Виховна година "Вишиванка у ХХІ столітті"

Вишиванка у ХХІ столітті:

національний символ чи модний бренд?

Колись для українців вишиванка була щоденним і святковим вбранням, її вишивали власноруч, вкладаючи у орнаменти таємничі символи. Але сама вишивка відрізнялась у різних куточках України своєю манерою вишивки і комбінаціями кольорів.

Цікаво, що частково заборонена, але не забута у радянські часи вишиванка, із проголошенням української незалежності отримала мало не культову роль. Жодне національне чи майже національне свято не проходило без цього неодмінного атрибуту. Особливо колоритно вишиванка виглядала у супроводі віршів і пісень, що кілька днів до того були радянсько заангажованими, але у них нашвидкуруч змінювали свій зміст.

Сьогодні нерідко вишиванка посміхається нам із телеекранів. Її часом роблять дрес-кодом на супер-пупер-модних вечірках у мега-крутих клубах на нібито національних імпрезах. Та чи не загрожує така популярність вишиванці перетворенням із національного символу на розкручений бренд? Відповісти на це питання нам допомагала соціологія. Виявилось, що для 92,86% опитаних чоловіків та жінок різного віку вишиванка насправді є символом національної приналежності і гордості. Але окрім цього її ще спробували означити так: «вишиванка – це невід’ємна частина української національності», «стан душі», «те, що свідчить про мене, як українку, представницю народу з унікальною культурою.

Вишиванка зараз – це і модно, і сучасно, і цікаво іншим, особливо представникам інших країн», «молоко і кров, мама і рідна земля», «спосіб самовираження і поєднання себе зі своєю нацією», «спосіб висловлення власних поглядів на нашу націю та культуру», «символом протесту проти культури масової». Кожен має власне розуміння вишиванки, проте всі вони свідчать, що українці високо цінують такий український скарб. Тому лише третина респондентів визначила, українців без вишиванки як українців. Інші опитані вважають їх чи то «бідними родичами», чи то навіть «не українцями».

 Тут голоси розділились навпіл. До речі, так думають молоді хлопці та дівчата, для яких вишиванка стала вже доволі звичним елементом одягу. Натомість лише 40% людей, старших 40 років мають вишиванки. Частина опитаних, ледь виправдовуючись, пояснювала, що колись такі символи національної приналежності були доволі крамольними – тому вони вишиванок і не мали. А зараз їх і не потребують, отож і не мають.

У жінок вишиванок більше, ніж у чоловіків. У середньому – 3 у дівчат і 2 у хлопців, а найбільша кількість – 6 у дівчини 22 років та 4 у 19-річного хлопця. Сорочки українці купують, вишивають, отримують у подарунок та у спадок практично у рівних пропорціях. На 8% переважає успадковування сорочок. Думаю, це свідчить, що українці бережуть свої національні символи і родинні реліквії.

Загалом українці часто одягають вишиванки, переважно на свята (7,4%), коли цього вимагають обставини (10,71%), частина опитаних – навіть на власний День народження (8,95%). Зазвичай, відповідний настрій та нагода – найкращий привід вдягти вишивану сорочку (73,2%). При цьому всі почуваються комфортно, українцями, та носять її з гордістю (голоси всіх респондентів розділились на три рівні частини і відповіді «не комфортно» не дав жоден).

Нізащо не одружиться у вишиванці 3,75% опитаних, а мрію таку має 42,8% респондентів. Ще майже половина припускає можливість бути на власному весіллі вбраним у вишиту сорочку. Насправді – це гарне продовження і збереження українських традицій. До речі, нині весілля у вишиванках чи навіть у національному строї вже перестало бути екзотикою після часів радянського застою. Що ж є вишиванка у ХХІ столітті: збереженням традицій предків чи елементом поп-культури? Насправді її вважають і ностальгією (26,8%) і даниною моді (11,79%) і, як було написано вище, символом національної гордості. Майже всі респонденти підтримали думку, що небезпека перетворитись не модний бренд вишиванці не загрожує. Але вона буде в однаковій мірі і символом, і брендом. Бо, як зазначила одна з опитаних, «шароварщина гряде, але це не найгірше». Щоб не ), нівелюючи історію ізробити вишиванковий бренд (чи то вишиванковий бум  минуле, «одягаючи вишиванку, треба чітко усвідомлювати, що вона – національний символ, а не красивий одяг ручної роботи. Стати модним брендом для вишиванки – втратити свою первинну сутність.» Бережімо свою сутність, національну історію і символіку предків, щоб бути повноцінною нацією у власній вишиванці.