Виховний захід "День хустки"

День української хустки. Символ жіночності, любові й українських традицій Виконала: Трофимюк Вікторія Укр-62МО

Свято, що береже наші традиції. День хустки символізує об’єднання жіночих поколінь, передавання хустки від матері до доньки як цінності, плекання українських традицій та звичаїв. У давнину хустка символізувала оберіг та була обов’язковою для носіння заміжніми жінками.

Для жіноцтва день української хустки, чудова можливість, відкривши бабусину скриню, відчути себе в тренді, зробивши фото чи одягнувши традиційний український оберіг. Для багатьох, українська хустка не тільки частина національного одягу, а й ще спогад про бабусю, чи маму. Хустка об’єднувала жіночі покоління та передавалася як родинна цінність і реліквія від матері до доньки. Втім, не варто сприймати українське вбрання, як щось з минулого.

Вперше свято відзначили у 2019 році 7 грудня. Саме в цей день мільйони жінок зі всього світу опублікували світлини з Хустками.

У межах відзначення проводяться флешмоби «Зроби фото/відео з хусткою», для дівчат та жінок влаштуються майстер-класи та навчання, як правильно в'язати хустку.

День Української Хустки почали відзначати з ініціативи вінничанки Людмили Станіславенко. Ініціативу підтримали громадські діячі, актори та успішні жінки з України та усього світу. У 2019 році свято відзначили в Іспанії. Канаді, США, Казахстані, Йорданії, Латвії, Індії та Португалії. Цього ж року Людмила Станіславенко ініціювала проведення Дня Української Хустки на державному рівні.

У 2020 з нагоди свята українки в різних країнах світу також брали участь у флешмобі «Зроби фото\відео з хусткою». Саме у 2020 році, під час відзначення Дня Української Хустки, було встановлено національний рекорд — найбільша кількість жінок в українських хустках, фото яких викладено в соціальних мережах.

Українська хустка — це символ жіночності, материнства, вірності та любові. Її дарували на весілля, сватання, обжинкові свята, як знак поваги й добрих побажань. Кожен колір і візерунок мав свій сенс: �� червоний — любов і життя; �� зелений — молодість і надія; ⚪ білий — чистота душі.

З давніх-давен українська хустка була наділена якоюсь магічною силою та вважалась оберегом. Це був обов’язквий атрибут на кожному українському весіллі. Впродовж усього святкування руки молодят мали бути покриті хустками, аби ніяка нечисть не проникла у їхню сім’ю. А під кінець весілля їхні хустини зв’язували докупи і з весільним вбранням складали до скрині та зберігали як сімейний оберіг.

Крім цього, донині зберігається звичай «покривання молодої»: він означає, що дівчина стає заміжньою жінкою та господинею в хаті і більше ніколи не буде ходити на вечорниці. Заміжня жінка відтак не повинна була з’являтись на людях з непокритою головою. Адже вийти в люди без головного убору для заміжньої жінки вважалось непристойністю. Звідси й пішов відомий вираз «опростоволоситись».

Цікаві факти про українську хустку: - Хустина супроводжувала людину протягом усього її життя. Вона як берегиня роду була з нею від самого народження і до останнього подиху. Застосування хустки в домашньому побуті було досить різноманітним.

Хустину використовували: - коли в родині народжувалась дитина, а також під час обряду хрещення немовля; - коли юнак ішов до війська: на проводах мати обов’язково пов’язувала йому хустину, яка мала вберегти сина від усього лихого; - коли до молодої дівчини приходив свататись парубок: вона, на знак своєї згоди, також виносила йому хустину.

Хустка може чимало розповісти про свою господиню: дівчина вона чи заміжня жінка, ходить вона у веселощах чи горі, зібралась до роботи чи до свята. В українських жінок були святкові хустини, в яких вони ходили до церкви, і буденні, які вони одягали, коли порались по господарству.

Молоді жінки переважно носили хустини світлих кольорів, на жінках старшого віку можна було побачити лише темні, а вдови завжди одягали тільки хустки чорного кольору. Крім того, хустини були різного розміру: маленькі (повсякденні), які жінки пов’язували лише на голову, і великі, які одягали на голову і обв’язували навколо грудей, щоб було тепліше в холодну пору року.

Вишивалися хустки шовковими нитками і лише вручну. Найбільше використовували червоний, синій, зелений та жовтий кольори. Орнамент на хустинах був здебільшого геометричний, а хустки з квітковим орнаментом (квітами рожі, волошок та гвоздик) з’явились аж у 18 столітті. А от українські хустини з зображенням птахів можна зустріти вкрай рідко.

Як бачите, українська хустка ― це не лише головний убір жінки, але й важлива сімейна реліквія, яку передавали з покоління в покоління. Це давній символ жіночої душі, кохання та вірності. Ось чому Всесвітній день української хустки – це не просто ще одне свято в календарі, а важливий внесок у збереження та популяризацію нашого національного надбання.

Є хусток багато в мене: Синя, біла та зелена, В ружах квітних і узорах. Дивовижних, наче зорі; Ще - червона і жовтенька, Ті лишила мамі ненька. Закладаю їх на плечі, Одягаю при хуртечі. Не носити просто гріх, Бо хустина – оберіг, Тепла згадка про родину І про Неньку Україну, Що в душі навік єдина, Як і мова солов’їна. Хоч світлини випадкові – Хустку я ношу з любові!

День української хустки — це не просто свято. Це шанування жіночої краси, мудрості й духовної сили українського народу. Нехай цей день нагадує нам про наші корені й єдність поколінь!

Одягнеш хустину і ти - справжня жінка, Бо ти з України і ти - українка . А наша хустина - жіноча прикраса Із роду до роду , не втрачена часом .

Література: 1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%85%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8#cite_note-1 2. https://vseosvita.ua/blogs/7-hrudnia-vsesvitnii-den-ukrainskoi-khustky-iak-vshanovuiut-nash-natsionalnyi-oberih-48203.html 3. https://naurok.com.ua/prezentaciya-vsesvitniy-den-ukra-nsko-hustki-370435.html 4. https://naurok.com.ua/den-ukra-nsko-hustki-svyato-scho-berezhe-nashi-tradici-378943.html