Виховна година. Штучний інтелект в житті людини.

Про матеріал

Виховна година створена для підвищення мотивації до вивчення шкільного предмета інформатика, сприяння формуванню інформаційної культури, логічного мислення, колективної творчої активності; формування в учнів уміння працювати в команді; розвиток пам'яті, уважності, здатності до взаємодії та творчих здібностей дітей.

Перегляд файлу

Виховна година. Тема. Поняття про штучний інтелект, інтернет речей

Мета: створення умов для підвищення мотивації до вивчення шкільного предмета інформатика, сприяння формуванню інформаційної культури, логічного мислення, колективної творчої активності; формування в учнів уміння працювати в команді; розвиток пам'яті, уважності, здатності до взаємодії та творчих здібностей дітей.

Хід заходу

Епіграфом до виховної години я взяла слова американського математика, засновника кібернетики Норберта Вінера

«Обчислювальна машина цінна рівно на стільки, на скільки цінна людина, що її використовує»

Людство всю історію свого існування цікавилося здатністю людини думати, мислити. І до нинішнього часу так і не розібралося до кінця, як людина мислить, у чому саме полягає процес мислення. Але фантасти і вчені вже досить давно задумувалися про створення машини, яка була б подібна до людини не лише зовні, а й думала, як людина. Всі бачили фільми про фантастичне майбутнє, в якому людям доводиться мати справу з роботами. І кожному з нас хочеться вірити, що повстання машин це лише казка, якою можна налякати дітей 21 століття. Та світ не стоїть на місці і кіборги вже вливаються у наше суспільство.

Одним із самих сучасних, самих цікавих, самих неоднозначних напрямів розвитку інформатики як науки є штучний інтелект.

Штучний інтелект— це область інформатики, яка займається розробкою інтелектуальних комп'ютерних систем, інтелектуальних комп'ютерних програм, які імітують роботу людського розуму.

Основоположником теорії штучного інтелекту є Алан Тьюрінг, який у своїй книзі «Чи може машина думати?» вважав, що машина стане розумною тоді, коли буде здатна підтримувати листування зі звичайною людиною, і та не зможе зрозуміти, що спілкується з машиною. Уперше тест Тьюрінга було пройдено у 2014 році комп'ютерною програмою «Євген Гусман». Термін «штучний інтелект» ще в 1956 р. увів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті, коли очолив невелику команду вчених, аби визначити, чи можуть машини вчитися, як діти, методом спроб і помилок, урешті розвинувши формальне мислення.

Значний вклад у розвиток теорії штучного інтелекту зробив Глушков Віктор Михайлович (1923–1982) — математик і кібернетик, засновник Інституту кібернетики АН України, академік і віце-президент АН України. Він бачив у машині не замінник людського мозку, а спеціальний інструмент, який його посилює, як молоток підсилює руку, а мікроскоп — очі. Відповідно, машина — це не конкурент людини, а його знаряддя, яке багаторазово збільшує можливості людини.

Існує кілька напрямків створення штучного інтелекту:

створення комп'ютерних систем, що імітують діяльність людини (наприклад, емоції, мовлення, жести, відчуття, творчість тощо);
створення комп'ютерних систем на основі використання біологічних елементів (наприклад, нейрокомп'ютер, біокомп'ютер);
створення комп'ютерних систем, які імітують логічне мислення людини на основі використання систем логічного програмування (наприклад, мови Пролог, Лісп та ін.
створення комп'ютерних систем, які будуть інтелектуальними агентами, що сприймають навколишній світ за допомогою датчиків і впливають на об'єкти в навколишньому середовищі за допомогою деяких механізмів.

Дослідження в галузі штучного інтелекту орієнтовано на такі сфери використання:

розпізнавання образів
машинний переклад текстів
аналітична діяльність
інтелектуальні системи інформаційної безпеки
робототехніка
творчість та ігри

Як бачимо системи штучного інтелекту в наш час використовуються в різних сферах діяльності людини: виробництво, освіта, побут, наука, медицина та ін.

Останнім часом розробок в галузі штучного інтелекту є дуже багато. Це і «розумний» годинник Summit компанії Montblanc (Німеччина), який виконує функції навігатора, перекладача й асистента з голосовим управлінням, робот-дитина Kirobo Mini, розробка компаніъ Toyota Motor (Японія), роботи-гіди, роботи-двірники, роботизований талісман Олімпіади 2018 в Південній Кореї білий тигр на ім'я Сохоранг — усі вони були активними учасниками спортивного заходу, японський робот HRP-2, здатний рухатися серед уламків будинків, які постраждали внаслідок катастроф, безпілотні автомобілі, пошукові асистенти оснащені програмами опрацювання й розпізнавання людського голосу, що робить їх інструментами штучного інтелекту. Найвідоміший представник технологій штучного інтелекту в медійному просторі - робот Софія

. ( демонструється фрагмент відео https://www.youtube.com/watch?v=kRQxnhG-8nc&t=244s )

Усе частіше в новинах з’являються повідомлення про те, як людина і робот змагаються в різних сферах діяльності. У зв’язку із цим у багатьох виникає етичне питання — чи зможе штучний інтелект повністю замінити людину? Із цього приводу останнім часом ведуться серйозні наукові дискусії. І однозначної відповіді на сьогоднішній день немає.

У 1953-му році вперше було надруковано роман письменника-фантаста Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом». Сніданок головного героя та його дружини там було описано так «Грінки вистрибували із срібного тостера, павуча металева лапа підхоплювала їх і кидала в розтоплене масло. Мілдред дивилась, як грінки падають до її тарілки.» на той час ця сцена була дійсно фантастичною, а сьогодні це цілком реальна опція домашньої техніки. Це – «інтернет речей».
Інтернет речей (англ. Internet of Things, скорочено ІоТ) — це глобальна мережа підключених до Інтернету речей — пристроїв, оснащених сенсорами, датчиками, засобами передавання сигналів.

Термін «Інтернет речей» запропонував у 1999 році засновник дослідницького центру Auto-ID Center в Массачусетському технологічному інституті Кевін Ештон.

Концепція інтернету речей дуже широка. Немає чіткого списку приладів, для яких можна застосувати цей підхід. Це можуть бути побутові прилади: пральна машинка, якою можна керувати онлайн, або холодильник, що сам напише список продуктів і замовить доставку. Ще один варіант — гаджети, котрі можна носити: фітнес-трекери, «розумні» годинники, смарт-окуляри, гнучкі екрани. Також до інтернету речей відносять автомобілі та інший транспорт з системою автопілоту.
Найкраща ілюстрація інтернет речей це система «розумного будинку», здатна самостійно підтримувати комфортну температуру, вологість та інші характеристики середовища. Спеціальні датчики дозволяють виміряти поточні показники, а далі система вмикає кондиціонер, термостат, зволожувач повітря або інші прилади — з потрібними налаштуваннями.

(фрагмент відео https://www.youtube.com/watch?v=slqrA9HmhpA )

Усе це створює у світі умови для нового явища — Інтернету майбутнього. Безперечно, для активного використання цих ідей суспільству потрібний дуже швидкісний Інтернет, який може забезпечити впровадження мереж п'ятого покоління 5G. У той самий час украй важливим у світі «розумних» пристроїв стає питання безпеки. Експерти запевняють, що до 80 % пристроїв будуть уразливі ззовні.

На основі розвитку Smart-технологій останнім часом стали виникати нові поняття: Smart—міста, Smart-країни, Smart-освіта, Smart- економіка і це найближчим часом приведе до створення Smart-суспільства. І це найближчим часом призведе до створення Smart-суспільства. В основі цього «розумного суспільства» лежить розвиток «суспільства знань», цифрових технологій, усього того, що приведе до цифрової ери розвитку нашої цивілізації.

Діяльність людини в такому суспільстві стає більш направленою на використання знань та інновацій. Найефективнішою стає колективна робота, співпраця з іншими, використання так званого колективного інтелекту.

Робот Софія: довершеність штучного інтелекту чи загроза людству?

Робот Софія не сходить із сторінок світових ЗМІ. То вона погрожує вбити всіх людей, то мило усміхається, пояснюючи, що це просто жарт. Чи справді вона може загрожувати нашому існуванню? Розповідаємо, хто така робот Софія і для чого вона створена.

Хто така Робот Софія

Робот Софія – це найвідоміший людиноподібний робот, розроблений у 2015 році компанією Hanson Robotics. При створенні обличчя робота використали образ британської актриси Одрі Хепберн. Софія може імітувати людські вирази обличчя, а також відповідати на певні питання. Вона також вміє вчитися та вдосконалюватися. Це – перший робот, який отримав громадянство.

Напевно, у час технологічного прогресу, виготовлення роботів стало процесом перманентним та цілком очікуваним. Існує ціла прикладна наука – роботехніка (англ. robotics – робот і техніка), що опікується проектуванням, розробкою, будівництвом та експлуатацією роботів, а також комп'ютерних систем для їх контролю. За цією наукою, роботи можуть мати будь-яку форму, але деяких з них зроблено схожими на людей.

Такі роботи намагаються повторити ходу, міміку, мову, жестикуляцію – тобто все те, що властиво людині. Саме таким є людиноподібний робот на ім'я Софія, яка вже завоювала прихильність однієї категорії людей та критику й відразу в іншої. У будь-якому випадку байдужим вона не залишила нікого.

Чому ж робот Софія стала об'єктом масового обговорення?

Хто створив робота Софію

Робот Софія – головне творіння Девіда Хенсона, засновника компанії Hanson Robotics, який став відомим саме через виготовлення роботів, схожих на людей.

Творчість, співпереживання та співчуття – три важливі людські риси, на думку Девіда, які мають бути розроблені разом з інтегрованим штучним інтелектом. Колаборація штучного інтелекту та трьох рис характеру має покласти кінець світовим проблемам, які люди неспроможні вирішити.

Робот Софія – це майже сто виразів обличчя, повний набір емоцій та поведінки; а ще – камери в зіницях, мікрофони у вухах, можливість навчатися та адаптуватися до поведінки людей. Вона була активована 19 квітня 2015 року.

Софія може імітувати людські жести і вирази обличчя, а також може відповідати на певні питання і проводити прості бесіди по заздалегідь підготовлених темах. Робот використовує технологію розпізнавання мови від Alphabet (материнської компанії Google), яка дає змогу постійно удосконалюватися їй та ставити розумнішою.

Програмне забезпечення штучного інтелекту Софії розроблено компанією SingularityNET. Воно аналізує проведені розмови і, на підставі нових даних, покращує відповіді в майбутньому. При створенні обличчя Софії був взятий образ британської актриси Одрі Хепберн. Модель втілює всю красу акторки: фарфорову шкіру, стрункий ніс, високі вилиці, інтригуючу посмішку та експресивні очі, які нібито змінюють колір.

Надання громадянства

25 жовтня 2017 року на саміті "Інвестиційна ініціатива майбутнього" Софія отримала громадянство. Саудівська Аравія стала першою країною, що надала громадянські права роботу.

Після того, як Софія отримала паспорт і громадянство, вона виступила з офіційною заявою на конференції Future Investment Initiative. Відразу після цього виступу Софія дала інтерв'ю журналісту CNBC Ендрю Соркіну. Вона заявила, що вважає величезною честю отримання громадянства і в майбутньому планує жити і працювати з людьми.

Мета створення Софії

Робот Софія, якщо так доречно зауважити, стала повністю медійним обличчям. Вона дала численні інтерв'ю ЗМІ, співала на концерті та прикрашала обкладинку одного з модних глянців. Вона також продемонструвала свій потенціал у бізнесі, зустрівшись з представниками цієї сфери діяльності.

Комічна ситуація трапилася і на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Після питання української журналістки: "Як побороти корупцію в Україні", – робот лише посміхнувся, нічого не відповівши. Як пояснили виробники, робот здатен спілкуватися у режимі "спонтанних відповідей", але у той момент режим "спонтанних відповідей" був вимкненим, оскільки робот працював у режимі "інтерв'ю", відповідаючи на підготовлені питання під керівництвом оператора.

Хай там що, доба "роботів" – це лише еволюція людського інтелекту, спроможного створювати людиноподібних машин. А чи зможуть роботи еволюціонувати без допомоги людей? Це питання залишається відкритим…