Виховний захід "Масляна"

 

ПОЗАКЛАСНИЙ ВИХОВНИЙ ЗАХIД

СВЯТО

«МАСЛЯНА»

Фанфари

1. вед. Повен сонця і пісень,

2. вед Добрим людям – добрий день!!!

1. вед. Вітаємо всіх, кому вже набридла холодна зима! Давайте сьогодні розтопимо її лід веселими піснями, гарним настроєм та добрим здоров'ям!

2. вед. З особливим нетерпінням завжди чекали люди приходу весни і вірили, що птахи приносять її на своїх крилах!

1.вед. Наприкінці зими, з давніх-давен улаштовували на Русі народні гуляння. Називали це свято Масляна.

2. вед. Це були веселі проводи зими, свято, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут Масляної, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця.

1.вед. Вважають, що спочатку Масляна була пов´язана з днем весняного сонцестояння, але з прийняттям на Русі християнства вона стала випереджати Великий піст і залежати від його термінів.

2. вед. Проходили століття, мінялося життя, з'явилися нові церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тим же нестримним молодецтвом, що й у язичеські часи.

1.вед. У час, коли пробуджувалася Природа і Дитина-Сонце Коляда ставав юнаком Ярилою, розгорталося на всю широчінь улюблене народом свято проводів зими та закликання Весни – свято Масляної! Веселе і розгульне!

2. вед. А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх.

1.вед. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності.

 

1.вед. Душа ти моя, Масляна, приїжджай ти до нас у гості на широкий двір з гірок покататися, у млинцях повалятися, серцем потішитися!

2. вед.

Пташок викликаю

Із теплого краю!

Летіть, соловейки,

На рідну земельку!

1. вед.

Та щось цього року Зима забарилася!

І на наше свято особисто з'явилася.

Не хоче володіння свої віддавати,

Хоч прийшла черга Весні завітати!

Музика.

Вихід Зими під танець Сніжинок

 

Зима.

Я – Зима засніжена! З півночі принесена,

Холодами зніжена, вітрами розчесана!

Сніжне покривало стелю я у дворі,

Калиною малюю щічки дітворі,

Сонечко ховаю від людських очей,

Зовсім не шкодую часу для ночей.

А що це ви всі тут зібралися? Невже мене привітати?

Музика.

Вихід Сніговичка.

Сніговик. Пані Зимо! Пані Зимо! Я хочу вам щось сказати. ( Насторожено озирається)

Зима. Щось важливе?

Сніговик. Та невже я дозволю турбувати Вашу величність у неважливій справі?

Зима. Тоді говори!

Сніговик. Мені навіть страшно говорити, та вчора я почув таке!!!

Весна, Весна уже іде!

Весну вітають діти!

Весна їм радість принесе,

Пісні чудові й квіти!

Зима. А ти нічого не переплутав?

Сніговик. Звичайно ж ні! А ще вони між собою домовлялися тебе спалити!

Зима. Я навіть думки не допускала, що ці люди такі невдячні. Вони забули, що саме я подарувала їм можливість кататися на ковзанах, лижах, санчатах, гратися в сніжки. Про все забули!

Сніговик. Забули, забули!

Зима. А свято Нового року? А Різдво?

Сніжинки. (хором) Невдячні! Невдячні!

Зима. Люди навіть не розуміють, наскільки я сильна! Жалюгідні істоти! Варто мені своїх слуг покликати, нікому вже рятунку не буде!

Сніжинки кружляють, міняються місцями

Музика

Вихід Закличників.

1. заклич.

Благослови, Мати, Весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати!

Зима у візочку, Літечко в човночку!

2. заклич.

Прийди, Весно, прийди, красна!

Зігрій, сонце ясне!

Повій, теплий вітре,

Щоб раділи діти!

3. заклич.

Весна-красна, весняночка встала із постелі,

З-під білого покривала глянула на села,

Всміхнулася і лащиться теплими деньками,

Водицею біжучою, першими квітками.

4. заклич.

Пролісками, первістками,

Рястом кучерявим,

Що горнеться до проліска,

Мов хлоп´я слухняне.

5. заклич.

Весна іде, весна іде,

Весну вітаймо, діти!

Весна нам радість принесе,

Пісні чудові й квіти.

6. заклич.

Крутими верховинами,

Барвистими долинами,

Лугами, сінокосами,

Гаями стоголосими,

Степами, перелогами,

Широкими дорогами,

7. заклич.

Барвінками уквітчана,

Піснями закосичена,

Гучна, ясна, красна

Іде весна! Іде весна!!!

8. заклич.

Ой, виходьте на вулицю, дівчата!

Весну красну вітати, Весну красну стрічати!

Пісня «Весна,весна прийде»

Вихід Весни

 

 

Весна

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину ясну,

Щоб вільно по світу літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибним.

Лунали тоді б мої мрії,

І щастя моє таємне

Ясніше, ніж зорі яснії,

Гучніше, ніж море гучне.

4. заклич.

Ой Весна, Весна, днем красна,

Що ж ти нам, Весно, принесла?

Весна

Принесла я вам літечко,

Щоб родилось житечко,

Ще й червонії квіточки,

Щоб квітчалися дівочки.

Старим бабам по китйочку,

Старим дідам по серпочку,

Малим діткам – по яблучку.

Зима. А що це ти, сестро, так рано з'явилася7

Весна. Чому рано?

Зима. А ти поглянь навкруги: скрізь сніг ще лежить, річки скуто кригою, вдень та вночі мороз тріщить.

Весна. Це все ненадовго. Час твій закінчився!

 

Пісня «Дівчина –весна»

 

5. заклич.

Щоб Весну розвеселити,

Треба ось нам що зробити:

Допоможемо весні Зимоньку прогнати,

Та й будемо гуртом нині святкувати.

6. заклич.

Іди, Зимо, аж до Києва,

Бо вже ти нам очі виїла.

7. заклич.

Іди, Зимо, аж до Харкова,

Бо холодна ти й однакова.

8. заклич.

Іди, Зимо, аж до Тульчина,

Бо вже ти нам надокучила.

 

Зима. Невже ви і справді бажаєте, щоб я пішла?

Закличники. Так!

Зима. І не будете за мною сумувати?

Закличники. Будемо! Але час Весни наступив!

Зима

До зустрічі, друзі,

У грудні вернусь я до вас.

Рушаю в дорогу, на Північ!

Рушаю в дорогу – вже час!

А тобі, Весно, шановна сестро, вручаю ключі від природи!

Час твій вже прийшов!

Вальс

Вихід ведучих

1. вед.

Поспішали ми до вас,

Щоб віддати цей наказ!

2. вед.

Він підписаний самою

Королевою – Зимою!

1. вед.

Кожен рік цього числа,

Як гласить Наказник,-

Дітям всім цієї школи

Слід іти на празник!

2. вед.

Неодмінно мають всі

Заспівати гімн Зимі!

І з пошаною до бору

Проводити її з двору!

1. вед.

Сонце в небі радо посміхається,

До нас Масляна повертається!

Музика

Раптом до залу вбігає Баба Яга, в подраному кожусі, з мітлою в руках.

 

Баба Яга

Привіт, діточки:

Ігорки та Сашки

Наталки й Марійки,

Олекси й Сергійки!

Привіт вам від Лішого,

Тобто від Літечка.

Зустріла його на болоті,

Тьху ти, тобто — в польоті.

 

Так до вас поспішала —

Ледве мітлу не зламала.

А звуть мене — Масляничка!

1 вед. Стривай-но, щось на Масляну ти не схожа. Чим доведеш, що ти — наша гостя?

Баба Яга. Ось є в мене пачпорт від Кощія. (Дістає невеличкий папірець, читає.) «Баба Яга призначається Масляною на цілий тиждень». Ну як вам, достатньо цього документа?

2. вед. Ні, Яго, з тобою ми Зиму не проведемо і Весну не зустрінемо. Краще не заважай нам Масляну вітати.

Баба Яга

Про яку тут Масляну говорять у народі?

Для Весни не час ще — та й годі!

(Показує свій кожух.)

Крізь жупан мій холодом віє,

Та і сонечко тепле не гріє...

1. вед.

Нумо, друзі, топнемо ніжкою,

Відігріємо Ягусю хоч трішки!

Поряд з нею ладненько станемо

Та весняночку заспіваємо!

Виконують танець під українську пісню

 

Баба Яга

Що ж, хлоп'ята та дівчата,

Заспівали ви завзято.

З вами добре я зігрілася,

З вами серцем

звеселилася.

(Звертається до глядачів.)

Дозноліьте, будь-ласка, разом з вами Масляну святкувати. (Усі погоджуються)

1. вед. От і сонечко вже ласкаво пригріває, по-весняному. Заспівали в лісі птахи, розпустилися перші квіти. Значить Весна прийшла.

Музика

До залу входить Масляна, за нею крокують Дні масличного тижня.

Масляна

Ой Весна, Весна, дай сонця ясного,

Не давай, Весна, дощу рясного,

А давай нам сонечка-дзвоничка,

Та веселощів цілу скарбницю,

Та рум'яну подавай паляницю!

1. вед. А ти хто, красуне?

Масляна. Невже ви мене не впізнали! Ану, хто скаже, як мене звуть? (Глядачі відповідають — «Масляна».)

1. вед.

Здрастуй, господине Масляна —

Свято проводів зими холодної,

Свято зустрічі весни ясної!

Чи надовго ти до нас завітала?

Масляна. На сім деньків. Перший день — зустріч, а остан­ній проводи. А щоб краще ви зі мною познайомились, привела разом із собою всі сім своїх святкових днів.

 

Наперед виходить Понеділок.

Понеділок. Я — Понеділок, день «Зустріч». Усіх гостей вітаю млинцями та оладками. До речі, першим млинцем у масляничний понеділок здавна прийнято пригощати батьків. А ще в цей день по домівках ходять ряджені та напрошуються на гостини.

 

Ой, ти моя Масляна,

Червона краса, руса коса,

Тридцяти братів сестра,

Сорока бабусь онучка,

Трьох материна дочка, ясочка,

Ти ж моя перепілочка!

Приїжджай до нас до хати

Розумом повеселитися,

Душею потішитися!

Ой, ти, Масляна, кривошийко!

Зустрічаймо тебе хорошенько1

 

Наперед виходить Вівторок.

Вівторок. Я — Вівторок — «Загравання». Цього дня народ розважається. Серед найпоширеніших моїх ігор — катання на ковзанах, катання з льодових гірок. Отже, дуже мене люблять дітлахи.

 

Наперед виходить Середа.

Середа. Я — Середа — «Ласуня», найсмачніший день маїсляничного тижня. У середу в усіх родинах до столу подають вареники з сиром, млинці, оладки, різні пиріжки та багато інши смачних страв.

 

Наперед виходить Четвер.

Четвер. Ая — завзятий Четвер «Розгул». Я приношу із собою цілу торбу різних розваг, веселощів та змагань. З цього дня Масляниця розгорталася на всю широчінь. Народ залучався до усіх можливих потіх: балаганів, гойдалок, катання на конях, карнавалів, кулачних боїв. У містах та селах влаштовували веселі гуляння та ярмарки.

А які тільки пригоди не траплялися на ярмарку!

 

ВЕСЕЛІ ДІАЛОГИ НА ЯРМАРКУ

 

 

 

Сьогодні в нашім ярмарковім краї,

Хто присутній, той співає,

Хто не співає, той танцює,

Хто не танцює, той купує,

Хто не купує, той торгує.

 

1.- Годі, тату, торгувати!

- Чому, синку?

- Та вже нема, чим здачу давати!

 

2. - Почім ця тканина?

- Дуже дешево: поцілунок за метр.

- Дайте мені три метри ... Бабусю, йдіть розрахуйтеся!

 

3. - Скількі коштують яйця?

- Карбованець за штуку. А, биті - півкарбованця.

- Та розбийте мені два десятки.

 

4. - Купив, чоловіче, те що казала?

- Ні.

- А гроші де?

- Нема.

- А де ж ти їх дів?

- А от де: за чоботи просили чотири, а я давав три - це сім; карбованця туди - карбованця сюди - це дев'ять; а ще на один ми з кумом млинців поїли - от і всі десять.

 

5. — Куме, що ти купив?

— Сметани.

— Скільки дав?

— Сім копійок.

— Де ж вона?

— Та продав!

— За скільки?

— За п'ять копійок.

— Нащо ж так багато втратився?

Дарма, аби свіжа копійка.

 

6. — От дурні мої куми. Вони тільки волів продали, а в їх зразу гроші й витягли.

— А в тебе? — Е, ти думаєш, що й я дурний. Я їх попомучив.

У кумів, зранку гроші витягли, а в мене аж увечері. Не на такого напали!

 

Наперед виходить П'ятниця.

П'ятниця. Ой, а я — П'ятниця — «Тещині вечори». Цього дня, за традицією, молодята - пара, що нещодавно одружилася відвідували усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою по дією були відвідини тещі зятем. Для цього теща влаштовувала урочисту вечерю.

 

СЦЕНКА - ГУМОРЕСКА

У п´ятницю, десь опівдні,

Теща поралася з тістом.

А в той час її зятьочок

Був на ярмарку за містом.

 

Хтось постукався у шибку,

В сінях двері відчинились.

Кум з'явився на порозі,

Аж підлога провалилась.

 

- Куме, здрастуйте, заходьте.

Ось до столу завітайте.

Я варенички готую.

Не соромтеся, сідайте.

 

- Що Ви, що Ви, кумцю люба,

Дякую Вам, та не хочу.

Я борщу вдома наївся,

Ще й галушок до «несхочу».

 

- Та кажу ж бо, Вам, сідайте, -

Кумця лагідно так сварить, -

Хоч одненького скуштуйте.

Кум присів, а кума варить.

 

Скуштував один, та другий.

А кума вже й не встигає –

Тільки зварить, та до столу –

Кум за щоки запихає.

 

Попоїв, та ледь підвівся,

Щоби із-за столу встати

Доки тещін любий зять

Не прийшов іще до хати.

 

- Оце, наче й не обідав.

Дякую, кумасю мила.

- Та будь ласка, любий куме.

Ото, наче й не варила…

 

Наперед виходить С у б о т а.

Субота. Я — Субота — «Невістчині посиденьки». Цього дні молода невістка запрошує до себе на гостину усіх рідних та близьких, частує їх святковим обідом.

 

Наперед виходить Неділя

Неділя. Ну а я — останній день Масляної — «Проводи Масляної», «Прощена Неділя» або «Цілувальник». Цей день супроводжувався різними обрядами. Солом'яну ляльку, опудало Масляної, урочисто спалювали, а попіл від розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю.

Також в цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих. Привітавшись, слід поцілувати один одного та сказати: «Пробач мене, будь ласка», та почуєш на це: «Бог тебе пробачить».

Виносять опудало Масляной

1 уч. У неділю з Масляною прощаємося,

У неділю слізьми обливаємося.

2 уч. Мы каталися с горы от зари и до зари,

А сегодня в воскресенье наше кончилось веселье!

1 уч. Прощай – прощай, Масленница!

Прощай, прощай, широкая!

Ты не в среду и не в пятницу,

Ты в воскресенье, всю неделю веселье.

2 уч. Ти прийшла до нас з добром,

З хмільним медом та вином,

Із млинцями, з пирогами та з оладками!

1. уч. Думали, буде Масляна сім років гостювати,

А погостювала вона сім днів.

Разом: Прощай, прощай, Масляна!

Урочисто виносять опудало із залу

Виконання пісні «Масляна».

Наперед виходять усі учасники свята.

1. вед. Усіх вас зі святом вітаємо! Веселої Масляної бажаємо!

2. вед. Великий Піст проводити та Великдень радо зустріти!

1. вед. Шановні гості! Запрошуємо вас до урочистого масляничного столу!

 

 

( Свято закінчено)