Виховний захід (2 клас) " З Україною в серці"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЛІЦЕЙ “УСПІХ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВИХОВНИЙ ЗАХІД  (2 клас)

 

                                          на тему “  З Україною в серці ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

 вчитель початкових класів

Середа Світлана Віталіївна.

 

 

 

 

 

Київ- 2023

Тема : « З Україною в серці»

 

Мета: поглиблювати знання про Батьківщину як землю, на якій ми народилися і      живемо; сприяти усвідомленню приналежності до українського народу, засвоєнню поняття «національність», формувати бажання свідомо спілкуватися українською мовою, читати українські казки, учити цінувати красу рідного слова, виховувати любов та повагу до рідного краю, українського народу, державних символів, мови, звичаїв та традицій.
 

Як ти любиш Україну

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Олесь Лупій

А девіз нашого уроку: «Може, десь земля є краща й вища, а над нею – небо золоте, та мені найкраща та, де вишня, та, де вишня мамина цвіте!»  ( Україна )

 

1. Вступне слово вчителя

Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями  в’ ється-

Все це – Україна. Все це – я і ти!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 (звучить пісня Н. Май «Квітуча Україна»)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

 

м красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

                                                             М. Чернявський

Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну)

  Легенда про Україну

 

Як Бог створив українські землі
Як тільки Господь наш, Сотворитель, поселив на Землі людей, вони одразу почали просити в Бога для себе зручні та вигідні місця для проживання. Не квапились тільки українці. Вони були відпочатку козаками: безпечно мандрували по землі, милувалися красою світу і нікому не заважали. Якось озирнулися і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місцини. Тоді пішли і вони до Господа. Тихенько стали за порогом і чекали, бо  Творець саме тоді був чимось дуже сильно зайнятий. А коли Сотворитель оглянувся і побачив чубатих вояків, то здивувався:

– А чого вам треба, хлопці? – запитав Господь.

– Та землі-материзни хочемо, Боже!

– Буде вам матінка земля. Ідіть та осідайте он на тому клаптику між морями, – показавши пальцем униз.

– Та там уже іспанці, Боже!

– Ага, то біля них і селіться.

– Не можемо, Господи, там французи, а далі німці, ще якихось людей повно.

Подивився Бог згори і переконався, що все вже роздано. А козаки ну дуже йому сподобались – і не хотів Творець залишати їх без земель.

– Гаразд, – сказав Господь. – Віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок. Земля там дуже родюча і пахне медом, вода – як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба пильнувати і боронити. Як будете інаправду такими відважними лицарями, як мені видається, то на тій землі станете господарями, а як ні – то рабами нечестивців.

– Згода. Добре, Господи! Буде так, як кажеш. Благослови в дорогу!

Поблагословив їх Сотворитель і провів до райський воріт. Відтоді орють козаки землю, а зброєю захищають її від усякої нечисті. І назвали свій райський куточок – Україна.

                                       Матеріал взято з сайту <a href="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>

2. Читання віршів учнями

Моя Україна – це пісенька мами…

Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.

Л. Савчук

 

Наша ненька – Україна

Я — зерня, ти — колосочок,
Я — дочка, а ти — синочок,
Я — верба, а ти — калина,
Наша мова — солов’їна!

Я — озерце, а ти — море,
Я — гора, а ти — простори,
Я — лісок, а ти — тополя,
Я — свобода, а ти — воля!

Я — криничка, а ти — сонце,
Я — хатинка, ти — віконце.
Українська ми родина,
Наша ненька — Україна!

К. Бондаренко

Усе моє, все зветься Україна
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Л. Костенко

Приказки та прислів'я про Україну

1. Нема на світі другої України, немає другого Дніпра. 
2. Наша слава – Українська держава. 
3. На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша. 
4. Всюди на світі добре, а вдома найкраще. 
5. Людина без Вітчизни як соловей без пісні. 
6. Людина без рідної землі, як соловей без гнізда. 
7. Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини? 
8. Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти. 
9. Жити – Вітчизні служити. 
10. Без відваги зазнаєш зневаги. 
11. Грудка рідної землі дорожча за золото. 
12. З рідної землі і ворона мила. 
13. Рідна земля – мати, а чужа – мачуха. 
14. Та земля мила, де мати родила. 
15. У чужій сторонці не так світить і сонце. 
16. В чужий край не залітай, щоб крилечка мати. 
17. В чужім краю і солов’ї не цвірінькають. 
18. Де рідний край, там і під ялиною рай. 
19. За рідний край життя віддай. 
20. За рідним краєм і в небі скучно. 
21. За своїм краєм серце болить. 
22. За морем тепліше, та вдома миліше. 
23. За народ і волю віддамо життя і долю. 
24. За рідний край  хоч помирай. 
25. Краще на рідній землі кістьми полягти, ніж на чужій слави досягти. 
26. Нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута. 
27. Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. 
28. У ріднім краю, як у раю. 
29. Кожному мила своя сторона.

30. Добре тому, хто в своєму дому.

 

                          

 

Руханка 1. Мандрівка Україною
Ми мандруєм, ми мандруєм, (покружляти на своєму місці)
Україною крокуєм. (крокування на своєму місці)
Ось побачили Карпати, (розведення рук у сторони)
Як вершину нам дістати? (потягнутися вгору)
Заглядаємо в озерця, (нахили тулуба вправо-вліво)
Не торкнутися нам дна! (торкнутися руками підлоги, ніби зечерпунвши воду)
Так ми довго-довго йшли, (крокування на своєму місці)
І до групи/класу знов прийшли! (присісти-піднятися)
 

Загадки про державні та народні символи України

 

Загадки про Герб
***
Знак держави головний –
всяк його повинен знати.
Воля, слава, сила в нім. –
Тож спробуй відгадати.

***
Символ нашої держави –
це тризуб жовто-яскравий.

Загадки про гімн
***
По радіо звучить щоденно
патріотична пісня,
що возвеличує Вкраїну
і прославля навічно.

***
Коли звучить він – всі встають,
до серця руку прикладають,
і вголос, й подумки співають,
і Україну прославляють.


 

Загадки про прапор України
***
Синьо-жовте полотнище
гордо майорить.
Це – ознака сили й слави
Української держави.

***
Синє небо, жовте жито –
цю святиню знають діти.

Загадки про калину
***
У віночку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.

***
Знають мене луг і води,
І криниці, й огороди,
І дівчина мене знає —
В косу радо заплітає.
Сніг потане — я радію,
Розвиваюсь, зеленію:
В нічку зоряну, весняну
Соловейків колихаю.
Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом.
Осінь холодом повіє —
Я шаріюсь — червонію.
Знають мене луг і води,
І криниці, й огороди,
І дівчина мене знає —
В косу пишну заплітає,
Діти, певне, мене знають,
Швидко загадку вгадають,
Бо нема тої людини,
Щоб не відала… (калини)

***
Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні,
Щоб була краса дівоча, була врода.
Незрівнянно гарна, як наша країна,
Заплітають у віночок оберіг…(калину)

Загадки про вербу
***
Проливала дрібні сльози молода дівиця.
Полоскала довгі коси у чистій водиці.

***
У ній сережки там і тут,
А гілки до свята несуть.

***
Стоїть дівчина над водою
З розплетеною косою.

Загадки про український віночок

***
Ой цвіте на Україні красне літо,
Ой збирають чорноброві в гаю квіти,
В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,
Щоб до танцю вбратись в оберіг – … ( вінок).

 

Гра “ Продовж речення”

 

1. Хліб, сіль їж, а… (правду ріж)

2. Слово не горобець… (вилетить не спіймаєш)

3. Друга легше знайти, ніж… (зберегти)

4.Ранні пташки росу п’ють… (а пізні сльози ллють)

5. Заліз кіт на сало і… (кричить «мало!»)

6. Праця годує а… (лінь марнує)

7. Гостре словечко… (коле сердечко)

8. Хочеш їсти калачі… (не сиди на печі)

Гра “ Робота з кросвордами”

 

Запитання до кросворду:

 

1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (Писанка)

 

2. Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед Пасхою, як засіб від злих сил. (Верба)

 

3. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди. (Калина)

 

4. Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат. (Тополя)

 

5. Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)

 

6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (Рушник)

 

Підсумок уроку .

 

Руханка 3. Карта України

Я тримаю у руці (стискати й розтискати долоні, руки підняті вгору)
Кольорові олівці. (витягнути руки вперед і розкрити долоні)
Хочу я намалювати (хитяння голови вгору-вниз-вгору-вниз)
Кримські гори і Карпати. (розведення рук у сторони)
Степ і пагорби Дніпрові, (потягнутися вгору)
І озера, і діброви, (торкнутися руками підлоги, ніби зечерпунвши воду)
І веселку, і калину, (потягнутися вгору)
Чорне море і Дунай – (торкнутися руками підлоги, ніби зечерпунвши воду)
Все це наша Україна, (покружляти на своєму місці)
Наш чудовий рідний край!(руки в боки, стрибають ні місці).