Виховна година про рідну мову "Мужай прекрасна наша мово"

«Мужай прекрасна  наша мово…»

Цілі: розширити й поглибити знання учнів про мову; показати багатство, мелодійність; красу української мови; розвивати виразне мовлення, уяву, мислення, образну пам′ять ; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні тощо.

Обладнання: книжкова виставка, вислови про мову.

Учитель. Проголошення незалежності дало право зайняти Україні своє місце у світі, а разом з тим утвердити український народ та його мову. В Основному законі України, Конституції  записано  «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

1-й ведучий

Ще жива ти, Україно,

Ще не вмерло слово,

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово! Не одне лихе століття

Тиранів терпіла, та жила серед народу

 і людям світила.

2-й ведучий

Квітла, мов лілея ніжна, лютою зимою,

Знала, певно, що народ твій завжди із тобою.

Збереглася в вишиванках, в золотому житі,

У простій бідняцькій хаті та в

                                               мужицькій свиті.

Тож давайте,  українці,  мову поважати,

Що пройшла через тортури та залізні грати!

Що створила, наче долю, пісню калинову,

Встань, прокинься, пробудися, рідна

                                                                наша мово!

Пісня про рідну мову(весь клас співає пісню).

Учитель. Українська мова поширена також в Білорусії, Росії, Молдові, Казахстані, Киргизстані, Польщі, Словаччині, Канаді, США. Аргентині, Бразілії, Австралії та інших країнах. Загальна кількість носіїв української мови – більше 43 млн. чоловік. Всього на Землі налічується  за одними даними приблизно 5 тис. мов, за іншими – близько 3 тис.. Українська мова належить до слов′янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов’янські, західнослов’янські та південнослов’янські. Наша рідна мова, російська та білоруська є східнослов’янськими.

1-й учень

Рідна мово, зелена діброво!

Чую пісню твою запашну.

Ти квітуєш пелюстками слова

У морозних димах полину

              Все бувало: несито і ласо

              Двоголовий хижак позирав.

              Кров′ю, мово, навік запеклася

              Ти на гнівних устах Кобзаря.

2-й учень

Рідна мово, росту я крізь тебе,

Крізь родовища дум і краси.

Я курганом стою серед степу

На кордоні сльози і роси.

              Я прошитий травою густою,

             Я промитий Дніпром до кісток.

            Рідна мово, без тебе ніхто я,

            Мов відірваний вітром листок.

Я повітря вдихаю з тобою,

Усміхаюся днем голубим.

Я сумною твоєю любов′ю

Мудрі всесвіти мов полюбив.

1-ведучий.  Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова… Яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами… Ти квітуєш пелюстками слів у морозних думах полину, даєш поетові дужі крила, щоб міг піднятися у височінь, ученим ти відкриваєш мудрість людської душі,. Ти повна сил, як кремезний дуб широколистий, тобі рости, рости і не в′янути, бо у твоїм серці – «великого народу ніжна і замріяна душа».

2-й ведучий. Перші слова… Вони- з матусиної колискової, бабусиної легенди. Саме вони відкривають дитині шлях в безмежний світ зеленої діброви –мови. Отже,  мова – спів, мова – казка. У мові – сиві віки і юний прийдешний день.

3-й учень

Колискова пісня, колискова, -

То найперша материнська мова.

Пахне вона м′ятою і цвітом,

Чебрецем і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани!

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої.

Колискова пісня, колискова, -

То щаслива материнська мова.

Учитель -  А ви знаєте колискові, які колись наспівували вам мами?

(Діти наспівують колискові).

«Серце матері – це безодня, на глибині якої завжди знайдете прощення» (Оноре де Бальзак).

   Маму ми називаємо найніжнішими словами і цих слів так багато.  Давай пригадаємо ці слова. Діти по черзі називають ласкаві слова: мама, мамочка, мамонька, матуся, матусечка, неня, ненька, ненечка, матінка, матіночка, мамуся.

4-й учень

Є у мене найкраща матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

 

Благаю у Тебе від серця словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

 

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров′я, рукам даруй силу,

Щоб діток зростила і вивела в люди,

Щоб ними раділа й пишалась усюди.

 

За це я складаю в молитві долоні

 За тебе, Царице, на сонячнім троні.

5-й учень

              Матері

Я твій портрет фіалками вберу –

ти ж так любила голубі фіалки.

 

Мене ти вчила  правді і добру,

Мене до праці ти привчала змалку…

Я доторкнуся до твого чола,

на ньому зморшки – й ті такі ласкаві…

Ти все дала й нічого не взяла:

ні крихти хліба, ні спасибі, навіть…

Все те, що мав, і те, що в мене є,

що від людей, що від землі святої,

що радістю в рядках моїх встає,

передано в моє життя тобою..

Дочку, можливо, матиму…Хто зна,

про що в гаю зозуля накувала…

О, як я хочу, мамо щоб вона

твоє велике щедре серце мала!..

(В.Підпалий)

6-й учень

             Микола Ткач

Слова, слова… Вони в собі всі різні:

тривожні й тихі, радісні й сумні;

є терпеливі, є жорстокі й грізні,

лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Не грайся словом. Є святі слова,

що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила.

знайди те слово-вічне і земне.

за часом час нам світ перестилає.

Минуще все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

Учитель-   Як добре звучить українська мова в прислів’ях, що виражають мудрість нашого народу. Впродовж віків рідне українське слово живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій народ, землю, батьків.

Гра «Продовж прислів′я»

Вік живи …(вік учись).

Вчення світло, а (невчення – тьма).

Книга вчить, як (на світі жить).

Хто дбає, той…(і має).

Праця чоловіка годує..(а лінь марнує).

Слово не горобець, вилетить.. (не піймаєш).

Більше діла- менше (слів).

Які мамка й татко, ..(таке й дитятко).

   Дуже цікаво було б дізнатися  чи знаєте ви приказки про значення слова ?

• Слово старше за гроші.
• Хто мовчить, той двох навчить.
• І від солодких слів буває гірко.
• Не говори,  що знаєш, але знай, що говориш.
• Слово до слова – зложиться мова.
• Краще мудре мовчання, ніж дурне казання.
• На слові зірвався – увесь світ дізнався.
• Мовчання – це велике вміння вести бесіду.
• Де багато слів , там мало мудрості.
• Не кажи всього, що знаєш і думаєш.
• Слово без діла нічого не варте.
• Від гарних слів язик не облізе.
• Від ласкавих слів затихає гнів.
• Як лихе слово казати, краще промовчати.
• Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.
• Одне погане слово скажеш – почуєш у відповідь десять.
• Не називай сяким, бо станеш таким.
• Слово чемне кожному приємне.

3-й ведучий - Українська мова й пісня супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – це душа народу, це його краса і доброта. Ми, українці, - найспівучіший народ. За легендою, коли Бог  обдаровував діточок, маленькій україночці в дарунок дісталась ніжна, ласкава пісня, задушевна пісня.

• А ви знаєте пісні, умієте співати?

      (Учні виконують українську пісню).

      2-й ведучий

         А скільки віршів складено про мову, її красу, багатство, чарівність.

Конкурс знавців віршів про мову.

Читець 1.

Хто сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому не люба.

Де іще від матінки-матусі

Ти почуєш «спатоньки-спатусі»?

Ну яка на світі знає мова

Зменшувальні форми дієслова?

Хоч у нас і кажуть, що невістка,

Буцімто, чужа у хаті кістка,

Та недавно у одній господі

Чув таке я, що повірить годі.

Каже до невістоньки свекруня:

«Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?»

Хто ж сказав, що наша мова груба?

Груба лиш тому, кому нелюба.

Ну, скоріше, - незбагненна мова,

Лагідно-чарівно-загадкова.

Де ще в світі є така країна,

Як терпляча Україна-ненька.

Щоб і тих, хто їй завдав руїни

Звали незлобливо – вороженьки?

Читець 2.

Вона одна у нас така –

Як вірна шабля у Сірка

І як надія у Богдана,

Як віри праведна рука

І серця, і небес дістане.

Не одцурайтеся моєї мови

Ні в тихі дні, ні в дні зимові,

Ні в дні підступно мовчазні,

Коли стоїш на крутизні.

Ти – плоть і дух – одне-єдине,

Зі словом батьківським – людина,

Без нього -  просто плоть німа,

Без мови в світі нас нема.

Читець 3.

Мова рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову міг забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?!

   От тому плекайте, діти,

   Рідненькую мову

   І учиться говорити,

   Своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має!

                                                 (С. Воробкевич)

Читець 4.

Учень читає свій власний вірш про мову.

 

Учитель.  Якщо ж українська мова така багата, барвиста, то як же нею правильно говорити? 

Не слід також забувати і про правила ввічливості та чарівні слова, якими теж багата українська мова.

 

 

7-учень.

У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить

Чи всі ми вмієм спілкуватись,

по-українські привітатись?

Чи всі вітання наші гречні,

теплом зігріті та сердечні?

А є ж і тут чудесні форми,

питомі українські норми:

                   Шановні і вельмишановні,

                   панове і товариші!

А побажання – шани повні,

бо теплі, щирі, від душі.

А в спілкуванні людям личить

те, що народ від серця зичить:

Здорові будьте, як вода,

Багаті будьте, як весна!

                     І ви, добродію, і пане,

                     військовий – пане капітане.

                     І ви,  добродійко, і панно

(хіба звучить не бездоганно?)

Й звертання кожне не єдине:

                     і господарко, й господине!

Звучить яскраво і ласкаво.

Але чому? Для вас цікаво?

Тому, що ввічливо, пристойно,

велично, гідно і достойно!

                                                           (Д.Білоус)
Учитель.

Без яких слів не можна обійтися при спілкуванні?

8-учень.

До всіх сердець, як до дверей,        Ти, друже, мусиш знати їх,

Є ключики малі.                                Запам′ятать неважко:

Їх кожен легко добере,                     Маленькі ключики твої –

Якщо йому не лінь.                           «Спасибі» і «Будь ласка».

                                                              (З кн.»Веснянка»)

Учитель.

А що ж вийшло з розмови, яку передав П.Глазовий у гуморесці «Кухлик» ( діти розповідають гумореску).

КУХЛИК

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Учитель.

Отже, треба не лише ввічливо вітатись, звертатись, а й культурно висловлюватись.

Ми багато почули про українську мову, уміння говорити. Та це мізерна крапля у великому мовному океані, подорож по якому тільки розпочалася. А щасливо плавати по ньому допоможе книга.

(Виставка книг. Ознайомлення з нею учнів).

Урок підійшов до кінця.

• Що він вам дав?
• Чи дізнались ви про щось нове?
• Які висновки треба зробити?
• Які завдання поставив перед собою кожен з вас?

 

Закінчити хочу словами Олександра Підсухи:

Нас далеко чути, нас далеко видно,

Дмуть вітри історії в наші паруси.

  Розвивайся й далі, мово наша рідна.

І про нас нащадкам вісточку неси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад освіти „навчально-виховний комплекс № 66

„Гімназія-початкова школа-дошкільний навчальний заклад”

Дніпропетровської міської ради

 

 

 

 

Розробка виховного заходу учителя основ здоров′я

КОЗЄЄВОЇ ТАМАРИ ВОЛОДИМИРІВНИ

«Мужай прекрасна наша мово…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М.Дніпропетровськ

2016 рік