Виховна година:
«День визволення міста Куп’янська
від німецько-фашистських загарбників.»
(Підготувала класний керівник Хабачкова Вікторія Іванівна)
Ліцей№5
м. Куп’янськ
Виховна година:
«День визволення Куп’янська від німецько-фашистських загарбників.»
Мета: ознайомити учнів з подіями на Куп’янщині під час Великої
Вітчизняної війни. Виховувати почуття гордості за свій народ, повагу
до старшого покоління. Дати учням можливість оцінити подвиги та
героїзм земляків. Розвивати почуття патріотизму та відданості своїй
рідній землі, своєму народові.
Обладнання: карта Куп’янська, портрети героїв Куп’янщини, фотографії
рідного міста.
Хід заняття
І. Вчитель: 22 червня 1941 року мирну працю людей перервав віроломний напад фашистської Німеччини. В перші дні війни в Куп’янську обурення і гнів на обличчях людей, натовп добровольців біля військомату. В місті на підприємствах створені винищувальні загони, загони охорони громадського порядку і майна.
Залізничники працювали як фронтовики.
Наближався фронт. 24.10.1941 року радянські війська залишили Харків.6 місяців лінія фронту пролягала за 80 кілометрів від Куп’янська. Куп’янчани працювали в дуже важких прифронтових умовах. Усі підприємства виготовляли продукцію для фронту.Механічні майстерні ремонтували автомашини, танки, виготовляли запасні частини.
На інших підприємствах одяг і взуття для Червоної Армії. Всі зусилля віддавалися, щоб якомога більше зробити для фронту. Цукровий завод – найбільше підприємство було евакуйовано в Середню Азію. Кращі приміщення стали госпіталями.
З жовтня 1941 по червень 1942 у Куп’янську діяли Харківський обком КПУ, який очолював Єпішев О.О., та облвиконком очолюваний Свинаренко П.Г. (загинув під час нальоту ворожої авіації в травні 1942 року). Після кровопролитних боїв під Харковом війська змушені були відступити.
23.06.1942 року для жителів Куп’янська настали чорні дні неволі. Масові розстріли, катування, пограбування, вигнання на каторгу в Німеччину – такими методами фашисти намагались зламати мужність людей. За 7 місяців окупації було розстріляно сотні людей. Після визволення тільки у 8 ямах було виявлено 248 трупів людей розстріляних і закатованих фашистами. Гітлерівці закопували навіть живих людей. Жителі, що проходили поблизу однієї з ям після розстрілу, бачили, як ворушилася земля і чули стогін з могили.
Та не скорилися Куп’янчани ворогові. Різними способами чинили опір, вірячи в перемогу.
1942 рік, 17 річний комсомолець Володимир Куліченко, виконуючи доручення Армії, двічі пробирався в окуповане місто і повертався з цінними відомостями про розташування військових об’єктів ворога. Відважний юнак загинув від фашистської кулі під час третього переходу лінії фронту..
У Куп’янському районі діяло кілька партизанських загонів і диверсійних груп. Бійці партизанського загону Підлипняка І.М. розповсюджували листівки, де повідомляли населення про успішні бої Радянської Армії взимку 1942-1943 років. На території Кіндрашівської сільської ради партизани цього загону пошкодили польовий кабель фашистських військ і розгромили поліцейський загін.
Інша група партизанів під керівництвом Титаренка П.А., влітку 1942 підірвала залізничний міст між станціями Тополі і Дворічна, внаслідок чого сталася аварія німецького військового ешелону. Каральний фашиський загін оточив народних месників. Усі вони загинули в нерівному бою.
Після розгрому Німецьких військ під Сталінградом частини Радянської Армії продовжували наступ. 3 лютого 1943 року визволили Куп’янськ і Куп’янськ-Вузловий. Місто лежало в руїнах. Приміщення учительського інституту, сільськогосподарського технікуму, цукрового та пивного заводів (їх корпуси), механічні майстерні та інші споруди були вщент зруйновані окупантами.
Сума збитків 231 024 тис. карбованців. Тисячі Куп’янчан боролися проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. Сотні з них нагороджені бойовими нагородами, 6 –Герої Радянського Союзу.
Влітку 1942року колишній оператор Куп’янського паровозного депо Печериця А.Я. відважно воював з фашистами на Північному Кавказі.
В одному з боїв бійці гвардії молодшого лейтенанта печериці підбили 4 танки, але ворог продовжував наступати, тоді назустріч 5 танку кинувся Печериця обв’язаний гранатами. Його подвиг вирішив результат бою – фашисти відступили.
Славний шлях від Дніпра до Дністра, а потім до Вісли пройшла відважна дівчина Шкарлетова М.С. – медсестра Куп’янської лікарні. В 1944 році М.Шкарлетова разом з іншими бійцями під вогнем фашистів форсувала річку Віслу. Під час боїв на лівому березі Вісли 1 серпня 1944 року вона винесла більше 40 бійців з поля бою. Відважна дівчина удостоєна звання Героя Радянського Союзу, нагороджена орденами і медалями.
За героїзм і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра, званням Героя Радянського Союзу нагороджені І.І.Сидоренко, командир стрілецького відділення та сапер С.С.Жало. Високого звання Героя Радянського Союзу
удостоєні уродженці Куп’янська М.П.Чалий (посмертно) та Л.Д.Чурилов. у роки війни М.П.Чалий брав участь у багатьох десантних операціях. У липні 1944 року він керував висадкою морського десанту на берег, захоплений ворогом. В цьому бою Чалий загинув смертю хоробрих.
Л.Д.Чурилов пройшов шлях від рядового до генерала. Командував танковим з’єднанням. Високого звання Л.Д.Чурилов удостоєний за вміле командування під час форсування ріки Одер і виявлені при цьому особисту хоробрість і мужність.
6 тисяч жителів відбудовували Куп’янськ.
18.02.1943 почали їздити поїзда.
ІІ. Бесіда з учнями за темою
Вчитель: Як ви вже зрозуміли, кожен житель нашого рідного міста був готовий віддати життя за мирне небо над нашими головами. Кожну сімю зачепила війна своїм чорним крилом. Кожен дім мав втрати або члени родини отримали тяжкі поранення. Які факти з життя ваших родин визнаєте?
ІІІ. Вчитель: Багато віршів, балад, поем було присвячено подвигам під час другої світової війни. Такі вірші пишуться і сьогодні навіть нашими земляками. Хто знає вірші присвячені солдатам, ветеранам, мужності і хоробрості нашого народу.
Учні читають вірші: «Ветеран», «Балада про солдата»
ІV. Підведення підсумків.