(Виховна година вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС)
ТЕМА: «Чорнобильська Мадонна»
та відео
МЕТА: згадати історію аварії на Чорнобильській атомній електростанції, поглибити знання учнів про неї, зберігати історичну пам’ять учнів, виховувати особисту стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні; виховувати почуття гордості за український народ.
ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна дошка, презентація «Алея пам'яті» (фотографії)
МУЗИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ: "Лакримози" Моцарта
ХІД ЗАХОДУ
Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.
Анна Багряна
Бібліотекар:
Чорнобиль - страшне слово, Чорнобиль - біль і горе.
2019 рік, а ми пам’ятаємо про лихо, яке спіткало нас понад 30 років тому. Нині ми маємо згадати і вшанувати ліквідаторів аварії на ЧАЕС, людей, які ціною свого здоров’я і життя врятували від ядерного лиха не лише нашу країну, а й увесь світ. Адже наслідки аварії могли б бути набагато страшнішими, якби не їх самопожертва та героїзм. Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року.
Бібліотекар: Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей – тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, хто народився далеко від покривдженої землі. Цей день завжди об’єднуватиме всіх одним спогадом, однією біллю, тривогою, печаллю, надією.
Бібліотекар:
26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Чорнобиль… Це назва великого районного центру, що розташоване за 130 кілометрів від Києва. Його назва походить від назви гіркого полину чорно билки. Засноване місто було ще за часів Київської Русі. Чорнобиль дав свою назву і потужній атомній електростанції. Будівництво електростанції було розпочато 1971 року. 1983 року вже працювало чотири енергоблоки.
Але в історію Чорнобиль увійшов назавжди як місто, що дало назву одній із найбільших в історії людства катастроф. Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала трагедія Чорнобиля.
До аварії у цій зоні проживало близько 110 тисяч чоловік і 13 тисяч – у районному центрі Чорнобиль.
Ця страшна трагедія сталася вночі з 25 на 26 квітня о 1годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спокійно спали. Над 4-м реактором Чорнобильської атомної станції пролунав вибух, розірвавши нічну тишу.
Це була трагедія не тільки України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддалися області України, Білорусі, Росії. Це території з населенням 7,1 млн. осіб, із них 3 млн. дітей.
відео про перші хвилини аварії
Бібліотекар: Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум'я розірвало нічну темряву.
У ту ніч на зміні перебувало 90 чоловік. Ці люди героїчно, чесно виконували свій громадянський обов’язок. Перебуваючи у зоні високої радіації, вони робили все, щоб зупинити пожежу, урятувати станцію.
Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні ВПЧ-2 по охороні АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком. За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Кибенюка. Вони ринули у вируюче полум'я - у смертельну радіацію не за наказом командира, а за наказом совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе , хоча добре усвідомлювали небезпеку. О 4 год. 50 хв. пожежу було локалізовано. Опромінених пожежників відвезли у Москву. Московські лікарі з допомогою американського лікаря доктора Гейла провели операції з пересадки кісткового мозку.
Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (внаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Білорусія: постраждала п’ята частина сільськогосподарських
територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає більше 4 000 км.
Зараз вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитовидної залози та лейкемія. Окрім того, говорять про збільшення кількості випадків вроджених патологій у дітей, а також про підвищення рівня дитячої смертності на забруднених територіях, хоча конкретних статистичних підтверджень цьому немає. Йшлося також про частішання випадків народження дітей із синдромом Дауна. В Білорусії пік захворювання припав саме на 1987 рік, але це ще не доводить конкретний зв’язок “епідемії” з аварією.
Вкінці 1986 року реактор накрили спеціальним “саркофагом”, задля запобігання розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами. За весь час будівництва “саркофагу” їх нараховувалось близько 600 тис осіб з усього тодішнього СРСР.
Старий “саркофаг” робили з бетону, але без арматури, що викликає сумніви щодо безпеки з огляду на сейсмічну активність, помічену в цьому районі. Мешканці, котрі живуть в м. Славутичі (збудованому в основному для переселенців із зони відчуження), кажуть, що тріщини в споруді були фактично від початку. Є й такі, через які можуть пролізти люди.
Вважається, що під укриттям і досі знаходиться близько 95-97% радіоактивного матеріалу, який залишився після аварії. Небезпека полягає в тому, що радіоактивні речовин, в разі обвалу, можуть нанести значну шкоду як середовищу, так і людству.
У 2000 році ЄБРР оголосив тендер на будівництво нового “саркофагу” для ЧАЕС. Виграли його два французьких підприємства. Роботи розпочались в 2012 році. Укриття повинне було з’явитись вже в 2014, однак будівництво затрималось до 2016р. На будівництво другого “саркофагу” країни-донори зібрали 750 млн. євро (за іншими джерелами 980 млн.), при чому всі витрати знаходяться під контролем ЄБРР. Планується, що нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують ще в 2065. “Саркофаг” будуватимуть за 180 м від 4 енергоблоку, що дозволить вберегти персонал (3 тис людей) від опромінення. Коли арка буде готова, її насунуть на об’єкт за допомогою спеціальних механізмів.
Бібліотекар:
"— Як тебе звати?
— Калина.
Любомир здивовано зводить брови й перепитує:
— Може, Килина?
Усміх сонячним зайчиком спалахує на губах у дівчини:
— Ні, Калина..."
(Євген Гуцало. "Чорнобильська дівчина Калина" (оповідання зі збірки "Діти Чорнобиля")
Алея пам'яті (фотографії)
1. Правик Володимир Павлович.
2. Кибенок Віктор Михайлович.
3. Тишура Володимир Іванович.
4. Титенок Микола Іванович.
5. Ващук Микола Васильович.
6. Ігнатенко Василь Іванович.
7. Телятников Леонід Петрович.
Бібліотекар: За 20 кілометрів від Москви на Митинському цвинтарі поховано 33 українці.
Вони навічно заснули на новому підмосковному цвинтарі. Скромні плити з червоними зірками нагадуватимуть нам і майбутнім поколінням Героїв Радянського Союзу лейтенанти: Володимир Правик, Віктор Кибенок та сержанти Микола Ващук, Володимир Тишура, Василь Ігнатенко, Микола Титенок.
Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств, 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла, 10400 приватних будинків
Бібліотекар:
ЧОРНОБИЛЬ-2
Ліси хриплять застуджено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи
«Чорнобиль-2» над лісом проплива.
Фантом, кістяк, антена дальніх стежень,
він прихопив ті сосни під пахви.
Там спить їжак. їжак узимку лежень.
І ніч іде з ліхтариком сови.
Там мох скубе косулька ще не вбита.
У пнях живуть древлянські ще боги.
Там все друкує ратички й копита
і вишиває хрестиком сніги.
Але, ліси розсунувши плечима,
фантом іде, куди його не ждуть.
І тільки села мертвими очима
його у далеч тоскно проведуть.
Йому не треба кленів і акацій,
ні голосів, ні мальви на тину.
Вже навіть ржавим залишком локацій
він може думать тільки про війну.
Не ясні зорі і не тихі води.
На всі ліси нікого і ніде.
А він стоїть. Він цар Антиприроди.
І на вітрах антенами гуде.
Ліна Костенко
Фільм(слайд 11)
Бібліотекар: Минули роки після трагічної аварії. Але й зараз б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони нагадують: пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідно землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю!
Бібліотекар: Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народ
Не варто забувати, що людина – істота не досконала, і все, створене нею, може дати похибку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/793-19
https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобильська_катастрофа
http://odb.km.ua/?dep=1&dep_up=430&dep_cur=432
http://www.etica.in.ua/chornobil-s-ka-tragediya-moral-no-etichnij-analiz/
http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=337