Мета. Поглибити знання дітей про калину; пробуджувати інтерес до художнього слова , зокрема віршів , легенд , приповідок, прислів’їв, формувати у дітей уміння вивчати та виразно розповідати тематичні вірші, розвивати навички декламації , збагачувати словник дітей, розвивати мовлення дітей , пізнавальний інтерес , естетичні почуття , бережливе ставлення до природи, виховувати бажання дітей відтворювати в аплікації красу калини, як символа і оберега нашої України, виховувати почуття любові до рідного краю.
Хід заняття
Діти в українському вбранні заходять до класу вітаються з гостями .
Осіннього ранку
Пташки відлітали,
Новину повідомляли,
Що до нашої групи гості завітали.
Щоб почути від вас, діти,
Як бережете природу,
Як любите рідний край –
Скарб свого народу.
Про рослину незвичайну,
З пишними гілками.
Про калину променисту
Вкриту ягідками.
З’являється Калинка.
Діти запитують :
- Хто ти , дівчинко, гарненька ?
Калинка. Українка я маленька
Веселенька, чепурненька.
Я не груша, я не слива –
Я калинонька вродлива.
Я стою в зеленім листі
І в червоному намисті.
- Усе в цій рослині красиве – і квіти, і листя і ягоди. Навесні над її біленькими пахучими квітами снують бджоли та інші комахи – ласуни. А з осені і до самої весни яскраві червоні кетяги калини привертають до себе птахів .
Про калину складено багато легенд.
Ось одна з них.
- У селі жила дуже красива дівчина , яку звали Калинкою .
Одного разу вороги схопили її і забрали з собою. Вона хотіла втекти від них, а коли тікала, то зачепилася своїм намистом за кущ. Намисто розірвалось і розсипалося по землі. На тому місці, де впали червоні намистинки, виріс кущ. Вітерець лагідно гойдав його гілля, сонечко пестило своїми промінчиками. І на кущі з’явилися червоні ягоди. Люди назвали цей кущ калинкою – на честь тієї дівчинки – красуні .
- Тож і мене так звати – Калинкою.
- А давайте розкажемо , як треба калину доглядати.
Фізкультхвилинка
Ми калину, калиноньку навесні садили
Круг калини , калиноньки хоровод водили.
Кущ у спеку ми старанно поливали
Спрагу нашій калиноньці тамували.
Підросла та калинонька , підросла за літо
Ягідками віддячила за турботу дітям.
(Діти виконують відповідні рухи).
- А тепер діти розкажемо про калину проповідки.
Видивляється у воду на свою хорошу вроду.
Пишна та красива, мов червона калина.
Молода дівчина така гарна , як червона калина.
Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
Стоїть дід над водою з червоною бородою.
Хто не йде немине за борідку вщипне.
Стоїть дід над водою з білою бородою.
Стоїть дід над водою з білою бородою тільки сонечко пригріє, борода почервоніє.
І не дівчина , а червоні стрічки має.
Прислів’я
Любуйся калиною , коли цвіте , а дитиною . коли росте.
Без верби і калини нема України.
- Так багато ми про калину почули, розказали, а скажіть мені, діти, яка зараз пора року?
- Осінь.
- А хто знає, яка осінь ? (Мила, ніжна, загадкова, барвиста , кольорова, багата, чарівна).
- Так, діти, тільки восени калина стає такою чарівною, дарує нам такі чудові ягоди. Якого вони кольору?
- Червоного.
- Так .А чи куштували ви ягоди калини?
- Які вони на смак ?
- А зернята ви уважно розглянути ?
- Які вони на смак ?
- А зернята ви уважно розглянули ?
- Що вони вам нагадують ?
- Правильно у людини одне серце, а у калини скільки ягід стільки і сердець.
- А ще, діти, калина символ України й оберіг .
У калини квіточки У калини зернятка
Біленькі зірочки То маленькі серденька
У калини ягідки Через те і кущ калини
Червоненькі крапельки. Став за символ України.
- Кущ саджають коло хати, коли народжується дитина, тому що він символізує чесність, добробут, злагоду. Калина ще має лікувальні властивості. З її ягід заварюють чай, лікуються від застуди, а ще вона лікує серце.
Гра «Хто краще про калину скаже?»
- А зараз пропоную вам пограти в гру «Хто краще про калину скаже?»
Калинка в колі , дає гілочку кожній дитині , діти промовляють про неї слова .
Ти :
червоненька, весела, промениста, вродлива, смачна, ніжна, квітуча,
пишна, рясна, красива, корисна, цілюща , соковита, трішки гіркувата, наче дівчина .
- Молодці , як багато чарівних слів ви підібрали для Калиноньки. Про неї складено багато віршів , пісень, хороводів.
Вірш «Калинка»
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте
Розквітає, як вогні
Дай хоч трішечки намиста
Ти, калинонько, мені.
- Який чудовий віршик про тебе, Калинонько, розповів Данилко.
- А зараз ми з Калинкою поводимо хоровод «Ой на горі калина».
(Діти водять хоровод разом з Калинкою)
- Калинонько, а що це ти діткам в кошику принесла? (Листочки).
- Які чудові листочки, Калинка хоче ми ось ці листочки прикрасили ягідками .
(Діти сідають за столи і наклеюють ягідки , виготовлені із серветок , на листочки , милуються своїми роботами. По ходу роботи закріплюється колір, форма ягід.)
Підсумок.
Говорила мати : не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину .
Зоряна калина і краса , і врода,
Нашої Вкраїни , нашого народу.
Пам’ятай же сину, що сказала мати
Посади калину в себе біля хати.
- Батьки вчать своїх дітей любити рідний край . Куди б доля вас не завела, не забувайте калину, свій рідний край , рідну Україну.
Калинка дарує дітям свою чарівну гілочку, на ній виснуть не ягод, а цукерки.