Виховний захід "День іменинника. Політ до зірок"

День іменинника

«Політ до зірок»

(5клас)

(Вовщук Л. В.; Бабій С. Л.)

Мета: виховання творчих здібностей, умінь і навиків колективної творчої діяльності; згуртування класного колективу; створення в класі комфортного психологічного клімату, розвивати художній смак.

Корекційна мета: конкретизація понять «сузір’я», «гороскоп», що означає  ім’я дітей, риси характеру, рослини і дерева, удосконалювати уміння декламувати, виступати перед аудиторією.  

Обладнання:  комп’ютер, мультимедійна система, зірочки, ракета,  декорації.

Класний керівник: Добрий день, шановна родино!

Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це сходинка до нашого зближення, до родинного єднання. Адже іменини – це свято, на яке запрошуються найближчі, найдорожчі люди.

П`ятикласники – це діти молодшого підліткового віку. Саме в цей час відбувається інтенсивне формування особистості, значне зростання моральних та інтелектуальних сил, розпочинається перехід від дитинства до юності. І ще в клас прийшли діти, які навчалися в різних колективах. А зараз влилися у нашу сім`ю і будуть з нами до закінчення школи. Тому цей рік – це рік народження п’ятого класу. А тепер ближче познайомимося з іменинниками-зірочками нашого класу, які засяяли 11-12 років тому.

Ведуча: Сьогодні особливе свято. День, коли увесь Всесвіт затихає в очікуванні народження нових зірочок. Так було десять - одинадцять років тому, коли на світ з’явилися наші іменинники. Своєю появою вони запалили цілі галактики. І ось сьогодні ці нові світи чекають на гостей, на щирих друзів, які принесуть букети привітань, посмішок і оплесків. Бо зараз найяскравіші зірочки – це наші іменинники! І я пропоную навідатися до них у гості… Але ж вони так далеко! Мабуть, потрібен космічний корабель… Де ж нам його взяти?.. О! Чекайте! Сьогодні ж особливий день! Коли усі мрії збуваються!

 Давайте зараз усі разом заплющимо очі і уявимо собі наш зореліт… Я впевнена, що він обов’язково з’явиться!

Поки діти уявляють, учитель завантажує DVD-диск з візуалізацією космічної подорожі.

«Спейс» - космічна мелодія

Ведучий: Усі уявили? Розплющуємо очі… А ось і перший подарунок!

На екрані  з’являється зображення космічної ракети

  Справжнісінький казковий космічний шатл!  У якого поки що немає назви… А якщо ми йому не дамо ім’я, він не буде нас слухатися. Тож давайте дружно придумаємо йому красиве ім’я. Тільки треба пам’ятати: як корабель назвеш, так він і полетить!

Придумуємо назву корабля

Ведуча:А  тепер уявляємо, що ми усі – астронавти. Сядемо зручніше, щоб під час старту не впасти. Заплющуємо очі і…Ми опинилися в зоряному небі. Під нами Земля, а попереду - наші зірочки. Вночі на небі засвічуються мільйони зірок. Але у кожної людини є своя зірочка, яка засвічується у день та хвилину її народження. Почнемо нашу мандрівку із зірочок тих дітей, які народилися взимку.

(звучить пісня «Зіронька» О.  Пономарьов)

(Зоряне небо. Cузір`я  «Козерога»)

Ведучий: З 23 грудня по 20 січня народилися діти під знаком Козерога.   А ось і господині яскравих зірочок. Це Марія Воробець, Соломія Андрушків. Засяяли вони 1 січня і 26 грудня.  Зустрічаймо їх.

(Прикріплюють зірку з іменем на зоряному небі)

 Козеріг – миле, розумне,ідеальне створіння. Вони наполегливі та виконавчі. Батькам таких дітей сюрпризи гарантовані – ніхто не змусить їх робити те, що вони не хочуть. Навчаються добре, стараються, але повільні, що може створювати проблеми у навчанні, проявляють інтерес до музики, малювання. Найвитриваліші серед знаків зодіаку. Вони серйозні та працездатні, завжди досягають своєї мети, прораховують своє життя «на два ходи вперед».   Стримані, горді, розсудливі. Одна проблема – їх необхідно навчати відпочивати і розслаблятися. Проте Козерогу завжди бракує лагідності. Він цінує гроші, матеріальні цінності, звертає увагу на зовнішність та дотепність. Життєвий шлях сповнений турбот та праці. Можуть бути будівельниками, архітекторами, математиками, філософами.

Колір – індиговий, рослина – чортополох, дерево – терен.

Ведуча:

 Соломія – давньоєврейське ім`я, що означає – мир

Ведучий: Давайте попрощаємося з цими чудовими зірочками, адже час вирушати далі, до сузір’я Водолія. Тут багато наших зірочок спалахнуло одночасно. Від душі вітаємо їх зі святом. Це  Юра Бойко, Василь Дубляник, Максим Трубач, Вікторія Мончак. Появилася на небі зірка Василя – 4 лютого, Вікторії - 14 , Максима – 10 , Юрія – 18 лютого.

(Діти виходять, прикріплюють зірочки)

 Під цим сузір’ям народилися учні з 21 січня по 20 лютого. Усі маленькі Водолії – це бунтарі, які бажають усе зробити по-своєму. Їм слід надавати певну свободу в діях: бігати, копатися в пісочниці, самостійно вибирати гардероб. Вони дуже кмітливі, швидко схоплюють інформацію, часто випереджають у розвитку своїх однолітків. Їм притаманна невгамовна фантазія, творче начало. Вони багаті на видумки, веселуни, деколи мрійники та самітники, завжди фантазери та винахідники. Водолій знає собі ціну, і він – вірний друг. Вони здатні логічно мислити, охоче беруться за нову справу. Водолії дуже добре знають і розуміють людей.

Водолій - учень нагадує Алісу, нетрадиційно дивиться на речі, може знайти свій розв`язок задачі, рівняння, нестандартний зміст у творі. Вибирає творчі спеціальності.

Можуть бути прекрасними акторами, педагогами, дизайнерами, психологами, ведучими телебачення. Їх колір - фіолетовий, рослина - полин , дерево - сосна . А зараз послухаємо легенду про сосну.         

Учень:

СОСНОВИЙ ЛІС

У давнину жив на Поділлі молодий пан. Він дуже знущався із навко­лишніх селян, які жили поруч з його фортецею. Кожної весни пан забирав до себе у фортецю найкращу дівчину. Була вона в нього до наступної весни, а тоді виганяв її. Та не можна було вже впізнати в ній дівчину-красуню. На­віть сліду не залишалось від колишньої вроди. Ходила вона, як тінь, по се­лі, а з часом десь зникала.

І знову прийшла весна. Припала панові до вподоби ще одна дівчина. Зве­лів він своїм слугам схопити її. Та не вийшло. Любив цю дівчину найсильніший і найвродливіший парубок у селі. І він вирішив не віддати панові свою дівчину. Заховався з дівчиною у маленьку хатину. Але слуги панські і тут їх знайшли. Стали вони двері вибивати. Парубок схопив дрючок і почав бити нападників. У цій бійці допомагала йому і дівчина. Нарешті парубок приго­ломшив останнього слугу. Взяли закохані з собою грудку рідної землі і по­чали тікати світ за очі. Скоро про це дізнався злий пан. Як шуліка, кинувся він доганяти дівчину. Ось-ось наздожене. А парубок із дівчиною бігли сте­пом, який поріс кущами. У дівчини були довгі коси, що спускалися з її го­лови аж до п'ят. А тепер коси їй заважали. Вони весь час замотувалися за кущі, і хлопець довгенько їх розплутував.

А пан все ближче і ближче. Вже чути, як кричать його слуги від радості, що їм вдасться схопити красуню для свого пана. Не витримала далі дівчина. Попросила хлопця, щоб відтяв її коси. Зосталися лежати на землі дві чорні коси. А пан зі слугами вже зовсім близько. Підняла дівчина дві коси і стала благати землю:

- Земле, матінко, візьми в дарунок від мене мою красу, мої коси. А за це врятуй мене і мого судженого від пана лютого.

Розкрила земля свої очі й побачила і дівчину, і її судженого, і пана лю­того. Застогнала земля у люті:

- Не бачити тобі, пане, дівчини!

І сталося диво. Підкинула земля коси дівоцькі догори. Підхопив їх ві­тер, розвіяв. І виріс з цих кіс ліс сосновий. Злякалися втікачі, але там, де во­ни стояли, лишилася галявина, через яку потекла річечка. А навкруги сос­ни віковічні, ніби воїни, стали на захист втікачів. Тут і оселилися закохані, зажили в любові та злагоді. На тому місці згодом розрослося невеличке по­селення, яке називають Сосни.

А пан зі своїми слугами провалився під землю.

Ведуча: Що означають імена наших зірочок?

Ім`я Юрій грецьке, те саме, що Георгій, означає хлібороб, плугатар. Можна кликати Юрчик, Юрась, Юрасик, Юраш.

Вікторія – латинське ім`я. Viktoria – перемога. Пестливі імена – Віта, Вітуся, Віка, Віточка, Вікуся.

    Максим – від латинського maximus – найбільший. Максимко, Макс, Максимонько – часто зустрічаються .

Василь – ім`я грецьке. Походить від basules – цар. Часто кличуть Василько, Вася, Васюта, Василечко, Васюта.

Чому місяць лютий так називається?

Учень:

ЧОМУ МІСЯЦЬ НАЗИВАЄТЬСЯ "ЛЮТИЙ"

Десь-то на весіллі чи на хрестинах був Февраль, підпив чимало, як і всі, вихвалявся своєю силою, а далі гукнув, зціпивши кулаки, і скрипнув зубами:

- Якби я родився тоді, як Январ, так я б бикові-третякові зірвав би роги, а дівці-красуні приморозив би коромисло до плечей.

Усі гості послухали та й кажуть:

- Ну й лютий...

От з того часу й називають його люди Лютим.

Ведучий: А зараз надамо слово зимовим  іменинникам.

Учень:

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

У вирій на зиму літає?-

В неньки спитала дитина.

• Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати,-

Ще зосталась пташина маленька.

• Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?

• Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної,

Жде,що знову скоро прилине весна.

(Л. Українка)

Учень:

Нічка – новорічка.

Гарна нічка – новорічка

Найчудовіша в зимі.

Новорічка – чарівничка…

Поміркуйте – но самі:

На ялинках ця чаклунка

Скрізь запалює зірки

І найкращі подарунки

Нам кладе під подушки.

О дванадцятій годині

Похитнеться стрілка – скік!

І ми всі за мить єдину

Підростем на цілий рік

 Ведуча: Зірочки  тут не лише веселі, а й кмітливі. Вони щиро раді гостям і на нашу честь підготували особливу розвагу… За традицією, ми маємо довести, що гідні бути Їх гостями.  Отже, задачі для веселих і кмітливих! Слухайте уважно, бо вони непрості.

Розв’язуємо «хитрі» задачі

1. У бабусі жили онук Федір, собака Рябко і кіт Мурчик. Скільки онуків жило у бабусі ? (Один – онук Федір)

2. На ялинці чотири великі гілки, на кожній по три маленькі гілочки, на кожній маленькій гілочці висить по два яблучка. Скільки всього яблук і чому?

(Жодного, тому що на ялинці не ростуть яблука)

3.У школу йшло 10 хлопчиків, а назустріч їм 7 хлопчиків. Скільки всього дітей йшло до школи?   (10)

 іменинникам.

 Ведучий: Я пропоную перевірити чи знаєте ви чарівні слова.

Доповніть прислів'я:

Перший крок до добра — це не робити... (зла).

Зазеленіє старий пень, коли почує:... («Добрий день»).

Розтане навіть льоду глиба від слова теплого... («спасибі»).

Розтопить серце всякого сердечне слово... («дякую»).

Ведуча:Хто це стукає у двері наші?

               Що за гомін у дворі?

 Це прийшли до нас у гості

               Наші юні поштарі.

(заходять хлопчик і дівчинка, вітають іменинників листівками і подарунками)

(Пісня для зимових іменинників)

Ведучий:

Ну як? Сподобалося вам у гостях у зимових іменинників? От і добре. Та погляньте у ілюмінатори… Я вже бачу нашу наступну зупинку – сузір’я Риби. Сонце перебуває у ньому на межі з19 лютого -20 березня, тобто між зимою та весною. Народилися та засвітилися на небі зірочки - (прикріплюють на небі зірки )

Риби – усі за вдачею дуже емоційні та вразливі. Їх слід оточити ласкою і турботою, щоб вони почувалися захищеними. Ще маленькими люблять купатися у ванні, басейні.

Це тихі, миролюбні та доброзичливі діти. Вони багато мріють, часто плутають фантазії з дійсністю. Вони люблять ігри з водою, чарівні казки з дивами. Вчаться Риби легко, але їм ніколи не вистачає впевненості у собі. Зовсім «нематематичні», літають в хмарах на уроках, пишуть власні казки. Їх важко привчити до порядку й режиму. Але якщо підійти з терпінням, то рибка стане організованою. Учні допитливі, інколи захоплюються одним предметом, забуваючи за інші. Не люблять позакласної діяльності, «відпливаючи» потихенько від секцій, гуртків.

Можуть бути педагогами, дослідниками, будувати кораблі, лікарями. Їхній колір - малиновий, дерево - береза, рослина - мак.

Пропонуємо вашій увазі легенду про мак.

Учень:

ДОЛИНА ЧЕРВОНИХ МАКІВ

За селом Шилами колись буяв розлогий степ. Щоранку вівчар піснею звеселяв і радував степ. Цей голос пісні кликав кохану дівчину вівчаря. Во­на крадькома від злого батька приносила вівчареві їжу. Була щасливою у пестощах і розмовах з хлопцем. Одного дня не прийшла вівчарева наречена. Не прийшла вона і завтра, не прийшла і післязавтра. Засумував хлопець, грав-вигравав, виспівував свої співаночки, викликав свою кохану. А її все не було. Запитав вівчар у степу, чому не приходить кохана. Та той лиш тяжко зітхнув і похилив трави. Запи­тав він у сонечка, а воно пустило ненароком світлий промінець і сховалося за хмару. Вівці теж збились до купки. Сумно у степу, сум важкий ліг на душу хлопця. Довго ходив вівчар, знову виспівував, йшов і йшов, а степ тихо від­хиляв трави. Сонечко вигляне і сховається, вигляне і сховається.

Його кохану покарав лихий батько, багач. Заборонив їй ходити у степ. І затужила вона. Просять їсти - не йде. Плакала, тужила, а пісня коханого ще більше краяла серце. Востаннє просила липі, щоб поховали її у розлогому сте­пу серед запашних трав. Очі карі були вже безводні, бо висохли з горя. Уже сліз і не було. Та й померла у журбі із словами кохання на устах. Припав вів­чар до неї, поцілував, взяв на руки і поніс по тих місцях, де кохалися вони. А зранене серце стікало кров'ю. Кожен кривавий слід палав за ним вогняними барвами. Зачервоніло скрізь по долині... І зросли по тих слідах червоні маки. Там, де колись був розлогий степ, тепер Долина червоних маків.

Ведуча: Давайте, послухаємо, що означають імена зірочок.

    Ведучий: Час вирушати далі,  до сузір’я  - Овен. Це діти, які народилися в період з21 березня по 20 квітня. Зустрічаймо наших зірок – іменинників. Це – Гладій Марія та Горват Крістіан, які засяяли 8 та 17 квітня.

(прикріплюють зірки)

Що це вибух бомби чи стихійне лихо? Та ні, це овен зайшов до класу. Наставники часто шкодують,що не мають лишніх очей, щоб встежити за цими  «батарейками».

Це страшні  непосидьки,обожнюють рухливі ігри. Їм необхідно віддавати частину енергії, тому заохочуйте  займатися спортом, бігати по парку. Кімната повинна бути у них в яскравих тонах, щоб почували себе тут комфортно. Вони прагнуть робити  все самостійно, слід дозволяти і контролювати їх. Сенс їх життя – робота. Борються за  свободу, відстоюють свою думку. Після школи часто вступають до військових, спортивних, акторських навчальних закладів, обирають професії педагога, педіатра.

Їх колір – червоний, рослина – герань, дерево – терен.

          Ведуча:  Ім`я Марія – давньоєврейське, означає – кохана, бажана. Пестливі імена – Марічка, Марійка, Маруся, Машенька, Марієчка. Марія – мати Ісуса Христа, тому ми вимовляємо його з пошаною, часто звертаємося до нього у своїх молитвах.

        Ведучий: Наш корабель продовжує шлях у небесних просторах і ми в сузір’ї  Тільця.

Тут сяють зірочки , які народилися з 21 квітня по 20 травня.

   (виходять іменинники, зірки )

Тілець – дуже уперте створіння. Важко пристосовується до змін у житті. Дуже любить комфорт, тварин. Тому дуже часто тягнуть додому кота чи цуценя. У навчанні старанні, слухняні. Тільці – улюбленці вчителів, старости класів. Єдине, що може їх вивести з рівноваги – це вимога швидкого виконання завдання. Якщо його весь час підганяти, то врівноважений Тілець перетвориться на розлюченого бика. Пам’ятають образи, які надовго залишають слід. Професії – економісти, агрономи, землевпорядники.

Колір – червоно-оранжевий, рослина - мальва, дерево – мирт.

Місяць травень називається тому, що…

Учень:  

ЧОМУ ТРАВЕНЬ ТРАВИ ЖЕНЕ

Був погожий весняний ранок, коли на землю прийшов новий місяць. Тендітні молоді листочки тріпотіли від легкого подиху вітерцю. Білопелюсткові ромашки, фіолетові дзвоники, золотаві жовтці привітно кивали моло­дому місяцю яскравими голівками.

А він з'явився веселий та співучий. Як не веселитися, коли так гарно навкруги. Спасибі братові квітню, що землі заквітчав: сади мов білою піною вкрив, поле барвистим килимом вистелив. Як не співати, коли всі навкруги співають: солов'ї і зяблики, дрозди та шпаки; над полем дзвенить пісня жайворонка; у лісі чути голос зозулі.

Ходить хлопчик-місяць, співає та насвистує. І де він не пройде, всі радіють:

- Новий весняний місяць до нас завітав! Раптом побачив він зайчика, що невеселий сидів.

- Чого це ти, стрибайчику, не радий? - питає хлопчик-місяць.

- Травички ж нема, стрибати ніде, - зітхає той, - от якби травичка ско­ріше виросла, я б пострибав...

- А я б засюрчав, - відгукнувся коник, - сховався б у траві та й грав би цілий день на своїй скрипочці.

Аж тут ще телятко до молодого місяця замукало:

- Коли б травичка виросла, мені б мама корова більше молочка давала... А на узліссі бабуся ходить, лікарські рослини шукає: траву-мураву, лю­бисток духмяний, мати-й-мачуху золотаву, барвінок хрещатий.

Усі вони допоможуть старенькій, якщо захворіє...

Бачить хлопчик-місяць — усім трава потрібна: і тваринам, і комахам, і людям. Засукав він рукави і взявся до діла. Труснув хмару-грозовицю, по­лив землю теплим дощем та й почав трави гнати.

- Ростіть, ростіть, буйні та соковиті, зелені та пахучі!

Застрибали з радощів зайченята, засюрчали коники. Мама корова при­несла своєму теляткові з лугу багато молока. Було те молоко цілюще й духмяне, бо віддали йому трави свою силу, ніжність та пахощі. І бабуся назбирала повен кошик лікарських рослин, не страшні тепер хвороби ста­ренькій.

Добре працював молодий місяць, він і землю приготував до сівби, і з сів­бою не забарився, кожному злаку, кожному овочу своє віддав.

Росте, набирає соків і сили озимина. Буяють трави. Кожна зелена стеб­линка струменить соками, кожна билинка чепуриться. Жене, жене трави молодий весняний місяць, тому і травнем зветься.

Ведучий: Слово весняним іменинникам.

Учень:

Ясне сонечко усміхається,

Зима люта вже жахається,

Зима лютая з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

Зеленіють гаї вітами,

Прикрашаються луки квітами.

Ясне сонечко зустрічаємо,

Весну красну ми вітаємо.

Красну весноньку довгожданую,

Любу гостоньку, всім бажаную.

Ведучий: А я вам загадаю весняні загадки.

1. Я найперша зацвітаю

           Синім цвітом серед гаю,

            Відгадайте, що за квітка,

             Бо мене не стане влітку.

                                          (Пролісок)

2.  Які ноги, такий ніс, по болоту ходить скрізь,

Хату на хаті має, жабам рахунок знає.

                                          (Лелека)

3. Як сіробокий кінь заіржав,

То весь світ задрижав.

                                          (Грім)

4. Навесні веселить, влітку холодить,

Восени годує, взимку гріє.       (Дерево)

Ведучий: Надаємо слово поштарям.

(поштарі вітають іменинників)

(пісня «День народження»)

Ведуча: Ми наблизилися до улюбленої пори року – літа. А перехідними зірочками між весною і літом – це зірочки сузір’я Близнюків (21 травня по 21 червня.) Привітаймо їх.

(вихід на середину класу, зірки на небі)

Це – Шуляк Роман, народився 14 червня.

Близнюки мають гострий розум і швидку кмітливість. Їх необхідно завжди чимось займати, одночасно можуть читати і бавитися. Дуже допитливі, люблять задавати запитання. Близнюки – базіки в дитинстві. Відзначаються чарівністю та харизмою, викликають симпатію в оточуючих. У школі не доставляють клопоту, але, підростаючи, стають велелюбними та легковажними. Учень – Близнюк – жахливий сон для вчительки української мови. Він може блискуче написати диктант, маючи посередні знання. Близнюк відчуває мову на рівні інтуїції, має «чуття мови». Майбутні професії – перекладач, філолог, журналіст, комп’ютерні науки.

Колір – оранжевий, рослина – орхідея, дерево – маслина.

Ведучий: Ім`я Роман – латинське, Romanus – римський, римлянин. Пестливо звуть Романко, Ромчик, Рома, Романонько.

Ведуча: Увага, увага, наша ракета у сузір’ї  Рака. Тут сяють 2 наші зірочки - Руслана Гордій, яка народилася 2 липня та Штогрин Павлик -  липня.

(вихід дітей)

Це діти, які народилися з22  червня по 22 липня – милі, ніжні, ранимі створіння. Протягом життя присутній особливий зв'язок з матір`ю. Тому розлука з нею, тим більше у дитинстві, дуже болюча. Щоб заспокоїти раків, досить притулити, погладити по голівці, поцілувати. Вони – домашні діти, пов’язані з сім`єю, дуже добрі створіння. Раків вічно кудись тягне. Це люди настрою. Навчальний процес – «гойдалка» для них або  «американські гірки». Якщо опанував ним сум – навчання складне. Професії – історики, актори, фотографи.

Колір – бурштиновий, рослина – лотос, дерево – горіх.

Ведучий: Послухаймо,що означають імена зірочок

Руслана – від тюркського arslan, Що означає – лев. Пестливо називають Русланонька,Руся.

 Павло – від латинського paulus, що означає малий. Пестливі імена: Павлусь, Павлик, Павлуша, Паша, Павлусь.

Ведуча: Ми у сузір’ї  Лева (23 липня – 23 - серпня).

Це сузір’я особливе .Адже одночасно тут появилися 3 зірки наші: Володя Паньків, Володя Максименков, Олег Сах. Засяяли  яскравим світлом 26 липня – Володя П., 27 – Володя М., Олег – 31 липня.

Просимо вийти зірок.

(Прикріплюють зірки на небі)

Леви – радісні і чарівні. Люблять бути в центрі уваги. Це артисти від природи. Мають хорошу уяву, творчі здібності. Їм слід допомагати розвивати свій талант – ліпити з пластиліну, малювати. Вони рухливі, грайливі, енергійні. У класі – це «перший парубок на селі», часто – лідери, беруть участь у виховних заходах. Для заохочення слід часто хвалити, не люблять писати – не «царська» це справа. Надають перевагу професіям: політик, дизайнер, реклама, де можна максимально самовиразитися.

      Колір – зелено – жовтий, рослина – соняшник, дерево – дуб.

А тепер послухаємо легенду про соняшник.              

  Учень:

Соняшник

Одного разу найменша дочка Сонця спустилася на Землю, щоб викупа­тися у прохолодній морській воді, і загубила на березі свій золотий вінок. Без нього вона не могла повернутися до батька. Шукаючи вінок, дівчина по­бачила під березою вродливого парубка зі своїм віночком.

- Я поверну тобі вінок, якщо залишишся зі мною назавжди, - сказав він.

- Ні, я не можу, - відповіла дочка Сонця, - тут холодні та довгі ночі, а там, на небі, я живу в золотому палаці, там горять діамантові зірки. А що мені можеш дати ти?

Він обійняв наймолодшу дочку Сонця і заговорив до неї словами, солод­шими за мед. Цілував її, просив залишитися з ним на землі, обіцяв кохати її все життя. Говорив красуні, що їй буде з ним ще краще, ніж у Сонця-батька, обіцяв їй, як кажуть, золоті гори...

Красуня згодилася жити на землі, де тьохкають солов'ї, цвіте черемха, іс­нує любов. Даремно Сонце-батько кликав дочку додому. Він сердився, попе­реджав, що на землі її чекає важке життя. Та дочка залишилася з коханим.

Почалося для красуні звичайне буденне життя з нудною роботою, од­номанітними клопотами. Чоловік більше працював, ніж говорив своїй коханій ніжні слова, а іноді зовсім забував за неї. Одного дня каже вона коханому:

- Ти багато працюєш, я мало тебе бачу. Я нудьгую за тобою, а ти, мабуть, вже мене не так любиш...

- Ми, земні люди, по-іншому все відчуваємо, інакше любимо. Ми бачи­мо щастя у любові, що поєднується з радістю у праці, - відповів коханий.

Тоді дочка звернулася до батька:

- Таточку, ясне Сонечко, я так хочу повернутися додому, благаю, забе­ри мене.

- Ні, - сумно відповіло Сонце, - ти надто довго була на Землі, так довго, що твої ноги вросли в неї, наче коріння.

Скропило Сонце дочку своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертається голівкою до сонця. Тому і наз­вали її соняшником. Хоч і живе вона на землі, але тягнеться завжди до сон­ця, до отчого краю.

Ведучий: Ім`я  означає:

Ольга – скандинавське ім’я – Helga- свята. Можна називати Оленька, Олюня, Олечка, Олюся.

Володимир - Дослідники виводять це ім’я від польського, що означає влада і великий. З часом ім’я переосмислилося до володаря світу. Називають Володар, Володя, Вовонька, Ладко, Влодко, Володик.

Ведуча: Слово літнім зіркам.

Учень:

ЧОМУ ЛИПЕНЬ ЛИПНЕМ НАЗВАЛИ

Було тихо й спекотно. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоні­ли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали. Усе було так, як повин­но бути в місяці липні.

От тільки сам липень був чимось незадоволений. Сонце яскраве-преяскраве, небо чисте, безхмарне, а липень хмурився.

- І чого мене так назвали? - думав він. - Незрозуміло. Усі брати-місяці правильно звуться. Січень - снігом січе, травень - трави жене, жовтень -листя фарбує. Чому ж мене липнем назвали? Може, спитати кого-небудь?

Побачив пташку й питає:

- Скажи, будь ласка, як тебе звуть-величають?

Нічого не відповіла пташка, за мухою погналася, кинулась праворуч, кинулась ліворуч, клацнула дзьобом — і немає мухи.

- Мухоловка, - здогадався липень.

Бачить, у лісі, біля берези, гриб росте, ніжка струнка, шапинка темно-брунатна.

"Цікаво, - думає липень, - може, його теж неправильно назвали, дай-но спитаю".

Нічого не відповів гриб, під березою сховався.

- Підберезник, - здогадався липень.

Дивиться він: у тому ж лісі, на низеньких кущиках, ягоди чорніють. Не питаючи, відразу втямив - чорниця визріває.

- Усіх, усіх як треба звуть, - зітхає липень, - тільки чому мене липнем назвали?

- Липнеш до всіх, от і назвали, - пробурчав старезний пеньок, що куняв собі на осонні.

Учень:

Літо.

Бджілки золотисті           

У квітах літають.

Роси перлисті

З трав опадають.

З золота зіткане

Сяєво ллється,

Ліс в нім купається,

Листям сміється.

В квітках барвистих

Дівчина сяє

В оченьках чистих

Сонечко грає.

З тих оченяток

Сяєво ллється.

Дівчина літом

Веселим зоветься.

     (М. Рильський)

Учень:                          Місяць трав

Незчулась іволга, коли                                          

Сади весняні відцвіли.                                                       

На землю червень завітав,                                          

Святковий місяць буйних трав.                                          

В цю пору навіть уночі                                             

Скриплять у полі деркачі,                                                                                  

Кує зозуля день при дні,                                           

Сумні чомусь її пісні.                                             

Та ось уже сіножать                                              

Коса унадилась гулять,                                         

І перший стіг у царстві трав                                  

Зозулю сиву налякав.                                                    

З тих пір задумливе «ку - ку»

Вже не лунало у садку.

Тоді ж у травах запашних

Деркач сховався і притих.

Навчив співать своїх дітей

І теж замовкнув соловей.

І тільки іволга руда

Ще грає десь біля гнізда

На флейті пісеньку свою

Для пташенят: «я вас люблю».

(Пісня про Артек)

Слово поштарям.

(Нагородження літніх зірочок подарунками).

Ведучий: А тепер проведемо гру для всіх зірочок.

З бумаги завчасно виготовляється  ромашка. Пелюсток стільки, скільки буде дітей (17). На зворотній стороні кожної пелюстки написані смішні завдання. Діти по черзі відривають по одній пелюсточці і виконують те завдання, яке отримали

Завдання:

1. Заспівати пісню для іменинників.
2. Із зав’язаними очима провести рукою по обличчю одного з гостей і вгадати, хто це.
3. Розповісти вірш для іменинників.
4. Пострибати на одній ніжці від столу до шафи і назад.
5. Поклонитися кожному імениннику різним способом, не повторюючись.
6.  Затанцювати танок «Ламбада» з іменинницею.
7. Іменинник говорить будь-яке  слово, а учасник змушений  швидко придумати до нього риму.
8. Перевзувшись (тобто, взуття  з правої ноги надіти на ліву, і навпаки), оббігти навколо іменинників.
9. Розхвалити іменинника.
10.  Виконати мелодію пісні «День народження»
11.  Розсмішити іменинника.
12.  Затанцювати  зі  шваброю.
13.  Порахувати від 10 до 1.
14.  В одному кутку кімнати заплакати, в другому – розсміятися, в третьому – позіхнути, в четвертому – затанцювати.
15.  Залізши на стілець посеред кімнати, привітати іменинників, стоячи на одній нозі.
16.  Обійти кімнату, зробивши, три кроки вперед і два назад.
17.  Намалювати малюнок в подарунок імениннику, працюючи двома руками одночасно.

Ведучий: Продовжимо політ. Ще залишилося побувати у сузір’ях осінніх іменинників. З 24 серпня по24 вересня народилися діти під сузір’ям Діви.

(Вітаємо її, виходить на середину)

Діви стримані від природи  зірочки, меткі, працелюбні. З дитинства прагнуть досягти успіху в житті. Вередливі до їжі, не терплять брудного одягу. Вони болісно переживають, коли їх сварять, творчі – з головою поринають у те, що їх цікавить. Ввічливі, охайні, педантичні. Надають перевагу наукам: фізика, медицина, біологія.

Колір – жовто – зелений, рослина – підсніжник, дерево – маслина.

Учень:  

ЛЕГЕНДА ПРО ПІДСНІЖНИК

В одних багатих людей росла дочка. Вона була така гарна і ніжна, що не можна було не милуватися нею. Коли ж вона підросла, до неї почали свата­тись гарні хлопці. Але дівчина всім відмовляла. Батькові набридло вибача­тися перед знатними нареченими, і він вирішив покарати доньку: сам виб­рав для неї чоловіка. Холодного і злого чоловіка, від погляду якого в'янули квіти. А дівчина покохала молодшого, ніжного і гарного, - брата свого чо­ловіка. Молодий парубок теж покохав дівчину. Він грав їй на сопілці і спі­вав пісні. Коли їхні погляди зустрічались, навіть птахи змовкали. Старший брат був сердитий на молодшого і обіцяв молоду жінку за непокірність зам­кнути в темній хаті. Але парубок і красуня не злякалися злого старшого брата. Кохання підказало, що їм робити. І вони втекли в гори, у квітучі са­ди. Старший брат пустився навздогін. Закохані сховалися у трояндах. Мо­лоді дивилися одне на одного такими закоханими, гарячими поглядами, що дівчина розтанула і стала сльозою-краплиною, а хлопець - теплим вітром. Але злому старшому братові і цього було мало. Він закував краплину в сні­гову кригу, розлучив вітер і її навіки. Коли навесні теплий вітер прилітає до своєї коханої, вона пробиває своїм теплом холодну міць і з'являється на світ гарною квіткою-підсніжкою - ніжною, нескореною, вірною і сильною в ко­ханні. Відтоді білі квіти, які з пониклою вниз голівкою ростуть у вічному смутку за своїм коханням, назвали люди під сніжниками.

***

Поли Бог вигнав Єву з раю, падав сніг, було дуже холодно і вона, стри­вожена і засмучена, йшла гаєм. Чорний ворон над нею кряче, а вона ось-ось заплаче. Щоб Єву розвеселити і надію подати, вирішили декілька милосер­дних сніжинок її зігріти й красою зачарувати. Вони з легеньких сніжинок-пушинок у ніжні квіточки перетворилися. Єва на них дивилася, милувала­ся ними, і від того їй ставало тепло і затишно. Квіти-підсніжники нагадува­ли, що скоро сонечко засяє, усіх теплом приласкає... Тільки треба сподіва­тися та чекати.

Відтоді підсніжник - це символ надії, нового та неповторного...

Ведуча:

Колір – жовто – зелений, рослина – підсніжник, дерево – маслина.

Ведучий: З 21 вересня по 23 жовтня  - період, коли народжуються зірки Терезів. Це Ільницька Юлія. Її зоря засвітила 24 вересня.

Це чарівні створіння, які привертають увагу. Дуже важливим для них є спілкування. Користуються авторитетом ще до школи через товариськість, внутрішню чарівність. Важливо дати зрозуміти, що їх цінують, люблять. Їм подобається танцювати, тому  слід займатися танцями. Вони Неквапливі, настрій постійно змінюється. Їм важко зробити вибір, різнобічні натури. Будь-який причинно-емоційний фактор може стати чинником зниження успішності. Професії: косметолог, дизайн, торгівля, музика, танці.

Колір – смарагдово-зелений, дерево – мирт, рослина – алое.

 Ім`я Юлія – латинське імя, від Julius, грецьке – joulos-кучерявий. Пестливо називають Юлинка,Юля, Юлечка, Юльця.     

Ведуча: Наша ракета у сузір’ї Скорпіона (24 жовтня – 22 листопада)

 Скорпіони – дуже сприйнятливі створіння. З дитинства можуть прочитати ваші емоції за виразом обличчя. Слід стримувати гнів з ними, негативні почуття. Наполегливо шукають власний шлях, слід направляти їх у правильне русло. У великій компанії губляться, стають заляканими. Учні – скорпіони мають свою думку, яку не бажають змінювати. Цікавляться загадками і таємницями. Рекомендовані професії: криміналіст, психолог.

Колір – зелено – синій, рослина – кактус, дерево – терен.  

Ведучий:

Ми наблизилися до останнього сузір’я нашої подорожі – Стрільця (23 листопада – 21 грудня).

Тобі з самого дитинства здається, що твоя жар-птиця десь близько, ось-ось в тебе в руках. Стрільці люблять мріяти, їздити, подорожувати і – говорити…Декому,правда, Стрільці здаються несерйозними та легковажними. Проте вони працьовиті і багатосторонні. Цінують дружбу і незалежність. Люблять тварин, співчутливі і милосердні.

 Стрілець - оптимістична, товариська, допитлива натура. Активні у позакласній діяльності, розвинута фантазія. Вони кидаються з радістю у вивчення чогось нового, але швидко втрачають інтерес. Люблять читати пригодницьку літературу.

Можуть бути політиками, лікарями, суддями, журналістами.

Колір – синій, рослина – очерет, дерево – береза.

Ведуча:

Надамо слово нашим осіннім іменинникам.

Учень:    

                            Я люблю осінь   

Дерева всі готуються до сну,

Скидають листя – буде легко спати.

В осінню днину сонячну, ясну

Люблю я в парку нашому гуляти.

Збираю листя і букет роблю,

А він під сонцем дивним сяйвом грає

Ведучий:

Привітаємо наших осінніх іменинників подарунками і листівками.

(Пісня для них) 

Ведуча:Так, діти… А куди ж ми летимо? Наче вже усіх іменинників відвідали… Додому? А от і не вгадали! Доки ви виконували усі завдання на кожній із зірок, я теж часу не гаяла! Погляньте, що у мене є! Це запрошення! Іменинникам так сподобалися наші привітання, що вони зробили нам подарунок. Тож зараз ми летимо на най-найкращу зірку у Всесвіті – на зірку Солодкоїжок, де на нас уже чекає святковий стіл! Ну а потім… Можна і додому, якщо нас витримає наш космічний корабель.

Класний керівник: Я не знаю, яка буде майбутня доля наших п`ятикласників, але дуже хочеться вірити, що всі вони стануть хорошими людьми. Зараз вони звичайні хлопчики і дівчатка: безтурботні, веселі, повні сил і енергії, вміють мріяти, дружити. Скільки доріг їм ще потрібно пройти у житті? Тому я хочу побажати їм удачі, світлого майбутнього. Ідіть до нього, мрійте про нього, трудіться для нього і тоді воно обов’язково настане! Щастя вам, здоров`я, веселого настрою, успіхів у навчанні.  

Кожен з вас написав свою мрію на папері. Зараз ви вкинете у ящик їх і ми у випускному класі прочитаємо ваші дитячі мрії. А тепер дружно задуємо свічки на святковому торті, щоб збулися ваші бажання і приступимо до найприємнішої частини нашого свята. 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Діти сідають за святковий стіл.

Свято завершується дискотекою.