Виховна година "Як виникло твоє ім`я та прізвище"

                                                                                              Отечко Марія Степанівна,

                               вчитель початкових класів Циблівського ЗЗСО І-ІІІст.

                                                                         Бориспільського р-ну Київської обл..

 

 

Як виникло твоє ім’я та прізвище

(Позакласний захід)

 

Мета: Ознайомити з історією виникнення імен, прізвищ. Розвивати кмітливість, допитливість. Виховувати дисциплінованість, повагу до товаришів, до свого роду та родоводу як історії свого народу.

 

    На дошці напис ― твоє ім’я.

                                     «Немає між живих людей та й не може    

                                       бути безіменних.» (Гомер)

                                                                

                                                                 Перебіг заходу

   Вступне слово вчителя. Сьогодні ми з вами здійснимо подорож у країну. А що це за країна, ви довідаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

 

                                           А відгадайте-но, що я таке?

                                           Всі хочуть, як народиться дитина,

                                           Щоб я було красиве і дзвінке,

                                           Бо носить все життя людина. (Ім’я)

 

   Отже, ми з вами здійснимо подорож у країну імен та прізвищ.

   Історія людства не знала епохи, коли б у людей не було імен. У старовинних документах знаходимо імена Рудий, Кривий, Забіяка. Бажаючи мати сильну, розумну, гарну дитину, батьки називали її Лев, Вовк, Веселка, іноді за днем народження ― Субота, порою року ― Зима, Літо. Щоб обдурити «злу силу» і не дати їй забрати дитину, називали малят Павук, Кобиляча Голова, Поганка. Суспільна верхівка пишалася своїм багатством, тому до складу імен можновладців входили корені ― слав, волод: Ярослав, Мстислав, Всеволод, Володимир.

    У Х століття у нас з’явилися Марини, Олени, Зої,Валентини.  А що вони означають, вам допоможе дізнатися ось такий вірш:

 

 

Допитлива дівчина наша Наталка ―

Її називають Наталка ― питалка.

Питає Наталка: «Чому я так звуся?

І чому Мариною зветься мамуся?

 

Найкраща подружка моя ― Катерина,

А в класі у нас і Оксана, й Ірина,

І Зоя, і Соня, і Клара й Галина,

Лариса, Олена та ще й Валентина?»

 

«Імення ці давні, ― вчителька каже, ―

Із Греції й Риму, із Заходу й Сходу

Вони нам дістались від різних народів.

А що вони значить, ― послухай дитино:

 

Галина ― спокійна, міцна Валентина,

Наталія ― рідна, морська ― то Марина.

А Зоя ― життя, чистота ― Катерина.

Оксана ― чужа, ну, а мир ― то Ірина,

 

Олена ― то світло, Лариса ― то чайка.

Усе зрозуміла, мала запитаймо?

Софія ― премудра, а Клара ― ясна

Ось що означають дівчат імена».

                                                                                                А. Свашенко

 

   Евристична бесіда.

― Хто впізнав імена знайомих дівчаток? Яке їх значення?

А тепер подумайте і скажіть, що означають імена:

Віра, Надія, Любов, Людмила, Світлана.

 

   Учитель. А зараз розглянемо зміст хлоп’ячих імен.

 

   Інсценізація вірша.

 

Незнайко у Знайка спитав ненароком:

― Чи все,що ти знаєш, ти взяв на уроках?

― Ні, ― Знайко промовив, ―  книжки я читаю,

У різних гуртках після школи буваю.

 

― Ти знаєш і те, як ім’я виникає?

І звідки походить, і що означає?

― Так, знаю, ― відказує Знайко спокійно, ―

― Ось Костя, наприклад, це значить спокійний.

 

Кирило ― господар і мужній Сашко.

Степан ― це вінок, а бадьорий ― Гришко.

А Петрик ― то камінь, хоробрий ― Андрій,

Найбільший ― Максим, захисник ― Олексій .

 

Не наші слова в цих звучать іменах,

Дали імена нам чужі племена.

А наші ти знайдеш із коренем ― слав ―

Дивись: Святослав, Владислав, Мирослав.

 

Незнайко зрадів: «ось тепер і я знаю,

Чому тебе Знайком усі називають.

А в мене, Незнайка, погане ім’я:

Назву я себе ― і всі знають, хто я.

 

Тепер я вже інший, я хочу все знати,

Мабуть мені треба ім’я поміняти.

Не хочу, щоб всі ми звали Незнайком,

Нехай буде в класі іще один Знайко».

 

   Учитель. Про значення своїх імен можна дізнатись із книжок, що є своєрідними довідниками, зокрема це – І. Глинський «Твоє ім’я ― твій друг», А. Бєлий «Ім’я для дитини в українській родині», Л. Успенський «Ти і твоє ім’я», Л. Масенко «Українські імена та прізвища», Л. Скрипник, Н. Дзятківська «Власні імена людей», Г. Лозко «Іменнослов». Саме з цими книжками ми і попрацюємо зараз.

 

   Робота у групах (по 5 осіб).

   Дидактична гра № 1.  Записати значення імен, скориставшись наданою довідковою літературою.

   Імена для проведення лінгвістичного практикуму:

Ігор – охоронець, захисник.

Галя – спокійна.

Валентин – міцний.

Аліна – німецьке.

Олександр – мужній.

Світлана – світла Лана.

Сергій – служитель.

Яна – дар богів.

Іра – мир.

Оля – свято.

 

Віктор – переможець.

Ярослав – славить рід.

Юля – кучерява.

Вікторія – переможниця.

Роман – римлянин.

 

   Дидактична гра № 2.  Пояснити значення слов’янських імен, скориставшись підказками.

   І варіант: Богдан – Богом даний, Борис – войовник, Владислав – влада і слава, Володимир – володар світу, В’ячеслав – славніший за інших, Всеволод – володар усіх, Любомир – той, хто любить мир, Мирослав – слава миру, Ростислав – рости і слава, Святослав – святий і слава, Ярополк – весна (сила) і полк (похід), Ярослав – весна (сила) і слава.

   ІІ варіант: Богдана – Богом дана, Божена – від слова Бог, Віра – від дієсл. вірити, Зореслава – слава зорі, Зоряна – зірка, Любов – від дієсл. любити, Любомира – любов миру (чи світу), Людмила – мила людям, Мирослава – слава миру, Надія – від дієслова надіятися, Світлана – від слова світло, Ярослава – слава весни.

 

                                                              Загадка-жарт.

                                         Рвав Борис у корзину Барбарис,

                                         Рвав Тарас і Роман,

                                         Гриць, Панас і Степан,

                                         Гліб, Овсій, Стас, Павло,

                                         Скільки їх усіх було?

 

   Риторичний практикум.

 – Діти! Пригадайте скоромовки, в яких є імена людей

 

У Параски гарна праска,

Бо працює все Параска.

 

Ніс Гриць пиріг через поріг,

 Став на горі, упав на поріг.

 

В горішнику горішина горішками обвішана.

Ти мішко і Яринка струшують горішки.

 

Старий Семен сказав синам: «Скосіть сіно!».

Сина скосили сіно, старий Семен сказав : «Спасибі».

 

Мусію, Мусію, муку сію,

Печу паляниці, кладу на полиці.

 

   Створення асоціативного грона. Сонечко «Твоє ім’я».

   Діти на промінчиках сонечка записують асоціацію зі своїм іменем.

 

   Читці 6-7. «Ймення з прізвищем у парі» (Д. Білоус)

 

Ймення з прізвищем у парі

не є штучністю

й полонить у дивнім чарі

милозвучністю.

 

Наче спів – Григорій Квітка-

Основ’яненко,

Гнат Юра, Климентій Квітка,

Йван Мар’яненко.

 

І не видасться незвичним

анітрохи це вам –

Лесь Танюк, Іван Світличний,

Ада Роговцева.

 

Є й химерні, своєрідні

різні прізвища.

Таж і їх зродили рідні

наші гніздища.

 

Важко жити – й це не диво –

важко  й дихати.

Звідси йдуть і Непийпива

Й Нетудихати…

 

Що я хочу, друзі, нині

вам порадити?

Знати прізвища родинні

з діда-прадіда.

 

 

   Учитель. Ви вже здогадалися, що розмова наша буде про прізвища. Колись їх зовсім не було. У людей, крім імен, були прізвища, що давались за якимись зовнішніми чи внутрішніми ознаками людини: Губань, Чубань, Бородань, Бровко (люди з великими губами, чубами, бородою, бровами).

   Значення деяких назв сьогодні вже забулося і пояснити їх можна лише за допомогою спеціальних словників. Наприклад: Легейда ― неповороткий, Гмиря ― нерішуча людина, Хандога ― мудрий.

   Згодом прізвиська закріпились як родові прізвища і стали переходити від батька до сина. Це були найменування за професією людини, її національність, місцем проживання, зовнішніми і внутрішніми ознаками.

   Багато прізвищ утворилось від імен, до яких добавились українські суфікси -енко, чи російські -ин, -ов. Їх значення ― син. Отже, Іваненко, Іванов ― син Івана, Петренко, Петров ― син Петра.

 

   Питання до класу: Чи є в нас такі прізвища?

( пояснюємо значення прізвищ Миколаєнко, Іваненко і т. д.)

 

   Робота у групах (по 5 осіб). Гра на уважність, кмітливість та спостережливість.

 

   Учитель. А зараз, діти, ми з вами пограємось. Я прочитаю вірш, а ви повинні  розкрити значення згаданих прізвищ.  Переможцем буде та команда, яка представить найбільш змістовну та оригінальну відповідь.

 

Ким нині прадіди були,

Нам прізвища розповіли.

У кожнім класі, в кожній школі

Кравців і Гончарів доволі.

 

 

Шевців, Ткачів і Бондарів,

Килимників і Снісарів,

Кушнір є, Липник, Золотар

Котляр, Тютюнник і Ківтар,

 

 

Хто краяв сукні ― став Кравець,

Хто шив взуття ― прозвали Швець,

Котли виготовляв Котляр,

А ківшик для води ― Ківтар.

 

Кушнір кожухи добре шив,

А снісар дерево різьбив,

Для сала бодню збив Бодняр,

Горшки випалював Гончар.

 

Для суден линви чи канати

Робили Линники, мій брате.

Цирульник бороди голив,

Калачник калачі ліпив.

Трудились з ранньої зорі

Землі твоєї трударі.

 

Завдання. Поясніть значення прізвищ Килимник, Золотар, Тютюнник.

 

Читець 8.

 

Яких тільки прізвищ на світі нема:

І Вечір, і Ранок, Мороз і Зима.

Хоробрий мисливець із вовком змагався,

На все життя потім Убийвовком звався.

 

Сміливий Орел, а чи Сокіл, чи Тур,

Якщо полохливий ― то Заєць чи Щур.

Був добрий ― то Голуб, Добрій, Добродій,

А хитрий ― то Лис, чи Хитрук, чи Крутій.

Індик ― гордовитий, а Півень ― хвастун,

Був хлопець смішливий ― назвали Чмихун.

 

 

   Творче завдання. Пояснити назви прізвищ Журавель, Соловей, П’явка, Вовк.

   Учитель. А дехто з учнів намагається з прізвищ утворити прізвиська. Ось послухайте вірш Г. Бойка «Жартун»

 

   Читець 9. 

 

В нас жартун у класі є,

Всім він прізвиська дає,

Каже: ― я мастак до жартів ―

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою» Савенка,

«Головою» ― Головенка,

А Саченкову ― «Сачок»

Маслаченка ― «Маслачок».

Зве Зарудного ― «Заруда»…

А його всі звуть «Зануда!»

 

 

   Учитель. А послухайте ще один вірш Г. Бойка і скажіть, яке б прізвище ви дали хлопчикові Толі:

 

Толі в класі не сидиться,

Непосиді все б крутиться.

То щипа свого сусіда.

То поглядує навкруг.

То під партою обіда,

То на парті ловить мух… (Крутій).

 

 

Етичний практикум. Які етичні настанови дає нам Д. Білоус?

 

Читець 9. «Так і ти скажи дівчатку» (Д. Білоус)

 

 

Не для того, щоб була

бійка, суперечка,

з діда-прадіда до нас

перейшли словечка,

ніжні та любовні,

лагідності повні.

 

Чуєш знак любові

у сердечнім слові? –

Людо, Людочко, Людусю,

Ніно, Ніночко, Нінусю,

Любцю, Любочко, Любусю, –

так дідусь гукав бабусю

і татусь гукав матусю.

 

А сьогодні для початку

так і ти скажи дівчатку –

Женя, Ксеня, Таня, Маня,

чи Наталя, чи Меланя,

чи Орися, чи Марися –

словом лагідним озвися.

 

Хто ж буває грубим,

ми того не любим.

Не для того, щоб була

бійка, суперечка,

з діда-прадіда до нас

перейшли словечка,

ніжні та любовні,

лагідності повні.

 

Для вас таке явище не дивина,

стрічали не раз і не двічі.

Тепер ви, дівчатка, назвіть імена

пестливі, але – чоловічі.

 

Підбиття підсумків заняття.

Вільний мікрофон.

Що означає мати добре ім’я?

 

   Учитель. Ось і закінчується наша подорож у країну власних імен. Я впевнена, що вам сподобалось. Ви дізналися, що означає ваше ім’я, прізвище. А воно у всіх вас різне – своє, найкраще, неповторне.

   Але пам’ятайте: найкраще, наймилозвучніше ім’я чи прізвище можна забруднити поганими вчинками і, навпаки, звичайне ім’я, прізвище можна зробити дорогим для людей. Бережіть чистоту свого імені та роду, прославляйте його славними ділами і ніколи не забувайте народну мудрість: «Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я».