Виховна година "Сила посмішки"

Виховна година "Сила посмішки"

На цьому занятті через серією ігрових вправ, а також обговоренням казки "Усмішка" вихователь інформує учнів про такі ефективних прийомах спілкування як посмішка, комплімент, жести підбадьорювання.

 Цілі:

• розширення уявлень про толерантність
• сприяння формуванню згуртованості в колективі
• активізація уявлень про ефективні прийоми спілкування

 Учасники:

Учні класу, класний керівник, психолог, вихователь

 Необхідні матеріали:

• текст казки "Усмішка"
• магнітофон
• музика для релаксації

Етапи виховної години:

1.        підготовчий етап

Вихователю необхідно заздалегідь з класним керівником обговорити його активну участь у занятті.

По можливості варто звільнити більшу частину класу від парт: місця повинно вистачити і для вільного переміщення всіх учасників, і для розміщення їх в колі.

2.        Основний етап

 - Діти, давайте почнемо наше заняття з того, що привітаємо один одного. Я пропоную вам вправу, яка так і називається "привітатися". Отже, почнемо з того, що ви всі мовчки почнете рух по класу, а за моїм сигналом потрібно буде привітатися з тим, з ким ви опинитеся поруч. Я буду вам говорити, яким способом слід "привітатися".

-  Отже, починаємо рух ... вітаємося поглядом ... вітаємося кивком голови ... вітаємося жестом ... вітаємося легким хлопком по плечу ... вітаємося вигуком "Гей!" ... Вітаємося посмішкою ... Закінчили вправу.

 - Давайте обговоримо ваші відчуття. Який спосіб вітання був для вас самим звичним?  Приємним? Неприємним? Який спосіб вітання можна назвати універсальним - придатним для людей різної статі, віку та соціального статусу?

 - Підведемо підсумки нашої бесіди. По-перше, всі ми різні і кожен вибирає найбільш зручний для нього спосіб вітання, при цьому варто пам'ятати, що цей спосіб може бути "неприємний" для інших. По-друге, наважуючись з будь-ким привітатися, людина оцінює ситуацію, що склалася: хто перед ним (знайомий або незнайомий, одноліток або дорослий), в якому він настрої. По-третє, як правило, найбільш універсальним і безпечним способом привітання є усмішка.

 -- Щоб продовжити розмову про роль посмішки в нашому житті, пропоную вам послухати одну історію.

Усмішка

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

Питання для обговорення:

• Чому змінювався настрій дівчинки? Простеж за текстом, як описано ці зміни.
• Знайди у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Підготуйся розповісти прочитане так, ніби це трапилося з тобою.

- У чому головна думка оповідання?

- Назви головні дійові особи цього оповідання.

- Чому усміхалась дівчинка?

- З якої причини страх оволодів серцем дівчинки?

- Як змінювався стан природи відповідно настрою дівчинки?

- Як автор описав травневий сонячний ранок?

- Зачитай рядки, в яких описано зовнішній вигляд:

•         дівчинки;

•         дідуся;

•         бабусі.

- Порівняй, як змінювався емоційний стан дівчинки під час зустрічей з дідусем та бабусею.

- Поділи текст на частини. Добери назву кожної з них.

- Перемоделюй ситуацію за поданим початком «Дідусь ішов назустріч дівчинці. Погляд його був усміхнений…»

- Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

- Поміркуй, які, на твій погляд, слова прошепотіла бабуся?

Дійсно, посмішка в нашому житті - не тільки вітальний знак, а й знак нашої уваги до іншої людини, ознака нашого доброзичливого настрою до нього, до того, що він робить і говорить. Посмішка дозволяє поліпшити самопочуття іншої людини, викликає радість між  людьми.

Дуже часто посмішка супроводжує "приємні слова", висловлені нами на адресу іншої людини, або компліменти. Ці знаки уваги вимагають певних навичок спілкування і душевних сил, проте завжди наповнюють позитивної життєвої енергією як ту людину, кому вони адресовані, так і самого автора компліменту.

Давайте спробуємо попрактикувати в умінні дарувати і приймати компліменти. Я пропоную всім розділитися на пари. Один в парі надає щирий знак уваги, що стоїть навпроти, тобто говорить йому що-небудь приємне, починаючи свій комплімент зі слів "Мені в тобі подобається ...".Друга людина в парі, вислухавши комплімент, відповідає: "Спасибі, мені самому це подобається, але крім того, я ще й ..." (називає те, що він сам в собі цінує, що, на його думку, заслуговує знаків уваги). Знаками уваги можуть бути відзначені вчинки, навички, зовнішність, риси характеру і т.п. Потім учасники пари міняються ролями. Після цього учасники утворюють нові пари, і процедура повторюється знову. (Якщо дозволяє час, завдання можна повторити 7-10 разів.)

Виконавши вправу, учасники обговорюють її за схемою: Які почуття вони зазнали, коли надавали знаки уваги? Що було приємніше дарувати або приймати? Чи змінилося настрій після вправи?

Вихователь підводить підсумок обговорення і всій роботі на занятті. Ми відрізняємося зовнішністю, інтересами, захопленнями, бажаннями. Від кожного з нас самих залежить, чим ми наповнимо своє життя і життя наших близьких - любов'ю чи злобою. Вишукуючи в собі і в іншій людині тільки недоліки, промахи і помилки, ми тим самим підштовхуємо людини до того, щоб він став гірше, втратив віру у свої власні сили, прагнення робити добрі вчинки. І навпаки, підкреслюючи в людині гідності, вчасно підтримуючи, ми допомагаємо йому стати краще.

16 листопада в усьому світі відзначають День толерантності. Толерантність - це терпиме ставлення до різних людей. Толерантна людина спокійно намагається зрозуміти, чим інші відрізняються від нього, намагається знайти в цих відмінності багато корисного і цікавого. У житті часто бувають такі ситуації, коли звичайна посмішка, схвальний жест, приємне слово в силах змінити все на краще.

Педагог пропонує сісти зручніше, спертися на спинку стільця.

"Діти, подивіться один на одного, посміхніться один одному. Закрийте очі і послухайте мене: інша людина є радість для тебе ... Навколишній світ є радість для тебе ... Тепер відкрийте очі і подивіться навколо. Кожен з вас - радість для іншого ... Бережіть себе і іншого бережіть ... Спасибі всім за роботу, за те, що ви є! Спасибі!