Відділ освіти, молоді та спорту
Горохівської районної державної адміністрації
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня м. Берестечко
НАДІЯ МОРОЗ
Загальноосвітня школа
І-ІІІ ступеня м. Берестечко:
кроки по створенню освітнього бренду
( Методичний посібник )
Берестечко - 2019
Упорядник: Мороз Надія Дмитрівна, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня м. Берестечко
Рецензент: Вітинська О.Ф. – завідувач методичним кабінетом відділу освіти, молоді та спорту Горохівської райдержадміністрації
У даному методичному посібнику розглянуто інструментарій, який може бути використаний для формування бренду закладу загальної середньої освіти. Вказано на переваги та можливості використання соціальних мереж у просуванні школи.
Методичний посібник допоможе керівнику закладу загальної середньої освіти оптимізувати процес створення бренду школи.
Схвалено на засіданні методичної ради школи протокол № 3 від 2019 року
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………. ……4
Розділ 1. Освітній бренд та його особливості .……………………………..6
1.1. Бренд. Створення бренду……….……………………………………..6
1.2. Особливості створення і розвитку бренду закладу загальної середньої освіти……………………………..……………………………….8
1.3. Відмінні риси бренду закладу загальної середньої освіти……..10
1.4. Використання медіа у формуванні іміджу та бренду школи…..12
Розділ 2. Кроки по створенню освітнього бренду ……………………….16
2.1. Від іміджу школи до школи-бренду .…………………………………..16
2.2. Управлінський проект « БРЕНД закладу загальної середньої освіти »………………………………………………………………………..21
2.3. Побудова бренду сучасного освітянина за допомогою
персонального іміджу та соціальних мереж…………………………….25
Висновки………………………………………………………………………29
Список використаних джерел…..…………………………………………..30
Додатки……………………………………………………………… ……….31
Додаток А. Сторінками управлінського проекту « БРЕНД закладу загальної середньої освіти ………...…………………………………… 31
Додаток Б. Інформаційний вісник «Управління освітнім процесом»……36 Додаток В. Інформаційний вісник «Модель управління якістю профільного навчання…..…………………………………. ………………..39
Додаток Г. Есе директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня м.Берестечко………………………………………………………………….
Вступ
Умови сучасного життя, збільшення обсягу інформації вимагають, щоб заклад загальної середньої освіти готував учнів, які вміють самостійно здобувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися в ситуації. Кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб їхня школа виокремлювалася з-поміж інших, мала особистий образ, власне обличчя.
Загальновідомий бренд освітнього закладу дозволить приваблювати здобувачів освітніх послуг та надавати впевненості випускникам щодо правильності їхнього професійного вибору. Формування бренду закладу загальної середньої освіти має бути цілеспрямованим процесом, який містить комплекс соціально-психологічної та організаційної взаємодії з громадськістю.
На сьогодні Інтернет став дуже зручним, доступним та привабливим рекламним майданчиком. Мережеві технології дозволяють використовувати досить широкий спектр різних інструментів, які дозволяють як нагадувати про себе досить великій аудиторії людей, так і доносити свої рекламні повідомлення безпосередньо до цільової аудиторії, що робить рекламу освітнього закладу більш ефективнішою.
Закладам загальної середньої освіти слід приділяти більше уваги як Інтернет-маркетингу, так і формуванню бренду у свідомості громадськості. Активне впровадження в освітній процес новітніх інформаційних технологій підвищить мотивацію учнів до навчання. Проте сьогоднішня ситуація показує нерівномірність упровадження нових освітніх технологій в освітній процес як у межах одного закладу загальної середньої освіти, так і у різних освітніх закладах, оскільки можливості останніх є різними. Із кожним роком значення брендингу в системі освіти буде збільшуватися, що пов’язано з ростом ринку освітніх послуг. Освітні заклади будуть конкурентоспроможними тільки за наявності сильного бренду, який передбачає позитивний імідж освітньої установи. Таким чином, подальші дослідження в галузі формування бренду освітнього закладу будуть надзвичайно актуальними і затребуваними. Використовуючи інструменти SMM (social media marketing – маркетинг в соціальних мережах), слід будувати та підтримувати позитивний імідж освітнього закладу, керівника закладу та вчителя; як залучати та впливати на цільову аудиторію – дітей та їх батьків, колег-педагогів; які найпопулярніші мережі в просуванні іміджу школи (Facebook, Іnstagram, YouTube); як досягти балансу між змістовним та розважальним контентом у спілкуванні в соцмережах; як створювати персональні та офіційні сторінки, групи, блоги, у чому їх відмінність, яким їх наповнювати змістом тощо.
Дотримання вказаних рекомендацій призведе до збільшення кількості учасників групи, а також до зміцнення взаємозв'язку здобувачів освіти та їх батьків, відкритого висловлювання своїх думок і вираженню емоцій. Завдяки цьому школа стане популярною і бажаною серед учнів, що дозволить їй стати більш конкурентоспроможною серед інших освітніх закладів. Активна позиція закладу загальної середньої освіти у соціальних мережах призведе до підвищення його пізнаванності і поліпшенню його бренду.
Розділ 1. Освітній бренд та його особливості
1. 1. Бренд . Створення бренду.
Сучасний словник трактує термін бренд як комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість. Широко використовується в маркетингу та рекламі, проте є фінансовим поняттям. Бренд може мати вигляд власного імені, символу або графічного зображення, яке представляє економічний об'єкт та однозначно з ним асоціюється в свідомості споживачів.
Існує кілька основних трактувань бренду. Згідно з першим, — бренд — це сума всіх почуттів, спогадів, образів та емоцій, які виникають у людини, коли вона з ним стикається. Згідно з другим, — це обов'язково дуже позитивний образ, який говорить про високу якість та гарну репутацію свого власника. Через такі різниці в трактуванні серед професійних маркетологів та рекламістів іноді виникають дискусії щодо того, чи можна називати мало відомий товарний знак брендом.
Існує два підходи до визначення бренду:
Необхідно розрізняти правовий та психологічний підхід до розуміння бренду. З правової точки зору розглядається лише товарний знак, що позначає виробника продукту і підлягає правовому захисту. З точки зору споживацької психології (consumer research) мова йде про бренд як про інформації, збереженої в пам'яті споживачів.
1.2. Особливості створення і розвитку бренду закладу загальної середньої освіти
В умовах сучасного інформаційного суспільства, глобалізації освітнього процесу, посилення конкуренції між освітніми установами перед кожним освітнім закладом постає питання утримання лідируючих позицій і досягнення ефективності своєї діяльності.
Для освітніх характерним є специфічний товар - «освітня послуга», що поєднує у собі як традиційні характеристики послуги, так і специфічні риси: нерозривний зв’язок послуги з джерелом її надання; висока залежність якості послуги від кваліфікації персоналу та матеріально-технічної бази; схильність до низького рівня збереження набутої інформації; активна участь споживача в процесі надання освітньої послуги тощо. Тобто, освітня послуга є комплексним процесом, спрямованим на передачу знань, вмінь і навичок загальноосвітнього характеру споживачеві з метою задоволення і розвитку власних та суспільних потреб. Результатом освітньої послуги є освітній продукт, а саме, освіченість індивіда.
Очевидним є те, що для бренда освітнього закладу фундаментом виступає освітній продукт, створений у результаті якісної і професійної освітньої послуги, орієнтованої на потреби індивіда. Під брендом освітнього закладу необхідно розуміти всю систему елементів і заходів, спрямованих на вироблення, представлення і збереження освітнього продукту високого рівня відповідно до специфіки його діяльності та запитів споживачів ринку.
Бренд освітнього закладу може зайняти лідируючі позиції на ринку лише в умовах представлення найбільшої цінності для споживача. Для цього необхідно розуміти, в чому полягає ця цінність, як її створити, підтримати і розвинути. Конкурентний потенціал освітнього закладу формує базис для розвитку бренда і залежить від: рівня і кваліфікації педагогів; переліку освітніх послуг; розвитку матеріально-технічної бази; сучасних освітніх технологій та інновацій; соціально-культурної політики та ін. Бренд як найважливіший елемент маркетингової діяльності освітнього закладу використовує способи створення особливого враження на споживача на базі формування і закріплення унікальних ознак, що становлять систему його ідентичності. Завданням при цьому є переконання споживача у перевагах освітнього продукту, ефективності освітнього процесу, отриманні явних і неявних конкурентних переваг. Забезпечення поєднання процесу і результату є специфічним проявом створення і розвитку бренда освітнього закладу. Організація процесу навчання, ефективність використання наявних ресурсів і потенціалу, активність і мотивація здобувачів освіти у навчальному процесі, — все це впливає на результативність і якість освітньої послуги, а відповідно, позиції бренда. Споживачі при виборі освітньої установи і освітньої послуги орієнтуються не лише на кінцевий результат, але й враховують особливості побудови процесу навчання, наскільки він є цікавим і мотивує до навчання, активує власті здібності, пропонує новітні методики тощо. Бренд освітнього закладу представляє не лише елементи фірмового стилю, а поняття, що охоплює: освітній продукт з усіма його характеристиками; весь процес надання освітньої послуги; весь спектр очікувань, сприйняттів, характеристик, асоціацій споживача, пов’язаних з освітньою послугою і освітнім продуктом; інформацію про цільового споживача освітньої послуги; переваги освітньої послуги для споживача; ключову цінність освітньої послуги, що транслюється споживачеві і підтримується розробником бренда. У середовищі з високою конкуренцією освітніх послуг створення і розвиток брендів освітнього закладу допомагає споживачеві швидше і правильніше визначитися з вибором освітнього продукту; додає стабільності і задає потенціал розвитку на майбутнє.
Систематизуючи наведені погляди, можна зазначити, що потенціал розвитку бренда освітнього закладу трансформується із основних його функцій: 1) функція ідентифікації (унікальний набір складових і характеристик у свідомості споживача); 2) функція професіоналізму (забезпечення якісного надання послуг); 3) функція орієнтації (врахування мінливості ринкового середовища, запитів споживачів); 4) довіри (виконання заявлених обіцянок, встановлення і підтримання контактів із споживачами, прозорість).
1.3. Відмінні риси бренду закладу загальної середньої освіти
Будь-який освітній бренд має головну, основну характеристику, яка визначає його суть. У сукупності, всі атрибути бренду складають його індивідуальність, яку створює і підтримує фахівець з бренду або самі співробітники освітньої установи. Індивідуальність виражає те, що повинен означати бренд, і є певним довгостроковим обіцянкою споживачам освітніх послуг.
Однак просто створити бренд недостатньо, потрібно ще визначити, яким шляхом він буде розвиватися надалі.
Стратегія розвитку бренду включає в себе визначення наступних елементів:
1. Хто є цільовою аудиторією?
2. Яка обіцянка (пропозиція) варто зробити цієї аудиторії?
- Який доказ необхідно привести, щоб показати, що ця пропозиція чогось варта?
- Яке кінцеве враження слід залишити?
Риси, які роблять брендовим освітній заклад:
1). Послідовність у виконанні обіцянок. Виконання обіцянок передбачає твердість позиції, яка не змінюється в гонитві за короткостроковими вигодами. У сфері освіти цей фактор особливо значущий, так як якщо хоч одне обіцянку, дану освітньою організацією, не буде виконано, то це не тільки сильно зашкодить репутації бренду, але й може позначитися на поточних відносинах з учнями чи студентами (наприклад, вони в будь-який момент можуть відрахуватися).
2). Чіткість позиціонування. Як вже говорилося раніше, наявність бренду дає можливість ідентифікувати освітня установа у свідомості абітурієнтів від інших, і завдання брендингу полягає в тому, щоб зробити це відміну більш вигідним для освітнього закладу.
3). Приведення у відповідність внутрішньої і зовнішньої прихильності бренду. Наявність бренду надає співробітникам організаційну ідентичність, визначає внутрігрупове уявлення про освітній заклад, будучи важливим джерелом стабільності та наступності в організації. Це створює у працівників відчуття надійності самої організації та свого становища в ній. Наявність взаємозв'язку перерахованих факторів підкреслює важливість бренд-орієнтованої культури.
4). Здатність зберігати затребуваність. Хочеться відзначити, що бренд освітнього закладу дуже надійний, тому що якщо він вже розвинений, то похитнути думку споживачів про діяльність цього освітнього закладу буде достатньо важко.
Бренд освітнього закладу складається з безлічі чинників, кожен з яких впливає на рішення споживача. При створенні бренду або його підтримці дуже важливо не помилитися з вибором цільової аудиторії, атрибутів і цінностей, які найбільш значимі для неї, привести у відповідність очікування споживачів і втілення цих очікувань в життя. Адже бренд - це не просто образ освітнього закладу, створюваний в умах здобувачів освітніх послуг, їхніх батьків, за допомогою реклами, спеціальних засобів просування і піару, це щоденна робота по підтримці відповідності між основним пропозицією освітньої установи і його виконанням, підтримці іміджу, високого професіоналізму співробітників. Бренд освітнього закладу не обов'язково повинен бути відомий по всьому світу або по всій країні (хоча таких теж достатньо), він може існувати на рівні міста або навіть селища.
1.4. Використання нових медіа у формуванні іміджу та бренду школи
Найголовнішим фактором формування іміджу закладу загальної середньої освіти є його присутність в інформаційному просторі. Сьогодні основним медіаресурсом, який може забезпечити ефективне просування школи в інфосфері, є так звані нові медіа, потенціал яких ще до кінця не розкритий і потребує подальших досліджень. Нині, у час розвитку інформаційних технологій, усе більшою популярністю користуються саме нові медіа.
Така популярність є цілком зрозумілою, адже за теорією мотивації А. Маслоу, прагнення до самовираження є найвищою потребою людини [2]. Нині Інтернет і самовираження невід'ємно пов'язані між собою. Практично кожен користувач має власну сторінку в соціальних мережах, де уміщено особисту інформацію, приватні фото, відео, музику, і, відповідно, через листування, коментарі та віртуальне спілкування загалом відбувається безперервна комунікація, яка створює образ людини.
Нові медіа – інструмент просування послуг закладу загальної середньої. Перед тим як розглядати використання нових медіа в рекламуванні школи, потрібно усвідомити, що таке медіа взагалі. Це канали та інструменти, які використовуються для зберігання, передавання та подання інформації або даних. Часто згадуються як синонім мас-медіа або новинних медіа, проте у ширшому тлумаченні означають єдине середовище для трансляції будь-яких даних з будь-якою метою. Розглянемо ці характеристики докладніше. Міжособистісні відносини — це спілкування людей, яке здійснюється через безпосередній контакт, наприклад, за допомогою телефону, електронних і паперових листів тощо. Обидві сторони діалогу особисто надсилають один одному дані. Під час масових комунікацій відбувається передача одного повідомлення різним адресатам, тому під це визначення потрапляють усі без винятку ЗМІ, а також масові поштові та СМС-розсилання тощо. Отже, персоналізовані відносини є логічним продовженням масових комунікацій і різняться від них тим, що інформація змінюється (налаштовується) залежно від інтересів, бажань, статі, віку, географічного місцезнаходження та інших характеристик одержувача. Напрямок комунікацій описує, чи відбувається тільки передача інформації (односторонні відносини), чи має місце двостороння взаємодія (інтерактивні відносини). Прикладом односторонньої комунікації є газети, телебачення, виступи ораторів тощо. Інтерактивні відносини найяскравіше виражені в комунікації людей між собою, а також у мобільному зв'язку та Інтернеті. Середовище комунікацій визначається засобами, за допомогою яких відбувається постачання інформації: радіохвилі, зовнішня реклама, телефон тощо. Власне, слово "середовище", відповідно до контексту, є найточнішим перекладом англійської лексеми "media".
"Нові медіа" - це інтерактивні електронні видання, що комбінують формати подання інформації; різновид цифрових медіа. Наприклад, контентом нових медіа може бути відео, онлайн-радіо, телевізійна трансляція, анімація, звукове оформлення, та, безумовно, текст. Від традиційних нові медіа також відрізняє користувацький контент: вони відкриті для взаємодії та надають можливість створювати і модифікувати зміст повідомлень [7]. На відміну від мас-медіа, де комунікація здійснюється за схемою "від одного до багатьох", у нових медіа використано модель "від багатьох до багатьох". Доступ до цих медіаресурсів можливий з усіх електронних пристроїв з виходом у мережу Інтернет. Для визначення нових медіа також вживають термін "конвергентні".
Отже, охарактеризувавши поняття "медіа" та "нові медіа", можна з'ясувати їхню роль у промоції освітніх закладів.
Сайт школи є головним ресурсом із розміщення та пошуку відомостей про людей і події по всьому освітньому закладі і оновлюватися повинен щоденно. На веб-сторінці слід розміщувати останні новини, оголошення, фотографії, звіти про проведені заходи, конференції, інформацію про науково- дослідницькі роботи учнів та їх наставників, учнівські та адміністративні новини, анонси майбутніх подій, висвітлювати культурні та спортивні заходи тощо. Отже, інтернет-сайт є однією із ключових ланок нових медіа. Однак значною мірою рушійною силою є навіть не сайт закладу загальної середньої, а соціальні мережі — як елемент максимально швидкої та якісної комунікації й популяризації цього закладу. Сьогодні власні сторінки в соціальних мережах мають майже всі керівники закладів загальної середньої. Це спрощує комунікацію між здобувачами освітніх послуг та керівництвом школи і дозволяє максимально швидко реагувати на будь-які зміни як усередині установи, так і за її межами. Унікальність нових медіа полягає в тому, що вони дають можливість взаємодіяти безпосередньо зі споживачами, без нав'язливого впливу традиційних маркетингових технологій. Наприклад, якщо школа створює сторінку власного продукту (послуги, в цьому випадку — це знання) в соціальних мережах, користувачі можуть залишати на ній коментарі, рекомендації, огляди, ставити запитання та взаємодіяти один з одним під час обговорення певної проблеми. Будь-який відгук і коментар (позитивний чи негативний), залишений одним користувачем, може бути каталізатором для іншого і, як наслідок, спонукати до певного вибору, якщо йдеться про місце навчання. Та поняття нових медіа не обмежується тільки наявністю сторінки в соціальних мережах, це набагато ширший спектр інструментів і засобів комунікації.
До них належать:
Блоги — це сайти, на яких записи зроблені у вигляді журнальних статей, поміток або просто цікавих посилань.
Мікроблоги — короткі оновлення статусу, що передбачають обмеження обсягу тексту.
Фото - та відеосервіси. Подібні сайти дають можливість користувачам ділитися власними фотографіями та відеофайлами. Крім того, на відміну від звичайних файлових сховищ такі сервіси функціонують спільно із соціальними мережами.
Соціальні закладки. Це модернізовані звичайні закладки в браузері, які слугують для збереження необхідних сторінок. Проте соціальні закладки мають певні відмінності, оскільки зберігаються не в комп'ютері користувача, а в мережі Інтернет, що гарантує їх безпеку у разі непередбачених проблем [10].
Соціальні новини. Сайти соціальних новин збирають посилання на події, статті, зображення, опубліковані в мережі Інтернет. Усі новини оцінюються користувачами і найпопулярніші відображаються на головній сторінці ресурсу.
Подкасти. З технічного погляду рodcast — цифровий медіафайл або низка таких файлів, які розповсюджуються Інтернетом для відтворення на портативних медіапрогравачах чи персональних комп'ютерах. За змістом вони можуть нагадувати радіошоу, звукову виставу, містити інтерв'ю, лекції тощо. Термін "podcast" є поєднанням назви портативного програвача музики iPod та слова "broadcast" [11].
Інтернет-форуми. Це спосіб організації спілкування відвідувачів інтернет-сайту, завдяки якому можна обговорювати певне питання, читати та відповідати на повідомлення інших учасників форуму [11].
Геосоціальні мережі — соціальні медіа, що пропонують користувачам можливість за допомогою мобільних телефонів, смартфонів чи комунікаторів позначати місця, які вони відвідують.
Незважаючи на те, що нові медіа дуже різноманітні, маркетологи-практики здебільшого надають перевагу саме соціальним мережам, адже на сучасному етапі вони є своєрідним поєднанням великої кількості сервісів, що існують у мережі Інтернет. Соціальні мережі є ефективною платформою для доведення маркетингових повідомлень до кінцевого споживача . У нашому випадку — це рекламування якісної і доступної освіти тощо.
Отже, Інтернет є однією із ключових ланок нових медіа. Здійснення ефективної комунікації через нові медіа є важливим фактором успішного просування освітнього закладу, його бренда та товару (знань) для зростання кількості здобувачів освітніх послуг, розширення цільової аудиторії та підтримання, а в разі необхідності — покращення його репутації. Веб-сайт школи сьогодні — це його друге "обличчя", тільки віртуальне. Від ефективного позиціонування закладу в мережі певною мірою залежить його успішність та популярність.
Розділ 2. Кроки по створенню освітнього бренду
2.1. Від іміджу школи до школи - бренду
Успішність кожного освітнього закладу, його конкурентоспроможність, затребуваність на ринку освітніх послуг визначається якістю навчання та виховання в ньому. Сьогодні, в умовах відкритості школи, для різнобічної оцінки її діяльності з боку педагогічної спільноти, органів управління освітою, батьківської громадськості важливе значення має продумана діяльність з управління репутацією та формування позитивного іміджу.
У рамках цього процесу кожний освітній заклад отримує можливість позиціонувати себе, продемонструвати свою індивідуальність, яка транслюється через певний стиль і унікальний набір ознак, за якими школа швидко і безпомилково розпізнається споживачами освітніх послуг. Саме позиціонування, як маркетингова стратегія, дозволяє установам освіти зайняти вигідне положення в свідомості і психології професійної спільноти і споживачів, і, з іншого боку, допомагає зробити зовнішню оцінку якості освіти у школі. Для успішного позиціювання на ринку освітніх послуг особливу увагу установам необхідно приділяти формуванню привабливого іміджу, бренду та позитивної репутації.
Компоненти та етапи формування іміджу закладу освіти :
Мотиваційно-цільовий компонент:
1) вивчення потреб всіх суб’єктів педагогічної практики у формуванні
іміджу школи як всередині, так і ззовні;
2) психологічна готовність до роботи;
3) вивчення існуючого досвіду;
4) визначення цілі і задач даного управлінського нововведення,
результатів його впровадження.
Змістовний компонент:
1) структурні елементи іміджу освітнього закладу;
2) характеристика структурних елементів; критерії відбору змісту інформаційних матеріалів;
3) оформлення інформаційних матеріалів.
Технологічний компонент:
1) дотримання послідовності етапів реалізації нововведень;
2) технологічна готовність суб’єктів діяльності;
3) розробка рекомендацій по його використанню.
Відповідно до визначених компонентів іміджу у ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко були виділені зовнішні та внутрішні фактори, які здійснюють вплив на позитивний імідж школи.
Зовнішні фактори:
1) зовнішній вигляд освітнього закладу;
2) матеріально-технічна база закладу;
3) прозорість фінансової діяльності;
4) стабільність кваліфікованої підготовки випускників, що визначається
відсотком вступу їх до вузів;
5) контингент учнів, забезпечення.
Внутрішній імідж :
Зовнішній імідж школи в цей час спрямований на таке:
3) стабільність діяльності школи;
Внутрішньому іміджу закладу освіти у цей час сприяють:
1) робота над упровадженням і зміцненням традицій школи серед працівників для створення корпоративного духу;
2) творча модернізація й розвиток «фірмових знаків», гнучка система матеріальних і моральних заохочень, увага до особистих свят, виділення та спільне святкування особливих свят ;
3) формування системи стимулів створення позитивного іміджу, що припускає розробку психологічних, соціальних і економічних механізмів стимулювання зацікавленості членів колективу в його формуванні;
4) створення загального стилю приміщень школи відповідно до її традицій, особливостей діяльності й фінансових можливостей.
Процес коригування й оновлення внутрішнього іміджу ЗОШ І-ІІІ ст.м.Берестечко передбачає:
1) стимулювання інноваційної діяльності,
2) створення нових напрямів діяльності, що вписуються в загальний стиль школи, можливо, абсолютно новаторських;
3) постійна підтримка прямого і зворотного зв'язку зі споживачами освітніх послуг.
Управління зовнішнім іміджем ЗОШ І-ІІІ ст.м.Берестечко на цьому етапі націлено:
1) на початок рекламної кампанії інноваційних проектів;
2) розширення різних видів реклами, на яких зображена емблема школи , широка пропаганда досягнень, демонстрація нагород і т. д.
Формуванням іміджу ЗОШ І-ІІІ ст.м.Берестечко – це процес, в ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів.
Метою створення іміджу ЗОШ І-ІІІ ст. м.Берестечко є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення і розширення партнерських зв'язків.
Вибір місії ЗОШ І-ІІІ ст. м.Берестечко безпосередньо пов'язаний із вибором типу, виду, моделі освітньої установи.
Модель випускника ЗОШ І-ІІІ ст.м.Берестечко - один з основних компонентів інформаційних матеріалів.
Освітня структура закладу загальної середньої освіти, що включає всі ступені навчання ( цей компонент дозволяє простежити можливості самовизначення школярів всередині школи; особливості змісту освіти - оригінальні предмети, навчальні курси, факультативи, гуртки, секції ), новизну освітніх послуг, що пропонуює школа, їх конкурентоспроможність.
Освітній простір ЗОШ І-ІІІ ст.м.Берестечко. Науково-практичні зв'язки школи. Цей компонент створює бачення можливих шляхів продовження професійного самовизначення випускників школи, а також демонструє умови розвитку особистості школяра в процесі навчання. Традиції колективу (свята, олімпіади, конкурси, змагання). Результати, досягнення в діяльності освітнього закладу (призові місця, перемоги на конкурсах, конференціях, олімпіадах; соціальна адаптація; вступ випускниківдо вищих навчальних закладів). Перспективи розвитку освітньої установи.
У своїй діяльності щодо формування позитивного іміджу ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко виділяємо такі завдання:
1) вивчення суспільної думки в межах школи, щоб з’ясувати, чи
задоволені школою вчителі, учні, батьки; розповсюдження новин, пов’язаних із розвитком інноваційних процесів;
2) вивчення процесів розробки, втілення і використання педагогічних нововведень;
3) забезпечення висвітлення подій у діяльності навчального закладу;
4) розробка інформаційного матеріалу, який повинен бути доступним,
зрозумілим, відображати позитивні зміни у шкільному житті, демонструвати досягнення школи, які отримані в процесі змін.
Школа – це відкрита соціально-педагогічна система, яка взаємодіє з багатьма соціальними інститутами. Проблема її зовнішнього представництва існувала завжди, але в сучасних соціокультурних умовах вона виявляється більш чітко. На наш погляд це пов’язано :
1) із процесами становлення і розвитку різних типів і видів шкіл – державних і недержавних, тих, які мають різні напрямки діяльності, прагнуть до максимального розкриття особистості дитини, але реалізують свої цілі різними методами і засобами в неоднакових умовах. Тобто з тим, що сьогодні виступає як характеристика системи загальної середньої освіти – його варіативність;
2) із скороченням чисельності учнів. За таких умов проблема набору учнів стане досить гостро і торкнеться не тільки початкової школи, але і старших профільних класів.
2.2.Управлінський проект « Бренд закладу загальної середньої освіти».
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ: сучасний ритм життя, висока інформаційна насиченість, використання в освітньому просторі інформаційно-комунікативних технологій, вимогливість батьків до якості надання освітніх послуг, вимагаючи від закладів загальної середньої освіти високої конкурентоспроможності. Сьогодні конкурентноспроможніми можуть бути заклади, що забезпечують стабільно високий рівень якості освітніх послуг, мають позитивний імідж, працюють в режимі розвитку та створять власний бренд.
Назва проекту: імідж-проект «БРЕНД закладу загальної середньої освіти »
Ідея інноваційного проекту:
Створення індивідуального обличчя закладу загальної середньої освіти.
Мета проекту: Створення бренду, який відображає особливість та індивідуальність освітнього закладу, формування позитивного іміджу ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко, забезпечення стійкого положення закладу загальної середньої освіти на ринку освітніх послуг.
Завдання:
- виявлення актуальних проблем і очікувань аудиторії;
- конструювання бренду, розроблення стратегії;
- створення атрибутів закладу загальної середньої освіти
- створення медіа продукту « Історія школи: від початку до сьогодення»;
- експериментальна діяльність шкільного колективу, участь у проектах;
- контроль результатів, коригування дій;
- моніторинг сформованого бренду.
Шляхи реалізації:
Очікуваний результат:
Методи реалізації проекту:
Етапи реалізації проекту
І етап. Підготовчий.
Завдання:
- ознайомлення з літературними джерелати;
- визначення та формування цілей і завдань школи, формування планів діяльності;
- аналіз формування культури взаємодії, системні цінності;
- створення доброзичливого мікроклімату й оптимістичного налаштування учасників освітнього процесу;
- збереження та примноження традицій закладу загальної середньої освіти.
ІІ етап. Активне формування БРЕНДУ.
Завдання:
ІІ етап. Реалізація БРЕНДУ.
Завдання:
ІІІ етап. Ефективність та результативність проекту.
Завдання:
Кінцевим результатом проекту « БРЕНД закладу загальної середньої освіти » є:
2.3. Побудова бренду сучасного освітянина за допомогою персонального іміджу та соціальних мереж.
За сучасних умов все більшої популярності по всьому світові набувають соціальні мережі: щодня мільйони людей витрачають свій час для обговорення будь-яких проблем у соціальних мережах, формуючи модель суспільства у віртуальному просторі. За останніми даними кожен третій українець є користувачем соціальних мереж, а п’яту частину часу, проведеного в Інтернеті, користувачі витрачають саме на соціальні мережі. Звичайно, що сучасні освітяни не можуть ігнорувати цей феномен, прийшов час більш активно реагувати на виклики часу. Тому створення позитивного іміджу у соціальних мережах (як персонального, так і іміджу того закладу освіти, в якому вони працюють), відкритість для учнів та батьків, спілкування та обговорення у форумах школи проблем, які турбують дітей, батьків, вчителів – це вже не крок у майбутнє, а наше сьогодення.
Вчитель повинен демонструвати високі стандарти особистої і професійної поведінки. Це стосується не лише поведінки в реальному житті, але й в соціальних мережах. Вчителі повинні підтримувати суспільну довіру до професії і демонструвати високі стандарти етики і поведінки всередині і за межами школи: ставлячись до учнів з гідністю, будуючи стосунки на взаємоповазі і постійно зберігаючи належну дистанцію, яка відповідатиме професійній позиції вчителя дбаючи про добробут учнів, відповідно до положень законодавства проявляючи терплячість і повагу до прав інших осіб не підриваючи фундаментальні британських цінності, включаючи демократію, верховенство закону, свободу особистості і взаємоповагу, і толерантне ставлення до усіх, незалежно від їхніх поглядів та переконань переконуючись, що особисті погляди жодним чином не впливають на учнів чи не змушують їх порушувати закон.
Навіщо вчителю бренд?
Що зробити?
Висновки
Про школу – відкриту соціально-педагогічну систему, пов’язану з багатьма суспільними інститутами, дедалі частіше говорять як про сферу послуг. Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад для своєї дитини і згодом не розчаруватись у своєму виборі. А відтак особливого значення набуває проблема створення бренду успішного закладу освіти, який забезпечує не лише високу якість освітніх послуг, а й створює комфортне середовище для здобування освіти, в якому головною турботою всіх є особистість дитини.
Формування бренду закладу загальної середньої освіти – це процес, під час якого створюють певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. Основною метою цього процесу є підвищення конкурентоспроможності, залучення ініціативи, встановлення та розширення партнерських зв’язків. Ефективність роботи закладу загальної середньої освіти мають, у першу чергу, визначити учні й їхні батьки. Школа має перетворитися на заклад, у якому головною турботою всіх буде особистість дитини, її самопочуття та становище.
Проблема бренду школи – це проблема пошуку, розроблення та застосування управлінських, пізнавальних, художньо-естетичних засобів створення позитивного образу закладу загальної середньої освіти. У цьому випадку прийнято говорити про технологію формування іміджу та створення бренду школи, способи його підтримки і розвитку, тому що саме стійкий бренд забезпечує підвищення конкурентоспроможності освітнього закладу на ринку освітніх послуг практично без залучення додаткових фінансових ресурсів. А конкурентоспроможна сучасна школа - це та школа, яка не має проблем з комплектацією контингенту учнів, чиє ім'я на слуху і куди прагнуть влаштуватися на роботу найкращі фахівці-педагоги.
У результаті вироблений бренд закладу загальної середньої освіти стає своєрідним мірилом ступню розвитку всієї установи, оцінки перспективності її починань, зрілості і професіоналізму всього колективу.
Список використаних джерел
1.Богоявленський А.Є. Поняття «імідж», «репутація» і «образ» в контексті «Критики чистого розуму» І. Канта / / Акценти. Нове в масовій комунікації. - Воронеж, 2004. - № 5-6.
2. Білоус Ю.А. Використання соціальних мереж як інструмента маркетингової діяльності підприємств / Ю.А. Білоус // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – 2012. – № 11 (182).
3. Варданян М.А. Імідж педагога з позиції збереження здоров'я суб'єктів освітнього процесу // PR в образованіі.-2006.-№ 3.
4. Дані досліджень інтернет-аудиторії України / Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.inau.org.ua/analytics
5. Золотовський Л.А. Особливості професійного іміджу педагога: соціально-психологічний аспект // PR в образованіі. -2005.-№3.
6. Імідж організації / / Директор. Журнал для керівників. 1995. № 3.
7. Мельникова О. В. Основні напрями просування освітніх послуг українськими ВНЗ у мережі інтернет / Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Економіка». – 2015. – № 15.
8. Моісеєв А. Місія організації: що це значить? / / Лідер образованія.-2004 .- №5.
9. Метаева В. Імідж першої особи школи: зовнішність, одухотворена внутрішньою красою / / Директор школи.-2005 .- № 9.
10. Лізінскій В. М. Імідж і місія школи як ресурс її розвитку / / Ресурсний підхід в управлінні розвитком школи. - М.: Центр «Педагогічний пошук», 2006.
11. Електронний ресурс : http://www.sostav.ua/.
12. Електронний ресурс : http://blog.admixer.net.
13. Електронний ресурс : http://ru.wikipedia.org.
14. Електронний ресурс : http://20ka.com.ua/
ДОДАТКИ
Додаток А.
Сторінками управлінського проекту
« БРЕНД закладу загальної середньої освіти »
БРЕНД – нейм:
Головна мета нашої школи – виявлення і цілісний розвиток здібностей кожного учня, досягнення ним високого рівня освіченості й культури, формування у школяра особистісних рис патріота, громадянина Української держави .
БРЕНД – образ
Герб школи є невід’ємною частиною символіки, яка відображає індивідуальність освітній стиль закладу.
Школа - це велике родинне коло, якому немає ні початку, ні кінця, воно заповнене любов’ю
ГІМН ЗАКЛАДУ
Гімн школи є важливим атрибутом символіки закладу. Його створено з метою патріотичного виховання учнів.
БРЕНД – символ освіти
У кожній дитині - сонце
Знання - мудрість
БРЕНД – легенда
Хто не знає свого минулого,
той не вартий свого майбутнього
Історична довідка
Місто Берестечко відоме далеко за межами України. За роки існування воно перетворилося з невеличкого поселення у місто, якому у ХVІ ст. було надано Магдебурзьке право. Оскільки Берестечко було полінаціональним, тут, крім українців, проживали общини поляків, євреїв. Кожна спільнота намагалася розвивати культуру свого народу, робила певний внесок у розбудову міста. Так з’явилися церкви, костьол, синагога, було відкрито бібліотеку, кілька шкіл. Історично так склалося, що польська спільнота відіграла найбільшу роль у розвитку освітнього та культурного життя берестюків.
Збереглися документи, що у ХVІІІ ст. у Берестечку братами Замойськими – Яном та Андрієм – була заснована початкова польська школа. У ній навчалися не лише шляхтичі, але й діти української знаті та заможного міщанства. Брати Замойські заохочували до навчання також дітей представників збіднілих верств населення, які мали нахил до наук та бажання вчитися. Для цієї категорії осіб були певні пільги та привілеї. У школі здобували знання учні не тільки жителів м. Берестечка, а й округи, які на заняття добиралися самотужки. Натомість вчителі, серед яких були як місцеві, так і запрошені з різних регіонів, забезпечувалися житловими кімнатами і пристойною заробітною платнею. Навчання проводилося польською мовою. Діти вивчали математику, природничі та гуманітарні науки.
Відомостей про навчання в ті далекі часи збереглося мало, але, за документами Центрального державного архіву України, у 1911 р. у Берестечку діяла «двокласова» церковно-приходська школа. У 1922 р. (після приєднання Волині до Польщі) у містечку працювала семирічна українська школа. Але згодом вона була витіснена польською семикласною. Школярі вивчали релігію, польську та українську мови, географію, історію, рахували, малювали, співали. Наприклад, математичні науки викладалися за підручником Казіміра Страшинського «Арифметика і геометрія», з яким можна ознайомитись у місцевому народному краєзнавчому музеї. Заняття починались із співання молитви та підняття прапора. Директором школи був пан Жегак. Навчалися тут і діти з дитячого притулку, який розміщувався у колишньому палаці. Доглядали за сиротами монахині.
Вчителі польської семикласної публічної загальної школи.
У жовтні 1939 р., після того, як землі Західної України увійшли до складу СРСР, було відкрито Берестечківську семирічну школу, в якій навчали за програмою освіти Української РСР. Вчительський колектив майже не змінився. Директором у 1939-1941 н. р.р. був присланий з Києва Андрій Лихольот. Доля його була трагічною. Після захоплення німцями Берестечка директора та його сина було спалено у власній хаті живцем, доля дружини, яка потрапила до рук німців, – невідома. У роки Великої Вітчизняної війни школа діяла лише півроку, поки не знадобилося приміщення для розміщення військових. Проте у цей час була відкрита рільнича школа, адже загарбників цікавила освічена робоча сила. Та вже у 1944 р, після визволення Берестечка, заняття відновилися. Оскільки багато дітей уже виросли зі шкільного віку і пішли працювати, паралельно відкрили вечірню школу робітничої молоді.
Приміщення школи. Центральний вхід. Тут навчалися діти до 1983 року.
Згодом Берестечківська школа стала середньою, а у 1948 р. був перший випуск учнів середньої школи. Більше половини з них стали вчителями.
Вчителі Берестечківської середньої школи (1949-50 н.р.)
Учні вечірньої школи робітничої молоді.
У 1981 р. заклали фундамент нового приміщення школи . Нове приміщення школи введене в дію 1 вересня 1983 року, воно розраховане на 624 учні.
Загальна площа - 3324 кв.м.
У школі 47 кімнат, з них - 23 класні.
Педагогічний колектив 1990-1991 н. р.
БРЕНД – імідж
Все, що робиться з любов’ю,
приречене на успіх
НАШЕ СЬОГОДЕННЯ
ХТО МИ?
Освітній заклад, у якому працює професійний, творчий педагогічний колектив, відкритий для інновацій
Кредо освітнього закладу : « Успіх - це праця і наполегливість
керівника, педагога, учня»
МИ ПРАЦЮЄМО НАД ПРОБЛЕМНИМ ПИТАННЯМ :
«Створення умов для індивідуалізації та соціалізації учня в інноваційному освітньому просторі»
ЩО МИ РОБИМО ?
Створюємо оптимальні умови для гармонійного розвитку особистості дитини
ЦІННОСТІ НАШОЇ ШКОЛИ
Тенденції освітнього менеджменту, що використовуємо у роботі
Система управління ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко спрямована на :
Основні напрями розвитку школи:
Приорітети ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко
Наша мета - виявлення і розвиток здібностей кожного учня
Профільне навчання
У школі впроваджується Програма профільного навчання . Умовою визначення профілів і диференціації навчання стали не тільки кадровий потенціал школи, а також схильності і здібності учнів. Це дало можливість визначитися учням з майбутньою професією і грунтовніше підготуватися до її здобуття.
Робота з обдарованою молоддю:
Задля покращення роботи з обдарованими дітьми в школі створено інформаційний банк даних «Інтелект» на обдарованих дітей, що дає змогу:
відстежувати участь дітей у гуртковій шкільній і позашкільній роботі;
здійснювати прогностичні заміри щодо результативності обдарованих учнів у конкурсах, змаганнях, турнірах, олімпіадах;
поширювати досвід роботи вчителів щодо ефективного впровадження системи роботи з розвитку обдарованості дитини.
Важливими напрямами роботи практичного психологічної служби школи є :
- профорієнтація старшокласників;
- підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу;
- допомога підліткам у кризових ситуаціях; превентивне виховання, метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я;
- робота з обдарованими дітьми.
Метою виховної роботи школи є цілісний розвиток особистості учнів, досягнення ними високого рівня освіченості й культури, формування в молоді особистісних рис громадян Української держави - розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.
Однією з форм залучення дітей до громадського життя є участь в учнівському самоврядуванні через дитячо-юнацьке об’єднання імені
Богдана Хмельницького.
Учителі школи спрямовують зусилля на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси та якості українця-патріота.
Важливими складовими шкільного життя є:
1