8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Виховна година "Толерантність-шлях до себе"

Про матеріал
Поглибити розуміння учнями поняття «толерантність»; розвивати почуття колективізму, вміння аналізувати та приймати рішення; виховувати чуйність, людяність, терпимість і небайдужість, почуття взаємодопомоги; сприяти формуванню навичок толерантної поведінки.
Перегляд файлу

Виховна  година:  «Толерантність – шлях  до  себе»

 

Мета:  Поглибити  розуміння  учнями  поняття  «толерантність»;  розвивати  почуття  колективізму,  вміння  аналізувати  та  приймати  рішення;  виховувати  чуйність,  людяність,  терпимість  і  небайдужість,  почуття  взаємодопомоги;  сприяти  формуванню  навичок  толерантної  поведінки.

                                          Хід  уроку

Вчитель:   Доброго  дня!  Сьогодні  ми  зібралися,  щоб  ще  раз  поговорити  про  стосунки  між  людьми, переконатися, як  важливо  бути  терплячими  один  до  одного,  прагнути  миру  й  добра.  Назва  нашої  виховної  години:  «Толерантність – шлях  до  себе».

 Я  пропоную  її  розпочати  з  привітання.  Перед  початком  нашої  виховної  години  ви  отримали  різнокольорові  жетони,  отже  зараз  ви  розіб’єтеся  на  пари  за  кольорами  і  привітаєтеся  один  з  одним.

   Червоні  вітаються  як  японці – вклоняються  один  одному.

    Жовті  вітаються  як  європейці – потискають руку.

    Зелені  вітаються  як  індійці – складають  долоні  на  серці.

    Сині  вітаються  як  ескімоси – потертись  носами.

 У  такий  спосіб  привітання  ми  висловлюємо  повагу  один  до  одного,  що  є  складовою  частиною  толерантності.

Людина – це  соціальна  істота,  вона  перебуває  в  суспільстві  собі  подібних,  живе  за  певними  правилами.  Дуже  важливо  для  кожної  людини  учитися  жити  серед  людей,  уміти  спілкуватися  з  іншими.  Кожен  із  нас  хоче,  щоб  його  любили,  поважали,  цінували.  Кожен  мріє  про  те,  щоб  інші  дарували  йому  тепло,  добро,  відчуття  комфорту  і  радості  спілкування. А  для  цього  люди  мають  навчитися  бути  толерантними  один  до  одного.  Бути  толерантною  людиною – значить  поважати  людей,  доброзичливо  і  поблажливо  ставитися  до  них.  Отже,  все  залежить  від  вас  самих.  А  які  ж  ви  є?  Давайте  ви  самі  ще  раз  скажете  про  себе.  Для  цього  вам  необхідно  на  аркушах  паперу  перемалювати  свою  долоню  та  при  допомозі  ножиців  її  вирізати.  В  середині  написати  своє  ім’я,  а  на  пальчиках  риси  свого  характеру.  Приклеїти  на  плакат,  попередньо  озвучивши.

 Отже,  усі  ми  різні  і  водночас  такі  рідні  люди  і  всіх  нас  має  зігрівати  сонечко,  назва  якому – Толерантність.

 

Ведуча І:  16  листопада  жителі  багатьох  країн  світу  відзначають  Міжнародний  день  толерантності.

 

Ведуча ІІ:  Це  свято  було  засноване  в  1996  році  за  рішенням  генеральної  Асамблеї  ООН.  Його  мета  полягає  в  тому,  щоб  зменшити  по  всій  планеті випадки  прояву  насильства.

 

Ведуча І:  З  розвитком  суспільства  до  людини  прийшло  розуміння,  що  Земля  не  є  надто  великою,  вона – наш  спільний  дім,  де  всі  люди – сусіди.

 

Ведуча ІІ:  А  з  сусідами  треба  знаходити  спільну  мову.  У  безмежному  просторі  різноманітних  культур,  релігій,  думок,  ідей,  що  належать  людям  різних  країн  на  планеті,  на  допомогу  з’явилася  толерантність.

 

Ведуча І:  До  вашої  уваги  вправа «Асоціативний  ряд».  На  дошці  написано  по  вертикалі  слово  «толерантність»,  вам  необхідно  назвати  слова-характеристики  людини,  які  асоціюються  зі  змістом  поняття  слова  і  починаються  з  літери  вертикального  рядка.

Т – терпимість;   

О – об’єктивність;

Л – ласкавість;

Е – ерудованість;

Р – рішучість;

А – активність;

Н – надійність;

Т – творчість;

Н – ніжність;

І – ініціативність;

С – спокій;

Ть – талановитість.

 

Ведуча ІІ:  Для  того,  щоб  спілкування  між  людьми  було  приємним,  необхідно  вживати  ввічливі  слова. 

 

Ведуча І:  Вживання  ввічливих  слів  нас  навчають  ще  змалку.  Вони  давно  увійшли  до  нашого  лексикону  і  вже  стали  звичними.

 

Ведуча  ІІ:  Було  б  добре,  якби  люди  були  ввічливі  від  природи.  Але  як  відомо,  що  ця  риса  прикрашатиме  вашу  особистість  лише  тоді,  якщо  ви  плекатимете  її  в  собі.

 

Ведуча  І:  На  дошці  записані  слова  ввічливої  людини,  але  букви  в  них  переставлені  місцями,  назвіть  їх:

Добрий  день – йдбрио  ньед;

Добрий  ранок – окран  бодийр;

Дякую – куюдя;

Будь – ласка – дубь  сакал;

Пробачте – ропчебат;

До  побачення – няопчебан  од;

Прошу – урпош;

Ваша  ласка – аваш  скала;

Добраніч – нідочбра.

 

Ведуча  ІІ:  « Людина  може  обійтись  без  багатьох  речей,  але  не  без  іншої  людини» - сказав  один  учений.  Навіть  на  самоті  вона  подумки  звертається  до  інших  людей.  Наприклад,  коли  приміряєш  новий  одяг  або  робиш  зачіску,  думаєш,  що  скажуть  твої  друзі,  чи  не  вважатимуть  вони  тебе   відсталим  або  занадто  «крутим». 

 

Ведуча І:  Попри  все  людські  стосунки  нерідко  спричиняють  проблеми:  непорозуміння,  суперечки,  конфлікти. Щоб  запобігти  цьому,  треба  навчитися  знаходити  спільну  мову  з  різними  людьми.

 

Ведуча  ІІ:  У  житті  людина  спілкується  з  представниками різних  національностей,  культур,  соціальних  верств,  тому  важливо  навчитися  поважати  культурні  цінності  як  свого  народу,  так  і  представників  іншої  культури.

Ведуча І:  Що  ж  означає  слово  «толерантність»  іншими  мовами?

Відповіді  учнів  класу:

   У  англійській – готовність  бути  терпимим,  поблажливим,  дозволяти  існування  різних  думок  без  їх  дискримінації.

 У  німецькій – терпимість  до  чужих  думок,  вірувань,  поведінки

 У  французькій – переконливість  в  тому,  що  інші  можуть  думати  і  діяти  в  манері,  відмінній  від  вашої  власної.

У  китайській – уміння  дозволяти,  допускати,  проявляти  терпимість  до  інших.

В  арабській – милосердя,  усепрощення,  уміння  приймати  інших  такими  як  вони  є.

У  перській – терпіння,  витривалість,  готовність  до  примирення.

В  українській – уміння  терпіти,  приймати  або  визнавати  існування  кого-небудь,  бути  поблажливим  до  чого,  або  кого  небудь.

 

Ведуча  ІІ:  Отже,  можна  зробити  висновок :  толерантність -  вміння  жити  з  іншими  людьми  та  іншими  ідеями  в  мирі  та  злагоді.

 

Ведуча  І:  Пропоную  вашій  увазі  творчу  роботу  «Толерантна  людина».  Запрошується  два  учасника.  На  мольбертах  намалювати  обличчя  людини,  очі  виконавців  зав’язані  хустинкою.

 

Ведуча ІІ:  Малюємо  овал  обличчя.

                  Малюємо  волосся, зачіску.

                  Малюємо  вуха.

                  Малюємо  очі, брови,  ніс.

                  Малюємо  усміхнений  ротик.

 

Ведуча  І:  Ось,  які  вони  обличчя,  толерантної  людини. 

У  світі  поширюється рух  за  толерантність,  бо  вона  є  необхідною  умовою  миру  і  демократії. 

 

Ведуча ІІ:  Наш  український  народ  неодноразово  виявляв  свою  терпимість,  здатність  до  компромісу,  вміння  виходити  із  проблемних  ситуацій.

 

Ведуча І:  Толерантність  не  є  вродженою  рисою  характеру,  її  потрібно  виховувати  з  дитинства.

 

Ведуча ІІ:  Людське життя  коротке,  і  дається  воно  тільки  раз. І  кожному  потрібно  прожити  його  так,  щоб  не  було  соромно  за  марно  прожиті  роки.

 

Ведуча І:  Ми – молоді  громадяни  України,  і  саме  від  нас  залежить  її  майбутнє,  від  нашої  освіченості,  активної  життєвої  позиції.

 

Вчитель:  Підводячи  підсумок  нашої  зустрічі,  хочу  побажати  всім  зростати,  підніматися  вгору,  до  покращення  своїх  рис  характеру,  до  налагодження  доброзичливих  стосунків.  Бо  це  у  ваших  руках.