Виховна година "Ой, яка чудова українська мова"

                                     Свято “Ой, яка чудова українська мова.”

                                                   Виховний захід. 3 клас.

 

 

Мета. Виховувати любов і повагу до рідної мови; розширювати світогляд,                     словниковий запас.

 

Хід свята.

Учитель. Любі друзі! Саме так мені сьогодні хочеться звернутися до присутніх у цій святковій залі. Ми зібралися разом для того, щоб вшанувати українську мову. Мову, яка нас об’єднує, допомагає спілкуватися, впевнено крокувати по життю. Діти 3-го класу запросили на свято своїх друзів, які тільки-но розпочали вивчати мову. Але дехто з них вже досяг певних успіхів і його можна назвати знавцем мови. Так? Згодні? Сьогодні ми про це дізнаємось. І ось перше запитання до вас.

 

•          Скажіть, скільки мов існує в світі?

  (Близько 5 тис. різних мов)

•          А скільки людей розмовляє українською мовою?

       (Приблизно 45 млн. людей)

•          А коли ми відзначаємо День української мови?

  (21 лютого)

    

        Про те, яка мелодійна, чарівна українська мова, вам розкажуть наші учасники свята.

 

       Рідна мова моя, поетична пісенна.

       Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.

       Як народу душа: щира, добра, натхненна.

       Ти найкраща у світі, бо рідна моя.

 

Скільки в мові тепла і палкого кохання.

Туги й щастя дзвінкого, і світла душі.

Та іскристої радості і шанування,

Що, хоч просто говориш – виходять вірші.

 

        То струмочком дзвенить, то сміється.

        То іскринками гумору враз спалахне.

        Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.

         Мово рідна моя, ти як сонце ясне.

 

Бо слова твої серце уміють зігріти,

Приголубити, втішити можеш одна.

Мово рідна, ну як тебе не любити?

Ти весела і ніжна неначе весна.

       (Пісня “Наша мова.”  Музика М. Ведмедеві, слова    В. Кленца)

                                           

            Моя найкраща в світі мова!

            І рідна, й мила над усе.

            Чарівна, ніжна, світанкова!

            Вона мене у світ несе.

            І відкриває все у ньому:

            І велич, радість і красу.

            Тож в цьому світі гомінкому

            Я рідну мову пронесу,

            Як скарб великий і безцінний.

            Бо ж поки є вона у нас,

            Народ ми вільний, незборимий.

            Ми – українці, в добрий час.

 

    (Пісня “Україна моя”)

 

Вчитель. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Духовна скарбничка кожного народу – це його мова. Мова кожного народу неповторна. Українська мова – одна з найбагатших,  наймелодійніших.

 

           Мова, наша мова, мова кольорова.

           В ній гроза травнева й тиша вечорова.

           Мова, наша мова – літ минулих повість.

           Вічно юна мудрість. Сива наша совість.

      

Мова наша мова. Мрійнику жар – птиця,

Грішнику спокута, спраглому – криниця.

А для мене, мово, ти мов синє море,

У якому тоне і печаль, і горе.

 

          Мова, наша мова – пісня стоголоса,

          Нею мріють весни, нею плаче осінь.

          Нею марять зими, Нею кличе літо.

          В ній криваві рими й сльози Заповіту.

     

Я без тебе, мово, без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь у серці я несу в майбутнє

Невгасиму мову, слово незабутнє.

             

         (Пісня “Україночка”)

 

Вчитель. Мова – душа нашої національності, її святощі, її скарб. І, поки жива мова, житиме народ як національність. Уявіть собі на мить, що наша мова зникла. Хто здогадається, що ми українці. Через деякий час ми і самі забудемо хто ми.

      Любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

 

      ( Учень під звуки колискової читає вірш )

 

        Колискова пісня, колискова –

        то найперша материна мова.

        Пахне вона м’ятою і цвітом,

        чебрецевим і суничним літом.

        Пахне молоком і споришами.

        Скільки в ній ласкавості і шани.

        Скільки в ній тривожності людської,

        і надій, і сивини гіркої…

        Колискова пісня, колискова –

         то солодка материна мова.

                                              (М. Сингаївський)

 

Вчитель. Мова – тонкий інструмент, яким треба вміло користуватися. Слово може вбити, надихнути на подвиг, піднести людину до небес. Кожне слово повинно нести в собі добро, справедливість, красу.

 

       Чи не чари, і не диво?

       Мова – спів, мова – казка.

       Все сказати нам можливо:

       Є в ній гнів, є в ній і ласка.

       

   (Пісня”Чарівні слова”)

 

Вчитель. Девізом нашого життя мають стати слова, які ми разом з вами вивчимо. Промовлятимемо по – черзі: я кажу, а потім ви повторюєте. Для кожного класу свої слова. Подивимося, який клас уважніший, дружніший.

 

3 – А                 Кажімо більше ніжних слів

4 – А                 Знайомим, близьким та рідненьким

4 – Б                 Нехай комусь тепліше стане

4 – В                 Від зливи наших почуттів.

 

А тепер повторимо ще раз всі разом.

 

Вчитель. Свою мову потрібно постійно збагачувати новими словами, виразами, вдалими порівняннями, щоб вона була барвиста і приваблива.

 

( Конкурс знавців прислів’їв, читців)

 

Вчитель. Мова плететься як віночок, і всі слова в ній вплітаються як квіточки.

 

         На уроці рідну мову

         Будем старанно вивчать.

         Розберемо кожне слово,

         Щоб її нам краще знать.

 

Бо вона така чарівна,

Мелодійно так звучить.

Поміж мовами царівна,

Як без неї в світі жить.

 

        Можем ми осиротіти,

        Як не будем мови знать.

        Українську мову, діти,

        Треба вивчить нам на “5”

 

Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна.

Поетична, найсвятіша,

І чарівна, як весна.

 

 (Виходить дівчинка у національному українському костюмі)

 

Українська Мова.  Я – українська мова.

                                 Я вдячна, друзі, вам за те,

                                 Що ви мене так любите.

                                 Я славна донька України,

                                 Я гідна донька Батьківщини.

                                 Без вас же сили б я не мала,

                                 Давно б забулась і пропала.

                                 Це дякувати вам я мушу,

                                  За щедру і багату душу,

                                  За чистоту і вроду гожу,

                                  За одіж пишну і хорошу.

                                  Від вас залежить честь моя.

                                  За труд вклоняюся вам я.

 

Вчитель. Дорогі друзі, перед вами виступили наші учні. Ви самі переконалися, що їхня наполи вість, працьовитість допомогли їм говорити чисто, мелодійно, виразно.

     Отже, любіть рідну мову, рідну книжку, шануйте їх – то безцінний дар, що вчить лише добра.

 

           Вже скінчилося свято.

           Нам прощатись пора.

           Ми бажаємо вам, діти,

           Щастя, миру і добра.

              

(Виконується український танок)