Виховна година "Світ без книги - світ дикунів"

23 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ І АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Виховна година на тему: «Світ без книги – світ дикунів»

Мета:

• показати значення книги в житті людини, прищеплювати любов до книги;
• формувати комунікативну компетентність;
• виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги.

Книга - це чарівниця. Книга змінила світ.

У ній пам'ять людського роду,

вона - рупор людської думки.

Світ без книги - світ дикунів.

Морозов М. О.

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги

вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння,

і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних.

Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу –

це джерела мудрості.

                                        Повість минулих літ

Читайте! Читайте! Читайте!
Читайте не поспішаючи, щоб не втратити
жодної краплі змісту книги.
Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї
сторінки з нової книги!
К. Паустовський

        Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 р. (Резолюція № 3.18) в Парижі. Днем святкування було обрано 23 квітня, з огляду на її символічність для світової літератури, аргументами для вибору цього дня служило те, що саме цього дня померли такі видатні автори як Вільям Шекспір (23 квітня 1564 р. – 23 квітня 1616 р.), Мігель де Сервантес (1616 р.), Інка Ґарсіласо де ла Веґа (1616 р.), Хосеп Пла (1981 р.) та цього дня народилися Галдор Кільян Лакснесс (1902 р.), Моріс Дрюон (1918 р.), Григорій Тютюнник (1920 р.), Мануель Вальєхо (1923 р.). та ін.

       Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 р. продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім – 23 квітня, у день його смерті. Цікавим фактом є те, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія – юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.
        В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читачі змінюють один одного протягом 48 годин.

          Дане свято започатковане з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва.

Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.

        Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня.

       Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.

       Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван. В 2013р. таїландська столиця Бангкок названа «очільником» світової книгоіндустрії тобто упродовж року вона вважатиметься Всесвітньою столицею книги. Вибір книжкових столиць – частина зусиль ЮНЕСКО з популяризації книг і читання.

         Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

        Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

        Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди.

         Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії "Статут королеви Анни".

        Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з'являтися в усьому світі. Дія законів поширювалася на спектаклі, географічні карти та інші твори. Французький закон ввів норму – право слідування, яка відносилася до прав спадкоємців автора та поширювала дію майнових прав після смерті автора.

        Новітні засоби передачі інформації можуть частково замінити книгу, виконуючи різні її функції, але систематична оглядова інформація (монографії, академічні видання, енциклопедії) спирається виключно на книгу. Аналіз функціональних особливостей книги дозволяє  визначити її як елемент культури і в умовах книжково-документального суспільства, і в сучасному інформаційному середовищі.

         Людина без книги, як криниця без води.

         Не дивлячись на те, що сьогодні ми живемо у час високих технологій, комп’ютерів, Інтернету, безпровідних телефонів – все одно значення книги у нашому житті неоціненне. Книга – це ключ до знань. Читаючи її, ти дізнаєшся багато нового і корисного для себе. Адже це так цікаво – зазирнути в неї і побачити минуле: битви, царів, лицарські турніри, походи, війни, географічні та наукові дослідження, дізнатися про історію своєї Батьківщини й пізнати культуру і релігію інших народів. Книга розвиває мислення і фантазію. Як цікаво іноді буває уявити себе грецьким героєм або вченим, який ось-ось відкриє новий закон, фараоном або царицею Єгипту! Книги допомагають нам приймати правильні рішення. Іноді, дивлячись на героїв книги, ми пізнаємо самих себе або своїх друзів, ми вчимося на чужих помилках і намагаємося їх не припускатися. Читаємо, вчимося і тим самим поповнюємо свій словниковий запас, а значить, стаємо себе більш цікавою людиною для тих, хто поруч.

         Дорогі друзі, я хочу побажати вам, щоб ви  пам’ятали прості  правила, які допоможуть вам у житті

• Якщо хочеш поговорити з кимось – розгорни книгу.
• Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
• Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її у книзі.
• Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою.
• Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.
• Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою.  

        Завершити виховну годину хочу словами Стефана Цвейга: "Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".

Вислови про книгу

Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить. 
                                         Іван Франко

Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.   Овідій

Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя зробить усе інше.     Ф. Достоєвський

Завдання книги - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його.  Корчак Я.

Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного.  Рильський М.

Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг.   Сухомлинський В. О.

Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння.  Шевченко Т. Г.

Читання - це створення власних думок за допомогою думок інших людей.  М.О. Рубакін

Вчасно прочитана книга - величезна удача. Вона здатна змінити життя, як не змінить її кращий друг або наставник.  П.А. Павленко

Найкорисніші ті книги, які змушують читача доповнювати. 

                                                                                                                А. Вольтер

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити.   Дідро

https://svitova.jimdo.com/вислови-про-книги/