Виховний захІд до Дня рідної мови

Св’яткова лінійка до Дня рідної мови.

Ведучий:    Всім увага! Звучить гімн України!

(ГІМН)

Ведучий:    Ми з вами сьогодні зібралися на передодні Міжнаро́дного деня рі́дної мо́ви. Це - день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила  з 26 жовтня по 17 листопада 1999 року в Парижі.

     Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги народів світу.

          Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Для англійців – англійська, для білорусів – білоруська, для французів – французька. А для нас, УКРАЇНЦІВ, найріднішою та наймилішою є наша солов’їна, калинова,барвінкова, колискова УКРАЇНСЬКА МОВА.

      В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції України "Державною мовою в Україні є українська мова". Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

     В нашій країні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

      Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

          І сьогодні до цього дару Божого, до мови, ми звертаємося з повагою і віддаємо їй шану.

О не згуби свого народу,

Безсмертна, мово, рідна і терпка

Ти  є душа співучого народу

Що був і є, і буде у віках.

( виходять учні під музику и читають вірші про мову)

1             Мелодійна моя, промениста,

               Як земля, твій багатий словник.

               Українська  мово пречиста,

               Ти ж у серці народу навік!

2          Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш

    Рідна мова моя пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

3             Нашу мову в час горя й біди

               Колосисту навіки –

               Українську рідну мову

               В дар дали мені батьки.

4      Берегти її, плекати

                Буду всюди й повсякчас

                 Бо ж єдина, так як мати,

            Мова кожного із нас.

5              Раз мені казала мати

                Можеш мов багато знати

                Кожну мову шанувати

               Та одну із мов усіх    

               Щоб у серці ти зберіг

               В серці ніжну і погідну

               Бережу я мову рідну.

6            Українка я маленька,

              Україна – моя ненька

              В неї щира я дитина

              Добра, люба та єдина.

7      В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла.

     Українська в мене мова!

8          Я слова чарівні знаю – вивчила  охоче

            І в розмові їх вживаю – зранку і до ночі.

• Доброго здоров я, Галю!
•                 Добрий день, Оленко!

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько.

9           І спасибі й дуже прошу,

             Вдячний вам, будь ласка

                   Словом радість вам приношу

Світ стає як казка

10     Наче юна зоря світанкова

         Ти лісами, степами ідеш

         Українська, чарівна мова

         Ти у серці народу живеш.

11             Вона як зоря пурпурова

                  Що сяє з небесних висот

                     І там де звучить рідна мова

                 Живе український народ.

12      Вивчайте, любіть свою мову.

          Як світлу Вітчизну любіть

          Як стягів красу калинову

          Як рідного неба блакить.

13       Люби і слово те рідненьке

            Що ненька вчила те колись

             Воно таке звучне, миленьке.

        Люби його і ним гордись.

14      До побачення вам люди

          Будьте всі здорові

           І слова чарівні всюди

           Ви вживайте в мові.

(учні виходять з зали під музику)

      Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Закликаю вас плекайте і шануйте рідну мову!

(Звучить пісня  «Мова єднання» співають всі)