Виховний захід: "22 січня - День Соборності України"

                                    ДЕНЬ СОБОРНОСТІ

О, Боже єдиний, здійсни мою мрію,

Не діли нашу землю на західну й східну,

Бо всі ми єдині, усі ми – сім’я,

У всіх нас одна батьківщина, одна.

Одна і єдина, як вічна любов,

За неї ще пращури лили свою кров,

За волю, за єдність боролись вони,

Щоб в вільній країні ми з вами росли.

За неї Шевченко ще в Бога благав,

У віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу,

Щоби не проспав України свободу,

Бо звір стоголовий уже не дрімає

І пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати,

Не дай, щоби брат йшов війною на брата,

Прожени той туман, що укутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна, неподільна.

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба –

І більше для щастя нічого не треба.

Ведуча1. Шановні присутні! День 22-го січня 1919 року увійшов до національного календаря, як велике державне свято - День Соборності України.

Ведуча2.  У важкій  боротьбі за національне визволення, утвердження  власної державності наш народ не раз переживав як гіркі,  так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведуча1. Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та  землі України були розрізнені, належали до інших держав:  Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.        

Ведуча2. Саме тому, на площі перед Софією Київською відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. На волелюбному зібранні  було урочисто проголошено об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведуча1. Урочиста лінійка, присвячена Дню Соборності  та Свободи України, оголошується відкритою.

Ведуча2. Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі,

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Ведуча1. Це клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Звучить Гімн України).

Ведуча2. Соборність – це символ боротьби за волю, порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча1. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча2. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння.

УЧНІ

1.Я — українець. Є у мене право

на рідну мову та свою державу,

на гордий прапор золотисто-синій,

на щастя жити у такій країні.

2.Я — українець. Право знати маю

про тих, кого героями вважаю,

що людство рятували від руїни, —

синів і дочок, гідних України.

3.Я — українець. Хочу право мати

завжди усе, що думаю, казати,

на незалежну та міцну державу,

на все, що гарантовано по праву.

4.Я — українець. І моє це право

любити землю горду й величаву,

та дух свободи набирати в груди.

Я — українець. Був ним, є, і буду!

Ведуча 1. Події, що нині відбуваються в нашій державі, не залишають байдужими жодного з нас, викликають тривогу і занепокоєння. Під загрозою опинилася територіальна цілісність, незалежність нашої держави, мир і спокій на нашій землі.

В Україні триває неоголошена війна. Сьогодні уже чимало українських сімей відчули жахливі наслідки війни, втративши своїх рідних і близьких.

Ведуча 2 Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча 1: Схилімо наші голови перед світлою пам’яттю.

Ведуча 2: Прошу хвилиною мовчання вшанувати їх пам'ять.

Хвилина мовчання

Ведуча 1

Єднаймося  в лиху годину,

Бо наша сила в єдності святій,

Згадаймо всі про неньку-Україну,

Про те, що всі ми земляки-одна родина в ній.

Ведуча 2.

Нехай же від Дону до сивих Карпат

Живе нероздільна родина,

Без рабства, без панства, насильства і грат,

Вільна, незалежна Вкраїна!

Ніщо нас не спинить, лунає наш клич,

Хай буде Вкраїна Соборна навік,

Велика і вільна Соборна, міцна,

У світі поважна, для нас дорога!

Ведуча 1 День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності.

Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної держави

Ведуча 2. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведуча 1. Моя Україна- приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла і йде в нинішній ситуації крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі.

Ведуча 2. Ще раз вітаємо всіх присутніх зі святом, сердечно бажаємо вам  міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України

Ведуча 1. Дякуємо за увагу!