Виховний захід "Людина починається з добра"

Людина починається з добра

Мета. Формувати моральні основи дитячої особистості

засобами слова. Розвивати уявлення учнів про чуйність,

справедливість, виховувати ці якості. Сприяти вихованню

міцної внутрішньої опори людини, що знаходить свій прояв

у доброті, чуйності і делікатності.

Ведучий

                  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                  Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром,

                  Для людей відкрита наша хата.  

                 Сьогодні будем говорити,

                    Як добро людям дарити,

                    Чуйність, ввічливість до нас

                    Завітають нині в клас.

«Диваки-рятівники світу»

Вчитель. Ось погляньте, це, мабуть, один із тих диваків, який з'явився, щоб прикрасити наш світ.

1-й учень.  Він із ліхтарем удень!

2-й учень.  Хто ти і що шукаєш у нашому храмі науки серед білого дня з ліхтарем?

Діоген. Я грецький філософ і прийшов до вас з IV століття до вашої ери. Я шукаю людину!

1-й учень. Ну й дивак! Він шукає людину, а хіба ж ти не зустрів по дорозі сюди тисячі людей? Хіба ж ти без ліхтаря не бачиш, яка перенаселена наша планета. Куди б не пішов чи поїхав, то ніде розминутися з людьми.

Діоген. Так, я бачу, що всі ви маєте вигляд людей. Але мати вигляд неважко, а от бути людиною дуже важко. Що значить бути людиною?

2-й учень. Бути благородним.

1-й учень. Горіти заради іншого, як горить свічка.

2-й учень. Бути надією для будь-якого подорожнього.

1-й учень. Допомагати іншим, турбуватися один про одного.

2-й учень. Допомагати кожному в біді.

1-й учень. Людина починається із добра

                         Із ласки, щирості й любові,

                         Із батьківської хати і двора

                         Із теплоти, що є у кожнім слові.

                         Людина в світ приходить для добра,

                         Щоб в світі цім добро творити.

                         Вам розуміти діточки пора

                         Що серденьку з любов’ю треба жити.

Ведучий

Сказав мудрець:

• Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара -

Людина починається з добра!

Учитель

Добро – вогник мого серця.

Коли народжується дитина, то Бог посилає їй великі й важливі дари. Одним із таких дарів є добро.

Маленьким вогником запалює Господь Бог добро в маленькому, щойно народженому серці дитини. Цей вогник – духовна цінність, яка, спалахнувши, зростатиме разом із людиною.

Палахкотить маленький вогник, живлячись усмішкою мами й тата, ніжними дотиками долонь, першим промінцем яскравого сонечка, веселим муркотінням маленького кошеняти.

З ранніх років батьки починають робити все, щоб вогник добра ніколи не згас у серці дитини.

Батько й мати підкладають жаринки – навчають дітей бути добрими до всього живого на Землі. Недарма кажуть: «Добро починається з тебе!»

Адже саме ти власник добра і тобі вирішувати, яким чином ним правильно розпоряджатися.

Якщо звертатись до людей з добрими намірами, то у відповідь від них теж отримаєш частинку тепла. Від того твій вогник завжди буде зігрівати не лише тебе самого, але й людей, які знаходяться поруч.

1-й учень.  Все від матері – слово, і пісня, і хліб,

                   Перша ластівка в небі, веселка в гаях,

                   Все від матері – мужність, і перший політ,

                   І як мати для всіх – батьківщина моя.

2-й учень. Це мамині руки пригортали доню,

                  Це батькова рука підтримувала сина.

                  Не маєш право забувати: ти – людина,

                  Свій рід, свій край повинен пам’ятати,

                  Як колискову, що співала мати.

3-й учень. Не скупіться на добрі слова,

                  Бо у світі так мало добра..

                  Лиш від рідної хати

                  Та від лагідних рук мами й тата.

4-й учень. Коли зміцнюють крила, щоб літати,

                  Не забувай про рідних маму й тата.

                  Та встигни добре слово їм сказати,

                  Допоки ти живеш у рідній хаті.

5-й учень. Де згода в сімействі, там мир і тишина,

                  Щасливі там люди, блаженна сторона.

                  Їх Бог благословляє, добро їм посилає

                  І з ними Він живе і щастя їм дає.

6-й учень. Де згоди немає, там мир не царить,

                  Там Бог не вітає, добра не дарить,

                  Руйнуються пожитки, добро та їхні дітки.

                  Все марно пропаде, все марно пропаде.

7-й учень. Пошли нам, Боже, мира в кожну хату

                  І щиру дай любов, і друзів дай багато!

                  Дай роду щастя й долі, і жити в твоїй волі

                  Ти нас благослови. Ти нас благослови!

 

8-й учень. Любі діти, - каже мати,

                  Треба старших шанувати!

                  То  дасть Господь в цьому світі

                  Вам прожити довгі літа.

9-й учень. Варт пошани сивий волос

                  І старенький тихий голос

                  До тих зморшок придивіться,

                  Станьте ближче, поклоніться!

10-й учень. Моя бабуся пам’ятає,

                 Яким був час у давнину.

                    Коли вона розповідає,

                    Я навіть оком не зморгну!

                    - Чистенькі рівні тротуари…

                    Щоб десь папірчик, а чи скло…

                    Щоб хтось когось штовхнув, чи вдарив..-

                    Такого бути не могло!

                    Молодші поважали старших.

                    Знімали шапку з голови

                    І говорили не інакше

                    Як через «прошу», через «ви»…

                    Поганих написів на мурах

                    Не зустрічалось в ті часи.

                    В людей тоді була культура

                    Й великий потяг до краси.

11-й учень. Славетні предки сіяли Добро

                    І піснею, і вчинками, й словом.

                    Щоб те Добро не згасло, а жило

                    Зігріло душі добрими ділами.

12-й учень. Прославимо цю землю чарівну

                    Яку звело з дитинства – Україну

                    Бо маємо її таку одну

                    Бо для Добра живе щодня людина.

13-й учень  З колиски починається добро

                    І щоб його не розгубить,

                    Щоб в серці вашім затишно було

                    Учіться Правду і Добро творити.

14-й учень. Наслухаюсь – бере зажура…

                    А що це з нами стало враз?

                    Куди поділася культура?

                    Коли повернеться до нас?!

Андрійко

Нема ні миру, ні любові –

Розтанули і щезли вмить

Розбив Віталик носа Вові,

І той заплаканий стоїть.

Замазали весь зошит Галі,

Погане слово хтось сказав.

Пішла біда гуляти далі…

Хтось Колі ручку поламав.

Скубнули Таню за косичку,

Вона ображена мовчить

З книжками скинули поличку…

Ну як в такому класі жити?

Де хлопці і дівчата б’ються

І прозиваються весь час,

Де над бідою всі сміються…

Скажіть мені, хіба це клас?

Частівки

У дівчаток гарні кіски

Але надто вже малі,

А щоб більше виростали,

Ми їх тягнем до землі.

Приспів:

     Тари-бари-растабари –

     Ось таке шкільне життя.

     Разом вчимося ми дружити

     І отримувать знання.

Нас постійно поучають:

Там не стукни, не штовхни,

У товаришів по черзі

Все пробачення проси.

Приспів.

Раз списав я на контрольній

Приклад у Маринки.

Зараз в зошитах у нас

У обох є двійки.

Приспів.

Ми трішечки пошуміли,

Що аж вікна задзвеніли.

Ми сказали: «Страх!» -

В школі упав дах.

Приспів.

Ми частівки заспівали,

Може, в них не все гаразд.

Підкажіть – ми станем кращі,

Все піде у нас на лад.

Вбігає чорт.

                   Чув я, чув я, що розбишак каратимуть нині,

                   Торбу різок я приніс для такої днини!

1-й учень. Хто тобі дозволив ось тут танцювати?

                   І кого збираєшся ти відлупцювати?

Чорт.        Тільки хочу покарати нечемних дівчаток,

                   І за бійки, сварки, крики розбишак-хлоп'яток.

2-й учень. У цій школі їх немає!

Чорт.         Як же це немає? Про всіх усе я добре знаю:

                   Володя вчора бив Надійку,

                   Юля кричала на Марійку,

                   Маринка злилась на Дмитра,

                   Оленка штурхнула Петра,

                   Ілля Оксанку ображав,

                   Віталик м’ячик відбирав…

                   А кажеш, що нечемних тут нема!

3-й учень. Чи правда, діти, це? Чи чорт брехню городить?

4-й учень. Коли на перерву дзвінок продзвенить,

                   У клас тоді миттю чортисько біжить.

                   Підбурює до злого він хлопців і дівчат,

                   Бо сам, безсоромник, на витівки мастак!

5-й учень. І діти дружать з ним? Ганьба!

Чорт.         Бо правил поведінки не знають усі.

6-й учень. Зникни геть з моїх очей!

                   Не терплю дурних речей!

7-й учень. Як сказати правду Господу мені?

                   В нього ж будуть очі сумні…

                   Адже наші діти – надія його.

                   Покайтеся, любі, і творіть добро.

1-й учень. Ніколи зла нікому не творіть.

                             Бо, зло вертатися погану звичку має.

                             Добро творіть, усім добро робіть

                             І втоми серденько нехай не знає.

          2-й учень. З любов’ю в серці, з радістю живіть.

                   Учіться людям сонечком світити

                   І доброту в своїй душі носіть

                   У мирі й злагоді учіться жити.

1-й  учень. Живемо ми весело і товаришуємо,

                  Нам не притаманні заздрість і образи

                  Як погане слово випадково чуємо –

                  Ми його із класу женемо відразу!

2-й учень. Місця тут нема вам, ледарі й нероби,

                  Ні брехні, ні плітки ви тут не почуєте.

                  Доброта і лагідність – це нам до вподоби

                  Намагаємось бути добрими та чуйними.

Однокласники

«Просто так»

Хл. Леся, Леся, зачекай.

Д. Угу. І що тобі треба?

Хл. Давай я понесу твій рюкзак.

Д. Мій рюкзак?

Хл. Ну звичайно. Тобі ж важко. І взагалі.

Д. Неси, він справді важкий. Сьогодні шість уроків, а значить, шість   підручників.

Хл. Я  і кажу.

Д. Слухай, Ромка, а тобі що потрібні мої акварельні фарби, щоб замалювати контурні карти?

Хл. Та ні, я вже замалював.

Д. То, може, ти хочеш списати в мене алгебру.

Хл. Ти забула, що я її виконав раніш від тебе.

Д. Правда, ще вчора виконав. А може ти хочеш новий диск Ані Лорак?

Хл. Але ж я не захоплююся співом Ані Лорак, мені більше до вподоби Вакарчук.

Д. То чого ж ти вирішив допомогти нести мені рюкзак з книжками?

Хл. Просто так.

1-й учень.«Хіба чекати плати за добро?

                 Нехай в руці зламається перо

                 Нехай твоя зламається рука,

                 Що за добро добра собі чека?

2-й учень. Добро твориться просто – ні за так,

                 Так як цвіте і опадає мак,

                 Як хмарка в’ється і сміється пташка,

                 Як трудиться мурашка – горопашка.

3-й учень. Зробив добро для тебе чоловік –

                 Ти вдячний будь йому навік.

                 Зробив добро ти чоловіку –

                 Приємно буде вам обом

4-й учень. Не прагни тільки, щоб довіку

                 За це він став твоїм рабом.

                 Добро радніше ми приймаєм

                 Те, що від серця називаєм. 

 

Татова порада

Прибіг щодуху син додому,

До тата голосно гука.

- А я провідав у лікарні

Свого товариша – дружка!

Тож, правда, тату, я – чутливий

І маю серце золоте?

Замислився тато на хвилинку

І так сказав йому на те.

- Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро, аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались!

Доброта

Добрим бути – зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам довіку.

Приспів:

         Тільки треба, треба добрим будь

         І в біді про друга не забудь,

         І закрутиться земля скоріш,

         Якщо будем я і ти добріш.

Добрим бути – зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

Приспів.

Доброта з роком не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

Якщо доброта, як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

Приспів.

Кошеня

1-й учень. Ну й спека. Оце б зараз у річку!

2-й учень. Річка далеко, то нічого про це й мови вести.

1-й учень. Так річка далеко…Слухай пішли он в парк.

2-й учень. Пішли, там прохолодніше і можна помилуватися зеленню дерев, послухати спів пташок.

1-й учень. Ну ось так. Слухай десь кішка нявкає. Оце послухали спів пташок!

2-й учень. То не кішка, а маленьке кошеня, де ж воно є?

1-й учень. Де-де! Де б не було, а посидіти спокійно не дасть. Пішли звідси.

2-й учень. Зачекай, десь же воно є, чогось плаче. Давай пошукаємо!

1-й учень. Та ти що! Де воно? І навіщо його шукати?

2-й учень. Як навіщо? Воно чогось плаче, значить потребує допомоги.

1-й учень. Та воно ж кошеня. Якої ще допомоги воно потребує?

2-й учень. Нашої, звичайно ж. Хто ще може відгукнутись на його біду як не ми.

1-й учень. А чому це ми повинні йому допомогти?

2-й учень. Бо ми – люди. Розумієш! Люди! Тільки ми можемо його захистити.

1-й учень. Ну...Мабуть ти кажеш правду.

2-й учень. Правду, правду, то пішли допомагати брату нашому меншому!

3-й учень. Ти добро лиш твори повсюду

                   Хай тепло твоє повнить груди:

                   Ти посій і доглянь пшеницю

4-й учень. Ти вкопай і почисть криницю,

                   Волю дай, погодуй пташину.

                   Бо людина у цьому світі

                   Лиш добро повинна творити.

5-й учень. Педагог Василь Сухомлинський у книзі «Листи до сина» писав; «Виховуй у собі людину – ось, що найголовніше. Виховуй у собі людську душу… Прагни бути справжньою людиною. Сенс життя – у служінні людям.»

6-й учень. Я вірю в силу доброти,

                   Добро завжди сильніше злого,

                   Дає наснагу, щоб цвісти

                   І світлу обирать дорогу.

7-й учень. Я вірю в силу доброти,

                   Що на торжку не продається,

                   Що кривди розбива пласти,

                   Красою тулиться до серця.

8-й учень. Я вірю в силу доброти,

                   Що має долю роботящих,

                   Що хоче, щоб і я, і ти,

                   І все було у світі кращим.

9-й учень. Роби добро, – мені казала мати, -

                   І чисту совість не віддай за шати!

                   Благословенний мамин заповіт

                   Ніхто в мені не зможе погасити.

10-й учень. Людині треба небагато

                   Натхнення, віри, доброти,

                   Щоб біль радість пам’ятати,

                   Добро від зла уберегти.

11-й учень. Ким в житті ти не станеш –

                   Шахтарем, хліборобом,

                   Зореплавцем, солдатом –

                    Слід завжди пам’ятати:

                    Коли любиш ти все це

                    І приймаєш у серце.

12-й учень. Як готовий щомиті

                    Від біди боронити

                    Кожну в лузі билину,

                    Кожну в гаї  пташину,

                    Значить це – Батьківщина

                    Має доброго сина.

13-й учень. Не лінуйся робити добро.

                    Лише зла не бажайте нікому,

                    Бо воно як велика гора,

                    Стане вам на шляхові земному.

14-й учень. І заступить навколишній світ,

                    Зробить серце жорстким, холодним,

                    Ви з любов’ю живіть з юних літ,

                    Будьте чуйним, веселим і добрим.

15-й учень. Хай душа буде світлою в вас,

                    Й промениться завжди добротою.

                    Йдіть робити добро! В добрий час!

                    І живіть в цьому світі з красою.

16-й учень. Правда в світі є дуже проста:

                    Сонце Землю теплом зігріває.

                    А людину – її доброта

                    І любов у житті прикрашає.

17-й учень. Життя – це скарб

                    Дарований нам Богом.

                    Це радість, віра й доброта

                    Нехай панує людяність свята.

18-й учень. Живи з собою в злагоді і в мирі

                    Не заздри людям і не проклинай

                    Хай буде радість, щастя у квартирі,

                    Люби батьків своїх не ображай.

19-й учень. Не зневажай, зла не бажай нікому

                    Ділись останнім і добро твори.

                    Будь справедливим, чесним будь в усьому

                    І щире слово людям говори

20-й учень. Бо в добрім слові є тепло і ласка

                    У світлім серці є любов свята

                    А в мудрості, запам’ятай, будь-ласка,

                    І криється та істина свята.

21-й учень. Яка людьми нас робить в цьому світі

                    З душею чистою, мов сонце промінець,

                    То й будеш ти мов сонечко в зеніті

                    І всі печалі зійдуть нанівець.