Виховний захід. "До дня української писемності."

Про матеріал

Сучасні школярі мають змогу в повному обсязі вивчати рідну мову, спілкуватися нею, адже стільки цікавих підручників сьогодні надруковано саме українською. Останнім часом швидко відроджується українська культура. І ось уже лунають під час Різдва українські колядки, а на весіллях – українські народні пісні. Повертається українське слово і на екрани телевізорів. Тепер усе частіше можна побачити фільми, де грають українські актори, які спілкуються рідною мовою. Почуття люди висловлюють не лише словами. Усе частіше нам хочеться співати рідною мовою. Усе частіше лунають на радіо, телебаченні, на концертах і святах українські пісні. Мова не може бути немодною, чи несучасною, бо мова – це душа народу. Український народ може заявити про себе на весь голос, що він має свою землю, свою волю, свої мрії та прагнення. Немає жодних причин сумніватися, що наша рідна мова – модна і сучасна.

Перегляд файлу

До дня української писемності

Звучить пісня «Українська мова»

Учень:	Моя чарівна, дивна мова, Хто перелічить в ній слова? Вона прекрасна і казкова, Весела, щира і жива.
	Я мислю мовою цією, Я нею змалку говорю, І рідною зову, своєю – Це, де завгодно, повторю.
	Вона державною вже стала, Але до волі довго йшла. Щоразу з попелу вставала… А скільки спалена була!
	На ноги інша б не сп’ялася, А українська знов жива! Нарешті стала, відбулася! Говорить, думає, співа!

Учитель:

В Україні проживає багато мільйонів людей. Скільки з них вважає українську мову рідною? Це питання, на яке складно знайти відповідь. Що стосується української мови у світі, то за даними Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури за межами України українською мовою користуються близько 1,5 мільйона людей. Найбільша кількість припадає на США і Канаду. Тут розмовляють українською мовою більше 900 тис. людей.

На конференції в Римі 1951 року представники різних країн назвали українську мову другою в світі за мелодійністю. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі після французької та перської мов на мовному конкурсі у Парижі в 1934 році.

Сьогодні ми будемо говорити про рідну українську мову, про величну силу українського слова. Кожен з нас повинен запам’ятати на все життя: поки звучить у світі рідна мова народу – живий сам народ.

Учень: Серце народу – це мова, це слово,

Нації гордість, культура, престиж.

Той, хто цурається рідної мови,

Ранить народ в саме серце, як ніж.

Мова чудова і літературна,

Без говіркових, спотворених слів.

Свідчить про те, що людина культурна.

Мова у неї, як пташечки спів.

Мова у неї приємна, чудова.

Є в ній традиції всіх поколінь.

Як у віночку йде слово до слова,

В мові чарівність і сонця теплінь.

Мова – це людства досягнення дивне.

Мова – це нація, спільність і час.

Мова моя українська чарівна

Є найрідніша для кожного з нас!

Ведучий: Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.

Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114). Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності

Нестор.

СЛАЙД

Нестором звуть мене люди,
Із дитинства я вчив алфавіт,

Будуть читати повсюди

«Повість временних літ».

Ведучий. Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм.

СЛАЙД

Виходить. Заходять Кирило та Мефодій

Кирило

Брати Кирило та Мефодій,

Аби творити світло знань

І їх поширити в народі,

Звернулись до святих писань.

Мефодій

Вже три абетки є на світі –
В юдеїв, греків, латинян.

Але придатні для освіти

Вони не були для слов’ян.

Кирило

Тож в тиші монастирських келій

Творили букви я і брат,

Й понесли їх в людські оселі

І на Дунай, і до Карпат.

Мефодій

Так Боже слово всі пізнали

І поклонилися Йому,

Бо по-слов’янськи переклали

Ми з братом Біблію саму!

Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

Ведучий: У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство.

СЛАЙД

Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.

Ведучий: Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.

СЛАЙД

Мова існує в двох формах: усній і писемній. Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовне єство народу . Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе в ньому і з ним.

Учитель: Україна та її культура сьогодні святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова.

СЛАЙД

Учитель оголошують подію і дати скорботного календаря.

1720 р. — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р.— Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком.
1884 р.— закрито всі українські театри.

1908 р. — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.

1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р.—- видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
1989 р.— видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.

Мово рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камiнь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила?

Учень: Прислів’я та приказки вневнено можна назвати перлинами народної мудрості. Знання і використання їх у мовленні – це ознака освіченості, загальної культури.

Діти називають прислів’я.( на дошці розірвані прислів я, які треба поєднати)

Дав слово – дотримай його.
Умієш говорити – умій слухати.
Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.
Більше діла, менше слів.
Гостре словечко коле сердечко.
Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
Народ скаже, як зав’яже.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Ведучий: Багато поетів присвятили свої вірші рідній українській мові. Вони писали про мову як про багатство, яке є у кожного з нас. Але його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо.

Учень: Світла і багата

Українська мова,

Мова мами й тата!

Мова мами й тата,

Діда і бабусі.

Знаю її добре,

Ще краще навчуся

Марійка Підгірянка

Учень: По-своєму кожна

Пташина співає

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

По світу її, як святиню, нестиму

Допоки живу, в чистоті берегтиму.

Степан Жупанин.

Учитель: Щодня ми використовуємо у своєму мовленні купу запозичень. Проте багато людей навіть не здогадуються, що ці слова мають чудові власні українські відповідники.

СЛАЙД

Аеропорт – летовище

Карта – мапа

Фотокартка – світлина

Бібліотека – книгозбірня

Журнал – часопис

Аплодисменти – оплески

Фонтан – водограй.

Нові слова в українській мові, які з’явилися за останні 10 років.

Спінер – антистресова іграшка. Назва з англійської мови перекладається як «крутилка». Пік продажу припав на червень 2017 року.

Безвіз - 11 червня Президент України Петро Порошенко оголосив про безвізовий режим для туристичних поїздок до Європи.

Кіборги – так назвали у 2014 році захисників Донецького аеропорту.

Портфоліо - це, ніби портфель досягнень людини у професійній та творчій діяльності.

Спонсор – людина, яка надає фінансову підтримку якій-небудь діяльності або окремій особі.

Айфон – сенсорний смартфон, розроблений корпорацією Apple.

Айпед - планшетний комп’ютер від Apple. Заявлений як проміжний варіант між ноутбуками і портативними медіаплеєрами, здатний виконувати певні операції.

Андроїд – операційна система для мобільних телефонів та планшетних комп’ютерів.

Учень: Солов’їну, барвінкову -

Колосисту навіки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина, так як мати, -

Мова кожного із нас.

Учень: Українка я маленька,

Україна – моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Учень: Я син України-неньки!

Українцем я зовуся.

Й тою назвою горджуся.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

А яка ще пречудова

Українська в мене мова!

Учень: Українка я маленька,

українці батько й ненька.

На Вкраїні родилася,

в свою маму удалася.

Все, що рідне, я кохаю,

всім, хто рідний, помагаю,

своє ціню, свого вчуся

і до рідного горнуся.

Пісня «В мене очі волошкові»

Учень: Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах

СЛАЙД

Учень: Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Учень: Найрідніше, сокровенне,

найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу.

СЛАЙД

Мова не може бути немодною, чи несучасною, бо мова – це душа народу. Український народ може заявити про себе на весь голос, що він має свою землю, свою волю, свої мрії та прагнення.

Немає жодних причин сумніватися, що наша рідна мова – модна і сучасна.