Тема: «Метелики – окраса нашого життя»
Мета: познайомити дітей зі світом комах; формувати конструктивно – художні вміння графічними засобами; розвивати творчі здібності: мислення, пам'ять, стійку увагу, уяву, спостережливість та дрібну моторику дитячих рук. Прищеплювати естетичні смаки та любов до прекрасного. Згуртовувати дитячий колектив спільними інтересами; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги.
Обладнання: ілюстрації з різними видами метеликів, колекції метеликів, малюнки, презентація, відеоролик.
Хід засідання
І. Організаційна частина.
ІІ. Основна частина:
Послухайте загадку:
Що то за гість?
Ніжок в нього шість.
Аж чотири крильця має,
По квітках собі літає.
Не бджола, не джмелик,
Зветься він… (метелик).
- З приходом весни пригріває сонечко та зеленіє трава – починають літати різні комахи. Комахи – найпоширеніші на землі істоти. У наш час відомо близько мільйона комах. І хоча деяких комах люди не люблять, навіть борються з ними, роль комах у природі в цілому надзвичайно велика. Вони запилюють квіти, «прибирають» нашу планету від різного «сміття», стають їжею птахам та тваринам. Тіло комахи поділяється на три частини: голова, груди, черевце. На голові знаходяться очі, пара вусиків, або антен, за допомогою яких комаха пізнає те, що її оточує, та ротовий апарат. На грудях розташовані пари ніг і, здебільшого, дві пари крил.
- Чи звертали ви увагу, що майже у всіх комах лівий і правий боки тіла однакові? Така будова називається симетричною. А умовна лінія, що ділить навпіл симетричні предмети, є віссю симетрії.
- Подивіться, як зимують метелики монархи. Вони скупчуються на метеликових деревах і висять, як гірлянди, до весни. У нашій місцевості метелики знаходять тихе, прохолодне, неосвітлене місце, складають крильця і в такому вигляді вони проводять всю зиму. А тільки пригріє сонечко – метелик змахне крильцями і полетить нести красу та радість людям.
3. Повідомлення про метеликів
Діти роблять цікаві повідомлення.
4. Прослуховування казки Устини Золотоусової «Метелик».
Метелик
Кожна квітка любить метелика. І бажає дати йому барви своїх пелюсток. Але спочатку квітки не мали кольорів. І одна добра фея, чарівна Кольорівна, вирішила наділити кожну квітку своїх кольором. Одна квіточка забажала мати жовтий колір, як сонце. Царівна послала до сонця позичити жовтої фарби, і тепер метелик у цієї квітки жовтий.
Друга квіточка мріяла стати синьою – синьою, наче морська хвиля. Два дельфіни, що бавились у морі неподалік піщаного берега, бризнули на квітчині пелюстки синьої фарби. І отримав метелик на крильця крапельки морської води.
Інша квіточка забажала зеленої фарби, і Кольорівна послала двох жайворонків до царства лісу. Який же метелик…красивий! А скромна, ледь помітна квіточка схилила голівку і сказала: « Я так давно мріяла про білий колір». І два снігурі полетіли до Снігової Королеви за цим чудовим кольором. Метелика – білосніжку можна побачити вже з ранньої весни!
От уже ніби всі квіти і метелики отримали свої кольори, але почувся тихенький плач.
«Хто це тут плаче?» - здивувались усі.
І тут на гілочці побачили маленького метелика, який ніяк не міг вибрати собі квіточку, бо хотів стати гарнішим за інших.
«Хто хоче подарувати цьому метеликові краплину своєї барви?» - запитала царівна Кольорівна. І всі по черзі підлітали до малого і струшували крапельки фарб зі своїх крилець. Маленький метелик засвітився, наче казковий ельф, барвами веселки.
5. Перегляд презентації «Метелики»
ІІІ. Підсумок
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було тобі й мені.
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І стеблику, гілку чи травинку
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
- Шануй все, що тебе оточує: травинку і кущик, деревце і квіточку, пташку і кожну травинку, водойми і всю землю, на якій ти живеш! Без усього цього збідніє наше життя!
