Загальношкільне свято з теми: "Осінній ярмарок"

Шкільний ярмарок

 

(Виходять дівчина і хлопець в українському вбранні, у дівчини на вишитому рушнику хлібина)

Дівчина ведуча (Шаповал Анна): Народ наш – невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося на Україні, що зібравши багатий урожай, їхали люди на ярмарок, везли все, що самі виростили, самі приготували. «І чого на тій ярмарці не було! Колеса, сало, тютюн, цибуля, крами всякі…Хоч мав би в кармані рублів із тридцять, то й тоді б не закупив усього ярмарку» - писав Гоголь.

Хлопець ведучий (Сіразетдінов Олексій): Словом, ярмарок – це свято для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків збереглася і понині. Їдуть люди звідусіль ярмаркувати. А там, де народ, там і жарти, і дотепи, і сміх, і танці та пісні українські.

Разом: Ласкаво просимо, любі друзі, на ярмарок. Щасливого вам ярмаркування!

(Вручають хліб директору школи)

( Вибігає баба Яга на мітлі під музику, прикладає руку до лоба, роздивляється довкола, принюхується)

Баба Яга: Десь тут ярмарок має бути. Я ще здалеку відчула носом, що тут млинці запахли. Аж ось вони! Треба скуштувати, поки господар десь забарився.

(Хапає з найближчого столу млинець і починає їсти. Чується пісня «Ой там на току, на базарі…» Ідуть хлопці, дівчата в українському вбранні з бубликами, з цибулею, часником, перцем, яблуками у кошиках. Баба Яга лякається і втікає)

 

(На передньому плані молодиця і поряд з нею її чоловік. Молодиця співає)

Молодиця: (співає, пісня інсценізується, виконують Сокур Анастасія та Сірий Андрій))

Ой там на току, на базарі,

Жінки чоловіків продавали.

Як прийдеться до ладу,

То я й свого поведу,

Та й продам.

 

Із лик мотузок ізв’язала,

Взяла свого милого залигала.

Та й повела на базар

До терниці прив’язала.

 

Як наїхало по купальниць,

Як наїхало торгувальниць.

Стали думать та гадать,

Що за цього мужа треба дати.

 

А за цього мужа треба дати:

Сто рублів золотих,

Та ще й пару коней вороних.

 

Ой стала я й подумала:

З грішми треба носиться,

З кіньми треба возиться,

А мій милий, чорнобривий,

До роботи не лінивий,

Він для мене знадобиться.

 

Дівчина 1: (іде поміж людьми та вигукує) Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна у сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю! Продаю дешево, майже задарма! Купуйте цибулю!

Дівчина 2:(вигукує): Часник! Часник! Як добрий кулак, і зубці дорідні. Купуйте у мене часник – то начините шинку, приготуєте салати і грінки в майонезі! Часник! Купуйте часник!

Дівчина 3:(вигукує) Перець гіркий! Перець червоний! Добра із нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів! Не завадить і м'ясо приперчити. Продаю недорого – два стручки на гривню!

(звучить пісня «А мій милий вареничків просить»- інсценізація пісні, виконують Чуднівець Анна та Бондуровський Денис)

(Виходить дівчина з варениками у макітрі)

Дівчина з варениками:

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Це вареники знаменні,

Як їх родичі – пельмені.

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Білолиці, круглолиці,

Із нашої пшениці.

Їжте, їжте, просим щиро,

Вареники наші з сиром.

Вареники не погані,

Вареники у сметані!

(Дівчина пригощає варениками, до неї підбігає циганка)

Циганка: Красуне чорноброва, красуне білолиця, долю тобі передбачу, щастя нагадаю… Позолоти ручку – женихів тобі нагадаю цілу торбу!

Дівчина: Іди геть від мене, ще грошей не вторгувала, ще як слід не поярмаркувала – не до гадання мені!

Циганка: Та чого ж сваритися, адже ярмарок! Треба веселитися! Ану, музики, грайте!

(Танець «Циганочка»)

 

 

(Дівчата зібралися разом)

Дівчина 4: Дівчата! Урожай зібрали – тепер почнуться весілля. А ви чули, до Уляни Стецько сватів засилатиме!

Дівчата (разом): Та ти що?

( Виходить Стецько, підходить до Уляни)

 

Стецько: Та й патлата! А що у вас варили?

Уляна (Фадєєва Катерина): Нічого!

Стецько: Ну а тепер що?

Уляна: Що?

Стецько: Що?

Уляна: Що?

Стецько: Що?

Уляна: Що, що? Нічого!

Стецько: Брешеш-бо, як нічого! Батько казав, розпитай її про все. А чаорт її зна, про що її розпитувати! Я все позабував.

Уляна: То піди до батька та й розпитай, як позабував!

Стецько: Так він бо добре казав: не іди, каже, від неї, поки про все не домовишся.

Уляна: Нема про що нам з тобою домовлятися.

Стецько: Як нема про що, коли ти вже за мене йдеш.

Уляна: Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

Стецько: А чом не буде?

Уляна: Тим, що я за тебе не піду.

Стецько; А чом не підеш?

Уляна: Тим, що не хочу.

Стецько: Та чом не хочеш?

Уляна: А не хочу тим, що не хочу.

Стецько: Ну, тепер твоя правда. А батько казав, що ти підеш.

Уляна: Не піду.

Стецько: Ну, а батько казав: не потурай їй, пісеньку заспівай, вона й піде.

Уляна: В мене думка не така, щоб пішла я за Стецька. Стецько стидкий, Стецько бридкий, Цур тобі, відчепися, цур тобі, не в’яжися! Ну що, Стецю, чи гарні мої слова?

Стецько: Погані. Який нечистий тебе такого навчив.

Уляна: Та я тобі і кажу, що я не люблю тебе і не піду за тебе.

Стецько: Так себто батько збрехав? Ось тільки скажи, що він бреше, так він такого ляпанця дасть. Я вже пробував. І не треба мен6і твого хотіння – підеш і без нього. А ще батько казав, що ти не брикалась.

Уляна: А чого мені брикатися? Я що, скотина, хай бог милує. А щоб пішла за тебе, так навряд, наше сватання ще вилами по воді писане.

Стецько: Ей! Чи Прісько, чи Домахо, як там тебе. Ось послухай та іди. От якби ти була моєю жінкою та сказала, що не підеш за мене, то я б тобі пику побив. Як мені часом батько бє. А поки що не можна. Батько казав: після весілля можна жінку бить, а поки що не можна. Ну, нічого, я підожду. А поки що ласкою просю. Піди за мене.

Уляна: Ну, що будеш з дурнем товкти. Зостанусь, та буду піддурювати.

Стецько: Оце увечері старостів пришлемо. Чи присилать?

Уляна: Присилай, присилай. Побачиш, якого облизня впіймаєш.

Стецько: А піч колупатимеш?

Уляна: Колупатиму, колупатиму. Отак, усю поковиряю (дівчина наміряється виковиряти очі Стецьку)

Стецько: Бач, яка жартівлива, але мало баньок не виколупала. Навіщо так робити? Га?

Уляна: Бо я тебе шаную, як тую собаку рудую!

 

(Вибігає хлопець з бубликами)

Хлопець: Бублики! Бублики! Купуйте бублики!

( Танець «Бублики»)

(Зустріч двох сусідок на ярмарку)

Сусідка 1:Добрий день, Насте!

Сусідка 2: Доброго здоров’я, Палажко!

Сусідка 1: Чи скоро ти повернешся додому, бо твій кіт засумував за тобою, та й свиня їсти не хоче.

Сусідка 2:

Дорога моя сусідко,

Хоч минає вже пора,

 я в село вернусь не швидко,

Управляйся там сама!

Вибачай мені, Петрівно,

Що затримаюсь. Однак

Я тут стала так потрібна,

Що не вирватись ніяк.

Вдовольнила спершу Віру –

Це племінниця моя.

Увійшла в нову квартиру,

Зразу ж виписалась я.

Та вернутися додому

Теж мені не довелось,

Бо квартиру внучці Тані

Мали дати теж ось-ось.

Тож сімейство терміново

Треба збільшити було.

Приписали в себе знову,

Не пустили у село.

Пробивалась, мов крізь нетрі,

Через паспортні столи.

Та за ці квадратні метри.

 І на мене теж дали.

А тепер я в дядька Гната,

Хоч і дальній родич мій,

Щоб одержать три кімнати,

Приписав мене мерщій.

Ще на черзі на квартиру

І двоюрідний мій брат.

Тож просив мене допіру.

Словом, я тут напрокат!

Отаке мені з ріднею,

Стала всім потрібна вкрай.

Тож за хатою моєю,

За котом і за свинею

Ще з півроку доглядай.

 

Баба Яга: А чого це ви нічого не купуєте, тільки роти пороззявляли і слухаєте, що тут діється? Ану-но хоч загадки відгадайте про те, чим на ярмарку торгують.

• Стоїть півень на току у червонім ковпаку (мак)
• Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла(картопля)
• Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках(капуста)
• Сімсот соколят на одній подушці сплять(соняшник)
• У лісі на горісі червона плахта висить (Калина)

 

(За правильні відповіді дають бублик)

 

(Пісня «А калина не верба», виконує Сокур Анастасія)

 

(Звучить пісня «Мы бродячие артисты», спортивно-хореографічна композиція під цю музику)

 

( Всі артисти виходять на середину майдану)

Дівчина 1:

Час настав ярмаркувати,

Вам бажаєм все продати.

Працювали ви на славу –

Заслужили ви похвалу.

Хлопець1:

Хай завжди на покуті

Сонечком хлібина.

Хай живе у злагоді

Вся ваша родина.

Дівчина 2:

В вікна хай не стукає

Лихо зле з бідою.

А душа не вицвіте –

Буде молодою.

Хлопець 2:

Щоб було довіку вам

В хаті їсти й пити.

Щоб не розучилися

Ви людей любити.

(Звучить пісня « І в нас, і у вас хай буде гаразд…»)