Виховна година "Всесвітній день Гідності"

Виховна година

Тема: «Всесвітній день гідності»

Мета: показати, наскільки важливим є почуття власної гідності у кожної окремої людини та народу в цілому; пояснити, що лише повага до себе може стати рушійною силою великих змін.

Обладнання: ілюстрації, картки, презентація.

Хід заняття

На світовому рівні цей день почали відзначати не так давно – у 2006 році. Пропозиція надійшла від принца Норвегії Хокона, професора Пекка Химанен та Джона Хоуп Брейтона. Ідея Дня Гідності полягає в необхідності навчитися усвідомлювати та берегти гідність як основну цінність сучасної людини.

Цьогоріч Україна втретє долучається до Всесвітнього дня Гідності та Свободи.

Головне завдання – допомогти дитині зрозуміти значення власної гідності, необхідності боротися за неї, навіть якщо для цього доведеться заплатити високу ціну. Варто розвіювати стереотип, що це поняття – книжне і фактично не застосовується у житті.

1.               Бесіда: що таке гідність?

Проводимо опитування серед учнів, що, на їхню думку, є свободою і гідністю, потім наведіть класичне визначення зі словника:

Свобода - 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля.

2. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.

Гідність - 1. Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.

2. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку.

Обговорюємо зі школярами, чи збігається їхнє розуміння з класичним тлумаченням.

2. Проблемні ситуації

Чи варто давати хабарі?

1 група: Ні, так не можна робити, це принижує мене.
          2 група: Так, інколи можна дати хабаря, особливо, якщо це йде мені на користь.

3.               Пограйте в асоціації

З’ясувавши зміст понять «гідність» та «свобода», запропонуйте учням дібрати синоніми до них, створити асоціативні ланцюжки, приклади. Озвучені варіанти можна записати на дошці для наочності.

Як варіант, сформуйте з класом свій ланцюжок гідності та свободи. Візьміть мотузку та заздалегідь прикріпіть до неї папірці-прапорці, на яких маркером треба написати одне слово-асоціацію. Почніть з себе, проговоріть і запишіть: «Гідність для мене – це щастя». А далі нехай кожна дитина напише одним словом, з чим у неї асоціюється свобода чи гідність: мрія, відповідальність, повага тощо. Коли всі висловляться, розмістіть імпровізовану гірлянду над дошкою, щоб усі бачили результат власної роботи.

4.               Розповідь Історії гідності

Поділіться історіями гідності

У кожного учня є приклад історії прояву гідності чи бажання свободи, вони можуть стосуватися їх самих чи близьких. Нехай вони оформлять ці розповіді у невеликі письмові повідомлення та, якщо забажають,прочитають перед усім класом.

Також можна презентувати список людей з гідною поведінкою, яких можна наслідувати. Але часто дітям простіше сприймати приклади з кіно, книг чи мультфільмів, які вони люблять. Наприклад, герої першого фільму про Гаррі Потера можуть дати відповідний урок:

Драко Малфой: - Ти скоро побачиш, що деякі чаклунські родини кращі, ніж інші, Поттер. Ти ж не хочеш мати неправильних друзів? Я тобі допоможу.
           Гаррі Поттер: - Знаєш, мене також можна назвати неправильним.

Гаррі демонстративно не тисне руку Драко, він робить свій сміливий вибір – дружити з тими, хто не хизується статками та походженням. Він зміг відмовитись, наживши собі ворога, але не пішов проти совісті. Це гідна відповідь тому, хто вважає себе кращим за інших.

Ще одна ситуація, яка показала гідну поведінку Гаррі: дементори нападають на хлопця та його кузена Дадлі. Попри відверто ворожі стосунки, Гаррі не лише рятується сам, а й допомагає брату, хоча сам від того потім і страждає.

Ще один цікавий приклад гідної поведінки: Гаррі, Герміона та Рон могли спокійно втекти від вогню, але Поттер наполягає, що необхідно повернутися та врятувати їх запеклого ворога Драко.

Далеко не кожен може так вчинити, і мова не лише про необхідність ризикувати життям. Інколи гідно вчинити —  значить допомогти своєму недругу. Але якщо це єдино правильне рішення, то альтернатив йому немає.

Попрацюйте з картками

Запропонуйте попрацювати з п’ятьма основними принципами, що є свідченням гідності людини. Нехай учні спробують проаналізувати кожен з пунктів, щоб усвідомити основну проблему уроку. Якщо є така можливість, роздрукуйте цей матеріал та роздайте учням у форматі листівок.

5 принципів гідності людини

1.               Кожна людина має право на гідне життя.
2.               Гідне життя означає наявність високого рівня охорони здоров’я, освіти.
3.               Це свобода приймати рішення та з повагою ставитися до цього права в інших.
4.               Це керівний важіль усіх дій.
5.               Гідність окремої людини залежить від гідності інших.

Поясніть – пригнічення інших забирає свободу

•                  Побутує думка, що загарбник не лише не зазнає шкоди, але й отримує вигоду від пригнічення інших. Утім, суспільство, благополуччя якого побудоване на позбавленні прав чи свобод, неодмінно страждає від наслідків (інколи вони непомітні, або ж вважаються необхідним злом для функціонування суспільства).
•                  Кожній людині людини важливо бачити себе «хорошою», такою, яка не порушує суспільних моральних норм. Отож, аби позбавити іншого свободи чи гідності, необхідно мати виправдання власній поведінці. 

Чому я маю право володіти життям (свободою, коштами, речами) іншого?

•                   я сильніший, розумніший, так визначено природою/історично;
•                   він/вона сам дав себе обманути/захопити, тож має відчути наслідки (концепція жорстокої справедливості);
•                   свобода іншого шкодить мені чи утискає мою свободу (концепція самозахисту);
•                   якщо не покажу, що я сильніший, мене не будуть поважати;
•                   це традиція, а значить правильно (єдиний можливий спосіб існування суспільства, інакше буде гірше);
•                   він/вона не знає, що для нього добре, треба про нього/неї піклуватися;
•                   він/вона хоче того ж, що і я.

Таким чином допускається, що за певних умов чиїсь інтереси можна порушувати чи взагалі ігнорувати. Поясніть, що подібне ставлення у певних випадках може бути перенесене на інші верстви суспільства. Доки існує механізм знецінення людських життів, думок і зусиль, жоден член суспільства не може почувати себе у цілковитій безпеці.

Наведіть приклади з історії – давня Греція (віра у природню схильність певних людей до рабства), середньовіччя (виправдання експлуатації концепцією божественної природи влади короля, аристократії), колоніальна Америка, гендерна нерівність тощо.

Розвиваємо чутливість до прихованих образ

Образливість будується на приниженні чи демонстрації нижчого соціального статусу (особи, або групи, до якої та належить). Утім, чимало образ лишаються невидимими, адже вони спираються на суспільні норми та вважаються чимось звичним та зрозумілим. Інколи натяк на більш низьке соціальне положення групи закладений настільки тонко, що повідомлення сприймається як нейтральне, або ж на нього важко образитися відкрито.  

Зазвичай подібні образи стаються випадково, адже людина не усвідомлює шкідливого змісту, вважаючи, що висловлює поширену думку, або усталене уявлення про стан речей, що побутує у суспільстві.

Запропонуйте дітям виявити прихований образливий зміст у наступних життєвих ситуаціях. Чи зможуть вони його розпізнати?

1. Уявіть, що ви приїхали до іншої країни. Випадкова людина питає, звідки ви. Чуючи, що ви українець/українка, вигукує: «О! А сало привезли?!».

У чому образа: людина мало знає про українську культуру та асоціює її виключно зі стереотипними, найбільш кумедними рисами. У результаті багатогранність української культури зводиться до кількох кумедних ознак – «салоїд», «хохол», «шаровари», через призму яких розглядається вся нація. Чи варто казати, що за подібних конотацій українець не сприймається як представник високої культури, а українці загалом – як нація, здатна на великі, сучасні досягнення.

Крім того, подібне звернення можливе лише до груп, що історично знаходяться у слабкій позиції. Спробуйте уявити подібний вигук на адресу американця – «О! А гамбургери привезли?!», чи француза – «О! А круасани (жабок) привезли?!», англійця «О! А чай є?!» – навряд чи він можливий.

2. Уявіть, що ви чуєте розмову двох людей. Хлопець, імовірно студент, раптово каже: «Ти така розумна – у тебе чоловічий склад розуму». 

У чому образа: цю фразу можна прийняти за комплімент, утім, вона несе ряд образливих послань. Перше і головне, що розум – риса виключно, або переважно, чоловіча. По-друге, бути «як чоловік» – добре, «як дівчина» – ні. Право роздавати лесні чи не лесні порівняння, підвищуючи або знижуючи соціальний статус іншого, лишається за домінуючою групою.

Найгірша думка, яку поширюють і закріплюють подібні вирази – уявлення про те, що певні риси – сміливість, розум чи навіть деякі професії, є «власністю», «територією» певної групи людей. Якщо ви маєте успіхи у «не дівочій професії» чи маєте «не дівочі риси» це не робить професію чи риси більш дівочими, не збільшує успіхи жінок і негативний стереотип анітрохи не зменшується. Парадоксально, але шляхом невеликої логічної маніпуляції жіночі успіхи зараховуються на рахунок чоловічої статі, бо сама дівчина починає вважатися не зовсім дівчиною. 

3. Уявіть, що ви говорите з товаришем або товаришкою і він/вона починають давати вам поради стосовно схуднення, чи навпаки – рекомендують набрати вагу.

У чому образа: Вам комфортно у вашій вазі? Влаштовує кількість м’язів? Такого не може бути! Людина має страждати через невідповідність суспільним стандартам, а увага її повинна бути прикута до набору чи скидання ваги. Оскільки ви показали свою безпорадність у «великій цілі» схуднення, радник зараховує себе до більш успішної групи та береться давати поради. Схильність «рятувати», «виправляти», «вдосконалювати» – поширений тип поведінки, навіть якщо ніхто вас про це не просив.

Для чого все це?

Насправді важливо дати зрозуміти школярам, що цінність не в датах. Цінність в особистісному розвитку, в цінуванні власних прав та свобод. Бути вільним та мати почуття гідності – означає не перекладати відповідальність за своє життя на когось.

Проведення таких уроків сприяє вихованню нового соціально свідомого покоління з почуттям власної значимості. Як сьогодні будуть виховані діти – таким завтра буде майбутнє України.

Домашнє завдання

Напишіть лист гідності

Це цікаве завдання, яке змусить подумати про перспективи. Попросіть учнів написати коротенькі листи собі в майбутньому. Хай вони розкажуть про таке:

Чого я хочу? Що я маю робити, аби почувати себе гідним цього?
У дитини повинно розвиватися почуття власної гідності поряд з бажанням відповідати за свою поведінку.

Як можна комусь допомогти підтримати почуття власної гідності?
Наприклад, допомогти молодшій сестрі з домашнім завданням, щоб завтра вона не отримала поганої оцінки; поспілкуватися з однокласником, якого всі ігнорують, спитати, що його цікавить.

Також це можуть бути плани на майбутнє. Щойно завдання буде виконано, зберіть листи та закрийте у спеціальній коробці, а через рік дістаньте їх та роздайте учням. Таким чином разом можна буде проаналізувати, що зроблено за рік.