Виховна година "Свято Миколая"

Сценарій виховного заходу до Свята Миколая

Мета: Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості. Розвивати образне мислення. Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів. Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая. Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Дійові особи:
Святий Миколай, дід Панас, 1-й ангел Софія, 2-й ангел Ірена, Жид, Чорт, Візник

Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Два ангели – Софія та Ірена – сидять на стільчиках та приготовляють дарунки.

№ 1 Пісня

Ведучий  1: Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки. Велика тоді втіха. Цей гарний звичай основується на житті Святого Миколая. Він жив наприкінці ІV століття і відзначався незвичайною добродійністю. Будучи священиком у Патарі, а пізніше архиєпископом у місті Мир (у Малій Азії), угодник зі свого невеликого майна давав щедрі жертви не тільки тим, що соромилися просити, хоч терпіли нуджу. Давав так, що не тільки не знав цього світ, але навіть той, кому він допомагав. Миколай робив це в строгій тайні. Отже, з тих далеких часів, з доброти людської прийшло до нас свято Миколая.

Ведучий 2: Св. Миколай є «старшим» серед святих: опікується воїнами, володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам — у дорозі, мореплавцям — на морі.
Згідно з карпатською легендою, святий так сильно молився в церкві за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.

Ведучий 3. Переказують, що одного разу, коли Господь Бог запросив усіх святих до себе на вечерю, запізнився лише Миколай. Прийшов він пізно, у подертій одежині й брудних чоботах і пояснив Усевишньому, що допомагав дядькові витягати воза, який загруз серед дороги в болоті. За свою доброту до людей має він Божу нагороду: не один, а два свята на рік — Миколи теплого (22 травня) і Миколи зимного (19 грудня). На Київщині кажуть, що «до Миколи нема зими ніколи». А «як прийде Свято Миколи, то він лопатами позмітає увесь сніг з неба, і починається зима».

№ 2 Леся Горова Пісня про Миколая

1 учень
Пісню слави заспіваймо 
Щирим серцем нині враз, 
Миколая зустрічаймо 
В цей святий величний час.

2 учень
Що він несе у своїй торбині? 
Багато гарних забавок 
Несе чемненькій він дитині, 
А для нечемних — жмут різок.

3 учень
За ним спішать і янголята, 
Тримають книги у руках. 
Що, де, кому з нас треба дати — 
Написано у тих книжках.

Яринка
Святий наш, добрий Миколаю, 
На тебе ждемо вже давно, 
Що даси нам, про це не знаєм, 
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили, 
Щоб виховати нас могли, 
Щоб тої втіхи ще дожили, 
Щоб доросли їх діточки.

Тарасик
А всьому нашому народу 
Ти добру долю принеси, 
Усяке зло й лиху пригоду 
Від України відверни.
А нам в здоров’ї дай зростати, 
Завзяття й сили нам надай, 
Щоб ми з руїн могли підняти 
І звеселити рідний край.

№ 3 пісню «Ішов Миколай лужком, бережком»

№ 4 Ангели

Софія: Жваво, жваво, Ірено, бо роботи багато, а часу мало! Швидко верне Святий Миколай з засідання й поїдемо на землю. Треба, щоби все на час було готове. Там є куди і до кого ходити.

Ірена: Я ще не була ніколи на Землі. От цікаво подивитися. А чиї там діти і які вони?

Софія: Є різні діти, але ці, до котрих ми сьогодні поїдемо, — це діти — українці, славного та лицарського роду! Вони гарні і добрі, люблять свій край та пильно привчаються йому служити. За те наш Святий Отець їх дуже любить, все про них пам’ятає.

Ірена: То для них ці подарунки? Так багато?

Софія: Бо стільки й треба сестричко. Українських дітей багато.

Ірена:  Ах, Боже! Що ж робити? Ми не встигнемо приготувати стільки дарунків. Ось глянь. Всі зорі засяяли, а я вже рук не чую від праці. Може старенького Панаса попросити, щоб поміг? Він теж і так весь день дрімає та куняє під дверима.

Софія:  Лишім його. Старий він, пора йому спочити. Досить натрудився весь свій вік на землі. Ми швидко скінчимо. Подивись, вже небагато лишилось.

Ірена:  Е, ні! Це ж раз у рік: для дітей нехай і він поможе дещо (будить діда). Дідусю Панасе, дідусю!

Панас: (будиться). Що там такого? Що сталося?

Ірена: Дідусю! Поможіть нам, будь-ласка, бо не встигнем на час скінчити.

Панас: (не дочуває) Відчинити, кажеш? Чи хто дзвонив? А то я спішу, спішу... Я зараз... (хоче відчинити двері).

Ірена:  Ой ні, дідусі, ні! Ніхто не дзвонив, а от поможіть нам в’язати даруночки. Працюємо від ранку, а ще не готові. Вже й руки помліли.

Софія:  Нічого, нічого! Ось сядьте тут, біля нас, в’яжіть та й розказуйте нам про цих ваших українців, бо ми йдемо до них сьогодні в гості (садовить його біля себе і дає дарунки в’язати). Послухаємо, та й робота швидше піде.

Панас:  Ох, ох! Славний народ! Добрий, людяний, чесний. Бога любить і віру свою святу шанує, та тільки одного в нього лихо — незгода. Усі змагання, усі найкращі устремління під подувом незгоди розвіваються, розлітаються... Це було доб’ються волі, прийде незгода та й все зруйнує, знищить. Ох, ох!.. Молю я нашого Отця за моїх земляків, щоб освятив вже раз їх розум. Ох, ох! Дітоньки мої! Болить душа, коли згадаю... Ох, ох!.. (задумується).

№ 5 Дзвінок

Ірена:  Хтось дзвонить, дідусю! Дідусю Панасе! Дзвонять, чуєте, дзвонять!

Панас: (будиться)  Що? Що? Кого гонять? Де?

Ірена: Дзвонять, кажу, хтось іде!

Панас: Ох!.. Старість, старість... (іде відчиняє двері).

№ 6 єврейська

Жид: А Гутен таг!

Панас: Чого?

Жид:  Чи тут живе святий Миколай, той, що потребує вибиратися тепер на землю?

Панас:  Чого хочеш? Вмер на Землі? То не ту, не сюди! Друга брама направо! Йди туди і зголосися до Святого Петра(випихає жида за двері).

Жид: (входить знову).  Ай, вай! Я ще не вмер! Пощо мені вмирати! Хай мої вороги вмирають. Пощо мені до Святого Петра? Я не хочу мати з ним жодних інтересів. Я хочу до Святого Миколая. А коли його немає дома, то може шановне панство куплять що? Панство вибирається сьогодні між українців, а в мене є прекрасні для них даруночки на продаж. Гарненькі, дешевенькі. Маю ковбасу, сальце,  що хочете, все за гроші.

Панас: Тут нічого не купують. Іди собі з Богом, відкіля прийшов.

Жид:  Як то, іди? Чому зараз іди? А з чим панство на Землю поїдуть, коли в мене нічого не куплять? Я свій чоловік, чому панство не мають купити у свого чоловіка? Пощо купувати в чужих? У мене товар — і дешевий. Я можу і в борг дати! Я не боюся!

Панас:  Кажу тобі, що тут не гендлюють, тут небо! Як ти сюди зайшов, за чим?

Жид:  Як зайшов? Велика штука. За гроші всюди сьогодні зайдеш. А що мені робити? Де мені торгувати? На Землі не дають, а з неба викидають... Ай, вай! Що за робота? З чого порядний чоловік має тепер жити?

Панас:  Слухай, жиде, ще раз тобі кажу, що тут не торгують. Тут небо. Йди там на Землю і торгуй собі довіку. Чого тут шукаєш?

Жид:  Як то торгуй? Чи там торгувати? Грошей хлоп не має, до шинку не ходить, якусь видумали кооперативу, жидові прийдеться хіба з голоду помирати? Що то порядок? Який то порядок? То не є жадний порядок!

Софія:  Коли ваш інтерес не йде, то може б ви взялися до якої іншої роботи? Не всі ж люди торгують, а живуть якось...

Жид:  Що значить до роботи? Я ж не можу робити того, що простий хлоп робить! Я порядний чоловік. Я люблю наших хлопів, я не хочу відбирати їм хліба. Але нехай він і мені дасть жити! Ну, купіть що на початок, пане святий(оглядається нишком до діда). В мене є все, чого захочете. Може тютюнець, може папіроски, може...

Панас:  Та що це ти? Що це ти собі надумав? Ти вже й на небо заліз з тією поганню? Гони ж мені звідси, бо як свисну, то просто чортові в губу полетиш.

Жид: (тікає за дверима). Ай, вай! Пощо свистати! Не треба свистати. Я сам піду. Та не гарно свистати (зазирнувши в двері). Ай, вай! Який мені великий пан-марципан (пішов).

Панас:  Ох, ох... А то поганий день сьогодні! Не можна й хвилинку подрімати. Ох, ох... поганий день (сідає під дверима і далі дрімає).

№ 7 Яринка (Входять діти)

Яринка:
Чом, Тарасе, не видати ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий не прибуде до дітей?

Тарасик:
Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає, він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно, не вели себе свавільно,
І чужого научались, та й свого не відцурались.

Яринка:
Ми до Господа молились, щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти, перешкоди всі збороти
І колись такими стати, як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина й наша рідна Україна

Миколая доброту всі у світі знають
І про Нього усі діти весело співають,
Величають в святу днину славнії діла,
Щоб вкраїнська дітвора щасливою була

(Звучать дзвіночки)

Тарасик: (прислухається)
Сестро, чуєш?

Яринка:
Це дзвіночки!

Тарасик:
Ангелів голосочки!

№ 7 продовжується (Діти йдуть до зали, ангели заходять)

Софія: 
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

Ірена:
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

Софія: (до Ірени)  Так, сестричко, (встає) ми вже готові. Дарунків досить. Тепер ходімо на зустріч Святому Миколаю(виходять).

№ 9 мелодія чорта

Чорт: (перебраний у широкий плащ). Ледве туди дістався. Якби там не фальшивий пашпорт та цей убір — то б ніяк не пощастило (побачив діда Панаса). Спить сердега. От і гаразд. Зможемо своє діло без труду зробити (виймає з-під плаща в’язанку різок і кладе між приготовлені ангелами подарунки). Це українцям від мене дарунки. А їм цього треба! Ой треба!

№ 10 коні

Візник: (за кулісами) Агов!... Тпру!.. Агов!..

Чорт: (ховається) Хтось приїхав.

№ 11  Дзвінок у двері

Візник: (дзвонить раз і другий, далі входить, оглядається)  Що це. Немає нікого! (побачив діда). Пане! Ласкавий пане! Агов! Чуєте? От спить! Треба почекати (придивляється). Ех! Та й гарно тут та пишно. От і небо. Тепло, ясно, привітно... Гей, гей!.. Де вже нам грішникам... І нас на Землі така завірюха та заметіль, що й світу Божого не видно (тре замерзлі руки). Та й часи ж тепер настали... Тяжкі такі, що крий Господи! Заробітку ніякого, прийдеться нам піти з торбами.

Панас: (пробудився)  Що за галас? Хто тут? Чого, за чим? Що це й хвилинку не дасте мені сьогодні подрімати.

Візник: (кланяється)  Слава Ісусу Христу!

Панас:  Навіки слава! Хто тут? Вмерлі? Не тут, люди! Друга брама на право! Гайда звідси!

Візник:  Хорони Господи! Я живий! Я приїхав, святий угоднику, як щороку, по Святого Миколая. Сьогодні його празник. Час уже на Землю.

Панас: А, це ти, Дринда? Ох, ох... Старість... Недобачаю, недочуваю, не пізнаю. Здоров, друже, вибачай. Не пізнав. Що ж там чути доброго? Як інтерес?

Візник:  Ой зле, дуже зле. Тепер намножилось стільки тої бензинової погані, що скоро порядним візникам зовсім не буде місця...

Панас: То за чим ти тут?

Візник: Та до Святого Миколая.

Панас: Нема дома.

Візник: Знаю, почекаю.

№ 12 вихід Миколая

Святий Миколай: (входить, стає біля престолу).
Хвала Предвічному на небі, а людям спокій на Землі! (сідає на стілець).

Ангели: (входять і стають побіч Миколая)  Амінь! 

(Панас і візник вклякають)

Св. Миколай: Хто це? За чим сюди прийшов?

Панас: Це, Святий Отче, візник. Прийшов щоби тебе відвезти сьогодні на Землю.

Св. Миколай: Не треба мені сьогодні візника. Панасе! Замовиш сьогодні аероплан. А ти іди собі з Богом (показує на зал глядачів). А це що за дітвора?

Панас:  Це наші діти, Святий Отче. Тебе очікують. Вони і чемні і побожні, кохають рідний край... Благослови їх, Отче, і обдаруй.

Софія:  Зглянься на них, Святий Отче, і благослови цих дітей на довгий шлях життя.

Ірена:  Благослови нове покоління і дай йому силу. Благослови цей народ.

Св. Миколай: Хай благословення Боже осінить вас. Хай серця ваші відірвуться від суєти земних справ і піднімуться понад нею. Хай осінить вас благодать Божа. А тепер я хочу познайомитись, хто прийшов на зустріч із Святим Миколаєм. Подивіться Ангели мої, може хтось із дітей приніс і для нас якість подарунки?

Софія:  Ось там, я бачу, сидить хлопчик! (показує в зал на якогось хлопчину).

(У цьому місці є нагода запросити дітей, щоб розповіли вірші та заспівали пісні на честь Святого Миколая)

Діти виступають

«Хвилинка добра»

Якщо ви знаєте, що треба бути чемними, вихованими, встаньте.
Якщо ви намагаєтесь бути щедрими, надавати допомогу іншим, сплесни у долоні.
Якщо ви намагаєтесь бути чесними, правдивими, тупни ногою
Якщо ви знаєте, що до людей потрібно ставитись доброзичливо, сплесни в долоні над головою.
Якщо ви вважаєте, що потрібно піклуватися про інших, любити ближнього, простягни руку сусіду.
Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

Ведуча

Всі чекають Миколая,

Всі на світі – кожний край

Та не кожний, мабуть, знає,

Хто ж то добрий Миколай

А ви, діти, знаєте?

Хто до нас іде тихенько? (Святий Миколай)

Хто зірок розсипав жменьку ? (Святий Миколай)

Хто дарунки нам приносить? (Святий Миколай)

Хто для нас здоров’я просить? (Святий Миколай)

Бідним хто допомагає? (Святий Миколай)

Про дітей хто завжди дбає? (Святий Миколай)

Св. Миколай:  Благословляю вас, щоб у силі розуму тіла виростали, в любові, злагоді жили, бо розум і наука, бо любов і згода — це сила не побіденні, незламні ніким і ніколи! Подайте, Ангели, дарунки, роздам любим діточкам, щоби пам’ятали про день Святого Миколая і його науку.

№ 13 Пісня «Ой прийшла зима»