Виховний захід до Дня Гімназії (усний журнал)

Клас: 5-В, 8-А

Дата: 14.11.14

Місце проведення: актова зала

Час: 14.15

Мета:

• формувати в учнів почуття поваги до традицій навчального закладу;
• розвивати навички пошуково - дослідницької  діяльності.ю колективної та самостійної роботи, мовлення, пам'ять, увагу тощо;
• виховувати почуття поваги до здобутків земляків, історії рідного краю тощо.

Хід заходу

Лебедєва О.П.

Доброго дня, любі діти. Наш захід, присвячений річниці з дня заснування нашого навчального закладу, який по праву вважається найкращим у нашому місті. Гімназія сягає корінням і є продовжувачем славних традицій Єлисаветгадської чоловічої гімназії.

Отож, розгорнемо усний журнал. Сторінка «Загальна історична довідка про освіту в Єлисаветграді».

На початку XX століття в місті існувало 6 навчальних закладів, що давали класичну освіту. Серед них жіноча гімназія, відкрита у 1860 р. (зараз старий корпус педагогічного інституту ім. В.К.Винниченка по вулиці Шевченка, 1) чоловіча державна гімназія, відкрита в 1879 р. (нині Будинок офіцерів по вулиці Шевченка), приватна чоловіча гімназія М.К.Крижановського на Олександрівській вулиці, 1907 року заснування (зараз один із навчальних корпусів середньої школи №11 по вул. Володарського), приватна жіноча гімназія А.Н.Єфімовської, заснована у 1902 р. на Великій Перспективній вулиці, приватна жіноча гімназія М.Д.Госслен по вулиці Петрівській (зараз вул. Шевченка, нині там знаходиться відділення третьої лікарні), Єврейська приватна гімназія на Двірцевій вулиці.

Лисенко Н.Г.

Гімназії відігравали помітну роль у суспільному та культурному житті міста. Багато випускників зробили вагомий внесок не лише у вітчизняну, а й у світову культуру. Серед них: видатний український письменник і політичний діяч В.К.Винниченко, відомий поет А.О. Тарковський, конструктор реактивної техніки Г.Е.Лангемак, талановитий оперний співак і актор В.А.Канделакі, український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР Ю.С.Мейтус, відомий алгебраїст, член-кореспондент М.Г.Чеботарьов, вчений-біолог, академік Б.М.Завадовський, лауреат Нобелівської та Державної премій, Золотої медалі ім. М.В.Ломоносова І.Є.Тамм, відомий польський прозаїк та публіцист М. Хороманський, відомий письменник та публіцист Амінодав Шполянський (Дон Амінадо), видатний польський письменник Я.Івашкевич.

Любі діти, варто зазначити, що наш захід має не лише інформативно-навчальний характер, а ще й ігровий момент. По завершенню буде проведено невеличку інтелектуальну гру із заохочувальними призами. Будьте уважними.

Казарян Ярослав

Сторінка друга – «Загальні особливості гімназії»

Навчальна програма гімназій складалась із таких дисциплін: Закон Божий, російська, латинська, грецька, французька та німецька мови, історія, географія, космографія, фізика, логіка, чистопис, гімнастика, співи, малювання. Цікаво, що в приватних гімназіях не вивчались стародавні мови, а викладачі мали більшу свободу в питаннях щодо програм та вибору підручників.

Жіноча освіта теж була фундаментальною. В приватних та громадських гімназіях. "благородні дівчата" вивчали Закон Божий, російську, латинську, німецьку та французьку мови, математику, історію, географію, фізику, природознавство. Викладались також малювання, співи, гімнастика, танці, рукоділля, гігієна жінки
Плата за навчання в чоловічій гімназії була досить високою. Відомо, що в 1879/80 навчальному році вона становила 30 карбованців, а в 1885 р. досягла вже 60 крб. на рік. То був елітарний навчальний заклад. І далеко не кожна сім'я мала змогу дати класичну освіту своїй дитині. Висока платня за навчання - то не остання причина тому. Так, відомо, що за 10 років, з 1885 по 1895, гімназію закінчили лише 127 чоловік.

Так, щасливців, що закінчили гімназію, було небагато. Країна старанно вирощувала інтелігенцію, не шкодуючи для того коштів і часу. Можна тільки радіти тому, що ми знову повертаємось до тієї системи, намагаючись вибрати все позитивне, що в ній, було.

Голуб Маргарита

Історія донесла до нас прізвища гімназійних педагогів. Федір Іванович Прокеш був першим директором чоловічої державної гімназії. Цей добродушний чех у синьому віцмундирі виконував ці обов'язки приблизно 30 років, викладаючи латинську та грецьку мови, (Зі спогадів Дона Амінадо).

Першим законоучителем для православних дітей був протоієрей Успенського собору Федір Єленєвський. Він увійшов в історію не лише як духовна особа, а ще й як дослідник, що писав історію своєї єпархії.

Великою повагою в учнів користувався викладач стародавніх мов П.Д.Дубняков. Незалежність його поглядів неодноразово заважала його службовій кар'єрі.

Російську мову і словесність 20 років викладав у чоловічій гімназії М.К.Крижановський. У 1907 р. він заснував свою приватну гімназію. Крижановський уклав власний підручник "Повторний курс русского языка", що видався не дуже вдалим і був підданий критиці в місцевому педагогічному журналі "Педагогический Вестник

Пугач Ангеліна

Цікаво порівняти і дозвілля сучасних школярів із дозвіллям гімназистів. Так-от, виявляється, що серед учнів гімназії дуже популярними були своєрідні концерти, що проводилися час від часу для учнів середніх закладів міста. В концертах брали участь гімназійний хор, струнний та духовий учнівські оркестри, виконувались номери сольної та інструментальної музики. Виконувались духовні концерти П.І. Турчанинова, Г.Л.Ломакіна, Н.Бахметьєва, хори з опер А.Н. Вертовського, ораторій Г.Ф.Генделя та інших композиторів.

А от щодо інших способів проведення вільного часу, тут керівництво гімназії було досить категоричним. У протоколі педради, що проходила у вересні 1884р., відзначається, що учням категорично заборонялося відвідувати:

1. Маскарады, клубы, трактиры, кофейни, биллиардные и другие подобные заведення.
2. Опереточный театр.
3. Кафе-шантаны.
4. Публичные балы в собраниях и клубах.
5. Семейные вечера в общественных и наемных залах.
6. Публичные танцевальные вечора у танцмейстеров.
7. Частные спектакли.
8. Заседания гражданских и окружных судов, съезд и камеры мировых судей.
9. Театральный сквер.
10. Библиотеку при общєственном собрании".
І взагалі, "гулять по улицам города гурьбой строго воспрещается".

Що й казати, сучасний старшокласнику таких умовах просто не вижив би.

А якщо серйозно, то порядку та дисципліни справді було в гімназії більше, ніж у сучасній школі. Але для доброго виховання, мабуть, і таких зовнішніх вольових методів не достатньо.

Хоча в житті гімназистів залишався час і для безвинних хлопчачих витівок. І в цьому плані вони нічим не поступалися сучасним дітям. У "Кондуїтному листі" Миколи Семунія від 16 жовтня 1910 року зазначено: "Бросает шарики из дудочки, дудочка отобрана, ученик наказан стоянием в углу, посажен на место, снова бросает шарики".

А в протоколі засідання педради від 7 жовтня 1891 року знаходимо ось таке цікаве повідомлення: "Господин директор сообщил, что ученики III класса Дербенандер Дмитрий й Боголюбов Александр 3-го сего октября самовольно без ведома родителей и гимназического начальства, выехали из города с целью совершить путешествие в какие-то неведомые края, но, благодаря своевременно принятым энергичным мерам, были возвращены 5-го сего же октября месяца обратно в гимназию". За таку провину згадані учні були посаджені в карцер на 24 години.

Голуб 2.

Гімназисти, на відміну від нинішніх школярів, полюбляли читання. В бібліотеках гімназій зберігались твори Цицерона, Тіта Лівія, Ювенала, Вергілія, Аристофана. Серед найулюбленіших художніх книжок - Д.Г.Байрон, Р.Кіплінг, Жюль Верн, Марк Твен, Майн Рід, Фенімор Купер. Видатний письменник Дон Амінадо у спогадах згадує про свої юнацькі літературні захоплення: О.Пушкін, М.Лєрмонтов, О.Толстой, І.Лажечніков, В.Гюго, Л.Толстой (Дон Амінадо. Вказаний твір, с. 14).

Серед гімназистів старших класів була й певна категорія, що цікавилась забороненою політичною літературою: працями Добролюбова, Сеченова, Оуена, Дарвіна, Прудона, Лассаля та ін. Є відомості про те, що в Єлисаветграді навіть діяв гурток самоосвіти, що мав за мету знайомити гімназистів з літературою такого напрямку.

Один із головних недоліків програми - тотальна русифікація навчання. Українська історія і культура не вивчалися, а українська мова не допускалась навіть у повсякденному спілкуванні між гімназистами.

Хоча колишній випускник чоловічої гімназії В.А.Нікітін згадує, що серед учнівської молоді були досить популярні ідеї українізації. У нього на квартирі регулярно збиралась зацікавлена громада. Тут бували сам "батько" М.Левицький, син українського драматурга І. Карпенка-Карого Ю.І.Тобілевич, М.К.Заньковецька, А. К. Саксаганський, викладачі міських середніх закладів А.В.Шафонський, К.С.Шило, С.А.Маклецов та інші.
Підсумовуючи сказане, ще раз констатуємо той факт, що протягом другої половини XIX - початку XX століть гімназії відігравали значну роль у суспільному і культурному житті міста. Вони були важливими освітніми та культурними осередками, випускники яких зробили значний внесок у вітчизняну і світову культуру.

Жаданова Софія.

Наступна наша сторінка – «Пантеон Слави».

Окремою гордістю Єлисаветградщини є вчені зі світовим ім’ям, які починали тут свій зірковий зліт. Тут достатньо тільки зазирнути в пантеон Слави Єлисаветградської гімназії Дух перехоплює, коли читаєш імена: 
Ігор Євгенович Тамм (1995-1971), роки навчання в гімназії (1905 -1913), видатний фізик, академік; 
Микола Григорович Чеботарьов (1994-1947), роки навчання в гімназії (1904 -1908), видатний математик, член-кореспондент; 
Георгій Еріхович Лангемак (1898-1938), роки навчання в гімназії (1907 -1916), видатний інженер, конструктор загальновідомої «Катюш»; 
Борис Михайлович Завадовський (1895-1951), роки навчання в гімназії (1905 -1913), видатний фізіолог, академік; 
Мозес Гомберг (1866-1947), роки навчання в гімназії (1877 -1884), видатний хімік, академік АН США; 
Борис Михайлович Гессен (1893-1936), роки навчання в гімназії (1905 -1913), видатний філософ, член-кореспондент; 
Фауст Васильович Нікітін (1894-….), роки навчання в гімназії (1905 -1913), генетик та зоолог-селекціонер, лауреат Державної премії; 
Давид Львович Талмуд (1900-1973), роки навчання в гімназії (1911 -1919), видатний хімік, член-кореспондент; 
 

У цій же гімназії вчилися і:

Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951), роки навчання в гімназії (1989 -1897), відомий політик і письменник, 
Абрам Маркович Гольденберг (Арго) (1897-1968), роки навчання в гімназії (1906 -1914), відомий поет-сатирик, 
Ярослав Івашкевич (1894-1980), видатний польський письменник; 
Володимир Аркадійович Канделакі (1908-?), роки навчання в гімназії (1909 -1917), відомий співак, 
Юлій Сергійович Мейтус (1903-), роки навчання в гімназії (1911 -1919), відомий композитор, 
Георгій Олександрович Поляновський (1894-1983), роки навчання в гімназії (1905 -1913), видатний музикант, музикознавець і літературний критик, 
Олександр Платонович Семененко (1898-1978), роки навчання в гімназії (1907 -1915), український політичний діяч, 
Михайло Костянтинович Хороманський (1904-1972), відомий польський прозаїк та публіцист; 
Натан Ісакович Ширман (1869-1944), роки навчання в гімназії (… - 1888), лікар, науковець, пропагандист медичних знань, 
Ісак Вульфович Шкловський (1863-1935), відомий публіцист; 
Амінодав Петрович Шполянський (Дон Амінадо)(1888-1957), роки навчання в гімназії (1899 -1907), відомий письменник та публіцист. 

5-В

Наступна сторінка – «Гімназія сьогодні»

Коротка історична довідка:

1992 рік – відновлення роботи гімназії на базі Кіровоградської школи № 5. Перша урочиста посвята в гімназисти.

17 листопада 1992 рік – перші урочистості до Дня Гімназії.

1992 рік – створено наукове товариство Гімназії.

1993 рік – перший відкритий захист творчих робіт.

1994 рік – участь навчального закладу в Міжнародних програмах.

1996 рік – організовано роботу Учнівського Самоврядування, проведено гру «Виборина».

1996 рік – започаткована практика організації літнього мовного табору.

1999 рік – Перший випуск Відродженої гімназії.

2001 рік – запроваджено рейтинг успішності та нагороду «Гімназист року».

2006 рік – відкриття економічного профілю навчання в Гімназії.

2008 рік – за результатами зовнішнього незалежного оцінювання Гімназія імені Тараса Шевченка у рейтингу навчальних закладів міста посіла перше місце.

2010 рік – відкриття портретного ряду видатних земляків – гімназисті, з яким ви матимете змогу ознайомитися наступного тижня.

2010 рік – відкриття куточку Слави та портрету Олени Бур’янової, вчителя математики, яка працювала у нашому навчальному закладі, а під час Великої Вітчизняної війни виявили неабияку мужність у боротьбі з німецькими окупантами.

Панасенко Вікторія.

Наш заклад має таку структуру:

• спеціалізована початкова школа «Гармонія» з поглибленим вивченням англійської мови.
• Гімназія імені Тараса Шевченка. Має гуманітарне спрямування. Профілі навчання – економічний та філологічний.
• Центр позашкільного виховання «Контакт», де ми маємо змогу розвивати й відкривати в собі нові таланти.

Лисенко Н.Г.

Пропоную далі перегорнути не просто усну сторінку, а переглянути відеосторінку про сучасне буття нашого закладу «Обличчя Гімназії» та

(перегляд відео)

А зараз сторінка – «Інтелектуальна»

 Вікторина за матеріалом, з яким ви сьогодні ознайомились

1. У якому році було відновлено роботу гімназії? (1992)
2. Де було приміщення чоловічої гімназії? (будинок офіцерів)
3. З яких структурних частин складається наша гімназія (початкова школа, гімназія, ЦПВ)
4. Назвіть три дисципліни, які вивчали у чоловічій гімназії. (Закон Божий, російська, латинська, французька)
5. Назвіть першого директора чоловічої гімназії. (Федір Прокеш)
6. Як звали відомого українського письменника, політичного діяча на честь якого названо університет? (Володимир Винниченко)
7. Що створив Лангемак? (реактивну техніку)
8. Яку славнозвісну бойову машину створив Лангемак? («Катюша»)
9. У якому році відкрито економічний профіль в гімназії? (2006)

А на завершення нашого заходу пропоную переглянути відео, яке нагадає учням 8-А класу про ту хвилюючу мить, на яку з нетерпінням чекає 5-В.

(перегляд відео посвяти та виступу)