Виховна година "Усі ми різні - усі ми рівні!".
Про матеріал
Виховна година до Міжнародного дня толерантності для 1-2 класів, з використанням штучного інтелекту. Подано у форматі сценарію та додаткових файлів (додаток).Тема
«Усі ми різні — усі ми рівні!»
Формування уявлень про толерантність, доброзичливість, повагу до інших людей та вміння дружньо спілкуватися.
Мета
Пояснити першокласникам доступними словами поняття «толерантність»; формувати повагу до відмінностей між людьми, доброзичливість, співчуття, уміння слухати одне одного, домовлятися та мирно розв’язувати непорозуміння; виховувати бажання допомагати, підтримувати й приймати інших.
Очікувані результати
Після заняття учні зможуть навести приклади добрих і недобрих учинків, назвати слова ввічливості, пояснити, як підтримати того, кому сумно або важко, та обрати доброзичливу поведінку в простих життєвих ситуаціях.
Обладнання
Паперове серце або сонечко, кольорові промінчики/пелюстки, картки із ситуаціями, олівці, аркуші паперу, дошка або плакат із написом «Квітка толерантності». За бажанням — спокійна фонова музика.
Тривалість
30–35 хвилин.
Хід виховної години
1. Організаційний момент. Привітання «Подаруй усмішку» (2 хв)
Учитель: Добрий день, мої любі першокласники! Подивіться одне на одного, усміхніться сусідові й подаруйте йому добре слово. Нехай сьогодні в нашому класі буде тепло від усмішок, підтримки та дружби.
Запитання дітям: Як ви почуваєтеся, коли вам усміхаються? А коли хтось говорить із вами лагідно?
2. Повідомлення теми. Бесіда «Що таке толерантність?» (4 хв)
Учитель: Сьогодні ми поговоримо про толерантність. Це слово непросте, але його зміст дуже добрий. Толерантність — це повага до інших людей, уміння приймати те, що ми можемо бути різними, не ображати одне одного, слухати й допомагати.
Ми можемо відрізнятися зовнішністю, уподобаннями, характером, здібностями або тим, що нам подобається. Хтось швидко читає, а комусь потрібно більше часу. Хтось любить малювати, а хтось — бігати. Але кожен заслуговує на повагу.
Запитання для бесіди:
Чи всі діти в нашому класі однакові?
Чи обов’язково всім любити однакові ігри?
Як треба поводитися, якщо хтось думає не так, як ти?
Що можна зробити, якщо однокласник засмутився?
3. Гра «Так чи ні?» (4 хв)
Учитель читає твердження. Якщо вчинок добрий і толерантний, діти показують великий палець догори або плескають один раз. Якщо вчинок образливий — схрещують руки й пояснюють, як краще вчинити.
Запросити до гри дитину, яка стоїть сама. (Так.)
Сміятися з помилки однокласника. (Ні.)
Вислухати друга, навіть якщо маєш іншу думку. (Так.)
Не давати нікому приєднатися до гри. (Ні.)
Допомогти тому, кому важко впоратися із завданням. (Так.)
Обзивати когось через те, що він відрізняється від інших. (Ні.)
Підсумок учителя: Добрий учинок допомагає людині відчути, що вона важлива й потрібна.
4. Руханка «Ми — одна команда» (2 хв)
Учитель промовляє, а діти виконують рухи:
«Ми веселі малюки» — усміхаються.
«Дружно плеснемо раз-два» — плескають у долоні.
«Другу руку простягни» — простягають руку сусідові (за бажанням).
«Допоможи і обійми» — показують жест підтримки або кладуть долоні на серце.
«Хай панує доброта!» — піднімають руки вгору.
5. Вправа «Як би ти вчинив?» (7 хв)
Учитель читає ситуації. Діти пропонують рішення. Важливо не оцінювати дитину, а разом обговорювати вчинок і шукати добрий вихід.
Ситуація 1. На перерві дитина хоче приєднатися до гри, але її не приймають. Що можна зробити?
Можливі відповіді: запросити до гри; придумати роль для нового учасника; домовитися грати по черзі.
Ситуація 2. Однокласник неправильно відповів біля дошки, і хтось почав сміятися. Як треба вчинити?
Можливі відповіді: не сміятися; підтримати словами «Наступного разу вийде»; дати можливість виправити помилку.
Ситуація 3. Твій друг хоче малювати, а ти хочеш гратися конструктором. Як домовитися?
Можливі відповіді: спочатку обрати одну справу, потім іншу; розділити час; спробувати заняття разом.
Ситуація 4. Ти помітив, що дитина сидить сама й має сумний вигляд. Що можна сказати?
Можливі відповіді: «Хочеш погратися зі мною?», «Тобі допомогти?», «Я можу посидіти поруч».
6. Колективна творча робота «Квітка толерантності» (6 хв)
На дошці розміщено серединку квітки з написом «ТОЛЕРАНТНІСТЬ». Діти по черзі називають якості або вчинки, які допомагають дружити, а вчитель записує їх на пелюстках. Пелюстки прикріплюють навколо серединки.
Слова-підказки: доброта, повага, дружба, щирість, терпіння, допомога, уважність, уміння слухати, ввічливість, співчуття.
Учитель: Кожна пелюстка особлива, але разом вони утворюють красиву квітку. Так само й наш клас: ми різні, проте можемо бути дружною командою.
7. Гра «Добрі слова» (3 хв)
Діти по черзі називають слова або короткі фрази, які приємно почути від інших. Наприклад: «Дякую», «Будь ласка», «Пробач», «Я тобі допоможу», «Ходімо гратися разом», «У тебе вийде», «Я радий/рада тебе бачити». За потреби вчитель дає приклад, а діти повторюють.
8. Підсумок «Правило нашого класу» (3 хв)
Учитель: Сьогодні ми дізналися, що толерантність починається з наших щоденних учинків. Не потрібно бути однаковими, щоб дружити. Важливо поважати одне одного, не ображати, уміти слухати та допомагати.
Разом із дітьми скласти правило класу й промовити його:
«Я
поважаю тебе, ти поважаєш мене —
разом
нам дружити легко!»
Рефлексія «Закінчи речення» (на вибір):
Сьогодні я зрозумів/зрозуміла, що…
Я можу проявити доброту, коли…
Завтра я спробую…
Завершальне слово вчителя: Нехай у нашому класі кожен почувається прийнятим, захищеним і важливим. Пам’ятаймо: добре слово, усмішка й маленька допомога можуть зробити чийсь день кращим.
Додаток. Коротка пам’ятка «Я — толерантний/толерантна»
Я не ображаю інших словами чи вчинками.
Я слухаю, коли говорить інша людина.
Я пам’ятаю, що кожен може помилятися.
Я не насміхаюся з того, хто чимось відрізняється від мене.
Я запрошую інших до спільної гри.
Я допомагаю, коли бачу, що комусь важко.
Я вмію сказати «будь ласка», «дякую» і «пробач».
Додаток:
Виховна
година «Усі ми різні — усі ми рівні!»
|