Коротка Вікторія, 63 група

Виховний захід для учнів 11-А класу

з теми:

“Сучасний патріотизм” Мета:

Освітня: виявити в учнів ставлення до проблем патріотизму; визначити роль патріотизму в житті сучасного суспільства; сформувати у школярів поняття та уявлення, пов’язані з патріотизмом;

Розвивальна: розвивати навички ведення диспуту; розвивати вміння аргументовано доводити власну думку та підбирати аргументи для визначеної позиції; створити та забезпечити можливості для активного залучення старшокласників до організованого процесу засвоєння знань, вмінь та навичок;

Виховна: виховати коректне та уважне ставлення до думки інших людей, почуття любові до Батьківщини; забезпечити умови для самоосвіти й самовиховання учнів у сфері патріотичного виховання.

Форма проведення: година спілкування - диспут.

Матеріали та обладнання: мультимедійне обладнання, презентація до заходу, патріотичні відео.

Хід роботи Попередня робота.

Вчитель заздалегідь готується до проведення диспуту; проводить анкетування, за допомогою якого обирає, разом із учнями, тему диспуту. В наш час найбільш актуальною темою виявився патріотизм та його значення в нашому житті.

Учні заздалегідь об’єднуються у малі групи за різними протилежними позиціями, готують аргументи, фактичні матеріали, які поможуть відстоювати свою точку зору на проблему.

І.Вступна частина.

(Вчитель дає визначення що таке “диспут” та оголошує правила його проведення)

Диспут – форма проведення виховної роботи під час якої відбувається спілкування людей, які стоять на різних ідеологічних, політичних, моральних позиціях, це суперечка, зіткнення протилежних думок. При проведенні диспуту обговорюються проблемні питання, відстоюються різні точки зору, факти, аргументи.

Правила проведення диспуту:

1.     З повагою ставимося один до одного;

2.     Слухати інших не перебиваючи;

3.     Щоб висловитися, піднімаємо руку;

4.     Свою думку чи позицію аргументуємо фактами, прикладами з життя, літератури, фільмів, ЗМІ тощо;

5.     Обговорювати точки зору і погляди, а не людей і особистості;

6.     Пам’ятати, що в суперечці народжується істина.

(Вступне слово вчителя)

Що ви розумієте під поняттям «патріотизм»?

Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. 

Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. 

Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. 

Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Тож, сьогодні ми визначемо що таке сучасний патріотизм, як він проявляється, аргументуємо свою позицію, почуємо одне одного і аргументи кожного, збагатимо, розширимо наше уявлення про наші можливості діяти як справжні патріоти.

ІІ. Основна частина.

Питання №1

(Слово вчителя)

Нині українське знаходиться на піку популярності. Українські національні символи всюди: мова, музика, одяг... До того ж не лише в Україні, а й за кордоном. Національні візерунки й поєднання синього і жовтого кольорів використовують дизайнери зі світовими іменами. Що це? Данина моді чи справжній прояв патріотизму?

Перший аспект проблеми: “Сучасний патріотизм: мода чи життєва необхідність”

(Виступ першої групи)

Аргументи, що сучасний партіотизм - мода

Патріотизм – явище соціально-історичне, в різні історичні епохи воно має конкретні прояви. Адже кожна людина, а тим більше соціальна група, має свої специфічні інтереси, і цим визначається її розуміння патріотизму. Нерідко виникають спекуляції на цьому святому почутті. Образно про це говорив Іван Франко у вірші: "Сідоглавому", викриваючи показний патріотизм окремих людей: "…твій патріотизм – празнична одежина, а мій – то труд важкий, гаряча невдержима".

Державна символіка органічно увійшла в  повсякденне життя людей. Синьо-жовті кольори стали не  лише предметом національної гордості, а й знаком моди. Подивіться на цей зворушливий рух. Тисячі, сотні волонтерів на  зібрані серед громадян гроші по  всій Україні фарбують у  синє та  жовте паркани й  мости..

Сучасний патріотизм – це нова мода. Бути патріотом стильно та модно, а державна символіка стала новим трендом. Проте більша частина таких от людей і близько не мають тих якостей, які притаманні відданим Батьківщині людям.

Френк Пітер Уайльд працює стилістом і художником по костюмах в різних куточках світу, в тому числі і в Україні. Як каже Уайльд в інтерв'ю FW-Daily, перше фото про ситуацію, яка загострювалася до хвилини, він опублікував 21 лютого. На фото стиліст надів маску із зображенням російського лідера і взяв в руки ніж.  

 Починаючи з 24 лютого Уайльд вирішив робити такі фото щодня, створюючи своєрідну хроніку війни і підтримуючи українців у боротьбі за свободу.

“Кожен день цієї жорстокої війни я розміщую на своїй сторінці зображення на підтримку України та привернення уваги до війни”

(Виступ другої групи)

Аргументи, що сучасний патріотизм - життєва необхідність

Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання і зіставлення себе з іншими членами свого народу, постійна готовність підкоряти свої особисті інтереси інтересам загалу, в якому живеш, та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.

Історичне джерело патріотизму – це формування прив’язаності до віри в Бога в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідній мові, народним традиціям та культур.

Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла,»  говорить : «Якщо ти носиш вишиванку, на кожному кроці співаєш гімн, біля пам`ятника декламуєш вірші Шевченка, а сам свиня, хам, корупціонер, то ти не патріот. Патріотом можна бути мовчки. Робити свої справи, виховувати дітей українською мовою, можливо навіть не українською, але з любов’ю до свої держави, до своєї Батьківщини. Потрібно приносити користь. Можливо, ти не купиш у житті жодної вишиванки, але будеш готовий віддати життя країні – це справжній патріотизм».

(Слово вчителя)

Патріотизм починається з мінімального: толерантного ставлення одне до одного, додержання правил поводження на вулицях, правил дорожнього руху, та банального – не викидати сміття мимо урни, прибрати після себе на відпочинку у лісі чи річці.

Треба не  чекати, а потрібно брати на  себе відповідальність і  діяти. Бо, коли запитують, чи є  ти патріотом, відповісти складно, тому що мусиш взяти на  себе відповідальність і  сказати: «Так, я дію. Так, я щось зробив». А  побігати з  вишиванкою, з прапором, як це роблять багато українців», то тут до патріотизму дуже далеко.

Питання №2

(Слово вчителя) 

Народна мудрість говорить : «Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові».

Українська мова б'є рекорди популярності. В 2019 році  її назвали рідною 69% жителів країни, і це навіть більше, ніж у 2018-му. Мало того, 55% респондентів відповіли представникам КМІС (одна з провідних дослідницьких компаній в Україні), що в побутовому і сімейному спілкуванні вони використовують українську мову. Ніколи раніше за всю історію незалежної України ця цифра не сягала навіть 50%, а тепер піднялася відразу до 58%.

     Зазначимо, що українська мова увійшла до ТОП-10 найуживаніших в Європі (за даними МОН).

Який взаємозв’язок між мовою якою спілкується людина в побуті, на роботі і її патріотизмом?

Знання рідної мови є показником патріотизму?

Тож, другий аспект проблеми: “Патріотизм і мова”

(Виступ першої групи)

Аргументи, що патріот повинен говорити українською мовою

Значення слів: «мова» і «народ» виражаються в одному слові. Тобто, у свідомості людей поняття «мова» і «народ» тісно пов'язані: один народ — це ті, хто розмовляють однією мовою. Саме мова об'єднує народ і відрізняє його від інших націй. Таким чином, етнічний і мовний розподіл людей взаємопов'язані і, як правило, збігаються. Спільність мови, культури й самосвідомості є суттєвими ознаками нації.

     Телеведучий Сергій Притула говорить: «В Україні тепер багато блогерів. І я вважаю, що це абсолютно нормально. Завдяки соціальним мережам українці отримали платформу для висловлення власних думок. Я знаю блогерів, які прийшли в політику із соціальних мереж. Але проблемою ЗМІ була й залишається відсутність української еліти. Не вистачає людей, які би показували, що українська — це модно. У нас немає яскравих лідерів, але я сподіваюся, що вони ще вчаться в школі..... Я не знаю такої цивілізованої країни у світі, де ти можеш отримати громадянство без знання локальної, рідної мови, а бажано ще й історії країни, громадянином якої ти хочеш стати».

«Дійсно, багато російськомовних людей є патріотами України. Але в нас не усвідомлено те, що сама українська мова як така була пригноблена свідомо і дуже жорсткими методами протягом кількох століть. Колись хтось сказав дуже правильну фразу, що тільки людина, абсолютно нечутлива до гуманітарного болю, може ігнорувати проблему української мови. Людина, яка чутлива до цих речей, не може просто сказати, що вона український патріот, але розмовляти російською.

Дуже добре, що феномен російськомовного патріота в Україні існує. Але з іншого боку, якщо ти є патріотом України, ну то вивчи українську мову. Ти не спілкуйся нею кожен день, не питання. Вчити українську мову – це не зусилля, це збагачення себе. Мова сама по собі – це не просто інструмент передачі інформації, нею не тільки формулюються думки, а ще й формуються. Коли ти не знаєш мови народу, представником якого ти є, не володієш нею, в тебе формується інакша думка» - В’ячеслав Брюховецький, з інтерв’ю.

(Виступ другої групи)

Аргументи, що патріот може не говорити українською мовою

Згідно з дослідженням Демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва 2020 року, 81% громадян погоджуються з тим, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, при цьому повсякденне спілкування державною мовою серед ознак патріотизму назвали лише 35%.

Парадокс у тому, що більшість українців з російськомовних родин вивчали таку ж українську культуру, історію та традиції, але російською мовою. І асоціюють себе з українською культурою, історією і традиціями так само, як і україномовні. Це варто усвідомити.

Український співак Дмитро Монатік (Monatik) розповів:  "Ви знаєте, з дитинства у моїй родині завжди говорили двома мовами. І так, завжди я легко спілкуюся українською, і російською мовою. Щиро вважаю, що чим більше мов знає людина, тим краще. Я молюся українською, а пишу - тією, на якій приходить натхнення…. Питання не в мові, питання в людях. Я знаю багато російськомовних патріотів, які доводять свій патріотизм вчинками.."

Віталій Дейнега, засновник волонтерської організації «Повернись живим», говорить російською, проте це не завадило йому зібрати понад 91 мільйон гривень на потреби армії.

За словами Дейнеги, мовне питання зараз для України другорядне. Тим більше, що на фронті є багато професійних військових, які спілкуються у побуті російською, але їхній патріотизм не можна ставити під сумнів, каже він.

«Важливо, що людина робить. У нас дуже багато народу розвелося, який навчився носити вишиванку та говорити чистою українською, при цьому для країни, в кращому разі, нічого не робить. Віктор Федорович та Анна Герман дуже гарно спілкувалися українською мовою. Нехай Віктор Федорович ще на 4 з мінусом, то Анна Герман – на 5 з плюсом. Мені перед нею аж соромно за свою українську. Але сказати, що ці люди були для України чимось добрим, я не можу», – коментує Дейнега.

(Слово вчителя)

Україна – вільна та демократична держава, тому ніхто не забороняє спілкуватися громадянам тією мовою, яка їм більше до вподоби, але знати рідну мову, уміти її розуміти та розмовляти українською повинен кожен справжній патріот і громадянин України.

Ми маємо бути чесними з собою і прийняти два явища:

По-перше. Всі російськомовні українці виросли в тій же країні, що й україномовні. Не важливо, навчались ви в російськомовній чи україномовній школі - ми всі вивчали однакову історію України, однакову географію України, однакову українську (та й зарубіжну) літературу. Нас об'єднує більше, ніж ми усвідомлюємо. Проте емоції з приводу мови затьмарюють нам раціональний центр.

Друге. Українці - двомовні. Двомовність людини, двомовність в родині чи двомовність в колі друзів. Кожен з нас зіштовхується з двомовністю щодня. Це ні погано, ні добре. Це реальність, від якої ми намагаємось втекти, і цим лише збільшуємо невдоволення собою, оточуючими та сьогоднішнім днем.

Питання №3

(Слово вчителя)

Усім відомо, що для кожної людини рідний край найдорожчий і наймиліший серцю, проте життєві обставини можуть складатися по-різному. Тисячі українців змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятають про своє походження.

Людина, яка навчається за кордоном є патріотом своєї країни?

Отже, третім аспектом проблеми є “Чи можна бути патріотом за межами Батьківщини”.

(Виступ першої групи)

Аргументи, що можна бути патріотом за межами своєї країни

Людина, яка проживає за кордоном, є патріотом своєї батьківщини, коли плекає українську культуру в іншій країні, пам’ятає рідні традиції, мову, спрямовує гуманітарну допомогу до своїх співвітчизників.

По-перше, діаспора щодня доводить свій патріотизм, перераховуючи рідній державі великі суми, лобіюючи інтереси країни за кордоном, допомагаючи українцям у важкі часи.

Одним з тих українців, кого можна назвати патріотом своєї країни за кордоном, є Макар Кобилінський, віце-президент Спілки українських студентських товариств Америки. За його сприяння в зону АТО було передано одяг, взуття, гроші для постраждалих на війні. Крім цього, Макар підтримує українських студентів, які навчаються в Нью-Йорку. Кобилінський зазначає, що хоч і живе далеко від Батьківщини, але є її патріотом, намагається робити свій внесок у розвиток України.

По-друге, патріотами є люди, які, емігруючи до іншої країни, зберігають свою ідентичність, культурні надбання, шанують мову й традиції своєї батьківщини.

Згадаймо родину Сірків із пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Ця сім’я – узагальнений образ українців, які переселилися на Далекий Схід. Сірки бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду. Вони опинилися на чужині, проте зберегли свій «український» світ.

Отже, бути патріотом батьківщини, проживаючи за кордоном, можна, якщо багато працювати, творити й діяти на благо своїх співвітчизників і своєї країни.

(Виступ другої групи)

Аргументи, що не можна бути патріотом за межами своєї Батьківщини

Правильною можна вважати думку, що кожен сам вибирає чи бути йому патріотом та чи жити в межах своєї країни. Доведено, що кожен п’ятий українець розглядає можливість переїзду за кордон.З одного боку, ти не залишиш рідний край, якщо готовий боротися за його зміни, але з іншого – є ті, хто не мають цієї сили волі.

    Є багато "патріотів", які палко розповідають про любов до України, європейські цінності та жертовність. Проте як тільки з’явилась можливість полишити країну, не роздумуючи емігрували. Ні, вони не зреклись своїх слів і "ніжних почуттів". Звідти, напевно, легше любити країну.

Яскравим прикладом цієї проблеми, може бути ситуація описана у творі Василя Стефаника «Камінний хрест» . Автор зображує історичний процес міграції українців у Канаду, з метою знайти легший спосіб життя. Василь Стефаник розкриває вічну і значно ширшу проблему буття. Сини головного героя втілюють образ людей, що готові покинути свою батьківщину заради легшого життя . 

(Слово вчителя)

Справжній патріот не обмежується пасивною любов'ю до рідного краю, він активно працює для свого народу, його добробуту, розбудови культури і господарства.

Гуманітарна допомога бійцям, культурні проекти, укладання економічних угод, як-от нещодавне підписання зони вільної торгівлі з Канадою, розвиток громадських організацій – всим цим займається українська діаспора. Це чудово.

ІІІ. Заключна частина.

(Слово вчителя)

Справжній патріотизм виявляється в любові до своєї країни, вшануванні рідної мови, культури, традицій, цілковитій готовності до захисту Вітчизни. 

Тема патріотизму нині надзвичайно актуальна.

Як пробудити в людині почуття любові до Батьківщини? Саме пробудити, тому що воно є в кожній душі, і треба його посилити точним, чистим тоном. У людині порядній патріотизм є нічим іншим, як бажанням діяти на користь своєї країни.

Ми любимо свою країну такою, як вона є, з її досягненнями і поразками, ми хочемо, щоб вона стала кращою, щоб люди були щасливими, щоб не було зла і насильства. Ми пишаємося своєю славетною Батьківщиною, знаменитими письменниками, художниками, артистами. Що таке Україна? Україна — це сила, це — єдність, це — одне серце на мільйони! Нас об’єднують важливі речі! Бо разом ми — сила!

Тому що вогонь, який палає у серцях українців, — справжніх патріотів — може запалити весь світ! Слава Україні!