Виховна година "Україна – Батьківщина. Я – її мала частина". Урок-подорож

Виховна година у 3 класі  

Тема: «Україна – Батьківщина. Я – її мала частина.» Урок-подорож

Мета: поглибити знання  учнів про нашу державу, продовжувати ознайомлювати із національними символами   України, формувати національну свідомість школярів;                                                                                                                               розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, увагу; знання  про  красу  і  багатство української  мови; плекати в них почуття  патріотизму,  національ-ної  гордості,  любові  до  рідного  краю,  розуміння,  причетності  до  всіх  подій,  що  відбуваються  в  Україні; формувати  переконаність  у  нетлін-ності  духовних  скарбів  народу,  глибоку  повагу  до батьків, до  Батьків-щини;                                                                                                                                                           виховувати  патріотизм; любов до рідної  мови,  рідного краю, його історичного минулого та сучасного, його традицій,  почуття  поваги  до  всього  свого,  українського,  бажання  розмовляти  рідною мовою. 

Обладнання. Клас прибраний квітами, вишитими рушниками, на стінах портрети славетних українців, плакати з символами України.

Методи  навчання:  бесіда,  розповідь,  слухання,  демонстрація,  дидактична гра, випереджувальне завдання,  рефлексія.

Хід

І. Організація класу.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 (В кімнату заходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах з короваєм на вишитому рушнику)

Х: Наш щедрий край, багатий край, старі прикмети має,                                                              На рушникові коровай всіх радо зустрічає.

Д: Ще здавна люди хліб і сіль несли на рушникові,                                                                 Бажали щастя і добра, щоб всі були здорові.

(Під музику «Зеленеє жито» заходять діти в українських костюмах)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, повідомлення теми і мети

уроку.

Учитель. Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. А тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко. 
Буває, часом сліпну від краси, 
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, 
Оці степи, це небо, ці ліси 
Усе так гарно, чисто, незрадливо, 
Усе  є - дорога, явори, 
Усе моє - все зветься …(Україна.) 
Так, сьогодні ми будемо говорити про найдорожче серцю кожної людини  - про свою Батьківщину. Адже сьогодні ми вшановуємо День моєї країни.
  

Учитель. 
Діти, а знаєте ви, що таке Батьківщина? 
Учениця. 
1. Батьківщина – це ліс осінній, 
Це домівка твоя, і школа, 
І гаряче сонячне коло. 
Батьківщина – це труд, і свято, 
Батьківщина – це мама й тато, 
Це твої найщиріші друзі,  І бджола у веснянім лузі, 
Батьківщина – це рідна мова, 
Це дотримане чесне слово. 
Учитель. 
А що для вас є Батьківщина? 
Учениця. 
2. Моя Батьківщина це хата й калина, 
Що виросла біля вікна. 
Учень. 
3. Моя батьківщина – це вся Україна, 
Що в цілому світі одна! 
Учениця. 
4. Моя Батьківщина – це села й містечка, 
Й верба, що пустила гілля. 
І річка красива від нас недалечко… 
Уся наша рідна земля! 
Учениця. 
5. Моя Батьківщина – це будні і свято, 
І неба безмежного шир. 
Щасливе дитинство, мама і тато, 
Це радість, це ласка і мир! 
Учитель. 
Отже, Батьківщина - це та земля, де ми народились і живемо. 
То як зветься наша Батьківщина? 
(Україна, Вітчизна, край, рідна земля, держава і т. д. ) 
№5 А зараз пограємо. Погляньте на ряди букв. З кожного ряду знайдіть букву, яка відрізняється від інших, з цих букв складіть ще один вислів про наш рідний край:                                                                                  ссссссссссосс 
гггггггггггггтг 
ннннчннннннн 
лллалллллллллл 
вввввввзвввввв 
єєєєєєєєєєєєеєє 
лллллмлллллллл 
аааалааааааааааа 
ррррррррррррярр 
(Отча земля) 

Учень. 
6. Батьківщино, земле рідна, 
Земле сонячна і хлібна, 
Ти навік у нас одна. 
Ти, як мати найрідніша, 
Ти з дитинства найміліша, 
Ти і взимку найтепліша –                                            Наша отча сторона.

-  Я пропоную вам хором прочитати акровірш.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж святий в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини!

-  Але цей вірш не простий, якщо ви прочитаєте у стовпчик перші букви

кожного рядка, ви зможете дати відповідь на запитання:

-  Діти, а в якій країні ми живемо?

-  Так,  ми  живемо  в  Україні.   Україна  –  наша  держава,  Україна  –  наша Батьківщина.

7. Україна- ти моя, тут живе моя рідня,

            Тут живуть мої батьки, тут живемо я і ти.

8. України-неньки діти, тож повинні ми радіти.

            Українців всіх вітати, свою землю прославляти.

9. Українська тут земля, бо вона твоя й моя.

            Тут живуть веселі люди і завжди, завжди так буде.            

-  Урок закликає нас до подорожі стежинами рідного краю.

10.  Україна – рідний край.

Поле, річка, зелен-гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

11.  Чудовий край мій – Україна.

Це рідна серцю сторона.

Цвіте духмяно тут калина

І рута-м'ята край вікна.

12.  В моїм серці Україна –

Гарна, рідна і єдина.

Дух в ній прадідів живе,

Скарб землі він береже.

13.  Українське слово й пісня,

Що звучить ласкаво й грізно...

Ось така моя країна,                                                                                                   Мила серцю Україна.

І перша наша зупинка « Історична».

ІІ. Учитель:

У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може уявити свого життя. Це рідний край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, ранкову росу, дрібний дощик, зелену травичку, пташиний спів, багато квітів. Це рідний край, де пахне маминою випічкою, де чути батьків голос і веселий сміх братів і сестер, друзів і сусідів...

Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона - найдорожча за все на світі.

-  А чи знаєте ви, звідки пішла назва "Україна"?

-  Послухайте легенду.

Легенда «Наша земля»  (або про молоду дівчину)

Колись давно БОГ створив народи й кожному наділив землю. Наші предки (словникова робота) кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

От вони і пішли до БОГА. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли  наші предки, - там уже живуть люди».

«Тоді я вам дам землю ту, що залишив для Раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні - дістанеться ворогам». Пішли наші предки на ту землю, оселилися й живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали милозвучно – Україною.

       І люблять її сильно, і оберігають, працюють натхненно і на весь світ прославляють.

- Чи сподобалась вам ця легенда? Що значить слово Україна в перекладі на

українську мову (молода дівчина)?

ІV. Хвилинка відпочинку.

-  Україна  –  це  наша  земля,  наша  країна  з  чарівною  піснею  і  мудрими

співучими  людьми,  мальовничою  природою  та  багатовіковою  історією,  з

якою  ми  уже  почали  знайомитися і будемо продовжувати в процесі навчання у школі.

Сценка:

Учитель:  Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти:  – До магазину – там  є солодощі.                                                                                             - Ні, до річки – там  можна купатися.

• Ні, в садок – там  повно фруктів.
• Ні, до лісу – там  повно грибів, рослин.

Але тут увійшла мама. Діти запитали в неї.

«Яка стежина найкраща, матусю?»

-Додому, діти, до рідного дому! - відповіла лагідно матуся.

-Наступна зупинка «Символи України».

Вчитель.

 Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої символи. Що ж означає слово символ? Символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища. Вистраждавши, виборовши волю, Україна має тепер свої державні символи. Відгадаємо загадки і дізнаємось про символи. 
Загадка 
Символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави. (Герб ) 
Учениця. 
14. Наш герб – тризуб. 
Це воля, слава й сила. 
Наш герб – тризуб. 
Недоля нас косила, 
Та ми зросли, ми є, 
Ми завжди будем, 
Добро і пісню 
Несемо ми людям. 

Загадка 
Грецьке слово, означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв. 
( Гімн) 

15. Гімн України – « Ще не вмерла України…». Написав текст Павло Чубинський, а музику створив Михайло Вербицький.

Учень. 
15. Слова палкі, мелодія врочиста… 
Державний Гімн ми знаємо усі. 
Для кожного села, містечка, міста – 
Це клич один з мільйонів голосів. 
Це наша клятва, заповідь священна, 
Хай чують друзі й вороги, 
Що Україна вічна, незнищена, 
Від неї ясне світло навкруги. 

Звучить гімн України, учні співають стоячи, приклавши руку до серця. 

Загадка 
Наш стяг – пшениця у степах 
Під голубим склепінням неба. ( Прапор) 
 

Учениця. 
16. Прапор – це державний символ, 
Він є в кожної держави, 
Це для всіх – ознака сили, 
Це для всіх ознака слави. 
 

Учениця. 
17. Синьо-жовтий прапор маєм: 
Синє небо, жовте – жито; 
Прапор свій оберігаєм, 
Він святиня, знають діти. 
 

Учень. 
18. Сьогодні щасливий омріяний час – 
Воля – є! Незалежна країна! 
Це батьки здобули незалежність для нас, 
Щоб цвіла дорога Україна! 
 

Учитель. Так, діти, Україна – це незалежна держава. Нещодавно ми відзначали день народження нашої Батьківщини. Коли це було, хто мені нагадає? 
 

Зворотній зв’язок. (Відповіді дітей) 
 

 Запам’ятайте, діти, дату – 24 серпня 1991 року. Цього дня Україну було проголошено незалежною самостійною державою.

А зараз дітки покажуть інсценізацію легенди про державні символи України.

Інсценізація легенди про державні символи України                                    Казкар: Давно-давно жила собі жінка. І були у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали вони і вирішили піти у світ.

1 син: Мамо, піду я між люди, подивлюся на світ.

Мама: Іди, сину, не смію тобі боронити, та пам’ай про рідну домівку, і на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігрівє вона тебе.

Казкар: Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьохпромінева корона, яка зігрівала і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.

Золотий Тризуб на блакитному тлі – символ  влади.  А ще у ньому відображено триєдність життя. Це батько, мати і дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Казкар: Настала черга середнього сина.

Мама:  Даю тобі, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг.

Казкар: Своїми мудрими ділами син прославив свій народ. Одержав середній син імення Прапор.

Національний прапор України – це  жовто-блакитний прапор. Жовтий колір – колір  хліба, життя, блакитний – колір  неба, води, миру.

Казкар:Настала черга і молодшого сина. Подарувала мати сину соловейків голос. І одержав син за свій джерельний голос і величний спів ім’я Гімн.

З давніх-давен люди в урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називатися гімнами, але з ширшим змістом.

З того часу ідуть по житті поруч три брати - Тризуб, Прапор, Гімн.

 Прославляють вони рідну Україну. І кожна країна має свої символи.

В них – велика сила народу, захист та ідеї.

Учитель. Звичайно, крім державних символів кожна країна має і народні символи.

-  Діти,  якщо  ви  прочитаєте  прислів’я,  то  зможете  назвати  два  народних

символи України. (Безвербиікалининемаукраїни).

-  Дійсно, і верба , і калина є народними символами України.

-  Кожен символ несе в собі часточку душі українського народу, і тому без них не існувало б нашої України.

-  Але є ще один символ, який є найціннішим з усіх символів  -  це  українська мова.  Вона,  перш  за  все,  невичерпне  джерело  мудрості,  в  якому  зібрані  кращі надбання українського народу. Ми повинні пишатися тим, що живемо на такій землі і називаємо рідною таку красиву мову.

19. Мово моя, ти пречиста і славна,
    Трепетна, наче ранкова роса.
    Ти називаєшся – нині державна!
    Все в тобі є : і багатство й краса!
    20. Мовою рідною я розмовляю,
    Вільно живу я у ріднім краю.
    І Україну свою прославляю,
    Вірність і серце я їй віддаю.

Наступна  зупинка  «Мудрість народу».

-  Своє  ставлення  до  мови,  до  Батьківщини  українці  влучно  виразили  в

прислів’ях.

(Прислів'я записані частинами треба поєднати стрілками)

-  Не дарма придумав український народ такі прислів’я. Всі вони взяті з

життя. Так, останнє прислів’я говорить про те, що не завжди над Україною

було мирне небо.

-  А як бачать нашу Батьківщину діти,  вони показали у своїх

малюнках. (Виставка дитячих робіт)

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх – Україна!

Кожне місто має свою таємницю. Це таємниця виникнення міста. Давайте пригадаємо, чому наше місто називається Васильків? Які ви знаєте легенди? 
 

21. В моїм серці Україна –
    Гарна, рідна і єдина.
    Дух в ній прадідів живе,
    Скарб землі він береже:
    Вишиванки прабабусь,
    Колисаночки матусь,
    Думи кобзарів старих,
    Запальні серця малих,
    Українське слово й пісня,
    Що звучить ласкаво й грізно…
    Ось така моя країна, мила серцю Україна.

22. Люблю тебе, мій рідний , древній краю!
    Тут все близьке і дороге мені:
    Озер блакить, пісні, що линуть з гаю,
    Ліси, степи і небеса  ясні.
    Річки і гори, моря сині хвилі,
    І хвилі збіжжя грають на ланах.
    Тут всі стежки, усі дороги милі,
    І квіти всі оспівані в піснях.
     
23. Україно моя ! Україно!
    Доля в тебе була не проста,
    Та для мене ти в світі єдина,
    Матір рідна, пречиста й свята!
    Хоч життя – не стежина у полі,
    Ми з тобою пов’язуєм долі,
    До кінця  будем разом в житті.                                                                                                                                                                                                                                     

Сьогодні ми повинні пам’ятати і про тих людей, які віддають своє життя за наше світле майбутнє саме тепер, на сході. Адже їх вдома чекають рідні. Їхні героїчні вчинки ми маємо пам’ятати і берегти пам'ять про тих, хто загинув на полі бою.                                                                                                                                                                                     

Хвилина мовчання.        

 

Учитель. Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективно доповнити вірш про Украї­ну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща... (у світі).

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже... (сучасні).

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна... (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила).

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — (єдина).

 

Вчитель.

Здавна в українців був звичай – найцінніші речі складати у скриню. Повна скриня – це символ достатку.  

Наступна зупинка  «Пограємось».  Гра « Закінчи речення»

Наша Батьківщина – … ( Україна)
Столиця України – ( Київ)
Головна вулиця столиці – ( Хрещатик)
Державними символами України є  – ( прапор, герб, гімн)
День Незалежності України ми святкуємо – ( 24 серпня)
Місто Київ названо на честь –  ( старшого брата Кия)
Братів Кия звали – (Щек і Хорив)
Як називається герб України? (Тризуб)
Найбільша річка України? (Дніпро)
Який птах є символом України? (Лелека)
Кущ – символ України. (Калина)
 

Учитель. Українці мають все, мають серце золоте,

золотії мають руки, бо не знають вони скуки.

Вміють і життю радіти, і без діла не сидіти,

вільно дихати, співати, свою неньку прославляти!

          Р. О. Малаховська

Учитель.  Усі ми хочемо жити щасливо, під мирним небом у вільній країні.

• Що необхідно зробити, щоб Україна процвітала, а український народ ніколи не знав горя? Яке завдання стоїть перед учнями?
• Ви, діти, повинні наполегливо опанувати знання, щоб у майбутньому добре працювати, заможно і цікаво жити та приносити велику користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона  була красива і багата.

 

   Гра «Мікрофон». Лунають побажання від учнів.

24. Мені Україна за все наймиліша – 
    Це рідна вітчизна, як мати – одна! 
    Для кожного мила, ясна найсвятіша, 
    Найкраща у цілому світі вона! 
     
25. Чудовий край мій – Україна,
    Це рідна серцю сторона.
    Цвіте духмяно тут калина
    І рута м’ята край вікна.

26. Лелеки весело клекочуть.
      Співають дзвінко солов’ї.
      Сади вишневі ваблять очі,
      І колосяться пшениці.

28. А вмілі руки вишивальниць
    Сорочку вишивають враз.
    Ніде краси такої в світі
    Ви не побачите як в нас!
29. До тебе, рідна Україно,
    Ми серцем линемо завжди,
    Куди б життя нас не занесло,
    В які шляхи  ми не пішли.
30. Вкраїнська земле барвінкова,
    Багатий, щедрий, милий край,
    Співуча мово калинова,
    Живи, Вкраїно, процвітай!

-  Мені  дуже  хотілося  нашим  сьогоднішнім  уроком  запалити  у  ваших

сердечках  хоча  б  маленький  вогник  гордості  за  те,  що  ви  –  українці. Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край! Хай буде щасливою ваша дорога!

Любіть прекрасну Україну,

Цінуйте мову солов'їну,

Шануйте маму завжди, тата!

Працюйте, щоб жилось багато!

Ще посадіть вербу й калину,

Оберігайте Україну!

 

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

-  Сьогодні на уроці ми дізналися про …

-  Мені цікаво було …

-  А на згадку про наш урок я хочу вам подарувати розмальовку, на якій

зображені українці – дівчинка і хлопчик.

 

Вчитель. Любі діти! Батьки, вчителі вас люблять і думають про те, якими ви виростите, ким станете. Ви – наша надія, опора, майбутнє України. Тож спрямуйте свої зусилля на те, щоб майбутнє це було добрим і щасливим, щоб виросли ви справжніми українцями із гарячими серцями, розумними головами, чистими думками.

Молитва за Україну.

Хай молитва до неба полине.

За всіх нас, як спокута, летить.

Та найперше за рідну країну,

Буду щиро я БОГА просить.

 

БОЖЕ, змилуйся, прошу, над нами,

Нагадай нам, що всі ми – брати,

Хай синів не втрачатиме мама.

Дім від ворога нам захисти.

 

БОЖЕ, дай нам і спокою, й миру,

Колоситься хай хліб золотий.

За Україну молюся я щиро,

Бережи, БОЖЕ, край наш святий!

Звучить пісня «Квітуча країна» Наталії Май.