Виховна година з теми: "Презентація 5-го класу"

Презентація 5-го класу

 

Тема: Ми діти твої, Україно!

(На сцені дівчата та хлопці в українському вбранні, в центрі – дівчина з хлібом і сіллю, на екрані – види України, звучить пісня про Україну)

 

Учень 1:

Моя Україно! Єдиная мати!

Пізнати тебе судилось мені.

Квітучі сади, білі мазані хати,

Діброви, гаї та розкішні луки.

 

Учень 2:

Великі міста, необмежені далі,

І жовте колосся, налите зерном,

Лелека у небі, родина на святі –

Це все Україна, це рідний наш дім!

 

Учень 3:

Доленько світла, моя Україно,

Край чебрецю й барвінкових пісень.

Сонцем налиті жита і калина,

Радість дарують, звеличують день.

 

Учень 4:

Серцем вбираю красу до краплини,

Мову-перлину і спів солов’я,

Гомін полів і дніпровського плину,

Сивих століть призабуті слова.

 

Учень 5:

В небі високім ключі журавлині,

З тобою розлука – і смуток, і біль.

Ти, наче ненька, у світі єдина,

Чолом я низенько вклоняюсь тобі.

 

Учень 6:

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Учень 7:

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль веде дорога в світ.

Учень 8:

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно,

Найкраще місце на Землі!

(На екрані – діти)

 

Учень 9:

Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ.

 

Учень 10:

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе.

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

 

Учень 11:

Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата.

Рідний край наш, Україна,

Щедра і багата.

 

(На екрані – пшеничні поля, хліб)

 

Ведучий 1:

Сьогодні на нашому святі

Гостей так зібралось багато.

Хліб-сіль на рушнику ми вам несем,

Любов свою безмірну віддаєм.

 

Ведуча 2:

Хліб-сіль на рушнику несу,

Любов несу всесвітню.

Люблю людей я над усе,

Як люблять землю рідну.

 

Ведучий 1:

Даруєм хліб на рушнику –

І ніби між серцями сонце сходить,

Таке ясне, неначе згода

Між двох людей і між народів.

 

 

 

Ведуча 2:

Даруєм хліб на рушнику

На доброту і на взаємність,

І відстані найдальші меншають,

І радісніше жити на віку.

 

Ведучий 1:

Вкланяємось вам, друзі, доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Й гостинно кладуть на вкраїнський рушник.

 

Ведуча 2:

Бо ж нашому роду нема переводу.

Хай пісня єднає коріння святе.

Дай, Боже, нам віру і братню згоду

На довгі роки, на вічні віки.

 

(Вручають хліб-сіль директору школи; звучить пісня про рідний край або «Україна – матінка моя», сл. Я.Кухаренка, муз. М.Лучка)

 

Ведуча 3: «Є щасливо обдаровані натури…і щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ-музикант, - це українці» - писав Петро Ілліч Чайковський.

 

Ведучий 4: А Максим Горький так говорив про Україну: «Я люблю чарівні мелодії української пісні, хвилюючу красу української музики…»

А чому це ми заговорили про музику?

 

Ведуча 3: Та тому, що в нашому класі є діти, які відвідують музичну школу і грають на музичних інструментах.

(Презентують себе діти, які грають на музичних інструментах)

 

Ведуча 3: Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики…

 

Ведучий 4: Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину.

Вона була одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок. «Хто ти? Чого плачеш?» - запитав Господь. «Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля, у хаті немає правди і волі», - відповіла дівчина. «Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?»

 

Ведуча 3: Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.»Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня». Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Вклонилася низенько Всевишньому4 і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

 

Ведучий 4: В нашому класі є діти, яким дістався цей безцінний дарунок, талант співати пісні.

(Презентують себе діти, які співають)

Ведуча 3: А чи знаєте ви, без чого неможливо розвинути в собі жодного таланту? Звичайно ж, без здоров’я. А щоб бути здоровим, необхідно постійно займатись спортом. Бо спорт – це здоров’я, найбільше багатство, тож радимо спортом частіше займатись.

 

Ведучий 4: Наш клас багатий на дітей, для яких спорт став улюбленою справою. У нас є футболісти, боксери, борці, гімнасти, пловці, каратисти.

 

(Презентують себе діти-спортсмени)

 

Учень 12:

Павло Глазовий,  «Легкий хліб»

У село глухе й далеке

Занесло артиста,

Баєчки розповідати

Приїхав із міста.

 

В клуб прийшли діди похилі

І старі бабусі,

Довгошиї школярчата

Й хлопчаки безвусі.

 

Гість на сцені появився, -

Тихо в залі стало.

• А чому, - артист питає, -
• Тут дівчат так мало?
• Та вони ж – почувся голос, -

Із села тікають!

-А чого?

-Легкого хліба

У містах шукають.

- І знайшли?

- Знайшли, звичайно,

Те, чого шукали:

Риють ями, цеглу носять

І вкладають шпали!

 

Ведучий 4: А в нашому класі є діти, які не шукають легкого хліба, не бояться труднощів, а виявляють чудеса терпіння і наполегливості при виготовленні прекрасних виробів з різних матеріалів, при створенні чудових картин…

(Презентують себе учні, які малюють і виготовляють вироби з паперу та інших матеріалів)

 

Ведуча 3: А чи знаєте ви, що ми роду козацького діти, що наше місто було колись центром козацької паланки, а головна окраса нашого міста – Троїцький собор – була збудована на замовлення і за гроші козаків?

 

Ведучий 4: Я думаю, що всі про це знають. А чому це ти раптом згадала про козаків?

 

Ведуча 3: Бо козаки були безстрашними в боях з ворогами, умілими в господарських справах та володіли багатьма талантами. А під час традиційних та родинних свят були неперевершеними співаками і танцюристами. Тож мабуть саме від наших предків-козаків дітям нашого класу передався танцювальний талант.

 

(Презентують себе учні-танцюристи)

 

Учень 13:

Україно-ненько неозора!

Від Донбасу до Карпат твої простори.

І сказати хочеться всім нині:

Хай здорові будуть діти на Вкраїні!

 

Хай завжди усім нам світить сонце

І промінням стукає в віконце,

Навесні хай розцвітають квіти…

Хай веселі завжди будуть діти!

 

Україно-ненько, ти прекрасна,

Як зоря у небі – світла, ясна,

Як хребти Карпатські й полонини…

Хай щасливі будуть діти в Україні!

Білокриницька Т.І.

(На сцену виходять всі учні класу, звучить пісня про Україну)