Виховна година "Виник конфлікт? Вчимося вирішувати його мирним шляхом" для 6-7 класів

Тема: Виник конфлікт? Вчимося вирішувати його мирним шляхом.

Мета: допомогти дітям подолати конфліктну ситуацію позитивними методами.

Обладнання: паперовий мішечок, аркуші паперу, воскові олівці, ручки.

Хід проведення

1. «Мішечок негативу». Дітям пропонується висловити свої негативні емоції у «мішечок негативу», спричинені конфліктом. Якщо дитина соромиться говорити з цього приводу, можна запропонувати її зробити це письмово. Після того, як всі учасники виховної години наповнять мішечок, його слід знищити чи викинути. Ця вправа допомагає позбутися негативу, що виник через конфлікт.

2. Конфлікт на папері. Навчитися «правильно» конфліктувати у житті є важливою справою. У цьому певним чином допоможе ця вправа. Діти вчаться конфліктувати на аркуші паперу за допомогою воскових олівців (малюють, штурхаються олівцями). Насправді після такої вправи учасники виховної зазвичай посміхаються та відчувають позитивні емоції (перевірено на досвіді наших учнів).

3. Спосіб проаналізувати себе. Діти пишуть на аркуші питання «Чому я не можу помиритися з ..?» Одразу не розмірковуючи, вони беруть ручку в іншу руку та пишуть відповідь. 

4. «Паперовий я». Кожен учасник виховної з паперу «вириває» фігурку себе і пише на ній своє ім’я (бажано, щоб учитель теж зробив свою фігурку).

Далі всі відповідають на запитання за допомогою «паперових себе»:

- Що вашу фігурку порадувало сьогодні?

- Коли цій фігурці сумно?

- Чи потрібні вашій фігурці інші фігурки у житті?

- Що ваша фігурка очікує від інших?

- Від чого вашій фігурці буває боляче?

- Як ваша фігурка почуває себе у конфліктній ситуації?

- Що вашу фігурку порадувало сьогодні?

5. «Сила емоцій». Діти об’єднуються в пари, беруть один одного за  руки. Вчитель пропонує: «Дивлячись в очі один одному і тримаючись за руки, давайте мовчки спробуємо передати різні емоції. Наприклад, «Я сумую зараз»,  «Ха, яке смішне відео!», «Я не хочу з тобою дружити», «Дякую тобі за допомогу», «Нічого собі, який трюк!», «Вибач мене, будь ласка», «Я можу тобі довіряти».

Рефлексія виховної години.  Аналіз, думки, пропозиції на майбутнє. Дітям пропонується роздати брошурки для самостійного прочитання з наступною притчею:

Притча про злість

Мудрий самурай навчав бойовому мистецтву молодих учнів. Він ділився з ними своїми вміннями та досвідом. Одного разу під час занять до них завітав юний воїн, який користувався поганою славою. Він встиг прославитися нечуваною зухвалістю і жорстокістю.

Молодий воїн любив провокувати навколишніх. Він вибирав собі жeртву і обсипав її добірними лайками. Оскаженілий противник після цього намагався покарати кривдника. Однак лють, яка його при цьому охоплювали, затуманювала свідомість. Засліплений нею, противник допускав помилку за помилкою і в результаті задерикуватий воїн легко його долав.

Ось і цього разу воїн почав ображати самурая. Однак той не звертав на це ніякої уваги, а продовжував спокійно передавати знання своїм учням. Задирака знову і знову намагався образити наставника, але той залишався непорушним. Зрештою задирака пішов геть в крайньому роздратуванні, так і не домігшись від самурая бажаної люті.

Коли агресор пішов, учні запитали самурая, чому той терпів нападки незваного гостя? Адже можна було викликати кривдника на бій і провчити його.

На що мудрий самурай відповів: «До ненависті, образ  і  заздрості потрібно ставитися як до подарунка, який не можна прийняти. Якщо ти не береш подарунок, то кому він тоді належить?»

«Він належить своєму колишньому господареві», – відповіли учні.

«Точно так й образи, заздрість і ненависть, поки ти їх не приймеш, залишаються з тим, хто їх приніс».