Виховна година «У колі щирих друзів»

Виховна година

на тему:

«У колі щирих друзів»

Мета: Через ряд конкурсів та ігор сформувати в учнів старших класів громадянське самоусвідомлення; виховувати дбайливе ставлення до батьків, поважне ставлення до власної особистості та інших; розвивати артистичні якості та творчі здібності школярів; розвивати вміння працювати в групі; навчити учнів моделювати ситуації та знаходити вихід із них; формувати усвідомлення важливості щирих відносин між членами родини; встановити позитивний психологічний клімат у класі; шляхом створення психологічних ситуацій вибору підвести учнів до розуміння важливості взаємодопомоги в колективі; сприяти створенню дружнього учнівського колективу; виховувати чемне ставлення учнів один до одного; формувати ціннісну орієнтацію, здатність формулювати моральне судження, розвивати вміння відрізняти погане від доброго; виховувати позитивне світосприйняття; навчати аргументовано відстоювати власну думку.

Обладнання: стікери, папір, ручки, круглий стіл, ватман, дошка, крейда, порожні пляшечки.

1. Гра «Кодекс етики»

Пропоную учням скласти разом список норм та правил життя класу. Для цього поділяю клас на дві групи. Кожна група записує на аркуші паперу правила, які вона вважає найважливішими. Після цього представник кожної групи зачитує свої правила. Потім з усіх правил учні разом зі мною складають етичний кодекс класу. Ми пишемо його на ватмані і прилаштовуємо його на стіну кабінету.

Орієнтовний етичний кодекс:

• Слухати один одного
• Не ображати один одного
• Не обманювати
• Не залишати один одного в біді
• Морально підтримувати один одного
• Бути взаємоввічливими

…

Потім наголошую, що з цього дня учні мають дотримуватись етичного кодексу, який склали самі для себе.

2. Гра «Скажи мені хто твій друг»

Прошу учнів стати у коло, а одному з них пропоную вийти з класу на кілька хвилин. Ті, хто залишились, вибирають з-поміж себе одного, чиє ім’я має відгадати гравець, що вийшов. Повернувшись до кімнати, він починає відгадувати, ставлячи наступні запитання: 1. На яку квітку схожа ця людина? 2. На яке дерево? 3. На яку тварину? 4. З яким кольором асоціюється ця людина? 5. Який час року їй найбільш підходить. 6. Яка музика найбільш пасує цій людині та ін..

Подібні запитання гравець ставить доти, поки ім’я загаданої людини не буде відгадане.

3. Гра «Здогадайтесь хто прийшов»

Прошу учнів сісти в коло за стіл, розкладаю перед ними картки серед яких декілька порожніх, а на інших написано назви професій: президент, учитель, журналіст, лікар, модельєр та ін.. Група учнів, у яких на картках щось написано, відходять убік. Потім кожен із цієї групи по черзі повертається у коло, при цьому він має поводитись так, щоб учні здогадалися, хто перед ними. Вгадавши, учні, що сидять у колі, звертаються до «актора», відповідно до соціального статусу людини, яку він зобразив.

4. Гра «У що я вірю»

Учні стають у коло. Я по черзі кидаю кожному з них м’яч, ставлячи при цьому запитання. Наприклад: «Чи можна вірити в дружбу?»(любов, доброту, шляхетність, людяність, чесність, щирість, Бога та ін..). Якщо, на думку учня, у дружбу вірити можна, він ловить м’яч і пояснює чому він так вважає; якщо не можна – не ловить і не пояснює чому. Перш ніж кинути м’яч наступному учневі, я запитую в усіх, чи згодні вони з думкою свого товариша чи ні.

5. Гра «Для моїх рідних»

Прошу учнів записати на аркуші паперу імена всіх членів своєї родини, залишивши простір між ними. Під кожним ім’ям діти записують як мінімум чотири речі, що любить той чи інший член їхньої родини. Потім прошу учнів знову написати імена усіх членів своєї родини на іншій стороні аркуша. Використовуючи свій перший список, діти пишуть біля імен своїх близьких те, що вони, діти, могли б зробити, щоб доставити своїм рідним радість і задоволення. У такий спосіб учні створили своєрідний «план любові» для себе. Прошу учнів, не зволікаючи, приступити до виконання свого плану. Виконані пункти діти мають відзначати і своєму плані. Через деякий час я обговорю з учнями, що змінилось у їхніх родинах, коли вони стали виконувати свій «план любові».

6. Гра «Капсула часу»

Пропоную дітям скласти звернення до самих себе через п’ять років «Що можна цінувати в житті». Діти мають уявити себе через п’ять років. На аркуші паперу учні доповнюють кожну фразу, відповідно до власних відчуттів та переконань.

1. «Я ціную своє життя, тому що…»
2. «Я ціную життя своїх батьків, тому що…»
3. «Я ціную життя своїх друзів, тому що…»
4. «Я ціную життя своїх кривдників, тому що…»
5. «Я ціную життя людей, тому що…»

Діти згортають аркуші кладуть їх у порожні пляшечки. Я забираю у дітей пляшечки і наголошую, що ми відкриємо їх через п’ять років і переглянемо чи збагнули вони цінність свого життя, життя своїх батьків, друзів та кривдників.

Дякую за роботу!

Висновки

Ця виховна година сприяє розвитку творчого та доброзичливого мікроклімату в класі та створенню дружніх стосунків між учнями.