Виховна година: "Великодні дзвони б'ють"

Про матеріал
Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного. Формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою (розвивати вміння усно висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття та погляди, усвідомлювати роль ефективного спілкування); уміння навчатися впродовж життя: (стимулювати учнів до пошуку та засвоєння нових знань, набуття учнями нових вмінь і навичок); соціальна і громадянська компетентності (уміння працювати з іншими на результат, досягати компромісів, формувати поведінку, яка потрібна для ефективної та конструктивної участі у громадському житті).
Перегляд файлу

Олексієво-Дружківська загальноосвітня санаторна

школа-інтернат I-III ступенів №13

Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 ВИХОВНА ГОДИНА

на тему:

«Великодні дзвони б’ють»

 

 

 

Вихователь: Банна К.В.

 

 

 

 

2018 р.

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Формування ключових компетентностей:  спілкування державною мовою (розвивати  вміння усно висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття та погляди, усвідомлювати роль ефективного спілкування); уміння навчатися впродовж життя: (стимулювати учнів до пошуку та засвоєння нових знань, набуття учнями нових вмінь і навичок); соціальна і громадянська компетентності (уміння працювати з іншими на результат, досягати компромісів, формувати поведінку, яка потрібна для ефективної та конструктивної участі у громадському житті).

Обладнання: наглядний матеріал, зразки орнаментів, ілюстрації на дошці, шаблони, кольорові олівці, кольоровий папір, ножиці, клей, мультимедійна дошка.

Епіграф

Писанка – це неповторне багатство…

Його треба берегти, як безцінний скарб.

                                                     О. Довженко

Хід заходу

Організація класу

В Україні здавна

Є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Борошно з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Тож привітаємо наших гостей.

Створення проблемної ситуації

  (Лунає запис великодніх дзвонів)

  • Що ви зараз чули? (дзвони)
  • Діти, а де ми можемо їх почути? ( в церкві)
  • Коли ми їх чуємо, то про що вони нам сповіщають? ( про службу, великі свята) 

Вірно, дзвони ми можемо почути в церкві коли розпочинається святкова відправа. Саме сьогодні ми поговоримо про одне з найбільших свят  у році, яке святкують у всіх країнах світу. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… А як, ви здогадаєтеся, розгадавши цей ребус

Ребус-слово - Ребус №111

Учень. Дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотились між людьми:

Христос Воскрес!

Чуєте, дзвони гудуть!

Чуєте, спів переможний летить до небес

І люди вітаються, раді й щасливі.

Христос Воскрес!

Учень. Радість з неба ся являє,

 Паска красна день вітає,

 Радуйтеся щиро нині –

 Бог дав радість всій родині,

 Бог дав радість нам з небес,

 Христос воскрес!

 Христос воскрес!

Учень. Христос воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє,

Христос воскрес! Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,

І лине дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розлилися,

Христос воскрес! Христос воскрес!

Складання асоціативного куща.

– Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір. (На дошці подані слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки).

Складання асоціативного куща.

(На дошці навколо слова Великдень вивішую слова верба, весна, рушник, писанка)

Розповідь про історію свята

   Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Це світле і добре свято яке несе з собою віру, надію і любов.

   Великдень відноситься до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної не має. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.   

   У ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння   великодня служба Божа яка триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину Воскрес!». Усі віруючі люди намагаються бути присутніми на великій літургії, адже по закінченню якої відбувається освячення пасхальних кошиків.

Конкурс «Збирання великоднього кошика»

Розгадування загадок

-Дітки, а у ваших сім’ях відбувається така традиція – збирання кошика до освячення? (відповіді учнів)

-Давайте зараз спробуємо уявити ту чудову ніч та зберемо кошика.

( Ілюстрацію пасхального кошика вчитель чіпляє на дошку)

-Ось ми маємо з вами кошика, але нам потрібно наповнити його продуктами, які освячують в церкві. Для цього вам потрібно відгадати загадки. Розгадкою яких і будуть потрібні мам продукти.

-Ви готові до участі в конкурсі? Тож розпочнімо!

Загадки

-В кожнім місті і селі

На Великдень головна

На столі.                                             (паска)

-Продукт із м’яса,

Без якого немає свята                         (ковбаса)  

-Молоко в казан налили,

Довго парили, варили,

Аж поки притомилося

І твердим зробилося                             (сир)

-Воно у каші розтає –

І та смачнішою стає.                             (масло)

-Лиш один зубочок взяв,          

Разом з хлібом пожував –

Мов вогнем, язик припік.

Називається …..                                    (часник)

-Що то за гість, що сам себе їсть?          (свічка)

-Барвисте яйце

По столу котилось. 

З ковбасою подружилось,

Біля хрону покрутилось

І в храмі освятилось.                            (писанка)

  • Молодці!

Драматизація

Вихователь. А зараз сценічна картина на одну дію Григорія Різника „На Великдень".

Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком


ЯЙЦЕ. Хтось тисне щохвилини,

    Не чую рук вже й ніг,

    Затерпла всенька спина

    Й болить вже правий бік!

    Гей, хто тут? Озовися!

    Наліг, що все тріщить.

    Ти чуєш? Піднімися,

    Не можу більш терпіть!

ХРІН.  Хто ниє біля мене

    У цей святковий день?

ЯЙЦЕ.  Це я, Яйце свячене...

     Хтось душить, наче пень.

ХРІН.   (придивившись)

То шинка, друже милий,

    Обабіч розляглась...

    Спить, бач, як знахабніла.

(хрін відсуває шинку)

ШИНКА. (прокинувшись)

А вам до того зась?

ЯЙЦЕ.   (радісно)Тепер уже вільніше

      Та й біль вже не такий...

ХРІН. І вигляд веселіший.

ЯЙЦЕ.  Ти добрий, хоч гіркий.

ХРIН.   Що за такого мають –

Мені й не дивина...

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято - Паска...

Я незамінний й тут

Який смачний я з м'ясом...

КОВБАСА.  (ображено)

Хвалько ти й шалапут!

Смачніша всіх на світі

І найситніша - я!

Мене їдять і діти,

I вся людська сім'я.

Беруся радо в боки –

Гей, гоп - са-са, са-са,

Червоні в мене щоки –

Танцює ковбаса!

(танцює)

МАСЛО. Я теж потрібне людям,

Їм ситості даю...

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п'ють.

Без мене свято Паска не може обійтись

СИР.  Скажи мені,будь-ласка,

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани –

Хоч пальці оближи,

Й вареники із мене,

Чи не смачні, скажи?

ПАСКА. (гордо)Та що там говорити!

Важливіша я тут

Без мене святкувати,

До церкви не підуть!

Я - голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни,

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на землі...

Тоді і день великий,

Як паска на столі.

До того ж я багата

Родзинками, медком...

Їдять мене на свято

Із м'ясом, молоком...

КРЕЙДА.  Я теж як ви, свячена –

Лиш з церкви принести,

На дверях, хоч невчена,

Малюю я хрести.

ПИСАНКА. Я - писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято,

На пишному столі.

Щоби моїм убранством

Втішалися усі.

ШИНКА.«Краса»,«любов!»- всі трублять...

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

ПИСАНКА.  Без мене ваше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

ХРІН.  В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина:

Жива блакить барвінку

Й хода весни красна.

СВІЧКА.  О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню

Нести до серця всім.


Вихователь: 

  Воскресіння Христове – настільки велике свято, що супроводжується щорічними чудесами. Про чудо Воскресіння Христа з мертвих свідчить благодатний вогонь, який щорічно у Великодню ніч загоряєть­ся в Єрусалимському храмі Воскресіння Христова, зведеному на місці поховання і воскресіння Спасителя. Виникнення цього вогню не можна пояснити.

  Зі своєю появою благодатний вогонь не обпалює, і його полум'я може торкатися тіла. Лише через певний час вогонь досягає своєї початкової температури.  Православний Єрусалимський Патріарх, одержавши благодатний вогонь, запалює ним свічки, які відразу роздає численним віруючим, які збираються в храмі. Чудесний вогонь справляє на всіх присутніх у храмі величезне враження й викликає радість.

Перегляд відео «Благодатний вогонь»

Вербна неділя

1 учень Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.

Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

2 учень Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.

3 учень За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.

Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.

4 учень У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.

Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Ознайомлення із традицією

Вихователь:  Та найбільше, мабуть, на Великдень ви любите, коли вся сім’я сідає за великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім. Тому цей день ще називають Великим. Але не забудьте перед тим як сісти за святковий стіл – умитися. Вмийтесь із миски, в яку ще й покладіть три червоні крашанки. Першими вмиваються дівчата, потім хлопці і мати, останнім – батько. Будьте певні, що так вчинивши, ви станете ще вродливішими та здоровішими. А вже потім сідають всі за стіл, батько роздає крашанки, примовляючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового – у щасті та здоров’ї

Вихователь Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це зрозуміло. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Писанка – це витвір мистецтва. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом. Не випадково все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «Така гарна, як писанка».

Поєднання кількох кольорів в узорах орнаменту символізує родинний добробут, мир, любов, злагоду, щасливе й благополучне життя. Є кілька видів святкових яєць, які відрізняють за технікою виготовлення:

КРАШАНКИ – яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.

КРАПАНКИ – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють в барвник. Потім віск знімають за допомогою гарячої води.

ПИСАНКИ – яйця, розписані спеціальним інструментом, а потім пофарбовані. Віск знімають за допомогою гарячої води.

ШКРЯБАНКИ – після фарбування яйця на ньому потім голкою вишкрябують візерунок.

МАЛЬОВАНКИ – дерев’яні розмальовані яйця-сувеніри.

Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.

Кожний колір є символом

     Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.

Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.

Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.

Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння

Коричневий — земля-матір.

    4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

Вихователь: 

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

Зараз ми пояснимо значення деяких символів.

  • Хрест — символ Всесвіту, 4 сторін світу.
  • Цяточки — небесні світила, сльози матері Ісуса.
  • «Ромб» — символізує засіяне, зоране поле.
  • «Зірка» — писанка із зображенням сонця. Символ життя. 
  • «Сороки» — птахи — символ пробудження природи.
  • «Три листи» — трійця є знаком триєдності світобудови.
  • «Трав'янці» — писанки із зображенням квітів,
  • «Сосна» — символ здоров'я, витривалості.
  • «Дуб» — символ сили, захисту, божої справедливості.

Конкурс. «Прикрась пасхальне яйце»

Беруть участь дві команди, кожній дається по одному повітряній кульці, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. За 5 хвилин вони повинні прикрасити свій кулька - «яйце».

Вихователь До наших днів дійшли давні традиції дарування писанок. Так, дітям потрібно дарувати писанки світлих кольорів, молоді – яскраві із солярними знаками (зірками, рутами, крапочками), господарям – прикрашені знаками, що символізують урожай та добробут (сорок клинців, пшеничні колоски), а літнім людям – писанки з чорно-білими візерунками та поясами (небесними мостами).

Вихователь: А чи знаєте ви, чому саме розфарбовують яйця?

Яйце, як і сонце, – символ життя, всього живого, бо з яйця народжується нове життя. «Доля світу залежить від того, скільки писанок розмальовують люди на землі щороку. Доки пишуть писанки світ існуватиме»

Про писаку існує багато легенд. Послухайте деякі з них

Легенда 1

 Коли злі люди вели Ісуса Христа розпинати на гору, що називається Голгофа, він тяжко ніс свій хрест. Вороги сміялися з нього, кидали в лице каміння, а малі діти, які любили Ісуса бігли попереду і збирали каміння складаючи в пазуху, аби менше лишалося ворогам. А як висипали то були не камені, а гарно розписані яйця.

Так віддячив Бог маленьким дітям за їхню любов, та добрі малі серця.

Легенда 2

Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

Вихователь Для українців розпис писанки – це не просто фарбування яйця у різні кольори. Писанка була оберегом кожен елемент мав своє значення. Їх потрібно було дуже правильно підбирати та поєднувати. Цей процес роботи був дуже складним. Його навчали з самих малих років життя дитини

Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з Великоднем.

1.На Великодень опівночі тварини говорять людською мовою.

2.Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки.

3.Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут.

4 Писанки пасічники клали під вулик, щоб роїлися бджоли.

5. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала

6.Коли  на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7.Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

Підсумок заняття

Заняття добігає до кінця давайте пригадаємо про що ми з вами говорили та проведемо  вікторину

Вікторина:

1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?

2. Які узори ви знаєте на писанках?

3. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві).

4. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (з лушпиння цибулі, з кори молодих яблуневих віток, з підсоленого відвару молодої вільхи).

5. Яка різниця між писанками і крашанками? ( писанки пишуть, а крашанки фарбують).

6. А чим пишуть писанки, що використовують? (спеціальними писачками, воском).

7. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).

8. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( бажають один одному здоров’я).

9. Як за християнським звичаєм потрібно вітатись на Великдень і як відповідати на вітання? (Христос Воскрес – Воістину Воскрес)

10. Як називається остання неділя перед Великоднем? (Вербна)

11. Чому останній перед Великоднем четвер називають Чистим? (Тому що в цей день всі прибирають)

Вихователь. Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!

Я вітаю, друзі, всіх

Зі святом Великоднім!

Щоб здійснились всі бажання

І мрії сьогодні!

Рефлексія.
На вибір, вихованцям, надається вирізані з картону великодні яйця, трьох кольорів. 
Червоне - заняття сподобалося;

Жовте - мені було не зовсім комфортно на занятті;

Синє - заняття не сподобалось.

На вхідних дверях, приклеєний плакат з намальованим вазою, при виході з класу, кожна дитина приклеює клеєм (олівець) вибране пасхальне яйце


 

docx
Додано
9 січня 2020
Переглядів
679
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку