Виховна година «Проблема сміття – проблема, що стосується кожного»

                                                                    Дроняк А. П. - учитель географії вищої 

                                                                    кваліфікаційної категорії,  учитель- методист 

                                                                   СЗШ №41 м. Львова

                                               Виховна година

Тема:   «Проблема сміття – проблема, що стосується  кожного»

 Мета:  

        формувати екологічну культуру особистості, суб’єкт - суб’єктного ставлення до природи рідного краю, національної свідомості;

        привернути увагу підростаючого покоління та населення до глобальної проблеми забруднення довкілля побутовими відходами;

        виховувати любов та бережливе ставлення до природи рідного краю;

        розвивати почуття прекрасного та риси справжнього еколога;

•  розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення учнів; розвивати кмітливість;

        залучати учнів до агітаційної роботи з даного питання

Форми і методи роботи: робота в групах, гра «Якщо ви…», вправа «Перевтілення», перегляд комп’ютерної презентації.

                                                         Те, чого сьогодні навчається в класі одне покоління,

                                                          стане нормою   життя наступного. (А. Лінкольн )

                                                Хід виховної години

1. Організаційний момент
2. Момент актуалізації уваги аудиторії

Рукотворні гори — це відходи,
Роблять на Землі багато шкоди.
Треба там заводи збудувати
Й сміттєзвалища заставить працювати!

Вже людство не живе, а виживає,
невже воно цього не помічає?
І той кошмар, який воно створило
Усе живе сьогодні отруїло.
Чи ж не прийшла пора поміркувати,
Як людству на Землі мудрішим стати...

Від середовища, в якому ми живемо
Залежить все: здоров’я, і життя,
І наш добробут. Та ми все псуємо,
Яке людей чекає майбуття?

Людина не Бог, а частинка природи
І більше від неї не блага, а шкоди.
Нам треба довкілля своє відновити.
Бо все прийшло в цей світ, щоб жити.

                                           Надія Красоткіна

Вступне слово ведучого

Сьогодні ми поговоримо з вами про проблему, яка стосується всіх людей  – проблему побутових відходів.

     Проблема утилізації побутових відходів є актуальною у всьому світі. Сьогодні  вона турбує і мешканців великих міст, і мешканців сіл, турбує владу і громаду кожного населеного пункту України. Але багато залежить від нас з вами, від кожного з нас. Бо що там казати: Україну забруднюють не інопланетяни, а самі українці.   Щороку в Україні утворюється близько 50 млн м куб твердих побутових відходів. Практично 96% цього об’єму захоронюють, а решту спалюють на двох спеціальних заводах з утилізації  твердих побутових відходів у Києві та Дніпропетровську.

     Фахівці стверджують, що близько 7% території України займають хімічні, побутові та інші відходи – іншими словами, більше 42 тис. кв. км земель країни завалені сміттям. Територія заповідного фонду України майже вдвічі менша. Щорічно кількість сміття в Україні зростає приблизно на 3%. Задумайтесь над цим.

3. Основна частина

Слово вчителя

     -  Чи можна назвати сміттям відходи, утворені в процесі виробництва на заводах, фабриках, сільськогосподарських підприємствах, у майстернях?

      Зазвичай промислове сміття називають відходами. А, власне, сміття (тобто побутові відходи) – це старі газети й журнали, порожні консервні бляшанки, пляшки, харчові відходи, обгортки й упаковки, битий посуд, зношений одяг і поламані меблі, зіпсована побутова чи офісна техніка, що накопичуються в помешканнях, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах.

Які матеріали входять до складу сміття?  (папір, скло, метали, деревина, тканини, залишки їжі)

 Деякі з них можуть розкладатися природним шляхом, інші ж – ні.  Сьогодні  людство накопичило таку кількість відходів, контролювати яку стає дедалі складніше, і якщо ситуація не зміниться, то люди можуть незабаром потонути в смітті. Напевно, багато хто з вас бачив мультфільм «Валлі»?

(Вчитель пропонує комусь із учнів переказати зміст мультфільма про  планету , яка із-за проблеми із сміттям  стала безлюдною).

Цілком зрозуміло, що  якщо сьогоднішнє покоління людей на планеті не почне зменшувати кількість сміття, то нашу планету може чекати подібна ситуація.

    Чому ж у нас утворюється так багато сміття? Чи можна цього уникнути?

 «Робота в групах»

А зараз ми поділимось на 5 груп . (Розрахунок 1-й; 2-й; 3-й; 4-й; 5-й можна будь-якою мовою) 

Завдання для груп.

1. Скласти список отриманих членами групи за останні два-три роки подарунків (12–15 найменувань).
2. Розподілити їх на чотири категорії:

1. Речі, якими вони постійно користуються;

2. Речі, якими користуються час від часу, але потрібні;

3. Те, що зовсім не використовувалось (подаровано іншій людині, викинуто, просто зберігається тощо).

4. Речі, якими користувались, але вони швидко зламались, і їх викинули.

Після завершення відведеного часу ( 7- 10 хв.) доповідачі   представляють результати  своєї групи , відбувається обговорення.

Запитання до учнів:

- Які речі ви віднесли до 3–4-ї категорії? Чому?

- Як це завдання пов’язано з темою сміття?

- Як можна, купуючи різні речі або по-різному їх використовуючи, впливати на довкілля?

Слово вчителя

     За статистикою одна людина щороку стає джерелом  близько 400 кг сміття, сім’я з 4-ох чоловік – 1600 кг. Щоб якось зупинити цей процес накопичення відходів, потрібно навчитися їх правильно сортувати та використовувати вторинно.

     У країнах Західної Європи переробляється 30-50 % відходів, у США та Японії – 60-70 %, у країнах, що розвиваються, – 7-10 %, в Україні – 3-5%. За прогнозами спеціалістів, до 2025 року кількість сміття зросте у 4-5 разів, а вартість його переробки та зберігання – у 2-3 рази. Тому утилізація відходів стала глобальною проблемою екології.

Діти, а як ви поводитесь із побутовими відходами? Пропоную вам відверто і самокритично відповісти на деякі запитання. Це лише гра і ніхто не засуджуватиме ваших вчинків. Ви повинні реагувати на запитання відповідним чином: плескати у долоні, якщо робите саме так, як сказано.

Гра „Якщо ви...”

(Учні  стають у коло. 

 - Знайшовши в кишені використаний тролейбусний талон, ви ніколи не викидаєте його абикуди.

 - Носите сніданки до школи в паперовому пакунку.

 - Минулого тижня хоч раз відмовились від запропонованого у магазині пакета.

 - Домовились з батьками про придбання багаторазового посуду для пікніка.

- Купуєте печиво на вагу, а не в металевих чи картонних коробках.

 - Виготовили контейнер для зберігання дрібних речей з непотрібної упаковки.

Після завершення  гри, відбувається обговорення.

• Чи сподобалась вам вправа? Чому?
•  Чи часто вам доводилось плескати в долоні?
•  Чи хотілось вам робити це частіше?

Слово вчителя

   Кожен із нас може скоротити кількість відходів, не докладаючи для цього великих зусиль. Для цього потрібне в першу чергу мати бажання, бути свідомим того, що від твоєї поведінки сьогодні багато залежить.  А що потрібно для цього зробити? Давайте переглянемо презентацію, яка висвічує це питання.

           Текст презентації «Твої кроки на шляху до зменшення сміття»

Крок 1. Відмовся від пластикового посуду

Чому діяти? Чимало речей, що оточують нас, виготовлено з пластмаси або з використанням пластикових деталей. Пластмаси легкі, досить міцні, дешеві, а найголовніше – з них можна виготовити матеріал з бажаними властивостями! Для цього до їх складу вводять різні добавки, більшість з яких отруйні (токсичні). Середня європейська сім’я з чотирьох осіб викидає за рік близько 40 кг пластику. Пластмаси шкідливі для довкілля. Вони надто довго розкладаються у природі – кілька сотень років; перешкоджають газообміну в ґрунті та воді; можуть спричинити загибель тварин, якщо ті їх проковтнуть. Пластмаси виділяють надзвичайно отруйні речовини під час горіння.

 Як діяти?

1. Домовся з батьками замінити одноразовий посуд (або окремі предмети) багаторазовим.

 2. Якщо одноразовий посуд необхідний, слід придбати такий, що виготовлений з паперу.

Що потрібно? Підтримка батьків.

 Скільки часу знадобиться? Спеціального часу не потрібно.

 Який результат ти отримуєш ? Заощаджуються вичерпні природні ресурси (нафта, газ), енергія, інші ресурси, що використовуються для виготовлення пластику. Економляться ресурси, необхідні для  переробки і знешкодження пластику.

Дія  2. Користуйся сумками для покупок

Чому діяти? Поліетилен, з якого виготовлено звичні нам яскраві пакети, – також різновид пластику. Зменшуючи кількість використовуваних пакетів, можна скоротити свій екологічний слід, тим самим зменшивши негативний вплив на довкілля.

 Як діяти?

1. Взяти за звичку використовувати наявні вдома поліетиленові пакети кілька разів.

 2. Виділити в домі невелике місце, де зручно зберігати пакети.

3. Зібрати і скласти пакети, аби вони були завжди під рукою, коли вирушаєте за покупками.

4. Покласти кілька невеликих пакетів до господарської сумки.

 5. Замінити поліетиленові пакети на господарську сумку, виготовлену із цупкої тканини (до речі, для її пошиття можна використати зношені джинси чи плащ, інший одяг).

6. Ідучи за покупками до магазину, брати сумку з дому.

Що потрібно? Матеріал для сумки, бажання та час на її виготовлення.

Скільки часу знадобиться? Кілька хвилин, щоб купити сумку з тканини, та кілька секунд, щоб її використати.

 Який результат ти отримуєш?  Якщо відмовитись від використання 5–6-ти пластикових пакетів на тиждень, вдасться заощадити 55 л нафти, необхідної для виготовлення поліетилену. А це на 150 кг на рік скоротить викиди вуглекислого та інших газів, що спричинюють парниковий ефект. Використовуючи для пошиття сумки зношений одяг, зменшите кількість сміття в домі.

Крок  3. Використовуй тару повторно

Чому діяти? Для зберігання продуктів харчування (круп, цукру, солі тощо), господарських дрібничок (цвяхів, шурупів, інструментів) виготовляють спеціальні контейнери, банки. Вони мають привабливий вигляд, і споживачі витрачають чималі суми, купуючи їх. Проте при цьому витрачаються не лише гроші. На виробництво таких ємностей, їх транспортування спрямовуються відновні й невідновні природні ресурси. Цих витрат легко уникнути.

Як діяти?

1. Використай для зберігання різних господарських дрібничок і продуктів харчування скляні банки, пляшки, різноманітні коробки, які служили упаковкою для придбаних раніше печива, варення, консервованих овочів і фруктів тощо.

2. Коробки і банки, відібрані для зберігання дрібничок і продуктів, можна прикрасити аплікацією, обклеїти залишками шпалер чи яскравим подарунковим папером, розмалювати або прикрасити в інший спосіб.

 Що потрібно? Уважний і нестандартний підхід до речей, які зазвичай викидали, підтримка батьків, фантазія і матеріали для декорування (за бажанням).

Скільки часу знадобиться? 1 хв. для прийняття рішень. 10 хв. для декорування ємностей.

 Який результат ти отримуєш?  Зменшиться кількість сміття, буде заощаджено гроші, які зазвичай витрачались на придбання контейнерів, банок тощо.

Крок 4. Стискай пляшки й пакети

 Чому діяти? Цікаво, що 30% об’єму сміттєзвалищ займає... повітря, яке міститься у порожній тарі (коробках, пластикових пляшках, бляшанках, інших пакувальних матеріалах). Отже, можна майже втричі зменшити обсяг сміття, лише видаливши повітря з упаковки, що викидається! Для цього пакети, бляшанки, коробки, одноразові пляшки стискають, скручують, складають. Як діяти? Візьми за звичку стискати пластикові пляшки і пакети з-під напоїв, розбирати і складати коробки перед тим, як їх викинути. Що потрібно? Лише бажання Скільки часу знадобиться? Декілька секунд.

Який результат ти отримуєш?  Зменшиться обсяг сміття не лише у вашому домі, а й на місцевому сміттєзвалищі.

 Крок 5. Відмовся купувати упаковку

Чому діяти? На виготовлення пакувальних матеріалів витрачається чимало природних ресурсів. До того ж у процесі їх виробництва і транспортування відбувається забруднення довкілля. Крім того, після використання самого продукту упаковка одразу ж потрапляє до сміття. Перевезення, переробка і його знешкодження супроводжується витратами енергії, забрудненням повітря, води і ґрунту. Таким чином, чим менше пакувальних матеріалів – тим менший екологічний слід продукту і вплив на довкілля.

 Як діяти?

1. Купуючи будь-які продукти, звертай увагу на упаковку і щоразу обирай товари з меншою її кількістю.

 2. Віддавай перевагу упаковці з матеріалів, що розкладаються природним шляхом (наприклад, папір замість пластику), та такій, яку згодом можна здати на переробку.

 3. Купуй печиво, цукерки, овочі та інші товари на вагу.

 Що потрібно? Уміння розрізняти різні матеріали (скло, папір, пластик, метали). Скільки часу знадобиться? Спеціального часу не потрібно.

 Який результат ти отримуєш ? Зменшення кількості сміття. Скорочення екологічного сліду й впливу на довкілля. Задоволення від того, що дієш на користь стійкого розвитку.

 Крок 6. Сортуй сміття для подальшої переробки

Чому діяти? Різне сміття, змішане в одному пакунку, ніякої цінності не має. Правильно розсортовані відходи, навпаки, можуть стати цінною сировиною.

Як діяти?

1. Придумай власний спосіб сортування побутових відходів вдома, враховуючи, що окремо слід збирати: склотару та інше скло; газетний папір і картон; бляшані банки з-під напоїв; пластикові пляшки й упаковки; металеві відходи; шкідливі й небезпечні відходи (отруйні речовини, хімікати, використані батарейки тощо).

2. Встанови окремі ємності для різних видів відходів та обговори зі своєю родиною, що й куди треба викидати. Відбери все, що можна переробити.

3. Якщо у твоєму місті чи селі немає служби з вивозу сміття, домовся з дорослими про перевезення вашого сміття до центру з його переробки.

Що потрібно? Пакети, коробки, корзини, маркери (щоб надписати ємності), транспорт для вивезення сміття.

Скільки часу знадобиться? 30 хв. для установки ємностей, а також час для обговорення з родиною та сортування.

 Який результат ти отримуєш? Зменшуються витрати сировини та енергії, зберігаються природні ресурси.

 Вправа «Перевтілення»

 Вчитель.   Кожен предмет у світі, не хоче стати сміттям непотрібним, а хоче довго бути корисним.
У мене на столі є кошик, в якому зібрані предмети, які перестали бути потрібними, тобто вони перетворились на сміття і їх збираються викинути. Пофантазуйте: якби я був…, я хотів би, щоб з мене зробили…

(Вчитель по черзі показує предмети, а учні відповідають)
Запитання:

•  Чи легко вам було відчути себе непотрібним?
• Як ви знайшли застосування предмету: самостійно чи радились?

Слово вчителя

     29 Червня 2017 депутати Львівської міської ради затвердили концепцію сортування твердих побутових відходів у м. Львові.

 Як зазначено, концепція сортування твердих побутових відходів, яка полягає у сортуванні твердих побутових відходів на такі фракції:

1.1. Суха фракція – відходи виробів з пластику, скла, паперу, дерева, металу тощо.

1.2. Мокра фракція – відходи від продуктів харчування (органічні відходи).

1.3. Небезпечні для довкілля відходи – відпрацьовані електричні лампи з вмістом ртуті, енергетичні відпрацьовані батарейки.

1.4. Інші відходи відповідно до актуальних європейських норм.

     Згідно з концепцією буде розроблено схему розміщення сортувальних станцій для сортування сухої фракції твердих побутових відходів.

Заключне слово вчителя

     Львів’яни з 2010 року мають можливість сортувати сміття, але не всі роблять це. Контейнери для паперу, скла і пластику є, але не всі розділяють відходи.  А сьогодні сортування сміття особливо важливе для Львова, який залишився без сміттєзвалища і має проблеми із вивезенням твердих побутових відходів. .Якби більшість жителів сортували сміття, то його б на третину було менше.

     Багато людей не знають, яка частина того, що  вони використовують, стає відходами.Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять в свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя змусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку.

   Я впевнена, що ті знання, які ви сьогодні тут отримали ви донесете до своїх родин і разом із своєю сім’єю будете крок за кроком йти до зменшення сміття і в кінцевому результаті до вирішення екологічних проблем. Зробимо наше місто і Україну чистішою!  Рятуймо Україну від сміття! А закінчити нашу виховну годину я хотіла уривком із вірша Михайла Михайлюка

                     Рятуймо Україну від сміття!

Не Україну, то хоча б район!

Бо забирає часточку життя

 Розкидане сміття твого й мого.

 Якщо ти не байдужий до краси

 Лісів і скверів, парків і доріг,

У двері стукай й голосно проси,

Щоб президент в роботі допоміг.

За чистоту району і села,

 І вулиці, де дім і мій стоїть,

Боротись закликаю проти зла,

Що може бути і в душі моїй.

Задля краси майбутнього життя

Брудному оголосимо війну.

 Рятуймо Україну від сміття,

Щоб скоро в ньому нам  не потонуть!

                                                          Використана література:

1. Взаємодія сім'ї і школи у формуванні екологічної компетентності школярів: метод. пос. для вчителя /автор Л. Д. Руденко. – К.: Педагогічна думка.– 32 с.
2. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: 2007.
3. Уроки для сталого розвитку: Як організувати позакласну роботу учнів школи: метод.посіб.для класних керівників 5-7 класів загальноосвіт. навч. закл. / О.І.Пометун, І.М.Сущенко, О.М.Топузов, - К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – 76 с.

4.  Уроки для стійкого розвитку: посібник для вчителя навч. курсу за вибором для учнів 8 класу/ авт.– укладач: О. І. Пометун та ін.. Видання друге. – К.: Логос, 2010.
5.  http://www.golos.com.ua/article/258979
6. http://krasotkina.com/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B0.html