Виховний захід: "Ми – громадяни України

 

Виховний захід:Ми – громадяни  України

Мета: Формування громадянина патріота України;

Виховувати в учнів повагу до Конституції України, державних символів, свідоме ставлення до обов'язків людини  громадянина, пізнати себе ,свій народ, землю, бажання своєю працею розбудувати державу; примножувати її багатства.

Тип уроку:

Урок-бесіда.

Обладнання:

Тексти Конвенція про права дитини і Конституції України, державна символіка України, цитати з творів поетів і мислителів.

 

        Епіграф:

Цінність держави визначається цінністю їх громадян.

               Дж. Міль.

Щоб зробити з людей справжніх громадян, їм слід надавати можливість виявляти свої права громадян і виконувати права громадян.

Арістотель.

 Хід

Вчитель:  Сьогодні ми з вами вперше зібрались, щоб пригадати, громадянами якої країни ми є. Думаю, що ви будете дуже уважні і в кінці уроку підсумуємо нашу розмову вікториною «Моя Україна». Найуважніший учень буде нагороджений медаллю «Всезнайко». Тема  виховної години носить урочисту назву: «Ми- громадяни України». Ми – це кожен з вас, це ваші батьки, хто живе в нашому селі, в Україні.

  Але чи всі, хто проживає на Україні, можуть назвати себе її громадянами? Звернімось до звичайної довідки і з'ясуймо, що громадянство є найпоширенішою формою відносин між особою і державою.

     Громадянин – це людина, яка має права, встановлені державою і виконує обов'язки  перед державою.    (запис на дошці)

      Основний зміст громадянства полягає в тому, що воно особі дає Батьківщину, а та, відповідно, цю особу захищає. Тому поняття громадянства тісно пов'язане з поняттям «Батьківщина», «рідна земля». Народившись, людина стає громадянином. Кожен з вас має посвідчення про народження, а в ньому є запис : «Громадянин України». Такий же запис буде зроблено і паспорті, який кожен з вас отримає в 16 років.

       «Україна». Саме так називається країна, в якій ми живемо. А що ви знаєте про Україну?

 1-й учень: Україна – одна з найбільших Європейських держав. Її площа  =604 тис. кв. км.   

2-й учень: Чисельність населення становить близько 50 млн. чоловік.

3-й учень: На території України проживає понад 110 національностей.

4-й учень: Столиця України – Київ..

        ( учні продовжують цю розповідь)

                       Рубрика «Цікава довідка»

                    (розповідь вчителя про цікаві дані із життя України )

Вчитель: Хто з вас може сказати, що означає слово «Україна». Коли це слово з'явилось вперше?

                - Що ще відомо про історію України?

( Слово Україна вперше з'явилось в У Київському літописі 1187р., коли помер переяславський князь Володимир Глібович «Плакали по нєм переяславці, о нєм же Україна много постонала» Деякі російські історики намагалися довести, що ця назва означала «окраїна». Але це неправильно, бо Російської імперії тоді ще не було, а тому її окраїною Україна бути не могла. Українські історики довели, що назва «Україна» походить від слова «край», «країна».

                    Рубрика «Цікава довідка»

(вчитель доповнює розповідь історичними даними)

Вчитель: Про нашу Батьківщину створено багато теплих поетичних рядків, давайте їх пригадаємо»

                                   1-й учень: Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна.

Ти навік у нас одна.

                                        Ти, як мати, найрідніша.

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і в взимку найтепліша,

Наша отча сторона.

2-й учень: Під рідним небом жайворон співа –

Я рад би знати тих пісень слова

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово: Україна.

 

3-й учень: На ріднім полі шепчуть колоски –

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихе слово: Україна.

 

4-й учень: У рідні краю зелен гай шумить –

Я знати рад, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина.

Шептала тихе слово: Україна.

 

5-й учень: О, боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом Україна.

              6-й учень: Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана  співом солов'я,

Звешся величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

 

7-й учень: Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

               8-й учень: Непроста історія країни,

Нашої Вітчизни – України,

Нові вишивання її долі,

Паростки нового поки кволі.

               9-й учень: Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, волі молодій –

                                    Переймаюсь долею твоєю.

 Вчитель: Т.Г. Шевченко писав у листі до чернігівського губернатора Гесе : «Мені здається, що якби моя Батьківщина була найбіднішою на землі, то й тоді вона б здавалася б кращою за Швейцарію і всі Італії. Ті, які бачили хоч раз нашу Батьківщину, кажуть, що бажали б жити і померти на її пречудових полях, що ж говорити нам, її дітям. Треба любити і  пишатись своєю прекрасною матір'ю».

     Справжня любов до Батьківщини – це не лише знання її історії, географії, мистецтва, вікових традицій і, безумовно, мови.

 На світі стільки різних мов,

Як квітів у гаю,

А рідна мова -  то любов,

Отож люби свою!

Люби її, бо твій народ

За неї зводить бій

Крізь барикади перешкод –

За свій державний стрій.

І ти, мій, друже, поможи,

Учися і читай –

І всім знайомим розкажи

Про наш чудовий край.

Якщо забув, то знов навчись

Прекрасних рідних слів,

Щоб відродились, як колись,

І Київ наш, і Львів.

З цими гарними словами до вас звертається українська поетеса Галини Черінь. Вона, живучи довгі роки далеко від рідної землі, зуміла зберегти як найвищу цінність – любов до рідного слова.

Вчитель:

 

Вчитель: 24 серпня 2006 року ми відсвяткували  22 річницю нашої незалежності, і так хочеться хоч на хвилину зазирнути у майбутнє. Як там буде?  А допоможе нам у цьому машина часу. Вона, на жаль. Не українського виробництва, а японського, але натисну вмикач і в майбутньому.

(виходить дитина у незвичайному вбранні)

Вчитель: Ти хто?

Незнайомка: Я? Я з майбутнього!

Вчитель: Спрацювала техніка!

    Незнайомка: А що це у вас? О! Це те, що я шукала, Продайте!

Вчитель: З нагоди нашого свята я  тобі її дарую.

Незнайомка: Маде ін Япан … А… Японська!  Ні, дякую, я шукаю найкращу, українську.

Вчитель: Яку?

Незнайомка: Не дивуйтеся! У нас в майбутньому найкращою вважається техніка з позначкою «Виготовлено В Україні»»

Вчитель: І купують?

Незнайомка: Ще й як!

Вчитель: За долари?

Незнайомка: Які долари? У  нас в майбутньому найтвердіша валюта – українська гривня! За одну гривню на ринку  - 700 доларів дають!

Вчитель: І вас ринок є?

Незнайомка: Є ринок –все є!

Вчитель: І у нас ніби ринок..

Незнайомка: Не смішіть, те що у вас є базаром називається.

Вчитель: І довго у нас ще той базар буде?

Незнайомка: Та ще буде, поки ви все не перепродаєте тричі.. А коли вже не буде чого продавати – візьметесь до виробництва. Буде тоді у вас і економіка, і ринок, і зарплатня відповідна  до праці… Всього буде.. Але вибачте, мені пора….

                                                                     (виходить)

 Вчитель: Дійсно ми українці і працювати вміємо, і руки золоті маємо, та чомусь не все в нашій країні гаразд. Проте, не потрібно розчаровуватись, бо те, що рушилось десятиліттями, важко в один день відбудувати. І всю надію, держава покладає на вас - маленьких громадян.

                   Гра «Передай мікрофон і продовж речення»

 

    Так, від кожного з вас залежить, яким буде майбутнє нашої  України. А любити її – це значить працювати в ім'я рідної землі.

 Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас,

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона – свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

Народна мудрість говорить; «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму».

І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас  у серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.

 

                                                Вікторина.

 

            Підготувала і провела вчитель початкових класів

            Диканського НВК імені М.В. Гоголя

            Коваль Н.І.