Виховний захід "Квіти - усмішка природи"

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

 

 

 

Квіти- усмішка природи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: показати взаємозв’язок людини і природи; розвивати логічне мислення, уміння працювати у групі; виховувати любов до природи.

                                        Хід заняття

Відео

Ведучий: Який дивовижний красивий світ навкруги, яке небо, ліси, береги!

З дитячих років ми звикли до чарівної краси природи. Радіємо спілкуванню з нею, милуємось її красою. Природа надихала композиторів, художників на створення витворів мистецтва.

Слів на описи не трачу, словом не передаси

Їх земної безсловесної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше ніж слова.

(В. Симоненко «Квіти» )

Немає на землі нічого кращого і ніжнішого за квіти – цей чудовий, безцінний дар природи. Легенди та казки про квіти надихали багатьох поетів і композиторів. Поезія і музика лунає як гімн природі, ніжності, любові.

Квіти здатні зачепити найпотаємніші струни людської душі. А скільки ніжності в їх назвах : маргаритка, незабудка, журавлина…

І тур

Ведучий: Я зачитую вам легенду, вам необхідно назвати, про яку квітку розповідається в ній.

1.Стародавня легенда говорить: коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сильний сніг, і Єві було холодно. Тоді, щоб якось її заспокоїти і зігріти, декілька сніжинок перетворилися на квіти. Звідси символ цієї квітки – надія. Це перша квітка весни (конвалія, пролісок)

Пролісок блакитний!

Навколо ще лежать сніги,

А він всміхається, привітний,

А він вже скинув ланцюги!!!

(О. Олесь)

2.Назва цієї квітки походить від слова «зірка», «світло», «айстер». У стародавній легенді йдеться про те, що ця квітка виросла з пилинки, що впала із зірки. (айстра)

Існує повітря, що коли вночі стати серед айстр і уважно прислухатися, то можна почути легенький шепіт: це айстри розмовляють між собою.

3.Безжалісний римський полководець захопив у полон воїнів фракійців і зробив їх гладіаторами. Двоє товаришів, Світ і Терес, за його наказом змушені були битися один з одним на смерть. Переможцеві обіцяно звільнення. Але кривава битва не відбулася, оскільки юнаки відмовилися від неї, вони не зрадили дружбі й свої мечі ввіткнули в землю. Розлючені римляни вбили цих юнаків. А на місці увіткнутих у землю мечів розквітли прекрасні квіти. Відтоді ця квітка вважається символом дружби і вірності(гладіолус)

Гладіолус у перекладі з латинської мови означає «меч». У Полонія Старшого є згадки про те, що висушену цибулину гладіолуса носили на грудях як амулет, що захищає від загибелі й допомагає здобути перемогу в поєдинкові.

4.Батьківщина цієї квітки – Персія. Існує поетична легенда: одного разу богиня квітів і радості Флора в супроводі Сонця й богині райдуги Іриди спустилася на Землю. Вони перемішали всі фарби й кольори веселки й почали осипати ними ліси, поля, луки. А коли залишилася тільки бузкова фарба, Флора окропила нею кущі.

Що це за квіти?(Бузок)

5.А про цю квітку існує кілька легенд. Старовинна російська легенда розповідає, що водяна царівна Волхова палко покохала Садко. Одного разу в місячному сяйві вона побачила свого коханого із земною дівчиною Любавою. Відвернулася горда царівна й пішла. З її дивних синіх очей текли сльози й тільки Місяць спостерігав, як вони перетворювалися в ніжні квіти, що нагадували перлини. Відтоді ця квітка вважається символом чистої, ніжної любові.

У римській міфології говориться, що якось богиня мисливства Діана потрапила в незнайомий ліс, де жили фавни. Втікаючи від них, вона була змушена довго і швидко бігти, її засмагле красиве тіло покрилося краплями ароматного поту, який падав на землю і перетворювався в чарівні духмяні квіти. Вони є ліхтариками для гномів, у них оселяються лісові ельфи. У цих квітах на ніч ховаються сонячні зайчики.(Конвалія)

6.Ця квітка є у гербі міста Родоса. В Елладі її присвятили богині любові і краси – Афродиті. В античній міфології йдеться проте, що одного разу на горі Олімп боги пили вино безсмертних – нектар. Амур, син богині любові, розлив келих із вином, краплини якого потрапили на пелюстки цієї непримітної квітки і перетворили її в чарівну ароматну квітку (троянда).

Троянда – символ краси, молодості, процвітання, оновлення у природі і людських почуттях.

7.Ця квітка є героїнею багатьох англійських казок. Вона вважається колискою для фей і ніжних ельфів. Батьківщина цієї квітки – Персія. У ХХ ст. ця квітка потрапила в Європу. А в Голландія існує культ цієї квітки. В Австралії за 3 цибулини цієї квітки було куплено 2 будинки (тюльпан).

8.А ця квітка названа на честь професора Петербурзької академії наук Георга Готліба. Її батьківщина Мексика. Бараболі цієї квітки індіанці використовували в їжу, називали їх акокотлі – «водяна труба» - бо в неї пуста стеблина (жоржина)

9. Давно те діялось. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То кримчаки налітали, то поляки, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні.

Порубали його вороги, накинули аркан на шию дружині і потягли за собою. Тільки доньці Мальві вдалося сховатися. Люди шанували дівчинку за те, що зналася на усякому зіллі і лікувала травами. Ту науку перейняла від матері, а батько її ще змалечку навчив вояцькому ремеслу. Не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива, горда Мальва наводила жах на ворогів. П’ять корів обіцяли тому, хто видасть її.

Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди. Та запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.

Танок « Мальва»

ІІ тур           Квіткові свята

Ведуча.  У різні часи й у різних народів квіти не тільки були учасниками багатьох урочистих подій, але й на честь самих квітучих рослин влаштовувалися свята.

У стародавній Греції святкували – день гіацинта, у стародавньому Римі – розалії, в Туреччині – свято тюльпана, в стародавній Франції – свято троянд  і конвалій. Особливо багато квіткових свят налічувалося в Китаї та Японії. У лютому – свято цвітіння слив, в березні – цвітіння персиків, в квітні – вишень, в червні – півонії, в жовтні – хризантем і червоніючого листя клена. У свята цими квітами прикрашалися будинки, човни, коні, грала музика, люди співали, поети писали вірші на довгих смугах паперу і приколювали їх до квітучих дерев і кущів

А чи  знаєте ви, які свята, що не обходяться без  квітів відзначаються на Україні ?

1.Без квітучої лози, не було б Вербної неділі,  інші її назви (Квіткова неділя, Шуткова, Баськова, Пальмова). Тому саме у цей день потрібно  було її посвятити.   Тому що верба захищає від усіляких бід і не тільки.  Свячена верба користується  дуже великою пошаною серед нашого народу. “Гріх ногами топтати свячену вербу”, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, борони Боже, під ноги не потрапило. Посвяченій вербі приписується  велика магічна сила. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину – у повній надії, що поможе. Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови.  Також  нею лікуються і від пропасниці, шлункових захворювань та ревматизму, збивають  гарячку. А товчене листя з верби кладуть на рани.

2.14 серпня в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково мають бути  присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути  – чорнобривці, жоржини, айстри,  гвоздики,  барвінок, а також різні трави -  васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

3.До наступних квіткових свят можна зарахувати і Зелені свята.  Це дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, які  відзначалася на 50-й день після Паски і співпадали з Зеленою неділею. Головним атрибутом Зелених свят було плетіння вінків  напередодні Купайла. Кожна дівчина мала сплести два вінка. Дали проводився своєрідний хоровод з вінками – дівчата повільно йдуть одна за  одною, піднімаючи до сонця вінки, які тримали в обох руках. При цьому вони підтанцьовували і співали купальські пісні. А потім пускали  їх по воді і ворожили, хто, коли і з ким побереться.

Пісня  «Івана Купала»

 

 ІІІ тур.       Квіткотерапія.

Ще з давніх часів в житті людей квіти грали велику роль. Вони завжди асоціювались з любов’ю, радістю, гарним настроєм і бадьорістю. Наші предки дарували квіти не тільки у свята, а також і в будні дні, бо вірили, що магія квітів вміла навіть хвору людину підняти на ноги, надати їй відчуття легкості і безтурботності.

А чи знаєте ви, що в медицині офіційно існує термін « квітотерапія», під яким розуміють благотворний вплив живого спілкування з квітами на хвору людину? Будучи хворим, великий Жан Жак Руссо говорив своїм друзям, щоб ті, коли він не матиме надій на одужання, винесли на квітучі луки, бо був певен, що йому там стане краще.

РОЗА

Її ніжний і тонкий аромат рекомендується якомога частіше вдихати людям зайво чутливим, нервовим - він допоможе позбутися депресії, зменшити прояви нервозності. Крім того, запах рожевого масла допомагає полегшити симптоми простудних захворювань, зняти нудоту і запаморочення.

ЛАВАНДА

Невипадково її називають «природним релаксантом». Ефірне масло лаванди не тільки заспокоює, але і дозволяє впоратися з плаксивістю, істеричними реакціями, усунути перезбудження, безсоння. Саші із сухих квітів лаванди, розкладені в приміщенні, сприяють створенню внутрішнього спокою і гармонії.

ЖАСМІН

Зачаровує не тільки тонким, казковим ароматом, він ще й чудово тонізує. Зелений чай з жасмином з ранку підбадьорить вас не менш ефективно, ніж кава. Ефірне масло жасмину добре знімає нервову напругу, надає розслабляючу дію, допомагає при безсонні, головного болю.

РОМАШКА

Найдивовижніша квітка, при своїй скромній, непомітною красою вона володіє комплексом цілющих властивостей.

По-перше, це прекрасний природний антисептик. По-друге, ефірне масло ромашки містить аскорбінову кислоту і дубильні речовини. Відваром ромашки обполіскують волосся, її настій застосовують для лікування горла і ясен. Лосьйони і шампуні на основі ромашки використовуються для догляду за ніжною шкірою малюків, а бальзам з ромашкою - для сучасних засобів інтимної гігієни. 

ІІІІ тур

Ведуча. Цікаве про квіти. Квітковий годинник.

Шведський природознавець — ботанік, зоолог і лікар — Карл Лінней — видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в то­му ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань!

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Ба­гато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колекцій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у тре­тіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються во­ни також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник — «годинник флор».

Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і за­писував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вка­зували йому години дня. Потім він зібрав ці рослини і ви­садив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташував­ши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник.

Ось годинник на стіні,
І будильник на вікні,
І пісочний є годинник.
Й на паркані вранці півник,
Й на руці у твого тата – 
Подивись як їх багато.
Та один ми не назвали, 
То квітковий. Пригадали?
Ранок лиш до нас спішить,
А шипшина вже не спить – 
І всміхається шипшинка
Сонцю прямо, як дитинка;
Другим встав червоний мак
(П’ята ранку) – от дивак!
В жовтих сонечках галявки:
То розкрилися кульбабки;
Льон розплющив оченята – 
Значить сьома вже малята;
І в’юночки, мов кринички,
Показали сонцю личка;
Мати й мачуха мовчить, 
До десятої аж спить; 
А фіалки запашні
Цілий день в глибокім сні,
Проте ясними ночами 
Розмовляють з зірочками.

Презентація «квітковий годинник»

Шановні гості, діти! Сьогодні ми з вами ближче познайомилися з нашими прекрасними зеленими друзями - квітами, пригадали легенди, розказали вам про лікувальні властивості  рослин, показали, яка багата наша Україна на квіткові свята, і дізналися що без годинника можна з*ясувати час доби.

Сподіваємось, що сьогодні ви отримали часточку добра, тепла, звичайно і знання. Тож давайте будемо цінувати й берегти все, що нас оточує в рідному краї, рідній школі, дотримуватися правил поведінки в природі, висаджувати квіти, дбайливо їх доглядати, зберігати й примножувати шкільні традиції.

Танок « Квіти»