Виховний захід «Історія і мода»

Виховний захід «Історія і мода»

 

Історик:   Історія, всесвіт і мода...

Скажіть, як нам їх об»єднати?

Як спільно звести їх двох разом,

Щоб лиха нам всім не зазнати?

 

Модниця:    І справді, що тут спільного:

Історія і мода...

Залишим цю проблему,

Часу на неї шкода.

 

Історик:    Історія - це правда,

   Події, факти, дати

 

Модниця:   А мода - це спідниці,

 Штани, блузки, халати. Це зачіски і вуса

 Пенсне, пальто, жакети,

 Це макінтоші, шлейфи,

 Це капелюх й берети.

Історик:  Здається ми вибрали дуже важке завдання - поєднати історію та моду. Чи поєднувались вони протягом життя людей? Звідки про це можна дізнатися? Потрібно десь вивчати, адже ми на сцені, на нас дивляться!

Модниця:   Ну нехай дивляться - ми себе покажемо!

Історик:  Нам не час сперечатись, а тим більше сваритись, давайте об’єднаємо зусилля і вирішимо цю проблему.

Історики шукають відповідь у книгах, що лежать на столі

 

Історик: Багато чого змінилося у світі за XX століть, сьогодні ми вдягаємось по- іншому, ніж наші прадіди, діди, бабусі. Хоча дещо у костюмі протягом століть залишається без змін. Чому так? Невже причина у примхах моди? Звичайно ні. Історія костюма сягає глибини віків, переплітаючись з історією суспільства, науково-технічним прогресом, національними традиціями, природним прагненням людини до краси і зручності.

Модниця:  Якщо задати питання: « Чому ви так одягнені?», можна почути різні відповіді. Одні скажуть: « Мені так подобається», інші - « Мені так зручно», а дехто скаже - « Бо так модно».

Історик: І все ж таки, чому наш одяг саме такий? Чому?

 

Модниця:  На це нам мають дати відповідь історики.

Історики шукають відповідь.

Історик з-за столу:  Ми опрацювали багато цікавих книг і прийшли до висновку, що історія і мода завжди були поруч. Наші предки носили одяг із шкур диких звірів. Нам відомий Геракл із шкурою переможеного лева на плечах, витязь у тигровій шкурі. Однак, невідомо, шкури яких звірів носили наші найдавніші прародичі: ведмедів, лисів, зайців? Влітку і взимку одні й ті самі, чи, може їх міняли залежно від погоди? Первісні люди не знали якими будемо ми, якою буде мода. Вони мусили вбивати « братів своїх менших», одягатись в їхні шкури, щоб не загинути від холоду - це було життєвою необхідністю, це було однією із умов їхнього існування. Вони не знали, що цивілізована людина досягне космосу, загляне на дно океану, але вона як « первісна » буде вбивати звірів - і не поодинці, а масово знищувати звірів заради шкури та бивнів - хоч це зовсім не буде необхідністю.

Модниця:   Цікаво, навіть дуже цікаво, але ми хотіли б почути про більш цивілізовану моду.

Історик:  Добре, зараз ми помандруємо до стародавньої Греції. Ми побачимо одяг грецьких дівчат.

Виходять дівчата

Це був чудовий одяг, він був простий, зручний і ошатний, він гарно поєднувався із теплим Середземним морем, чудовою природою. «Еллада», - так називали стародавні греки свою країну.

Пісня «Еллада» / мелодія пісні П. Зіброва «Хрещатик»/

Еллада, Еллада, Еллада

Афіни, Пірей, Парфенон...

Велично іде перемога

Про славу твою, Марафон.

Ми знаєм Солона, Перікла,

Ми бачим тебе, Саламін

І справа спартанців не згине,

Ми чуєм її, наче дзвін.

 

Приспів:  Аполлона ми сини

І ми дочки Афродіти

Назавжди клянемось ми

Рідну Грецію любити / 2 рази/

Нам важко дались Фермопіли

Грозив нам цар Дарій і Ксеркс.

Вмирали ми гордо й молились

До тебе, могутній наш Зевс.

Вклоняємось низько Афіні,

Що розум усім нам дала.

Ти горда була, як богиня,

А часом, як мати сумна.

Грецький танець.

 

Модниця: Нам дуже хочеться довідатись, якою була мода в інших країнах.

Історик: І ми можемо відправитись в будь-яку країну, але для цього вам потрібно відгадати загадку. Отже ми відправляємось туди ...

Де людини нога не ступала,

І Європа про неї не знала,

І Колумб її довго шукав,

« Бачу землю», - враз хтось закричав.

Але нововідкрита земля

Не сподобалась для короля.

О Колумбе, великий ти був.

Цілий світ твоє ім»я почув.

Та не здійснилась мрія твоя

Не відкрилась тобі...

Хто друзі?

(Індія)

 

Історик:  Індія - країна джунглів, крокодилів, отруйних змій, дивовижної природи, самобутньої культури. Саме тут було винайдено синю фарбу «індіго». Вона виготовлялась із рослин індіго і була дуже гарною, стійкою, не вигоряла на сонці. Одяг індійських жінок відрізнявся від одягу європейців. Це був шмат тканини завдовжки більш як 5 метрів, яким обмотували тіло. Звичайно, що зараз в Індії дівчата носять сучасний одяг, однак відомо, що був час, коли індійські закони під страхом смерті забороняли носити жінкам такий одяг.

 

Виходять дівчата. Індійський танець.

Модниця:  Ми бачимо, що одяг жінок різних народів є і різний, і подібний, але нам цікаво довідатись, коли, наприклад, з’явились рукави, коміри, манжети, ґудзики.

Історик: Ми бачимо, що одяг жінок і в стародавній Греції, і в Індії був подібний. Але, коли, наприклад, греки хотіли в театрі зобразити персів або мідійців, вони прищіпали до одягу рукави. У цих народів рукави виникли, напевно, тому, що у тих кліматичних умовах одяг мав надійно захищати все тіло. Довжина рукавів була різною - у людини шляхетного походження рукави були такі довгі, що волочились по землі. Глянувши на такого пана, можна було відразу сказати, що це не землероб і не ремісник. І в різні часи, у різних народів виникли найрізноманітніші модифікації рукавів, різні види одягу.

Модниця:  А що ви скажете про головні убори?

Історик: Звичайно, ми не можемо обминути головні убори: хустки, шапки, капелюхи, берети, вінки і, звичайно, корони. Боги Греції мали свої особливі вінки: Юпітер - дубовий, -~Вакх-Бахус бог виноробства - з винограду або хмелю. В Середній Азії хана увінчували білою повстяною шапкою з чорними краями. Це означало, що він володар засніжених гір і родючих долин. За головним убором можна було визначити і місце людини в державі. Для китайських правителів було важливо, яка кулька знаходиться на вершечку шапки: вищі чини мали рубінову, другий чин - коралову, третій - сапфірову.

Капелюхи французьких дворян прикрашали пера. У герцогів їх мало бути 7, у графів 5, у баронів З, у решти одне перо. На наше свято прибули гості із Франції. Подивіться скільки пір»їн у них на капелюхах і довідайтеся, хто вони. /Мушкетери виходять на сцену/

 

Пісня «Мушкетери»

1. Ми знову разом, як колись давно

Поскачемо кіньми у дике поле

Ми будем завжди разом і ніхто

У світі не розлучить нас ніколи

 

Приспів:

В біді ми завжди разом, куди не занесе

Люблю, люблю, о друже мій, тебе понад усе

Стомились коні наші на бігу

Нехай всі вороги тремтять, як йдемо у похід

І вітер розпліта їх пишну гриву

А вам ми друзі шлемо наш привіт

Ми любим славу, честь і ще одне:

Дівчину чорнооку, що тут дивне.

 

До нас, здається, наближається сама французька герцогиня.

 

Французький танець.

Ой, як хочеться хоч краєчком ока зазирнути в Іспанію та побачити іспанський одяг.

 

Іспанський танець «Кармен».

А чи могли б ми ще на кілька хвилин залишитись в Іспанії і подивитись на іспанський народний танець «Боніто»?

А чому б ні? Будь-ласка!

Танець «Боніто».

 

А як хочеться опинитись у сонячній Туреччині, побачити самого турецького султана.

Турецький народний танець із султаном.

Давайте перегорнемо іще одну сторінку історії й послухаємо про моду Китаю.

На північний схід від Індії за високими горами знаходиться Китай. Стародавні китайці називали свою країну Піднебесною або Серединним царством, бо вважали що вона лежить посеред чотирьох морів. З давніх давен китайці розводили шовкопрядів. Вони були такі тоненькі, що шовкова сукня вільно проходила через перстень. Шовк дуже цінувався. Іноді люди розплачувалися не грошима, а шматочками шовку. За спеціальним указом Імператора, шовковий одяг мали право носити лише знатні та багаті люди. Виробництво шовку китайці тримали у суворій таємниці. Вони торгували ним з іншими країнами. Через ліси, степи, гори, пустелі пролягав Великий Шовковий шлях. В будні дні чоловіки та жінки в Китаї носили халати, підперезані поясами. Рукави халата були довгі і широкі. В середині рукавів були нашиті кишені, де тримали гроші та дрібні речі. Багаті люди носили шовкові та бавовняні халати з візерунками. Одяг імператора прикрашало зображення дракона. Слуги та раби носили синій або темний одяг.

Зачіски китаянок були вигадливі. Волосся скріплювали за допомогою шпильок та клейкого соку алоє. Така зачіска трималась декілька днів. Для того, щоб її не порушити під час сну, під голову підкладали тверду фарфорову або дерев’яну підставку.

Як багато ми дізнались про історію одягу народів різних країн. Побачити б нам ще як одягались у Латинській Америці.

Танець «Румба».

В скількох ж країнах ми побували сьогодні! Як багато цікавого почули і побачили. А давайте заглянемо у Англію в королівський палац Єлизавети І.

Єлизавета І правила у 1558-1603 р.р. За її правління Англія досягла великих успіхів у торгівлі та судноплавстві, здобула ряд перемог у боротьбі зі своїми суперниками. Єлизавета була дуже освіченою: знала латинь, грецьку та кілька сучасних мов, грала на лютні. Королева чудово орієнтувалася в усіх тонкощах політики, у складних відносинах між державами. Вона вміла добирати собі здібних міністрів і радників, але не випускала зі своїх рук важелів правління країною. Єлизавета була розумна, хитра і дуже обережна. Переконана прихильниця необмеженої королівської влади, вона вважала, що повинна вселяти страх своїм підданим. Королева любила поклоніння та лестощі. Щоб забезпечити собі кар’єру, молоді дворяни добивалися її прихильності чим тільки могли: воєнними подвигами, витонченими манерами, поетичним чи музичним хистом. Єлизавета була розважливою і ощадливою, вона влаштовувала пишні святкування, веселі прогулянки і поїздки по країні. Королева охоче приймала дорогі подарунки. До неї сваталися московський цар Іван Грозний, іспанський король Філіп II, французький принц Франсуа Анжуйський. Однак вона ні з ким не бажала ділити долю своєї країни.

До нас на свято прибула Королева зі свитою.

Королева:   Що тут відбувається? Хто ці люди?

Придворний:  Ці люди вирішують якісь дріб’язкові питання.

Королева:   Я хочу знати які.

Придворний:  Їх цікавить який зв’язок між модою та історією. Це зовсім не стосується державних справ, ваша Величносте.

Королева:  Стосується, звичайно стосується. Я хочу знати, що нового у світі моди.

Придворні зачитують повідомлення про моду.

Придворний 1: Незабаром люди винайдуть нову тканину-штучний шовк: із нього зможе пошити собі сукню навіть найбідніша дівчина.

Придворний 2: Незабаром дівчата і хлопці носитимуть джинси - це штани дуже зручні і практичні.

Придворний 1: Найбільш відомим творцем моди буде Крістіан Діор.

Найбільший шлейф буде на платті російської цариці Катерини: його довжина 70 метрів, його нестимуть 50 пажів.

Королева: Так, і справді багато чого зміниться у

моді у різні часи та в різних народів. Але

незмінним для всіх залишиться такий давній і

такий сучасний вальс.

Пари танцюють вальс

Всі виходять на сцену.

Звучить пісня «Мода»