Виховна година "Не в землю нашу полягли солдати, перетворились в білих журавлів"

Про матеріал

Виховна година присвячена дню Пам'яті та примирення. З метою виховання патріотичних почуттів у старших школярів. Розширювати уявлення, знання дітей про Велику Вітчизняну війну; Розширювати кругозір дітей і здатність співпереживати іншим людям; Шанобливо ставитися до подвигу наших солдатів. Розвивати у дітей уяву, спостережливість, допитливість, прагнення дізнатися більше нового, корисного, цікавого; Розвиток пам'яті, уваги, мовлення, мислення; Виховувати почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, поваги до ветеранів В. В. В., бажання піклуватися про них.

Перегляд файлу

«Не в землю нашу полягли солдати,

перетворились в білих журавлів…»

Виховна година присвячена дню Перемоги

Мета: Виховання патріотичних почуттів у старших школярів. Розширювати уявлення, знання дітей про Велику Вітчизняну війну, свято Перемоги; Розширювати кругозір дітей і здатність співпереживати іншим людям; Шанобливо ставитися до подвигу наших сол-датів. Розвивати у дітей уяву, спостережливість, допитливість, прагнення дізнатися біль-ше нового, корисного, цікавого; Розвиток пам'яті, уваги, мовлення, мислення; Виховува-ти почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, поваги до ветеранів В. В. В., бажа-ння піклуватися про них.

Обладнання: Аудіо записи музичних творів про війну, паперові журавлі виготовлені руками дітей, повітряні кульки.

1. Організаційний момент. Вступне слово вихователя.

Вихователь :

Травень, свято Перемоги, вся країна відзнача.

Прадідусі урочисто надягають ордена.

Кличе з ранку їх дорога на урочистий парад,

А в горі , у синій далі , з криком журавлі летять.

2. Оснавная частина. Бесіда про День Перемоги.

Вихователь: Діти, яке свято відзначають всі 9 травня? (Відповіді

дітей). Правильно, а чому він так називається «День Перемоги»?

(Відповіді дітей). Молодці! Зараз я вам розповім, як починалася вій-

на. Давайте закриємо очі і під пісню тих років перенесемося на багато-

багато років назад. (Звучить пісня «Священна війна». Діти прослухо-

вують перший куплет, далі вихователь розповідає під ледь чутне про-

довження пісні.)

Вихователь: Колись, давним - давно, коли ваші прабабусі і прадідусі були ще малень-кими, на нашу країну рано вранці 22 червня 1941 року напали злі вороги - німецько-фа-шистські загарбники. Їх головний керівник - Гітлер зібрав свою армію, озброїв її танка-ми, літаками, кулеметами і напав на нашу країну. Фашисти хотіли захопити наші землі, наші міста і села, а наших людей або вбити, або зробити своїми слугами і рабами. Почалася Велика Вітчизняна війна. Вона тривала чотири роки.

Нелегким був шлях до перемоги. Вороги напали на нас несподівано. У них було біль-ше танків і літаків. Наші армії відступали. Бої йшли на землі, в небі, на морі. Прогриміли великі битви: Московська, Сталінградська, битва на Курській дузі. 250 днів не здавався ворогові героїчний Севастополь. 900 днів в страшній блокаді тримався мужній Ленін-град. Відважно боровся Кавказ. На Україні, в Білорусії, в інших місцях громили загарб-ників грізні партизани. Мільйони людей, в тому числі і діти, працювали біля верстатів і на полях країни. Радянські люди (Радянський Союз - так називалася в ті роки наша краї-на) робили все, щоб зупинити фашистів. Навіть в найважчі дні вони твердо вірили: «Во-рог буде розбитий! Перемога буде за нами!"

І ось прийшов день, коли наступ загарбників було зупинено. Наша армія погнала фа-шистів з рідної землі.

І знову битви, битви, бої, битви. Все сильнішою і могутнішою ставала наша армія. І от настав самий довгожданий, самий великий день. Наші солдати дійшли до кордонів Німе-чини і штурмом взяли столицю фашистів - місто Берлін. Був 1945 рік. Цвіла весна. Був місяць травень. (Звучить пісня «День Перемоги»)

Фашисти визнали свою повну поразку 9 травня. З того часу цей день став нашим вели-ким святом - Днем Перемоги. У цей день і радість, і скорбота поруч. Радість - від перемо-ги, скорбота і печаль - від спогадів про тих, хто загинув на полях битви. Не було в Украї-ні ні одної сім'ї, яку б війна обійшла стороною. В цей день в кожній родині згадують тих, хто загинув у цій війні. 9 травня вітають ветеранів тієї великої війни яких залиши-лося дуже, дуже мало.

За що, як ви думаєте, наші солдати віддавали своє життя?

Діти: За те, щоб більше не було війни, щоб діти спокійно жили і навчалися. За те щоб світило сонце і було мирним небо над головою!

Вихователь: Незважаючи на важкі бої солдати знаходили хвилинки для відпочинку. І відпочинок їх завжди супроводжувався піснею. Багато було складено пісень в той час. Сьогодні я розкажу вам історію виникнення пісні «Журавлі».

У родині селянина Газданова з села Дзуарікау в Північній Осетії було семеро синів, і всі вони пішли на війну.

Один загинув в 1941 під Москвою. Ще двоє- під час

оборони Севастополя в 1942. Від третьої похоронки

померла мати. Наступні троє синів Газданова впали

в боях в Новоросійську,Києві, Білорусії. Сільський лис-

тоноша відмоився нести похоронку на останнього, сьо-

мого сина Газданова, який загинув при взятті Берліна.

І тоді старійшини села самі пішли в буди-ок, де батько

сидів на порозі з єдиною внучкою на руках: він побачив

їх, і серце його розірвалося ...

У 1963 році в селі встановили обеліск у виг-

ляді скорботної матері і семи відлітаючих птахів.

Пам'ятник відвідав дагестанський поет Расул

Гамзатов. Під враженням від цієї історії він на-

писав вірш. На своїй рідній мові, по-аварські. Наум Гребньов, відомий перекладач схід-

ної поезії переклав вірш на російську мову

Журавли

Мне кажется порою, что джигиты,
С кровавых не пришедшие полей,
В могилах братских не были зарыты,
А превратились в белых журавлей.

Они до сей поры с времен тех дальних
Летят и подают нам голоса.
Не потому ль так часто и печально
Мы замолкаем, глядя в небеса?

Сегодня, предвечернею порою,
Я вижу, как в тумане журавли
Летят своим определенным строем,
Как по полям людьми они брели.

Они летят, свершают путь свой длинный
И выкликают чьи-то имена.
Не потому ли с кличем журавлиным
От века речь аварская сходна?

Летит, летит по небу клин усталый —
Летит в тумане на исходе дня,
И в том строю есть промежуток малый —
Быть может, это место для меня!

ÐÐ°ÑÑÐ¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿ÑÐ¾ÑÑ ÑÐ¾ÑÐ¾ Ð¼Ð°ÑÐºÐ° Ð±ÐµÑÐ½ÐµÑÐ° Вірш попався на очі Марку Бернесу, для якого

війна була глибоко особистою темою. Марк Нау-

мович Бернес (уроджений Менахем - Ман Неухо-

віч Нейман) Радянський актор театру і кіно, співак.

Він звернувся до Яна Френкеля і попросив напи-

сати музику для пісні на ці рядки. Спочатку вірш

звучав по іншому. В ході написання пісні слова в

деяких рядках були змінені щоб розширити адресу

пісні і надати їй загальнолюдського звучання.

Пісня Журавлі була останньою у житті співака.

Послухайте пісню «Журвлі» у виконанні Марка

Бернеса. (Діти дивляться відеоряд який супровод-

жується піснею «Журавлі»)

Через кілька років після появи пісні «Журавлі» в

місцях боїв 1941-1945 років стали зводити стели і пам'ятники, центральним образом яких були журавлі. Образ білих журавлів є символом пам'яті про всіх солдатів, загиб-лих у Велику Вітчизняну війну, і у войну яка йде зараз на нашій рідній землі. «Ми пам'ятаємо. Ми сумуємо про кожного загиблого. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб війна скоріше закінчилась і настав мир ».

Немає нічого страшнішого за війну, пам’ятайте це завжди, діти, і шануйте усіх тих, хто пережив жахіття війни – наших ветеранів, та пам’ятайте тих, хто віддав своє життя за те, щоб панував мир та спокій. І якщо ви у цей день побачите людей з сивим волоссям, з орденами і медалями на грудях, підійдіть до них, вклоніться та подякуйте їм за Перемо-гу.

До цього знаменного свята ми з вами зробили паперових журавлів. Ці журавлики є символом тих воїнів, що загинули захищаючи нашу рідну Батьківщину.

Сьогоді ми затустимо цих журавлів у небо і тим самим подякуємо загиблим воїнам за наше щасливе дитинство.

( Під пісню «Журавлі» діти випускають кульки з журавлями в небо.)

$C:\Users\Admin\Desktop\IMG-4fa05414fac9a54b27b59dbf256ded6d-V.jpg$