Виховна година «Вкраїно моя,ти для мене єдина..."

Про матеріал
Мета. Виховувати почуття любові, гордості, патріотизму до рідної України, українського народу, любові до рідної землі.
Перегляд файлу

                                                                                     Гнатенко Лариса Павлівна

              Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа – інтернат з поглибленим   вивченням предметів гуманітарно - естетичного профілю Черкаської обласної ради

 

Тема. «Вкраїно моя,ти для мене єдина, багата, міцна, хлібосольна. Живи, Україно, моя Батьківщина, нескорена, горда і вільна»

Мета. Виховувати почуття любові, гордості, патріотизму до рідної України, українського народу, любові до рідної землі.

Обладнання. Святково прикрашена сцена, мультимедійна дошка, проектор, відео кліпи, грамзаписи пісень, комп’ютерна презентація.

Ведучий. Доброго дня! Ми раді вітати Вас у цьому залі. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати нашу Батьківщину.

Ведучий. Тема сьогоднішнього нашого свята – «Вкраїно моя,ти для мене єдина, багата, міцна, хлібосольна. Живи, Україно, моя Батьківщина, нескорена, горда і вільна»

Ведучий. Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим несхожа на сотні інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна - це не тільки місце землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім*ю - це почуття, які виникають до цієї території, це бажання працювати на її благо, поважати її. Я можу впевнено сказати, що моя Україна - найкраща країна у світі.

Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене?

Ведучий. Україна - це славетна історія: мудрі літописці, священний Київ, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінчені чумацькі шляхи, довгоочікувана незалежність…                                    

   ( Пісня)

             Моя Україна

На світі багато чудових країн,

 Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

 Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

 І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося - її здобула

 Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна

І чути співочі дівчат голоси, -

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

 Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

 Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ, Прекрасна моя Україно!

Ведучий . Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі і весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень. Де вранці, на замріяній річці, джерельною водою умивається біле латаття. Де навесні і влітку, під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів.

Ведуча. Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь - Україна особливо дорога нам.

   Вихователь.    І на цій святій землі, в одному з її чарівних куточків, де «земля до неба горнеться, а в росах світяться Тарасові сліди», як писав про наше Шевченкове наш земляк, поет Савченко А.О., ми з вами , приїхавши з різних куточків Черкащини, навчаємось в одній з найпрекрасніших не тільки на Черкащині, айв Україні, школі;торуємо доріжку в своє майбуття, мандруємо Тарасовими слідами, прислухаємось до поетичного слова великого Кобзаря, яке витає в п'янкому повітрі, летить над чубатими садками, шелестить сонним очеретом, дотикається до веселки та лунає довкола, аби потім вряди - годи вихоплюватись до людей щирими рядками.

Учень. Є куточок землі -

України всієї окраса.

Той куточок землі

На колишній садибі Тараса.

Учень. І в цім краю земля до неба горнеться,

 А в росах світяться Тарасові сліди. В Шевченкове, і в Будище, і в Моринці

 Врочисто, мов до храму увійди.

Інсценізація.

Мати. Бачиш , доню, ці простори? Поле, річку, гай,

Цю калину біля хати.

 Це-твій рідний край.

 Вдалині видніють гори,

За ними-рівнина,

Це твоя земля, дитино,

Твоя Батьківщина.

Дитина. А що таке Батьківщина?

 Мати. Знай, Батьківщина - це ріка серед  поля,

Поза селом, ген під лісом тихо плине

Це в саду нашому дерева, зілля, квіти,

На ланах-пшениця злотокоса,

Це, той, що віє з піль, пахучий, теплий вітер,

Це на левадах скошена трава в покосах,

Це наші всі пісні й молитви щоденні,

Це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,

Це небо, синє вдень, а серед ночі темне,

Це ,доню, все,що ти так щиро любиш.

Дитина. А чому мій рідний край зветься Україна?

Мати. Хто з вас, друзі, знає це?

Поможіть дитині.

Учень. В одинадцятому віці вже Вкраїну знали,

А чому вона так зветься й досі не вгадали.

Думають «окраїна», та,яка на краї.

Тільки край чого це був? - так ніхто й не знає.

Край Литви, чи край Росії, чи Польщі старої?

Ні!Вкраїна - центр Європи, центр Русі святої.

Отже, думаю, Оксанко,інша тут причина,

«Рідний край», чи Русь, Вкраїна - це все Україна!

1 учень. Я малюю Україну, мою прекрасну і єдину.

 І хрестиком блакитно - жовтим я вишию на полотні

 і береги, і Дніпр широкий, що котить хвилі повз осоки.

 Повз кручі велетом безмовним струною Кобзаря бринить.

 

 

2 учень. Я в жовтий колір розмалюю пшениць і жит копну тугую.

Левад розлогих розметаю біло - рожеву заметіль.

Я заспіваю з солов’ями, вдихну у груди запах п’яний

Лугів, що травами буяють в країні, яку я люблю.

3 учень. Я намалюю Україну, мою прекрасну і єдину.

В піснях, як вмію оспіваю всю її велич і красу,

Й свою любов до її мови, до ранніх жайворів розмови.

Вгорі, між небом і землею я через роки пронесу.

Вихователь. Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й водночас

прекрасні слова! Поети у своїх віршах називають Україну мамою, ненькою...

Найвідданішим співцем України, її минулого і майбутнього був Т.Г.Шевченко. Образ України найсвітліший і водночас найдраматичніший у творчості Великого Кобзаря. Україна для поета - і вбога сирота, і могутня держава, що «ляха задавила», це і «домовина», де похована воля українців, і,     зрештою, та Україна, яка »встане і розвіє тьму неволі.» ЇЇ образ виникає і тоді ,коли на сторінках безсмертного «Кобзаря» публікують наші національні символи:калину, тополю, ясен, явір, вербу, барвінок....

Учень.    Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині....

А дівчина заручена червону калину...

Ведучий. Земля моя рідна - це моя Україна. Разом з тобою, Україно, ми вступили в нове тисячоліття. Ми свідки подій, що відбуваються на межі двох тисячоліть.

Ведучий. Ми свідки історії, історія - це ми...  Події в Україні, які відбуваються нині, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина к раїни. Ми живемо у непростий час - час змін. Життєві випробування доводять, що український народ - єдиний. Ми перед усім світом засвідчили, що  український народ прагне  до вільного, щасливого життя.

Ведучий. Але, як це не сумно говорити, жодна революція не проходить мирним шляхом - без жертв.  Жертви завжди є з обох сторін. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив за що

боролися   учасники   Євромайдану   і   заради   чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Демонстрація     відеофрагменту      «Небесна сотня»

Ведучий. Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Ведучий. Бути свідками і учасниками всіх  подій, які відбуваються нині в Україні,  і згодом розповідати про це своїм нащадкам - це велика відповідальність. Ми - твоє майбутнє, Україно і наш обов’язок - відродити Батьківщину для новітньої слави, для щастя і злагоди.

Ведучий. Сьогодні Україну знають в усьому світі. Ми крокуємо в Європу.   Ми - європейці настільки, наскільки ми -українці. І лише відчувши себе справжнім українцем, можна збудувати свій український дім за європейськими стандартами.

1учень.  Горнусь до тебе,Україно,
Як син до матері горнусь.

За тебе, рідна і єдина,

 Щодня я Богові молюсь.

Щоби послав щасливу долю

Тобі, народу моєму,

Щоб освятив жадану волю,

Щоб дарував тепер йому.

2 учень. Горнусь до тебе, Україно,
Щоб нас ніхто не роз`єднав.
Підставлю плечі, щоб калину.

У лузі вітер не зламав.

У нас є лицарі й гетьмани,

Що за собою поведуть,

 І вікові, глибокі рани

На нашім тілі заживуть.

З учень. Молюсь за тебе, Україно,

І свої вили віддаю,

Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

Очистимо усі джерела,

Дніпро - Славутич оживе,

І заспіваєм: «Ще не вмерла

Вкраїна наша і не вмре!»

Пісня

Ведучий. Пам’ятаймо, що відродження нашої народної духовності - одна з

найважливіших умов становлення народу України як нації.

1 учень. Народе мій, пишаюся тобою.

Моя душа - частинка твого я.

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія.

2учень. Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.

(Гімн України).

Ведучий. Вічний символ України - золотий колосок пшениці, що тягнеться до чистого неба, сьогодні повинен бути символом миру, злагоди, доброти, милосердя, людяності.

 Ведучий. Сьогодні ми маємо свою державу, хочемо мати багату, демократичну європейську Україну. Єднаймося ! У нас одна держава. Спільно дбаймо про наш дім, ім’я якому - Україна!

1 учень. Радій, Україно, прекрасна і сильна!

Нарешті ти долю свою здобула:

Постала державою - вільна і рівна,

 Під сонцем свободи, як цвіт, розцвіла.

2 учень. Зазнала ти голод, війну і розруху,

Та все подолає твій вільний народ,

Бо сила незламна козацького духу

 Для тебе - надійний і вірний оплот.

3 учень. Тернисту дорогу до щастя народу

Тобі ще не скоро судилось пройти.

В єднанні і дружбі, за мир і свободу

 Ти впевнено йдеш до святої мети.

4учень.Живи, Україно, могутня державо,
Славути  возз’єднаних двох берегів!
Квітуй, наша Ненько, у сяєві слави,
Яка не померкне навіки віків.

Вихователь. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Ви, діти, майбутнє України. ЇЇ майбутнє - у ваших руках. Будь вічно молода і красива, радуй нас щасливими голосами дітвори. Золотою пшеницею, синім мирним небом, наша люба Вітчизно!

Ведучий. Любіть Україну, любіть свій край, бережіть його, плекайте! Молімося за нашу Україну.

Учень. Молімося: Боже єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої ласки й щедроти

Ти на наш люд поверни.

Дай йому волю.

Дай йому долю,

Дай доброго світла,

Щастя дай, Боже, народу,

І многая, многая літа.

1учень. Прихилюсь до поля з золотим колоссям,

Прошепчу молитву, знану з давнини:

Від стихій помилуй, - тебе люди просять,

 Від кривавих боєнь, Боже, борони.

2 учень. Дай здоров*я й силу, і достаток в хаті,

Щоб була щаслива рідна сторона,

Щоб канули чвари, а в руках дзвеніли

Кришталевим дзвоном келихи вина!

3 учень. Щоб хилилась долу гронами калина.

 Щоб завжди буяла чарівна краса,

Щоб лилася рідна мова України

 Джерелом потужним, чистим, як сльоза ! 

   (по одному рядочку):

 Нероздільні земля і небо,

Нероздільна моя сім*я,

Нероздільна любов до тебе,

Дорога Вкраїно моя.

Нероздільна людська родина,

Наша мова і наша кров,

І єдиній моїй Україні -

Нероздільна моя любов

Ген від Сяну і аж до Дону

Устає вона в сяйві дня.

Україно моя, Україно,

Я за тебе молюся щодня.

 

Ведучий. Сьогодні на наше свято ми запросили Нілу Миколаївну Щербину, вчителя української мови та літератури  Шевченківського коледжу, яка все своє життя навчає учнів рідної мови, вчить їх бути гідними синами і дочками своєї держави. То ж запрошуємо вас до щирого слова та  на душевну пісню . (виступ вчителя).

На наше свято завітав  Бойко О.Л., наш щирий друг, наставник, тато нашої учениці Бойко Яни, який сьогодні, в скрутну годину для нашої країни, ризикуючи своїм життям,допомагає воїнам ООС. То ж надаємо йому слово. (Виступ).

Пісня

Слава Україні!!!

Героям слава!!!


 

 

 

 

 


 


 

 

doc
Додано
28 грудня 2019
Переглядів
54
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку