Виховна година "Я - українка!"

Я – українка!

Мета: навчитися правильно застосовувати традиції та звичаї українського народу, знати і цінувати історію; розвивати знання про українську вишивку, віночок, українську пісню, знати видатних жінок українського народу; виховувати патріотичні почуття, повагу, дівочу гордість.

Обладнання: ватмани у кожної на парті, клей, ножиці, кольорові олівці, квіти паперові для віночку, шаблон вишиванки, портрети українських видатних жінок.

Зміст

Український народ має багату культуру , джерело якої складається з цінностей, надбаних попередніми поколіннями. З давніх-давен нам передається у спадок життєва мудрість, народні звичаї, обряди, традиції.

Кожен з нас повинен усвідомити себе сам, пізнати своє етнічне коріння, знати свій народ, його історію, національну культуру, вивчати та зберігати неоціненні духовні скарби, адже Україна – це ми! І саме на нас покладено важлива місія передати все це нашим нащадкам, щоб не перервався зв'язок поколінь та збереглася генетична пам'ять нашого народу.

Знання культури свого народу – це своєрідний орієнтир у складних процесах самопізнання, громадянського самовизначення, пошуках шляхів творчого самовираження.

Бесіда за запитаннями:

• Як ви вважаєте, про що сьогодні піде мова?
• Що для вас означає вислів «Бути українкою»?

Вихователь складає на дошці асоціативний кущ «Я українка».

Квіти на віночку                 видатні жінки                    символіка     українська                    вишивка

Народна пісня

• У кожної з Вас на парті лежить плакат , підпишіть його будь ласка як забажаєте назвою «Я – українка!» Сьогодні ми будемо працювати з ним скрізь виховну годину.

Бесіда «Квіти українського віночку».

У часи античності вінок слугував бенкетним чи застільним атрибутом, що символізував щастя і талант, ним прикрашали священні предмети та об’єкти поклоніння, увінчували переможця чи тріумфатора, оратори одягали його під час промов. Він також був знаком скорботи за померлим чи загиблим.

На українській землі вінок також відомий здавна. На найдавніших зображеннях жінки–Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.

Учениця (Сапун В.) Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.
 

Учениця (Дорошенко В.) Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок  — символ життя та безсмертя душі людської,оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.

Учениця (Пирожкова Д.) Влітку віночок сплітали з різних трав і квітів, восени — із золотавого та червоного листя, взимку — із штучних квітів. Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка. Перед плетінням квіти «очищали». Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля» — папороть, вовчих ягоди, дурман та ін.. Хлопців під час плетіння поблизу не мало бути.

Учениця (Стрельчук В.) Вінки із штучних й воскових квітів плели, в основному, черниці православних монастирів і продавали на київських базарах, від чого і назва — «київськими». Вони купувалися перед шлюбом як весільні. Штучні квіти у вінку  перевивалися зеленим барвінком. Подекуди побутував звичай вплітати пташине пір’я: пав’яче, куряче та з хвоста селезня. Але з яких би матеріалів плели вінок, він мав був бути невисоким і охайно прилягати до голови.

Цей витвір мистецтва був книгою душі дівчини: мовою квітів вона виражала свої почуття, стан душі, події, які відбувалися в житті.

Вихователь: Вінкові стрічки

Не менше значення приділялося стрічкам (лєнтам, биндам): їх кольору, довжині, підбору. Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Демонстрація стрічок на віночку.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі–годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Робота в групах. Скласти віночок із запропонованих квітів на папері.

Презентація віночків.

Розповідь вихователя «Українська вишивка».

Історія української вишивки

Цікаво, що перші вишивки на території України з'явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту.

Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів, які датуються Х століттям. Тому варто схилитися перед цим феноменом, що пройшов через стільки століть і повернувся до сучасних жителів нашої Неньки.

Вишивка - це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо.

Перш за все варто зазначити, що більшість мотивів для орнаменту українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це  геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

У зразках, створених переважно майстринями Північної Буковини, зустрічаються зображення людей і тварин (зооморфний та антропоморфний види). Хоча така регіональна прив’язка не є остаточною: відомо, що по всій території України були розповсюджені весільні рушники з вишитими птахами і навіть символічно зображеними молодятами.

Значно пізніше, з налагодженням комунікації між регіонами і розвитком торгівлі, народився комбінований орнамент, який поєднує всі традиційні види в одне ціле. Він, до речі, є дуже поширеним у роботах сучасних майстрів.

Види орнаменту.

У процесі історичного та культурного розвитку на Україні у кожній міс­цевості створювалися характерні орнаментальні мотиви, найбільш улюбле­на і поширена кольорова гама, певні техніки виконання. Дбайливо передавались вони з покоління в покоління. Майстри відшліфовували, розвивали та вдосконалювали кращі досягнення своїх попередників. Поступово зображення змінювались, втрачали первісний вигляд, перетворювалися в де­коративні елементи та узори.

Орнамент - це візерунок, побудований на ритмічному чергуванні і поєднанні різних елементів. Відомі різні види орнаментів. 3а змістом (мотивом) їх поділяють на геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні, символічні, комбіновані та ін. Кожний з цих орнаментів використовують відповідно до призна­чення виробу, який оздоблюють. Орнамент може бути розміщений у смузі, в квадраті, в крузі. Найменша частина орнаменту, яка рівномірно повторюється, називається рапортом .

Учениця (Бавикіна М.) Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток.

Учениця (Горенко Т.) Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

Учениця (Авраменко А.)     6 цікавинок про українську вишиванку:

1. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
2. Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Давнє замовляння наших предків говорило: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Саме тому дівчата повинні були вишити своєму нареченому вишиванку до весілля.
3. До речі, про особливе значення чоловічої вишиванки, як символу кохання ходить ще одна легенда. Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.
4.  Першим модником, котрий поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
    
5.  Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки. А у боршівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, одягнута саме у таку вишиванку.
6. Орнаменти, якими прикрашають вишиванки, стали настільки популярними, що тепер ними оздоблюють не тільки сорочки! Останнім часом в українців з’явився новий тренд – автовишиванка. Автомобілісти прикрашають свої транспортні засоби спеціальними наліпками. Для кожного замовника створюється особливий дизайн.
   
   Розробники розповідають, що "вишивані" наліпки замовляють не тільки власники авто, адже їх можна почепити на будь-яку рівну поверхню. До речі, популярністю вони користуються по всій Україні. Розповідають також, що замовлення на автовишиванки надходять і з інших країн: Німеччини, Австралії, Нової Зеландії!
    

Перегляд короткої презентації «Красиві українки в національних костюмах».

Робота над власною вишиванкою на макеті.

Діти малюють власну вишиванку, додивляються презентацію «Красиві українки в національних костюмах».

Презентація вишиванок.

Розповідь вихователя.

Учениця.  (Лесик Лія) Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.

Діти слухають українську колискову. Підспівують.

Бесіда за запитаннями

• Надайте мені класифікацію українських народних пісень.

Класифікація українських народних пісень

• Народні пісні
  • Обрядові пісні
    • Календарно-обрядові пісні
      • Весняного циклу: веснянки, весняні хороводи, гаївки, гагілки, русальні пісні
      • Літнього циклу: петрівки (співалися під час Петрівського посту^[11]), купальські пісні, жниварські пісні
      • Зимового циклу: миколаївки (?), щедрівки, колядки
    • Родинно-обрядові пісні: весільні пісні, голосіння
  • Побутово-ліричні пісні
    • Родинно-побутові пісні
    • Соціально-побутові пісні: козацькі пісні, чумацькі пісні, кріпацькі пісні, рекрутські пісні (солдатські), ремісницькі, переселенські, бурлацькі пісні (заробітчанські)
  • Епічні пісні: історичні пісні, думи, билини (один з різновидів балад, що є у всьому світі)

• Заспівайте мені приклад однієї із таких пісень.

«Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела», «Два кольори», «Ой у Вишневому саду».

Діти слухають пісню «Два кольори», підспівують.

Дівчата записують собі одну із назв української пісні до свого плакату.

Розповідь вихователя.

• Дівчата, розкажіть мені, кого ви знаєте з відомих жінок України?

Роксолана, Маруся Чурай, Катерина Білокур, Марія Примаченко, Соломія Крушельницька, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко, Ніна Матвієнко….

Вікторина «Вгадай відому постать»

Дівчатам пропонують портрети відомих українських жінок, вони повинні відгадати. За це отримують маленький портрет жінки для свого плакату.

Робота з плакатом.

У кожної з Вас на парті лежить плакат  «Я – українка!» на сьогодні я просила принести з дому старі журнали, газети. Пропоную Вам скористатися ножицями, клеєм і скласти на плакаті свої плани на майбутнє. У когось це на ввесь другий семестр, можливо на літні канікули… наприклад, знайдіть, виріжіть і вклейте малюнок відпочинку на вихідні, як би ви хотіли відпочити на ближніх вихідних чи канікулах, підпишіть. Знайдіть малюнок сніданку, який ви будете готувати собі. Можливо виріжіть дорожній чемодан і підпішіть куди б ви хотіли поїхати на відпочинок чи екскурсію.

Робота з плакатом під спокійну мелодію.

Демонстрація плакату.

Висновок вихователя: сьогодні ми з Вами спробували з'ясувати, що значить бути українкою, дізналися дуже багато з історії та традицій українського народу. Склали сучасний плакат «Я – українка». Тепер я бажаю Вам , що б ви ним скористались, щоб він Вам нагадував хто ви, звідки і які маєте плани на майбутнє. Ви україночки і я пишаюся Вами!