Виховний захід для 7 класу Тема: «Що таке людяність?»

Виховний захід для 7 класу

Тема: «Що таке людяність?»

Мета заходу: розкрити моральний зміст норм моралі, якими живе людина; підвести до розуміння цінності людського життя;  пояснити значення понять «толерантність» і «людяність»; продовжити виховання моральної особистості.

Обладнання уроку: комп’ютер, мультимедійне встановлення, презентація, роздаткові матеріали.

Методи: пояснення, словесно-логічна дискусія, групова робота.

Хід заходу:

І. Початок заходу.

1. Організаційний момент.

2. Підведення до теми заходу.

«Люди, щодня поринайте в джерело людяності».

(Ромен Роллан)

Вчитель: «Я людина» чи кожна людина на Землі може сказати собі?

Перш ніж відповісти на це запитання, скажіть, чим крім зовнішніх ознак має мати людина?

Можлива відповідь учнів: Людина повинна мати чисті та добрі думки, хороші якості характеру (душі), добре і любляче серце. Людина має бути людяною.

Які асоціації виникають зі словом людяність? (запис на дошці)

• повага до людей

• співчуття

• довіра

• добро

• самопожертву

• чесність

• щирість.

3. Робота над поняттям «толерантність».

Вчитель: Я попрошу вас назвати ще одну важливу якість, якою повинна мати кожна людина, а допоможуть вам у цьому літери, з яких слід скласти слово.

ТОСТЬЛЕНІРАНТ (ТОЛЕРАНТНІСТЬ)

Вчитель: А хто може пояснити значення цього слова?

Толерантність - (від лат. сл. tolerantia - терпіння), це терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки, готовність до взаємодії з людьми іншої культури, національності, релігії або соціального середовища, це можливість почути іншого, зрозуміти іншого.

Вчитель: Які якості толерантної людини ви можете назвати?

Можлива відповідь учнів: Терпимість (уміння спокійно і без ворожнечі ставитися до слів, думок та вчинків інших людей)

Можлива відповідь учнів: Справедливість

Можлива відповідь учнів: Совість (почуття відповідальності за свою поведінку, оцінка своїх вчинків)

Можлива відповідь учнів: Співчуття

Можлива відповідь учнів: Повага до себе, думок та вчинків інших людей

Можлива відповідь учнів: Стриманість (відсутність агресії)

Можлива відповідь учнів: Прощення

Можлива відповідь учнів: Прийняття іншого (не відштовхувати людей, а допомагати їм у необхідності)

Можлива відповідь учнів: Милосердя (враховувати настрій оточуючих)

Можлива відповідь учнів: Повага до прав своїх та іншої людини

Можлива відповідь учнів: Великодушність

Можлива відповідь учнів: Примирення зі сформованими ситуаціями

Можлива відповідь учнів: Відсутність образ та не принижень стосовно інших

Можлива відповідь учнів: Негативне ставлення до насильства та агресії у будь-якій формі

Можлива відповідь учнів: Відсутність ненависті, заздрості та зневаги.

Вчитель: Набуваючи всіх цих якостей, людина стає миролюбною і доброзичливою (що бажає добра іншому) по відношенню до будь-якої людини, яка зустрічається їй на шляху.

Світ створив людей різних зовні та внутрішньо, різних за станом душі, за фізичним.

4. Бесіда за оповіданням В. Сухомлинського «Білка і Добра Людина».

Вчитель: Я пропоную вам зараз прочитати коротеньке оповідання українського письменника В. Сухомлинського «Білка і Добра Людина» та потім дати відповіді на декілька запитань.

Вправа «Мікрофон».

-         Чого цю людину назвали «доброю»?

-         Чи легко бути добрим?

Вправа «Павутинка добра».

Вчитель: Ви зрозуміли, що бути добрим взагалі не важко. Головне в житті – бути добрим і дарувати це добро людям через свої вчинки щодо них.

А зараз давайте станемо в коло і пригадаємо: хто з вас які добрі вчинки зробив у своєму житті. Для цього ви будете передавати один одному клубочок і у нас вийде «павутинка».

5. Бесіда про проблеми людей з обмеженими можливостями.

Вчитель: Трапляються люди з фізичними вадами, люди з порушенням здоров’я, з тяжкими захворюваннями, з наслідками травм, яким дуже важко.

Це люди з обмеженими можливостями.

Людина з обмеженими можливостями така сама людина, як і всі. Він потребує щастя, радості, спілкування, любові, страждає від самотності, байдужості, нерозуміння і потребує підтримки.

Він пристосовується до суспільства звичайних людей, а ми маємо йому допомогти. Уявіть, що ви йдете вулицею, де багато людей. Яких людей з обмеженими можливостями можете зустріти на своєму шляху? (Слабозорі, слабочуючі, ті, хто пересувається на інвалідному візку).

Люди з обмеженими можливостями часом не можуть робити найпростіші для всіх нас речі: перейти дорогу, прочитати книгу, послухати радіо, зайти в трамвай, піднятися сходами в магазин, аптеку, свій під'їзд тощо.

Давайте дамо людям з вадами зору можливість бути з нами на рівних правах. Що їм для цього потрібно? (відповідь: окуляри, абетка Брайля, спеціально комп'ютерне обладнання для промовляння тексту, собака-поводир, тростина з сигналізацією на перешкоду, світлофор із сигналізацією).

Слабочуючі люди потребують слухових апаратів і абетки жестів.

Людям в інвалідних візках потрібні електричні легкі коляски, пандуси у житлових будинках, магазинах тощо, широкі двері у ліфтах, різні пристосування у побуті.

На наступний урок прошу вас підготувати презентацію про ці важливі винаходи (азбука Брейля, слухові апарати, пандуси).

Через нещасний випадок чи хворобу вони потрапили у важке становище. Як і всі потребують щастя, радості, спілкування та сильніше інших людей страждають від самотності, байдужості, нерозуміння. Вони потребують допомоги здорових людей.

6. Творча вправа «Проблеми суспільства».

Вчитель: Перелічити проблеми сучасного суспільства, наприклад: самотні старі люди, бездомні діти, погана екологія, алкоголізм тощо. Все перераховане записується на дошці. Діти поділяються на групи. Кожна група обирає якусь проблему і думає, як її вирішити з позиції людяного, уважного ставлення до людей, а потім записує план її вирішення. Представники від груп зачитують свої плани. Потім разом обговорюють, які якості необхідно мати, щоб допомогти людям подолати ту чи іншу проблему.

7. «Людина з великої літери».

Вчитель: Така якість, як людяність зустрічається все рідше у світі споживання та конкуренції, що зростає. Кожен замислюється лише про власну вигоду, фінансове чи моральне благополуччя. Ми забули про те, що таке справжнє співчуття та шляхетність. Тому ті, хто безкорисливо допомагають іншим, долають величезні труднощі не за подяку чи винагороду, а тому, що не бачать іншого шляху, сприймаються як особливі. Так! Про кожного з них можна сказати – Людина з великої літери. Це можуть бути як прості жителі різних країн, які не бояться бути не такими, як усі, так і зірки різного масштабу, провідні благодійні та миротворчі проекти. Можливо, вони не зупинять СНІДу чи війну. Але жити, віддаючи себе іншим і врятувати хоча б одного нужденного – може лише Людина.

Стати Людиною з великої літери може кожен, для цього необов'язково бути героєм війни або здійснювати революцію, потрібно лише відкрити горизонти особистого простору та вирішити, чим кожен із нас може бути корисним для цього світу. Наприклад, у «московському» метро було відзначено випадок, як юнак за поїздку займав вільне місце, але на кожній станції поступався його бабусю, вагітним або просто дівчатам. Це велика рідкість, на жаль. У соц. мережах вже за такий нетривіальний вчинок юнак був названий Людиною з великої літери.

8. Фото-галерея «Люди з великої літери».

9.Закріплення. Формулювання висновків. Запитання та завдання для бесіди.

1. Як ви вважаєте, що важливіше для людини: уміння бути людяним, сильна воля чи розум? Яка з цих трьох якостей важливіша для вас, і чому?

2. Як ви вважаєте, в якій країні народ буде щасливішим: з нелюдським, але вольовим і розумним правителем; чи з добрим, але безвільним і неосвіченим правителем?

3. Що означає прислухатися до свого серця?

Рецензія:

Виховний захід, присвячений темі «Що таке людяність?», проведений студентом-практикантом, був відмінним і пізнавальним заходом. Він допоміг учням глибше зрозуміти та розглянути важливі аспекти людяності та громадянськості.

Студент вдало підібрав матеріали та завдання для різних видів сприймання інформації. Учні були задіяні у групових обговореннях, дискусіях та інтерактивних вправах, що допомогло їм глибше вивчити тему.

З особливим захопленням хочеться зазначити, що майбутній вчитель зумів зробити цей захід доступним і цікавим для різних типів учнів, враховуючи їхні індивідуальні потреби та рівень знань. Він спонукає учнів задуматися над поняттям людяності, розуміти важливість толерантності та співчуття в нашому суспільстві.

Крім того, студент-практикант брав активну участь у діалозі з учнями, сприяючи їхньому самовираженню та розвитку критичного мислення. Він вислуховував думки та ідеї учнів, сприяючи створенню відкритого та дружнього атмосфери на заході.

Загалом, Виховний захід на тему «Що таке людяність?» під керівництвом цього майбутнього вчителя був вдалим і надав учням можливість розширити свій світогляд, розуміючи важливість людяності та співчуття в нашому суспільстві. Студент-практикант продемонстрував високу професіоналізм, створюючи навчальну та пізнавальну атмосферу, і заслуговує на вдячність за свою роботу.

Крещенко Олена Сергіївна

Самоаналіз

Спершу важливо переглянути мету виховного заходу. Мета заходу: розкрити моральний зміст норм моралі, якими живе людина; підвести до розуміння цінності людського життя; пояснити значення понять «толерантність» і «людяність»; продовжити виховання моральної особистості. Я вважаю, що вона чітка та впродовж заняття була досягнутою, тому що це відобразилося на зростанні розуміння учнями поняття людяності.

Впродовж заняття було враховано індивідуальні потреби та рівень знань учнів. Завдання та матеріали належним чином підібрані для всіх учасників, також були ураховані відмінності в інтересах та рівні підготовки. Підібрані мною методи стимулюючими для розвитку критичного мислення, самовираження та співпраці.

Рівень взаємодії з учнями під час заняття – високий. Мені вдалося створити дружню та позитивну атмосферу. Діти не боялися висловлювати власні думки під час виховного заходу.

Рівень розуміння учнями поняття «людяність» після виховного заходу – високий.

Перспективи: сценарій цього виховного заходу може стати у нагоді класним керівника 5-7 класів. Також щодо покращення саме цього виховного заходу, то можна додати більше інтерактивних вправ, а також перегляд відео та його обговорення.

Самоаналіз є важливим етапом у процесі вдосконалення освітніх заходів. Він допомагає вчителям розуміти, що було успішним і де є місце для вдосконалення, щоб надати учням якісну освіту та розвивати їхні знання та навички.

Звіт про виконання педагогічних завдань

1.               Підготовка та проведення виховного заходу на тему «Що таке людяність?» у рамках виховної години для 7 класу було розроблено та проведено. Метою заходу було поглибити розуміння учнями поняття людяності та сприяти їхньому розвитку як особистостей.
2.               Вибір методів та засобів навчання: для досягнення мети були використані різноманітні методи навчання, включаючи групові обговорення, дискусії та інтерактивні вправи. Такий підхід дозволив задіяти учнів різних типів сприймання інформації.
3.               Аналіз аудиторії: при підготовці заходу були враховані індивідуальні потреби та рівень знань учнів 7 класу. Завдання та матеріали були підібрані з урахуванням різних рівнів підготовки та інтересів учнів.
4.               Взаємодія та комунікація: під час проведення заходу була створена відкрита атмосфера для обговорення теми. Учні мали можливість висловити свої думки та ідеї, а також активно співпрацювати в групах. Взаємодія з учнями була конструктивною та стимулювала розвиток їхнього критичного мислення.
5.               Оцінка результатів: після завершення виховного заходу було проведено оцінку результатів. Учні висловили свої думки та розуміння поняття людяності, і їхні відповіді свідчили про досягнення навчальних цілей.
6.               Покращення: в результаті самоаналізу заходу було визначено, що покращенням може бути більше використання інтерактивних методів навчання та додаткове включення практичних завдань, що спрямовані на розвиток емпатії та співчуття серед учнів.

Загалом, виконання завдань з педагогіки включало підготовку та проведення виховного заходу, врахування потреб та рівня знань учнів, вибір методів навчання та спілкування з учнями, оцінку результатів та постійне покращення методики роботи з ними.