожну секунду, завжди вірити в краще та, найголовніше, — боротися за щасливе життя.

 

1. Світ належить оптимістам, песимісти — тільки глядачі. (Ф. Гізо)

2. Жити — це не означає дихати, це означає — діяти. (Ж.-Ж. Руссо)

3. Наше життя — це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)

4. Ключ до життя — служіння людям. (Д. Джексон)

5. Найвища із книг — книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)

 6. Жити — означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне — розуміти свою людську необхідність. (Жуль Верн)

 

ІV група

Життя — це без­цінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, П. Грабовського, В. Симоненка, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненим у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним. Зазирнімо, наприклад, на сторінки новел Василя Стефаника. Івана Дідуха (новела «Камінний хрест»), виявляється, тримає в цьому житті зв’язок з рідною землею, який і увічнив він, поставив­ши на піщаному горбі камінний хрест. Цінують односельці Івана, адже він зберіг у серці тепло до них, намагаючись жити по совісті. Особисте горе ніби відділило зовні від людей Максима, героя новели «Сини». Але немає в його серці зла. По-своєму він розуміє цінність і сенс життя тепер, коли він старий і самотній: головне — то саме життя. Отже, справді, головне в житті — це саме життя, найвища цінність на землі. І сенс його в то­му, щоб жити й здійснювати своє призначення навіть тоді, коли це надзвичайно важко.

 

 Вказати автора

1. Світ належить оптимістам, песимісти — тільки глядачі. (Ф. Гізо)

2. Жити — це не означає дихати, це означає — діяти. (Ж.-Ж. Руссо)

3. Наше життя — це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)

4. Ключ до життя — служіння людям. (Д. Джексон)

5. Найвища із книг — книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)

 6. Жити — означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне — розуміти свою людську необхідність. (Жуль Верн)

 

Класний керівник:

Праця — на користь інших людей, країни.
Боротьба — повинна мати гуманну мету.
Любов — не повинна бути егоїстичною.
Дружба — повинна бути чесною.

І нехай вам щастить у житті. Хай буде дороговказом для вас Духовний заповіт матері Терези:


 Життя – це можливість,

 Скористайся нею.

Життя – це краса,

 Милуйся нею.

Життя – це мрія,

Здійсни її.

Життя – це виклик,

 Прийми його.

Життя – повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

Життя – це гра,

Стань гравцем.

 Життя – це багатство,

 Не розтрать його.

 Життя – це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя – це таємниця,

 Пізнай її.

Життя – це король лиха,

Побори все.

 Життя – це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба,

 Стань борцем.

Життя – це фортуна,

Шукай цю мить.

 Життя таке чудове,

 Не згуби його.

Це твоє життя,

 Борись за нього!


 


 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.7
Оригінальність викладу
4.7
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.8
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Звягельська Наталія
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Sirka Soja
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Kira Kira
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
8 лютого
Переглядів
1584
Оцінка розробки
4.8 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку