Виховний захід до річниці Революції Гідності

 

Вступне слово викладача

Історія нашого народу є постійною боротьбою за свободу, самовизначення. Тільки за останніх 100 років українці боролись за це право під час Національно-демократичної революції (1917-1921 р.), в тоталітарному СРСР, після проголошення незалежності( події Помаранчевої революції та Революції Гідності, війна на Сході України)

 І Ведучий: До незалежності ми йшли складним, довгим та тернистим шляхом,  дорого за неї заплатили.

           Студентка зачитує вірш Б.Д. Грінченка «Наша доля»

                           Наша доля

Ні, не радість в житті нам судилось усім,

Ми не щастям на світі впивались, -

Нас вітало життя тільки горем тяжким,

І ми з мукою, з горем збратались.

Тільки й знаємо ми, що стояти в борні,

Тільки й чуєм прокльон та ридання.

Не засяють вже нам ясно іншії дні.

Нам на щастя нема сподівання.

Але ж в серці у нас невмируща одна

Не згасає надія ніколи:

Не мине без пуття наша мука страшна,

Наша праця під гнітом неволі.

На могилах у тих, хто в борні полягли,

Собі щастя збудують онуки

І промовляють: вони не даремне жили, -

Здобули-бо нам волю їх муки…

 ІІ Ведучий: В 1917 році припинила існувати Російська імперія, в 1918 році Австро-Угорська, в Україні починається Національно-демократична революція. В січні 1918 року 4 Універсалом було проголошено незалежність УНР, але не судилось Україні її втримати.                     

                Студент зачитує вірш Б.Д.Грінченка  «Україна»

                    Заквітчали безщасну терновим вінком,

                    Закували в тяжкі кайдани

                    І в темницю її під залізним замком

                    Заховали од світу вони.

                    І з темниці тії лине пісня смутна, -

                   У їй горе і мука тяжка…

                  Чи ви чуєте, браття кохані, вона

                  Вас до бою ізнов заклика!

І Ведучий: Далі починається радянська доба. СРСР проіснував майже 70 років. За цей час мільйони українців пройшли репресії, концтабори, голодомори, винищувалась українська мова, культура. Заперечувалось право нації на існування.

 Студентка зачитує вірш Вадима Крищенка про голодомор 1932-1933 р.р. в Україні

                         Пекельні цифри і слова

                       У серце б’ють, неначе молот,

                       Немов прокляття ожива,

                       Роки ті чорні, голод…голод

                      У люті сталінській страшній

                     Тінь смерті шастала по стінах

                      …мільйонів. Боже мій !

                     Недолічилась Україна.

                     В історії ж пером швидким

                     Писались гімни і хорали,

                    А ці пекучі сторінки

                     З історії повикидали.

                     В руках, що виростили хліб,

                     Не залишили і зернини.

                     Ні, рід наш в горі не осліп,

                     Ти все згадаєш, Україно!

                      Згадай усе ти, щоб воздать

                      Близьким і дальнім людоморам.

                      Хоч радість  легше пам’ятать,

                      Та треба пам’ятать і горе.

І Ведучий  24 серпня 1991 року на позачерговій сесії  Верховної Ради Української РСР було прийнято Акт проголошення незалежності України.

ІІ Ведучий. Здається, споконвічна мрія здійснилась, але боротьба за справжню незалежність триває і зараз. Прикладом є події Революції Гідності.

І Ведучий  21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також рішення Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. було призупинено.

ІІ Ведучий:  Здавалось протести стали не потрібними , але частина учасників не підкорилася і продовжила акції на підтримку євроінтеграції.

В ніч з 29 на 30 листопада для розгону в Києві Євромайдану влада застосувала силу.

І Ведучий У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві В. В. Коряк віддав наказ на силовий розгін Євромайдану в Києві. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту». Людей було жорстоко побито. Приводом для розгону стало встановлення новорічної ялинки.(Відео побиття молоді)

ІІ Ведучий:  Після  побиття студентів  на Михайлівській площі, де перебувала частина побитих з Майдану Незалежності протестувальників, зібрались тисячі киян та гостей столиці. Вдень на Михайлівській площі виник стихійний мітинг. Ці події отримали назву «Єврореволюція».                                         

 Студент зачитує вірш Б.Д.Грінченка  «Тепер!»

         Не тоді нам у полі до бою ставать,

         Як вже сонце і сяє, і гріє,

         І як співи пташині в повітрі летять,

        Усміхаються дні золотії

        Не тоді! Не тоді! Як лютують вітри

        І скрізь ніч, всюди хмари похмурі, -

       Ти тоді уставай, свою зброю бери

        І борись серед темряви й бурі!...

І Ведучий  1 грудня 2013 року  на площі та вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників.

Студент зачитує вірш Б.Д. Грінченка «Приходить час»

Приходить час, приходить час, -

Сказати кожен мусить з нас,

Чи він народу вірний син,

Чи тільки раб похилий він,

Чи раб похилий чи боєць –

Хай кожен скаже навпростець!

І де він стане: чи до тих ,

Що в путах сковані гидких,

Народ і край свій продають

Панам, що кров із його п’ють, -

А чи до сміливих борців,

Що серед бур, похмурих днів

За рідний, за нарід свій,

За волю-долю йдуть у бій?

Приходить час,зайнявся світ

І вільним душам   шле привіт:

Озвіться всі , хто є навкруг:

Хто ниций раб, хто волі друг?

ІІ Ведучий:  Протестувальники збирались мирно. Поштовхом до виходу протистояння за мирні межі стало ухвалення Верховною Радою України «диктаторських законів», що відбулося 16 січня 2014 року.

 Студент зачитує вірш Б.Д. Грінченка   « До праці»

Праця єдина з неволі нас вирве.

Нумо до праці, брати!

Годі лякатись! За діло святеє

Сміливо будемо йти!

Праця єдина нам шлях уторує,

Довгий той шлях і важкий,

Що аж до щастя і волі прямує

Нумо до праці мерщій!

Праця не згине між людьми даремне:

Сонце засвітить колись,

Дякою нас тоді люди згадають.

Нум же! До праці берись!...

 

                                         І Ведучий

 Прихильники діючої влади використовували злочинні, антигуманні методи по відношенню до євромайданівців, зокрема, роздягання на морозі (Михайло Гаврилюк), викрадення (Ігор Луценко, Дмитро Булатов) і навіть вбивства (Юрій Вербицький). Від куль снайпера загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. (відео з Сергієм Нігояном,  який зачитує вірш Шевченка).

 

Студент зачитує вірш Б. Грінченка  «Боязким»

Проти насильства гидкого?

Жалко вам теплої хати,

Жалко життя затишного?

З матір’ю, з сином, з коханим

Вам розлучитися шкода?

Ви живете сподівання:

Прийде без того свобода?

Ні, хто розбити кайдани

Вміє своєю рукою, -

Той тільки вільним і стане:

Воля живе боротьбою!

Хто ж сього серцем не чує,

В кого нема на це сили, -

Той у неволі звікує,

Буде рабом до могили

І Ведучий 20 лютого2014 року загинуло більш ніж пів сотні повстанців. Згодом ці події увійшли під назвою «кривавий четвер». Мільйони українців спостерігали під час прямої трансляції по телебаченню  злочинні дії влади. Пісня «Пливе кача» (хвилина мовчання).

І Ведучий: Біда не ходить одна. Не встигла Україна оговтатись від розстрілів на Майдані, як нова біда.

 ІІ Ведучий: Березень-анексія Криму, починається війна на Сході України.

Студент зачитує вірш Ореста Дзвінки про війну на Сході України

Прорізавсь голос чийсь сердитий,
В тумані тишу роздира:
То знов привезли дітей убитих
Зі сходу — з міста і з села.
Тож будуть сльози і ридання
Коханих, бідних матерів,
Бо знову свіже поховання
Їх любих, рідних їх синів

Чи довго будемо страждати
Та проливатимемо кров,
За рідну землю воювати,
Бо ворог лізе знов і знов?
В нас військо бідне, майже голе,
Бронежилетів, касок в них нема.
Та битись з ворогом готові —
Болить за Україну в них душа.

                                 Слово викладача

Шановні студенти, ми маємо пам’ятати нашу історію, пам’ятати тих людей, завдяки яким Україна стала і продовжує бути незалежною та демократичною державою. Пам’ятайте, що ця боротьба продовжується. Воля живе боротьбою!

 

Звучить пісня про Україну