Виховна година "Твоя безпека в твоїх руках"

Твоя безпека в твоїх руках

Мета: надати знання про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчити надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, під час пожежі, у разі отруєння хімічними речовинами та потраплянні їх на тіло та в очі; навчити надавати долікарську допомогу потерпілому при втраті свідомості, штучне дихання, накладення фабричного джгута; формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

                                                            Хід заходу

Вчитель

             Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від занять спортом, розваг, ніколи не користуватися електричними чи газовими приладами, препаратами побутової хімії. Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я і життя, здоров’я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.

                Сьогодні ми проведемо інформаційну хвилинку, на яку запросили представників служби електробезпеки, служби медиків, служби газу, піротехнічної служби та пожежної служби. Вони нагадають нам основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчать надавати першу долікарську допомогу та правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Перше слово надамо представникам служби електробезпеки.

 

Учень 1.

             Важко уявити життя без електроприладів, адже вони – помічники людини. Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм.

           М’язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв’язок. Порушується дихання та робота серця, людина стає непритомною. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити цю небезпеку.

 

 

Вчитель

 Скажіть, будь ласка, яких правил електробезпеки треба дотримуватись, щоб зробити своє щодення безпечним?

 

Учень 2.

• Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;

• Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;

• Вимикаючи електроприлад не смикати його з а шнур;

• Не доторкайся до оголених проводів;

• Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре

          проводить електричний струм;

• Не допускати перегрівання електроприладів;

• Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;

• Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.

 

Вчитель

            Багато людей гине через те, що вчасно не отримує першої допомоги. Розкажіть нам, будь ласка, яка перша допомога ураженим електричним струмом.

 

Учень 3.

           Насамперед потрібно забрати від потерпілого предмет, через який він отримав електротравму. За можливості вимкнути електроживлення. Якщо цього не можна зробити, треба подбати про власну безпеку, підклавши під ноги пачку газет чи книжку і за допомогою дерев’яного предмета відкинути від потерпілого електроприлад. Відтягти потерпілого вбік. Якщо людина непритомна – покласти її в зручну для неї позу та негайно викликати швидку допомогу. За відсутності свідомості, дихання, пульсу терміново починати оживлення до повного відновлення життєвих функцій.

 

Вчитель

          Для оживлення потерпілого виконують штучне дихання. Як необхідно надавати цю допомогу?

Моделювання допомоги штучного дихання

 

Інструкційна картка                                          Правила надання долікарської допомоги                                                            Штучне дихання На відкритий рот потерпілого покласти чисту носову хустину в один шар. Затиснути потерпілому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути свої губи до губ потерпілого і з силою вдути повітря йому в рот. Повітря вдувають ритмічно 16 – 17 разів за хвилину до відновлення природного дихання. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна. Ці заходи проводяться поперемінно: на 4 – 5 натискань (видих) одне вдування повітря (вдих).

 

Вчитель

           Дякуємо представникам служби електробезпеки. Послухаємо представників газової служби. Ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Роз’ясніть, будь ласка, як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні   побутовим газом? Яка домедична допомога при отруєнні побутовим, чадним газом?

 

Учень 4.

          Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.

Учень 5.

         У помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід пам’ятати про правила безпеки:

• Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички;

• Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом;

• Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі;

• Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;

• У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104 .

 

Учень 6.

          У разі небезпеки отруєння шкідливими газами необхідно виконувати такі дії:

• Перекрити газ;

• Відкрити вікна та двері, влаштувати протяг;

• Швидко вивести (винести, витягти) потерпілого на свіже повітря;

• Розстебнути йому комір, ремінь, підняти підборіддя для полегшення дихання;

• Якщо людина непритомна, поплескати його по щоках, побризкати на нього водою, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом .

• Викликати швидку допомогу.

• Перебувати поруч із потерпілим до прибуття рятувальної служби.

 

Вчитель

            Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Яку небезпеку можуть становити ці засоби для здоров’я людини? Яку слід надати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами? Відповіді на ці  питання нададуть нам представники служби медиків.

 

Учень 7.

           Існує поняття “побутова хімія”. Так називають хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов’язковою складовою деяких миючих або дезинфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших. Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння лікують тільки в лікарні. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.

• Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.

• Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях .

• Мити посуд і прати варто в гумових рукавичках, бо засоби для миття посуду та пральні порошки пошкоджують шкіру рук.

 

Учень 8.

          Засоби для миття можуть містити пекучі кислоти та луги.

• Потрапивши до організму, вони спричиняють сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах, рясне виділення слини, блювоту. Треба потерпілому дати випити 3 – 4 склянки звичайної води та викликати лікаря .

• Потрапивши на шкіру чи в очі, ці речовини спричиняють опіки. Людина відчуває пекучий біль, шкіра червоніє та вкривається кіркою. У цьому разі треба промити вражену ділянку шкіри чи очі великою кількістю води протягом 10 – 15 хв., поки не зникне специфічний запах .Для промивання ока струмінь води спрямовують на зовнішній куток, напір води має бути слабким. Якщо ви точно знаєте, що опік спричинила кислота, то після промивання можна обмити мильною водою чи слабким розчином соди: щіпку соди на склянку води. Якщо опік спричинили луги, можна обмити шкіру слабким розчином борної кислоти (пів чайної ложки на склянку води) .

 

Учень 9.

• Якщо хімічна речовина суха – не треба дмухати на неї, терти ганчіркою. Треба просто  струсити її та промити місце холодною водою. Є речовини, які не можна змивати водою. Коли ви не знаєте, яка речовина потрапила на шкіру, струсіть її, накрийте цю ділянку чистою сухою серветкою та негайно звертайтеся до медичного закладу.

• При отруєнні лакофарбовими матеріалами та отрутами необхідно терміново людину винести на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота, і викликати лікаря.

 

Вчитель

           Всі знають, що в термометрі міститься небезпечна речовина – ртуть. Поясніть як діяти, коли термометр розбився.

Учень 10.

         Насамперед необхідно надіти марлеву пав’язку, бо парами ртуті можна отруїтися. Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші та банки з водою. Після цієї процедури провітрити приміщення.

 

Вчитель

          А тепер послухаємо представників піротехнічної служби. Вони розкажуть нам як слід поводитися з вибухонебезпечними предметами.

 

Учень 11.

          Дійсно, вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, детонатори. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам’ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від перебування в воді сильно змінюється. Вони  деформуються і від найменшого дотику вибухають.               Тому при виявленні цих предметів потрібно:

• Ні в якому випадку не чіпати їх;

• Організувати огородження місця знахідки;

• Терміново повідомити міліцію;

• Видалити всіх сторонніх від місця знахідки.

 

Вчитель

          А як необхідно поводитися з вибухонебезпечними предметами побутового призначення, щоб не завдати шкоду здоров’ю?

Учень 12.

          Звичайні на перший погляд речі, що оточують людину в повсякденному житті, можуть бути небезпечними. Деякі з них мають властивість вибухати чи легко займатися, тому поводитися з вибухонебезпечними предметами слід дуже обережно.

• Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;

• Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;

• Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху);

• Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри чи очей.

• Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

 

Вчитель

            Всі добре знають, що пожежу легше не допустити, ніж загасити, бо вогонь поширюється дуже швидко. Як же запобігти пожежонебезпечним ситуаціям? Про це нагадають нам представники пожежної служби.

 

Учень 13.

           До виникнення пожежі можуть призвести несправні газові та електричні прилади, необережне поводження із горючими хімічними речовинами, порушення вимог протипожежних норм під час проектування та будівництва будинків, катастрофи природного походження та людська недбалість. У будь-якій ситуації передусім необхідно зателефонувати за номером 101 та викликати пожежну службу.

 А правила поведінки під час пожежі такі:

• Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;

• Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;

• Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;

• Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;

• Відкрити вікно та покликати на допомогу;

• Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, вийти з будинку, зателефонувати 101;

• Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.

 

Учень 14.

           Якщо в лісі загорілася трава, невеликі кущики важливо не розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою. Треба переходити зону вогню проти вітру, закривши голову та обличчя одягом, краще вологою тканиною. Не треба розпалювати багаття при сильному вітрі.

 

 Вчитель

         Якщо, на жаль, виникла пожежа, яку першу допомогу потерпілому треба надати?

Учень 15.

• Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, накрити опіки чистою

         тканиною, викликати “швидку допомогу”;

• Якщо на людині горить одяг і вона біжить, треба зупинити її, повалити на

         землю, облити водою. Якщо під руками немає води, накинути на потерпілого

         щільну тканину;

• Якщо опіки охоплюють невелику ділянку, то її треба негайно промити під

         струменем холодної води, накласти на місце опіку пов’язку, яку необхідно

         міняти.

• Не можна обробляти опіки вершковим маслом, олією, лосьйонами чи кремами;

• Не можна проколювати пухирів, щоб в рану не потрапила інфекція;

• Зупинити невелику кровотечу можна за допомогою тугої пов’язки, при

         артеріальній кровотечі варто накласти джгут.

 

Вчитель

        Отже, ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини. Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби.

      То ж давайте пригадаємо номери телефонів рятувальних служб.

      Але ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.

Ми дякуємо всім за тісну співпрацю.

 

 

П а м’ я т к а Безпека щоденного життя Правила електробезпеки: Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений; Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади; Вимикаючи електроприлад. не смикати його з а шнур; Не доторкайся до оголених проводів; Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками; Не допускати перегрівання електроприладів; Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку; Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.   Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами: Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи запальнички; Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту; Не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо; Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі; У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.                               Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії: Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання. Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях; Ніколи не змішувати хімічні речовини.   Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами: Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся; Не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній; Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби; Не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки; Не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню. Правила безпеки під час пожежі: Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот; Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон; Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном; Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками; Відкрити вікно та покликати на допомогу; Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101; Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.