Виховна година «Що ми знаємо про слово «Мир»?»

Виховна година «Що ми знаємо про слово «Мир»?»

Мета: формувати в учнів відчуття приналежності до України – мирної нації, усвідомлення себе українцем, ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави. Виховувати товаристкість, взаєморозуміння, терпимість, прагнення до миру. Вшановувати пам'ять воїна-захисника, зокрема, тих, хто загинув у Великій Вітчизняній війні.

Хід заняття: 

Ведучий. Діти, сьогодні ми будемо обговорювати одну з найважливіших тем – тему миру і дружби. Перш ніж розпочати розмову, я попрошу кожного з вас доповнити незавершені речення. В кінці нашої зустрічі ми порівняємо, чи змінилася ваша думка на тему миру і дружби. Цілком ймовірно, що ви відкриєте для себе щось нове, поглянете на свої відносини з друзями з іншого боку, відкриєте в цих відносинах щось нове…
(Учасникам зустрічі роздаються картки з початком речення)
• Друг це той, хто...
• Мир - це...
• З другом я часто...
• Приятель і друг не зовсім одне й те саме, бо...
• З другом можна...
• Я товаришую з… тому що...

(Учасники заходу продовжують фрази. По закінченні роботи відкладають картки на край столу до кінця заходу).

Ведучий. Чому люди святкують День Миру?
Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На наших вулицях безпечно, ви ходите до школи. Там, де уклад суспільства міцний, безцінний дар миру може ніхто особливо й не помічати. Та чи всі діти на Землі живуть добре і щасливо? Для багатьох людей у сучасному світі спокійне життя — це лише казкова мрія, багато дітей страждають, вони не мають сім'ї, але мають багато горя. Для них, насамперед, і існує день Миру.
В 1982 році, в своїй резолюції Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру (International Day of Peace) як день глобального припинення вогню і відмови від насильства. С тих пір свято, яке відзначається 21 вересня, залучило мільйони людей, охопивши багато країн та регіонів. Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир, а й зробити щось заради нього.

Давайте разом подумаємо, чим ми можемо допомогти цим дітям. Яким би ви хотіли бачити світ, і що можна зробити, щоб світ став кращим?
З чого почати?
З чого взагалі все починається?

Наприклад, у кожного з нас є руки. Що ми можемо зробити цими руками?
(писати, навчатися у школі, допомагати вдома, грати на музичних інструментах, їсти, малювати, тощо)

Ведучий. Ми можемо робити руками багато хорошого. Але чому трапляється, що люди починають робити своїми руками погане: беруть в руки зброю, створюють бомби? Тому, що в голову приходять погані думки. Все в світі залежить від того, про що ми думаємо, які у нас думки. Чому так відбувається? Може тому, що люди не уміють дружити? Вони не знають, що таке дружба та мир? Навіщо потрібна дружба?
За допомогою вправи «Моя думка» , ви можете висловити свою точку зору на це питання.

Тренінг «Моя думка»
З протилежних сторін класу висять два плакати:
«Дружба у класі не потрібна."
«Дружба у класі потрібна.»
(Учням пропонується визначити свою позицію і стати біля того плакату, який відповідає їхній точці зору з цього питання.)

Мозковий штурм "Вислови свою думку"
«Дружба – це...". (Учасникам зустрічі пропонується відповісти на питання, що означає "дружба", навіщо вона потрібна людям? Усі відповіді записуються на плакаті. Ведучий резюмує і дає визначення поняттю "дружба", навіщо потрібна дружба людям?)
ДРУЖБА - є одним із видів особистих відносин, індивідуально - вибіркова, вільна і заснована на взаємній симпатії.
Друзі допомагають один одному самовіддано, "не у службу, а у дружбу".
Дружба - відносини, які тримаються на вірності, взаємодопомозі, відвертості й довірі.

Ігрова вправа "Знайди собі подібного".

Крок 1. Учасники стають в коло. Ведучий просить їх закрити ваших очі і не розмовляти один з одним. Ведучий прикріплює їм на спини маленькі малюнки (сонечко, хмаринка, квітка, серце і один малюнок грозові хмари).
Крок 2. Ведучий дає завдання дітям: «знайти собі подібного» і зайняти свої місця за столами. Розмовляти при цьому не можна.
Крок 3. Діти визначають, за який стіл вони сядуть.
Крок 4. Ведучий звертає увагу дітей на те, що один учень залишився і задає йому запитання: "Як почуває себе той, хто залишився поодинці, без друзів?".

Питання для обговорення:
1. З якими труднощами ви зіткнулися під час виконання цієї вправи?
2. Ви могли б впоратися без допомоги та підтримки?
3. Чи ви хочете допомогти світу?
Ведучий. Ми можемо допомогти світу? Щоб зробити це, ми завжди повинні пам'ятати про усе добре, що в нас є, використовувати це у своєму житті, у своїх словах і вчинках, дарувати добро тим, хто поруч з нами. Довіряти один одному. Надавати допомогу і знати, що ви комусь потрібні.

Давайте пограємо у гру «Ланцюжок побажань»
Гра «Ланцюжок побажань».
(Перший учень кожного ряду отримує картку із зображенням посмішки . За сигналом ведучого діти передають картку на інший кінець ряду. Потім картка повертається назад, але з гарними побажаннями до того, кому вона передається).
Ведучий: - Вийшло?
Дітей: - Не дуже.
Ведучий. Важко було? Чому це сталося? Можливо тому, що ми не виявляємо наші найкращі якості кожного дня. Давайте робити це частіше. Тоді ми дійсно зможемо щось подарувати світові. Світ величезний. Кожен з нас є невеличкою частинкою земної кулі. Якщо кожна частинка буде чистою і доброю, то на Землі усе буде чистішим.
Ми це зараз спробуємо зобразити наочно.